Постанова № 32874539, 05.08.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2013 р. Справа № 914/1463/13

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Давид Л.Л.

Суддів Данко Л.С.

Юрченка Я.О.

при секретарі судового засідання Карнидал Л.Ю.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" без номера від 26.06.2013р. (вх. № Львівського апеляційного господарського суду 05-05/1259/13 від 02.07.2013р.)

на рішення господарського суду Львівської області від 18.06.2013 р.

у справі № 914/1463/13/13 (суддя - О.З. Долінська)

за позовом Прокурора м. Борислава в інтересах держави в особі Східницької селищної ради, смт. Східниця Львівської області

до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", м. Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Нафтогазовидобувне управління "Бориславнафтогаз" ПАТ "Укрнафта", м. Борислав

про внесення змін до договору оренди землі від 28 січня 2004 року № 608

за участю представників сторін:

від Прокуратури: Яворський Я.Т. - старший прокурор управління прокуратури Львівської області (посвідчення від 24.10.2012 р. № 011137);

від позивача: не з'явились;

від відповідача: Глинка Р.Я. - начальник юридично - договірної служби Долинського ГПЗ ПАТ "Укрнафта" (довіреність від 21.12.2012 р. № 870);

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 18.06.2013 р. у справі № 914/1463/13 (суддя - О.Долінська.) позов задоволено повністю, внесено зміни до договору оренди землі від 28 січня 2004 р. № 608, шляхом викладення п.1.3 договору у наступній редакції: "відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданого Управлінням Держкомзему у м. Бориславі Львівської області, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1629416 грн. 21. коп.» та п.4.1 договору викладено у наступній редакції: "орендна плата за користування земельною ділянкою вноситься орендарем у грошовій формі та складає 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік у сумі 48 882 грн. 49 коп. або 4 073 грн. 54 коп. у місяць". Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в доход державного бюджету 1073,00 грн. судового збору.

Рішення місцевого господарського суду вмотивовано нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Земельного кодексу України, Податкового кодексу України, Закону України "Про оренду землі", Закону України "Про оцінку земель" та тим, що договір оренди земельної ділянки, щодо якого виник спір, не відповідає вимогам законодавства України в частині розміру орендної плати. Відповідач не відреагував на звернення ради з пропозицією внести відповідні зміни в договір оренди землі, у зв'язку з чим ці зміни внесенні в судовому порядку.

Відповідач, - Публічне акціонерне товариство "Укрнафта", не погодившись з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник вказує, що між сторонами відсутній предмет спору, оскільки відповідно до витягу з технічної документації №29/6 нормативно грошова оцінка спірної земельної ділянки складає 1629416,21 грн., згідно якої орендна плата в рік - 48882,49 грн., яку відповідач внаслідок самостійних розрахунків сплатив, про що свідчить податкова декларація з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності на 2012 р., згідно якої ПАТ «Укрнафта» задекларувало та сплатило орендну плату у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки і яка склала 48882,49 грн., а тому суд першої інстанції в порушення норм Господарського процесуального кодексу України безпідставно не взяв дані обставини до уваги та не припинив провадження у справі. Зазначає про те, що відповідно до чинного законодавства розмір орендної плати встановлюється та переглядається тільки за згодою сторін, умовами договору сторони узгодили виключний перелік підстав, за умови настання яких розмір орендної плати може бути переглянутий як у сторону збільшення, так і в сторону зменшення, серед яких такої підстави як затвердження органом місцевого самоврядування нової нормативно грошової оцінки не передбачено. Скаржник вважає, що внаслідок цього, місцевим господарським судом порушенні приписи статтей 651, 652, 792 Цивільного кодексу України, статті 188 Господарського кодексу України, статті 288 Податкового кодексу України, статтей 2, 21, 23 Закону України "Про оренду землі". Також, на думку апелянта, суд першої інстанції в порушення ст. 15 Господарського процесуального кодексу України не надіслав матеріали справи за територіальною підсудністю до господарського суду міста Києва, оскільки Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" зареєстроване та розташоване у м. Києві, а справи у спорах, що виникають при зміні господарських договорів розглядаються за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії.

Дані обставини, на думку скаржника, є безумовною підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Східницька селищна рада відзиву на апеляційну скаргу не подала.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 04.07.2013 р. порушено апеляційне провадження у справі № 914/1463/13 та призначено до розгляду в судове засідання на 15.07.2013 р. (а.с. 187).

