Постанова № 32874561, 06.08.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2013 р. Справа № 922/1176/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Білецька А.М. , суддя Потапенко В.І.

при секретарі Безлепкіній І.П.

за участю представників сторін:

прокурор - Кондратюк Н.А.

позивач - Оксеніч М.В. (дов. № 286 від 27.03.2013)

відповідач - Бойко Є.Г. (дов. № 1 від 02.01.2013)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівське хлібоприймальне підприємство" (вх. № 1679 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 07.05.13 р. у справі № 922/1176/13

за позовом Лозівського міжрайонного прокурора Харківської області, м. Лозова в інтересах держави в особі Державної спеціалізованої бюджетної установи Аграрний фонд, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівське хлібоприймальне підприємство", м. Лозова

про стягнення 554 936,98 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор звернувся до господарського суду з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 554936,98 грн., що виникла з неналежного виконання форвардного біржового контракту № 734 від 24.05.2012 року.

Рішенням господарського суду Харківської області від 07 травня 2013 р. у справі № 922/1176/13 (суддя Погорелова О.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівське хлібоприймальне підприємство" на користь Державної спеціалізованої бюджетної установи Аграрний фонд - 308192,78 грн. 20% штрафу, 107867,47 грн. 7% штрафу та 2279,78 грн. 3% річних. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівське хлібоприймальне підприємство" на користь Державного бюджету України - 8366,80 грн. судового збору. В решті позову відмовлено.

Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати в частині стягнення з ТОВ "Лозівське хлібоприймальне підприємство" заборгованості у розмірі 418 340,03 грн.: 308 192,78 грн. 20% штрафу, 107 867,47 грн. 7% штрафу та 2 279,78 грн. 3% річних та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю за безпідставністю. При цьому вважає необґрунтованим та таким, що суперечить нормам матеріального права висновок суду першої інстанції щодо обов'язку виконання умов контракту відповідачем після порушення умов контракту позивачем в зв'язку з несвоєчасним перерахуванням авансового платежу. Відповідач стверджує, що в зв'язку з простроченням позивачем своїх зобов'язань по здійсненню попередньої оплати товару, виконання зобов'язань по поставці (передачі) товару відповідачу за контрактом втратило інтерес для відповідача, внаслідок чого ТОВ "Лозівське хлібоприймальне підприємство" у відповідності до ст..ст. 538, 693 ЦК України відмовилося від прийняття виконання зобов'язання. На підставі викладеного відповідач вважає, що підстави для нарахування штрафних санкцій відсутні.

Прокурор надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення господарського суду від 07.05.13 у справі № 922/1176/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зокрема прокурор вказує на те, що на момент складання і направлення відповідачем листа про відмову від прийняття виконання зобов'язання покупця по оплаті товару за контрактом, зобов'язання по оплаті авансового платежу Аграрним фондом вже було виконане, в зв'язку з чим вважає, що ТОВ "Лозівське хлібоприймальне підприємство" мало відмовитися від виконання позивачем свого зобов'язання по контракту до моменту фактичного виконання Аграрним фондом свого зобов'язання з перерахуванню авансового платежу.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 03.06.2013 розгляд апеляційної скарги відкладено на 19.06.2013.

Аграрний фонд надав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить рішення господарського суду від 07.05.13 у справі № 922/1176/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Позивач вважає, що повідомлення відповідача про відмову від виконання зобов'язання не можуть свідчити про відмову відповідача від зобов'язання з поставки товару, оскільки останні направлені лише після виконання позивачем обов'язку щодо перерахування авансових платежів, а самі платежі не були повернуті протягом розумного строку.

Відповідач надав додаткові пояснення в обґрунтування позиції по справі, в яких зазначив про те, що ТОВ "Лозівське хлібоприймальне підприємство" відмовилося від виконання зобов'язання за контрактом маючи на це законні підстави і письмово повідомило про це позивача, вказує на те, що позивач не пред'являв вимоги з приводу повернення авансового платежу, а строк для його повернення не визначений контрактом.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 08.07.2013 розгляд апеляційної скарги відкладено на 31.07.2013.

Дослідивши матеріали справи, викладені у апеляційній скарзі та у відзиві на неї доводи прокурора, позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи, на виконання Порядку проведення державних форвардних закупівель зерна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2007 року № 736, Аграрний фонд провів форвардні закупівлі зерна майбутнього врожаю за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на відповідний рік, шляхом укладення на Аграрній біржі між Аграрним фондом та товаровиробниками, в тому числі з ПОСП "ім. Щорса", контракту, форма якого затверджується Мінагрополітики.

