Постанова № 32872994, 05.08.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2013 р. Справа № 926/510/13

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Давид Л.Л.

Суддів Данко Л.С.

Юрченка Я.О.

при секретарі судового засідання Карнидал Л.Ю.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" за № 31/10-3063 від 05.07.2013р. (вх. № Львівського апеляційного господарського суду 05-05/1420/13 від 15.07.2013р.)

на рішення господарського суду Чернівецької області від 20.06.2013 р.

у справі № 926/510/13 (суддя - М.О. Гурин)

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до Комунального підприємства "Новоселицька міська тепломережа", м.Новоселиця Чернівецької області

про стягнення заборгованості на загальну суму 166 086,59 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явились; від відповідача: не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 20.06.2013 р. (суддя - М.О. Гурин) позов задоволено, стягнуто з Комунального підприємства "Новоселицька міська тепломережа" на користь Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" 127 055,91 грн. основного боргу, 21 774,23 грн. пені, 14 530,30 грн. 3% річних, 2 726,15 грн. інфляційних втрат та розстрочено виконання рішення суду строком на 12 місяців: Липень 2013 р. - 5 000,00 грн.; Серпень 2013 р. - 5000,00 грн.; Вересень 2013 р. - 5 000,00 грн.; Жовтень 2013 р. - 10 000,00 грн.; Листопад 2013 р. - 15 000,00 грн.; Грудень 2013 р. - 20000,00 грн.; Січень 2014 р. - 15 000,00 грн.; Лютий 2014 р. - 20 000,00 грн.; Березень 2014 р. - 15 000,00 грн.; Квітень 2014 р. - 10 000,00 грн.; Травень 2014 р. - 24 000,00 грн.; Червень 2014 р. - 22 086,59 грн. Стягнуто з Комунального підприємства "Новоселицька міська тепломережа" на користь Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" 3 325,00 грн. судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що відповідач не виконав свої грошові зобов'язання за укладеним між сторонами у справі договором № 06/10-2622 ТЕ-38 від 20.12.2010 р. на купівлю - продаж природного газу, заборгувавши 127055,91 грн., що є підставою до покладення на нього обов'язку по сплаті 14530,30 грн.- 3% річних, 2726,15 грн. інфляційних нарахувань та 21774,23 грн. пені, виконання якого підлягає розстроченню строком на 12 місяців, у зв'язку з скрутним матеріальним становищем боржника, яке ускладнює порядок виконання рішення.

Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» звернулась до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Чернівецької області від 20.06.2013 р. в частині надання боржнику розстрочки на 12 місяців. В іншій частині рішення господарського суду Чернівецької області від 20.06.2013 р. у даній справі залишити без змін.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права, зокрема, вказує на вину відповідача у виникненні боргу, а його важкий фінансовий стан не є винятковим випадком та підставою для розстрочки. Крім того, зазначає, що в основу судового рішення про надання розстрочки має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання. З цією метою, під час вирішення питання про розстрочку виконання рішення суд повинен врахувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. При цьому, господарський суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення. За переконанням апелянта відповідач не виконав належним чином умови договору, в частині грошових зобов'язань, а тому повинен нести відповідальність, передбачену законом. Фінансовий стан не є винятковою обставиною для розтрочення рішення суду, оскільки в даному випадку це вплине на інтереси позивача, який закуповує природний газ за зовнішньоекономічними контрактами у іноземних імпортерів. В даному випадку суд першої інстанції, не встановивши матеріального інтересу позивача, що є порушенням змагальності та рівності сторін перед законом, безпідставно розстрочив виконання рішення суду. В оскаржуваному рішенні жодним чином не вмотивовано, не наведено та необґрунтовано в чому саме полягає винятковість обставин у даній справі та не надано жодних належних доказів щодо винятковості таких обставин.

Дані обставини, на думку скаржника, є безумовною підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу від 23.07.2013 р. за №290, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, оскільки Комунальне підприємство «Новоселицька міська тепломережа» є монополістом в місті Новоселиця по наданню житлово - комунальних послуг та враховуючи важкий фінансовий стан підприємства, його збитковістю, а також враховуючи, що отриманий від позивача газ, іде на виробництво теплової енергії для населення, яке не в повному розмірі та не своєчасно за це розраховується, щоб уникнути банкрутства підприємства, що призведе до масового звільнення працівників, та для безперебійного забезпечення життєдіяльності міста Новоселиця, суд в своєму рішенні законно та об'єктивно розстрочив виконання рішення строком на 12 місяців.

В судове засідання 05.08.2013 р. представники позивача та відповідача не з'явились. Однак, через канцелярію Львівського апеляційного господарського суду від апелянта надійшла телеграма (вх. № суду 05-14/243/13) про розгляд справи без участі його представника.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою та відзивом на неї, оцінивши зібрані по справі докази, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення господарського суду Чернівецької області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

20 грудня 2010 року Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - позивач, постачальник) та Комунальним підприємством "Новоселицька міська тепломережа" (далі - відповідач, покупець) укладено договір №06/10-2622ТЕ-38 про закупівлю природного газу за державні кошти (далі - договір), відповідно до змісту якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в пункті 1.2 цього договору. Газ, що постачається за цим договором, використовується покупцем виключно для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом даного договору.