В судовому засіданні 15.07.2013 р. розгляд справи № 914/1463/13 відкладено на 05.08.2013 р. (а.с. 208-209).

5 серпня 2013 р. в судове засідання з'явився представник відповідача та прокурор. В даному судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги з мотивів, викладених в такій. Прокурор заперечив доводи апеляційної скарги та просив залишити рішення суду першої інстанції в силі.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою, оцінивши зібрані докази, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення господарського суду Львівської області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

28 січня 2004 р. Східницькою селищною радою (за договором -Орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Бориславнафтогаз" (за договором -Орендар) укладено договір оренди землі № 608 (надалі -Договір, а.с. 21), що належним чином підписаний та скріплений печатками і зареєстрований у Бориславському відділі земельних ресурсів за № 608. Предметом договору є строкове платне користування земельною ділянкою площею 4,7951 га, в тому числі : рілля, сінокоси, пасовища, ліси, інші угіддя, в межах згідно з планом меж земельної ділянки. На земельній ділянці розташовані будівлі, споруди, озера та інженерні комунікації. Земельна ділянка надається для обслуговування будівель, споруд, озер та інженерних комунікацій пансіонату «Зелений Бір» строком на 2 роки (підстава - рішення Східницької селищної ради від 17 грудня 2002 роу за № 110). Загальна сума щорічної плати за орендовану земельну ділянку складає 143853,00 грн. (п. 4.1. договору).

Відповідно до акту приймання - передачі об'єкта оренди Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку площею 4,7951 га в смт. Східниця по вулиці Шевченка для обслуговування пансіонату «Зелений Бір».

В подальшому, відповідно до додаткової угоди № 1 від 13.03.2006 року (реєстраційний номер 04.06.439.00024) сторонами погоджено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 4,7491 га, у тому числі: рілля, сінокоси, пасовища, ліси, багаторічні насадження, інші угіддя, в межах згідно з планом меж земельної ділянки. На земельній ділянці розташовані будівлі, споруди, озера та інженерні комунікації (п. 1 угоди). Згідно п. 4 угоди розмір орендної плати погоджувався та визначався сторонами на рівні 25170 23 грн. на рік, а нормативно грошова оцінка земельної ділянки на рівні 5,30 грн. за 1 м.кв. (п. 1.3. угоди).

Додатковою угодою № 2 від 30.05.2008 року (реєстраційний номер 04.08.439.00107) сторони внесли зміни до п. 1.3. та 4.1 договору оренди землі і погодили, що нормативно - грошова оцінка земельної ділянки становить 5,30 грн., коефіцієнт індексації становить 1,028. Станом на 01.04.2008 р. грошова оцінка 1 кв.м. земельної ділянки складає 5,45 грн. (п.1.3), а плата за користування земельною ділянкою на правах оренди становить 31059,11 грн. (п.4.1).

Умовами додаткової угоди № 3 від 23.03.2009 р. (реєстраційний номер 04.09.439.00019), залишаючи орендну плату на встановленому додатковою угодою № 2 рівні, сторони погодились продовжити строк дії договору на 25 років.

Рішенням Східницької селищної ради від 30.12.2010 р. №8 (а.с. 28) затверджено нормативну грошову оцінку земель смт. Східниця. Пунктом 2 даного рішення було введено в дію грошову оцінку земель з 01.01.2011 р.

21 січня 2011 року радою прийнято рішення №24 "Про затвердження Положення про порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки несільськогосподарського призначення та її справляння", відповідно до п.2.3 річний розмір орендної плати за земельні ділянки комерційного призначення встановлюється в таких розмірах: для будівництва і обслуговування готелів, готелів курортного типу, готельних комплексів, санаторіїв, санаторно - курортних комплексів, пансіонів, пансіонатів курортного типу, без відпочинку, котеджів для відпочинку, приватних клінік, лікарень, будинків персоналу нежитлових приміщень, канатної дороги тощо: 3 % від нормативної грошовї оцінки земельної ділянки - за земельні ділянки площею більше 10000 кв.м.

Суд першої інстанції в описовій частині оскаржуваного рішення зазначив, що рішеннями ради № 8 від 30.12.2010 р. та № 24 від 21.01.2011 р. затверджено нову грошову оцінку землі та встановлено орендну плату у розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки. Зокрема, пунктом 2.4 Положення про порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки несільськогосподарського призначення та її справляння визначено річний розмір орендної плати за користування земельними ділянками для обслуговування свердловин у розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки землі.