Так, 24.05.2012 року за № 734 Ф між Аграрним фондом та Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством "ім. Щорса" укладено форвардний біржовий контракт (далі - контракт).

Відповідно до п. п. 1-6 контракту відповідач, а саме: ПОСП "ім. Щорса" зобов'язувався передати позивачеві, а саме: ДСБУ Аграрний фонд, у власність товар: пшеницю м'яку 2 класу, у кількості 807,210 кілограм, за ціною 1909,00 гривень за тону, в термін до 01 листопада 2012 року, на базисі поставки EXW ТОВ "Лихачовський елеватор" с. Орілька. Вартість товару всього становить 1540963,89 грн.

Порядок розрахунків встановлений розд.5 контракту. Так, покупець упродовж трьох робочих днів з моменту укладення контракту на торгах аграрної біржі зобов'язується перерахувати кошти (авансовий платіж) на поточний рахунок продавця у розмірі 50% від суми контракту. Продавець у день надходження авансового платежу видає покупцю податкову накладну на відповідну суму. Остаточний розрахунок здійснюється впродовж трьох робочих днів після поставки товару відповідно до цього контракту, надання документів, передбачених п.3.3, та виконання п.4.1 Контракту.

Як вбачається з матеріалів справи, перераховані в якості авансового платежу грошові кошти надійшли на рахунок відповідача 20.07.2012р.

26.07.2012 року згідно рішення єдиного засновника "Йерсте Б.В." діяльність Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "ім. Щорса" припинена шляхом приєднання до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівське хлібоприймальне підприємство" (далі - Лозівське ХПП).

Відповідно п. 1.5.14 ТОВ "Лозівське ХПП" є правонаступником усього майна, в тому числі і приєднаного до ТОВ "Лозівське ХПП" ПОСП "ім. Щорса".

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Лозівське ХПП" повернуло Аграрному фонду грошові кошти, які раніше були оплачені за поставку зерна пшениці в сумі 770 481, 95 грн. за форвардним біржовим контрактом № 734 Ф, що підтверджується платіжним дорученням № 611 від 07.12.2012 року.

Таким чином суд першої інстанції дійшов висновку, що ТОВ "Лозівське ХПП", як правонаступник ПОСП "ім. Щорса", у порушення умов контракту не виконало свої договірні зобов'язання, а саме не передало у власність Аграрному фонду пшеницю м'яку 2 класу, у кількості 807,210 кілограм, що зобов'язане було передати в термін до 01 листопада 2012 року, на базисі поставки EXW ТОВ "Лихачовський елеватор".

В зв'язку з доведеністю факту порушення відповідачем своїх зобов'язань за контрактом щодо не поставки товару, а також беручи до уваги, що пунктом 7.2 контракту передбачена відповідальність за невиконання продавцем умов контракту у вигляді штрафних санкцій у разі не поставки товару, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача штрафних санкцій, передбачених п.7.2 та п. 7.5 контракту, у сумі 416060,25 грн., а саме: 20% штрафу у розмірі 308192,78 грн., 7% штрафу у розмірі107867,47 грн.

Крім того, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України. Разом з цим, встановивши, що при проведенні нарахування 3% річних прокурор не взяв до уваги, що 07.12.2012 року грошові кошти в сумі 770481,95 грн. були повернуті відповідачем, суд задовольнив позовні вимоги в зазначеній частині частково в сумі 2279,78 грн.

Проте, колегія суддів вважає, що вказані висновки місцевого господарського суду не відповідають обставинам справи, оскільки судом першої інстанції не надано належної оцінки суті правовідносин, які виникли між сторонами у справі в зв'язку з виконанням форвардного біржового контракту, не надано ніякої оцінки факту прострочення позивачем виконання зобов'язання з перерахування авансового платежу за товар, а також направленої відповідачем відмови від виконання зобов'язання з поставки товару, та не враховано положення ст. 538, .ст. 693 Цивільного кодексу України за наслідками порушення зобов'язання покупцем щодо попередньої оплати вартості товару.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила, що на виконання Порядку проведення державних форвардних закупівель зерна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 736 від 16.05.2007 року, позивач здійснює форвардні закупівлі зерна майбутнього врожаю за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на відповідний рік, шляхом укладення на Аграрній біржі між Аграрним фондом та товаровиробниками контракту, форма якого затверджується Мінагрополітики.