Однак, спірна ділянка площею 47 491 кв.м. по вул. Шевченка, смт. Східниця надана в строкове платне користування для обслуговування будівель, споруд, озер та інженерних комунікацій пансіонату «Зелений Бір». Пунктом 2.3.1 Положення про порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки несільськогосподарського призначення та її справляння, визначено розмір орендної плати за земельні ділянки комерційного призначення, зокрема для обслуговування пансіонатів, - 3 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки - (за земельні ділянки площею більше 10 000 кв.м. ).

Східницькою селищною радою на адресу відповідача 12.09.2011 р. та 24.01.2011р. скеровано листи (вих. № 509-535 та вих. 28) про зміну річної суми податкового зобов'язання по земельному податку та орендній платі за земельні ділянки комунальної власності з пропозицією укласти додаткову угоду до договору (а.с. 26,27).

Однак, відповіді на наведену пропозицію Східницька селищна рада не отримала, отже, між селищною радою та відповідачем не досягнуто згоди щодо встановлення нового розміру орендної плати відповідно до вимог закону, що послугувало підставою до звернення прокурора з відповідним позовом до господарського суду Львівської області.

При перегляді рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, судова колегія керувалась наступним.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання на підставі договору оренди земельної ділянки в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Згідно статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно із статтею 287 Податкового кодексу України землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Статтею 288 Кодексу встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати: для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки (ст. ст. 288.5-288.5.2 Податкового кодексу України).

Отже, встановлення статтею 288 Податкового кодексу України граничних розмірів річної орендної плати за земельну ділянку є підставою для приведення положень спірного договору оренди земельної ділянки у відповідність до вимог закону в частині визначення розміру орендної плати.

Відповідач в судовому засіданні та в доводах апеляційної скарги не заперечує, що нормативно грошова оцінка спірної земельної ділянки вцілому складає 1629416,21 грн., а в рік - 48882,49 грн., тобто 3% від нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, а тому між сторонами відсутній предмет спору. Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» у 2012 році самостійно задекларувало та сплатило названу вище суму у відповідності до вимог ст. 288 Податкового кодексу України, про що свідчить податкова декларація з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.

З даного приводу, судова колегія зазначає, що предметом спору у даній справі є не стягнення боргу за користування орендованою земельною ділянкою, а внесення змін до договору оренди землі та приведення його у відповідність з вимогами чинного законодавства.

Так, рішенням Східницької селищної ради від 30.12.2010 р. №8 затверджено нормативну грошову оцінку земель смт. Східниця, а рішенням від 21.01.2011 року №24 затверджено Положення про оренду та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки у смт. Східниця.

Відповідно до частини першої ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Згідно ч.1 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Відповідно до ч.1 статті 73 цього ж Закону акти ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Відповідно до п.2.19. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин " у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Доказів скасування, зазначених вище рішень матеріали справи не містять.

Згідно статті 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом. Відповідно з п.14.1.125 ст.14 Податкового кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Відповідно до ч.5 ст.5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка використовується при визначенні розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Згідно з п.2 ч.1 ст.13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: щодо земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років (ст.18 Закону України "Про оцінку земель").

Відповідно до ч.2 ст.20 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за № 29/6 від 08.04.2013 року, наданого управлінням Держкомзему у Дрогобицькому районі Львівської області, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки площею 47491 кв.м. пансіонат «Зелений Бір», що розташована в смт. Східниця та знаходиться на праві користування у НГВУ "Бориславнафтогаз" ПАТ "Укранафта", становить 1629416,21 грн. Таким чином розмір орендної плати складає 48882,49 грн. в рік або 4073,54 грн. в місяць.

Згідно з ч.1 ст.23 Закону України "Про оцінку земель" технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Східницькою селищною радою 30.12.2010 р. прийнято рішення №8 "Про затвердження грошової оцінки земель", яке у відповідності до п.271.1 ст.271 Податкового кодексу України набрало чинності та підлягає застосуванню до бюджетного періоду, в межах якого спір розглядається судом.

Відповідно до договору оренди землі № 608, пунктом 4.2. якого встановлено, що розмір орендної плати може переглядатись на вимогу однієї із сторін у випадку збільшення розмірів земельного податку або в інших випадках, передбачених законодавством. 13 березня 2006 року до даного договору додатковою угодою № 1 внесено зміни до пункту 4.2, виклавши його у наступній редакції: «розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря».

Згідно зі статтею 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У визначених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно із ч. ч. 2, 3 ст. 188 ГК України, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. Згідно із ч. 4 ст. 188 ГК України, у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Отже, нормами законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом, а оскільки, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з листами від 24.01.2011р. та від 12.09.2011 р., у яких повідомив про необхідність підписання додатків до договору та змін зазначеного у договорі розміру орендної плати, які залишені відповідачем без задоволення.

Крім того, Верховний Суд України у постанові від 20.11.2012р. (справа №28/5005/640/2012) наголошує, що обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Отже, надсилання відповідачу пропозицій про внесення змін до спірного договору оренди є виключно правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання позивачем вимог ч.2 ст.188 ГК України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору оренди земельної ділянки не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача про зміну умов договору за наявності спору, тобто відсутності згоди на зміну умов договору.

Таким чином, законодавчо змінено розмір орендної плати за землю, про що орендар був повідомлений, але ухилявся від вчинення дій, спрямованих на внесення відповідних змін до договору оренди землі, а суди повинні враховувати вказані нормативні акти при вирішенні спорів про внесення змін до договорів у частині зміни орендних ставок.

З огляду на вищевикладене, та враховуючи, що договір оренди земельної ділянки укладається на підставі обов'язкового до виконання рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування і повинен відповідати вказаному рішенню, суд першої інстанції правомірно задоволив позовну вимогу про внесення змін до договору оренди землі від 28.01.2004 р. року, який зареєстровано у Бориславському відділі земельних ресурсів за № 608, шляхом викладення п. 1.3 в наступній редакції: «відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданого Управлінням Держкомзему у м. Бориславі Львівської області, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становиь 1629416 грн. 21. коп.».

Суд першої інстанції, також прийшов до вірного висновку про задоволення позову про внесення змін до договору оренди землі від 28.01.2004 року, який зареєстровано у Бориславському відділі земельних ресурсів за № 608, виклавши п.4.1 договору у наступній редакції: "орендна плата за користування земельною ділянкою вноситься орендарем у грошовій формі та складає 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік у сумі 48 882 грн. 49 коп. або 4 073 грн. 54 коп. у місяць", з огляду на те, що 21 січня 2011 р. радою прийнято рішення № 24, яким затверджено Положення про оренду та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки у смт. Східниця та згідно якого ставка орендної плати для спірної земельної ділянки складає 3 відсотки від нормативної грошової оцінки.

Відповідач в апеляційній скарзі вказує на порушення норм процесуального права щодо територіальної підсудності, вважає, що даний спір повинен розглядатись у господарському суді м. Києва за місцезнаходженням юридичної особи. З даного приводу судова колегія зазначає, що відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України, справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням об'єктів земельних відносин або основної їх частини, за винятком справ, передбачених частиною четвертої цієї статті. Судовою колегією з'ясовано, що орендована земельна ділянка знаходиться на території Східницької селищної ради Львівської області, а тому дана справа підсудна господарському суду Львівської області.

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Відповідно до приписів ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що доводами апеляційної скарги правомірності висновків суду першої інстанції не спростовано, обставини, які відповідно до статті 104 ГПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції, в порядку статтей 33,34 ГПК України, апелянтом не доведено, а оскаржуване судове рішення прийняте у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами та матеріалами справи, апеляційний господарський суд підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення місцевого господарського суду не вбачає.

Зважаючи на те, що апеляційну скаргу залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору, в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України відносяться на скаржника.

Крім того, судова колегія зазначає, що у вступній та резолютивній частині оскаржуваного рішення помилково зазначено про стягнення судового збору у розмірі 1073, 00 грн., оскільки згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", з 01.11.2011р. судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013р." передбачено, що з 1 січня 2013р. місячна мінімальна заробітна плата складає 1147,00 грн. Проте, при виготовленні повного тексту рішення у резолютивній частині суд першої інстанції за розгляд справи вірно стягнув з ПАТ «Укранафта» 1147,00 грн. в Доход державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 18.06.2013 р. у справі № 914/1463/13 залишити без змін, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" без номера від 26.06.13р. (вх. № Львівського апеляційного господарського суду 05-05/1295/13 від 02.07.2013р.) - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені статтями 109-110 Господарського процесуального кодексу України.

4. Справу № 914/1463/13 повернути господарському суду Львівської області.

повний текст постанови підписано 07.08.13р.

Головуючий суддя Давид Л.Л.

Суддя Данко Л.С.

Суддя Юрченко Я.О.