Правовідносини, що виникли між ТОВ "Лозівське ХПП" і Аграрним фондом в зв'язку з виконанням контракту, регулюються Законом України «Про зерно та ринок зерна в Україні», Законом України «Про державну підтримку сільського господарства України», постановою Кабінету Міністрів України № 736 від 16.05.2007 року «Про запровадження державних форвардних закупівель зерна».

Відповідно до ст. 17-2 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» держава забезпечує підтримку сільськогосподарським товаровиробникам у формі застосування державних форвардних закупівель зерна на організованому аграрному ринку України.

Порядок проведення державних форвардних закупівель зерна визначений постановою Кабінету Міністрів України № 736 від 16.05.2007 року «Про запровадження державних форвардних закупівель зерна».

Згідно п. 1 даної постанови форвардні закупівлі передбачають придбання зерна у сільськогосподарських товаровиробників на умовах авансового платежу в розмірі 50 відсотків вартості зерна, розрахованої на підставі мінімальної інтервенційної ціни на момент укладання форвардного біржового контракту.

Відповідно до п. 2 постанови Аграрний фонд здійснює форвардні закупівлі зерна майбутнього врожаю.

Отже, виходячи з аналізу вказаних положень, закупівля зерна майбутнього врожаю у сільськогосподарських товаровиробників здійснюється на умовах часткового надання коштів для його вирощування і збирання.

Як свідчать матеріали справи, 24.05.2012 року за № 734 Ф між Аграрним фондом та Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством "ім. Щорса" укладено форвардний біржовий контракт (далі - контракт).

Відповідно до п. п. 1-6 контракту відповідач, який є правонаступником ПОСП "ім. Щорса", зобов'язувався передати позивачеві, а саме: ДСБУ Аграрний фонд, у власність товар: пшеницю м'яку 2 класу, у кількості 807,210 кілограм, за ціною 1909,00 гривень за тону, в термін до 01 листопада 2012 року, на базисі поставки EXW ТОВ "Лихачовський елеватор" с. Орілька. Вартість товару всього становить 1540963,89 грн.

У відповідності до умов п.5.1 контракту покупець, тобто позивач. впродовж трьох робочих днів з моменту укладання контракту на торгах Аграрної біржі зобов'язується перерахувати кошти (авансовий платіж) на поточний рахунок продавця (відповідача) в розмірі 50% від суми контракту., що кореспондується з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 736 від 16.05.2007 року «Про запровадження державних форвардних закупівель зерна».

Тобто кошти згідно контракту повинні були надійти на рахунок відповідача не пізніше 29.05.2012 року, однак, фактично авансовий платіж було здійснено 20.07.2012 року, що позивачем не заперечується та не спростовано.

В даному випадку відповідач допустив невиконання зобов'язання, не поставивши до 01.11.2012 р. обумовлену кількість зерна, однак, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про відсутність правових підстав для задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми штрафів та пені та 3% річних, з огляду на наступне.

Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом.

В статті 693 ЦК України закріплені положення щодо попередньої оплати договору. Так, відповідно до ч. 1 вказаної статті, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором купівлі-продажу, - у строк визначений відповідно до ст.530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Тобто, зазначена стаття має пряме відсилання до ст. 538 ЦК України в разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати. При цьому, з тексту даної статті вбачається, що під "невиконанням" розуміється не здійснення покупцем оплати в строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Статтею 538 ЦК України визначено поняття зустрічного виконання зобов'язання. Так, виконання свого обов'язку однією із сторін до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Спірний контракт, підписаний обома сторонами та скріплений печатками обох підприємств, містить в собі пункт аналогічного змісту - п. 6.7., в якому сторони узгодили, що у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Відповідно до умов контакту позивач повинен був перерахувати кошти на поточний рахунок відповідача до 29.05.2012 р., проте фактично оплата була здійснена 20.07.2012 р. - майже через два місяці з порушенням умов контракту.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ПОСП "ім. Щорса"у зв'язку з простроченням (несвоєчасним виконанням) обов'язку позивача за контрактом по здійсненню попередньої оплати за товар, скориставшись правом, наданим положеннями цивільного законодавства та умовами контракту, відмовився від прийняття виконання та від виконання свого зобов'язання з поставки товару, надіславши позивачу лист від 24.07.2012 р. Факт відправлення повідомлення підтверджується описом вкладення у цінний лист, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Також, матеріали справи свідчать про те, що ПОСП "ім. Щорса", яке на той час ще не було приєднано до ТОВ "Лозівське ХПП", згідно платіжного доручення від 25.07.2013 повернуло суму авансового платежу на рахунок Аграрного фонду, який був отриманий останнім 27.07.2012, що підтверджується матеріалами справи.

Але, позивач, отримавши повідомлення відповідача від 24.07.2012 про відмову від виконання зобов'язання по поставці товару, 31.07.2012 знов перерахував авансовий платіж в розмірі 50% від суми контракту.

Матеріалами справи підтверджено, що кошти в сумі 770481,95 грн., які надійшли на рахунок відповідача 31.07.2012, тобто вже після направлення повідомлення про відмову від виконання зобов'язання по поставці товару, повторно були повернуті відповідачем 07.12.2012.

Отже, відповідач діяв саме в межах норм чинного законодавства України та положень п. 6.7 контракту, відмовившись повідомленням від 24.07.2012 від виконання своїх обов'язків за вказаним контрактом внаслідок порушення зобов'язання покупцем щодо попередньої оплати вартості товару.

Слід зазначити, що позивач, отримавши письмове повідомлення про відмову від зобов'язання в односторонньому порядку, жодним чином не відреагував на дане повідомлення. При цьому строк повернення авансового платежу не встановлений контрактом, позивач не направив на адресу відповідача вимогу про повернення грошових коштів в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України, тому колегія суддів вважає безпідставними висновки суду першої інстанції щодо порушення відповідачем своїх зобов'язань за контрактом, який у відповідності до вимог чинного законодавства скористався своїм правом на відмову від виконання обов'язків з поставки товару в зв'язку з порушенням позивачем своїх зобов'язань по перерахуванню авансового платежу за контрактом, а також порушенням Порядку проведення державних форвардних закупівель зерна, який визначений постановою Кабінету Міністрів України № 736 від 16.05.2007 року «Про запровадження державних форвардних закупівель зерна», та яким передбачено закупівлю зерна у сільськогосподарських товаровиробників на умовах авансового платежу для надання коштів для його вирощування та збирання.

За приписами ч.3 статті 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним, або зміненим.

У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються, як це визначено в ч. 2 ст.653 ЦК України.

Таким чином, враховуючи вищенаведене колегія суддів дійшла висновку, що підстави для застосування до відповідача санкцій, передбачених п. 7.2 та п. 7.5 контракту № 734Ф - відсутні.

Вирішуючи питання про правомірність заявлених до стягнення 3% річних, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, обов'язок щодо сплати 3% річних виникає у боржника, який допустив прострочення виконання грошового зобов'язання; нарахування річних здійснюється на прострочену суму.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов"язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

Частиною другою статті 693 ЦК України передбачено право покупця у разі порушення продавцем строку передання йому попередньо оплачених товарів або пред'явити вимогу про передання оплаченого товару, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі. Проте судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач жодного разу не звертався до відповідача з вимогою про повернення суми попередньої оплати (ні листом, ні телеграмою, ні будь-яким іншим чином, що підтверджується і самим представником позивача у судовому засіданні). На час звернення до суду з даним позовом сума попередньої оплати повернута позивачу. У зв'язку з цим відсутні підстави вважати наявною у відповідача прострочку у виконанні грошового зобов'язання та стягувати проценти на підставі ч.2 ст.625 ЦК України. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних є такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню в зв'язку з її матеріальною та документальною обґрунтованістю та наявністю фактів, які є підставою для скасування рішення господарського суду Харківської області від 07.05.2013 року по справі № 922/1176/13 з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 99, 101, 102, пунктом 2 статті 103, пунктом 1 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівське хлібоприймальне підприємство задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 07.05.13 у справі № 922/1176/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Стягнути з Аграрного фонду (вул.Б.Грінченка,1, м.Київ, 01001, р/р 37116004004099 в ДКСУ, МФО 820172) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівське хлібоприймальне підприємство" (64604, Харківська область, м. Лозова, вул. Червоногвардійська, 50, код ЄДР 31148877, п/р 26004399183600 у АТ "УкрСиббанк", МФО 351005) витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги в розмірі 5549,37 грн.

Стягнути з Аграрного фонду (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 1, код 33642855) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, код за ЄДРПОУ 37999654, МФО 851011, номер рахунку 31215206783003, банк отримувача ГУДКСУ у Харківській області, код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір у розмірі 8366,80 грн. за розгляд справи в суді першої інстанції.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено та підписано 05 серпня 2013 року

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Потапенко В.І.