Пунктом 1.2. договору визначено, що постачальник передає покупцю в період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року природний газ з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 525 тис. куб.м. в тому числі по місяцях: січень 100,0 тис. куб.м., лютий 90,000 тис. куб.м., березень 90,000 тис. куб.м., квітень 25,0 тис. куб.м., травень 0,000 тис. куб.м., червень 0,000 тис. куб.м., липень 0,000 тис. куб.м., серпень 0,000 тис. куб.м., вересень 0,000 тис. куб.м., жовтень 50,000 тис. куб.м., листопад 80,000 тис. куб.м., грудень 90,0 тис. куб.м.

Згідно з пунктом 3.1. договору ціна за 1000 куб.м. газу становить 840,196 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2%; податок на додану вартість за ставкою 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами 234,00 грн., крім того ПДВ 20%. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1091,00 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ -1309,20 грн.

У відповідності до пункту 4.1. договору розрахунки проводиться шляхом поетапної оплати у такому порядку: перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Як визначено в пункті 5.1 договору строк поставки газу: з 1 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року включно.

Відповідно до пункту 6.1.1. договору покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений газ.

Пунктом 10.1. договору визначено, що він набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін, але не раніше ніж через 14 днів (п'ять робочих днів у разі застосування процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої Закону України "Про здійснення державних закупівель") з дня опублікування у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель відомостей про рішення Уповноваженого органу про погодження процедури закупівлі в одного учасника, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 1 січня 2011 року і діє в частині поставки газу до 31 грудня 2011 року включно, а в частині розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

В подальшому сторони підписали додаток № 1 від 20.12.2010 року до договору №06/10-2622ТЕ-38 від 20.12.2010 року, положеннями пунктів 2.1, 2.2 якого передбачено, що обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця, з урахуванням п. 1.5.1. цього додатку. Обсяг газу, визначений згідно з п. 2.1 цього додатку, є підставою для визначення обсягу газу, переданого за договором у пунктах приймання-передачі. Приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість. Акт приймання-передачі газу складається на підставі технічних актів приймання-передачі газу між газотранспортним підприємством та покупцем, з урахуванням планового обсягу поставки, наданого постачальником. Не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки, покупець зобов'язується надати постачальнику для підпису два примірники акта приймання-передачі газу, підписані та скріплені печаткою покупця і погоджені газотранспортним підприємством, копію технічних актів приймання-передачі газу.

28 січня 2011 р. сторонами підписано Додаткову угоду № 1 до договору №06/10-2622ТЕ-38 від 20.12.2010, з якої вбачається, що сторони внесли зміни щодо викладення назви договору у наступній редакції: "Договір поставки природного газу для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання"; пункт 10.1. договору викладено в наступній редакції: "Цей договір набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін, діє в частині поставки газу з 01.01.2011 р. до 31.12.2011 року включно, а в частині розрахунків за газ - до їх повного здійснення".

4 квітня 2011 року між сторонами була укладена Додаткова угода № 2 до договору №06/10-2622ТЕ-38 від 20.12.2010, відповідно до якої з 1 квітня 2011 року пункт 3.1 договору викладено в наступній редакції: "Ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 815,00 грн. без врахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2%; податок на додану вартість за ставкою 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами 259,70 грн., крім того ПДВ 20%. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1091,00 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 1309,20 грн."

Додатковою угодою №4 від 03.10.2011 р. до договору №06/10-2622ТЕ-38 від 20.12.2010 сторони домовились про те, щоб вважати договір №06/10-2622ТЕ-38 від 20.12.2010 припиненим в частині поставки природного газу з 01.10.2011 р.

В матеріалах справи наявні наступні копії Актів передачі-приймання природного газу: від 31.01.2011 року на суму 99 613,10 грн.; від 28.02.2011 року на суму 79 523,42 грн.; від 31.03.2011 року на суму 78 244,34 грн.; від 30.04.2011 року на суму 26 621,27 грн.

Дані Акти підписані сторонами та скріплені печатками. Таким чином, у період з січня 2011 року по квітень 2011 року на виконання умов договору Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" поставила комунальному підприємству "Новоселицька міська тепломережа" природний газ на загальну суму 284002,13 грн., що підтверджується вищевказаними Актами передачі-приймання природного газу.

На момент подачі позовної заяви відповідач свої договірні зобов'язання належним чином не виконав, оплати в повному обсязі за отриманий природний газ не провів, заборгувавши 127055,91 грн., в результаті чого позивач просив стягнути окрім основної суми боргу ще й 21774,23 грн. - пені, 14530,30 грн. - 3 % річних та 2726,15 грн. - інфляційних, які задоволені в повному обсязі судом першої інстанції.

При перегляді рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, судова колегія керувалась наступним.

У відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до положень ст.509 Цивільного кодексу України - зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку. Зобов"язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов"язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частинами 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Зібрані у справі докази свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 127055,91 грн. основного боргу за природний газ.

Втім, внаслідок несвоєчасної оплати відповідачем за отриманий природний газ позивач нарахував, крім основної суми боргу 2726,15 грн. інфляційних втрат, 14530,30 грн. - 3% річних та 21774,23 грн. пені.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як визначено пунктом 7.3.1 договору, у разі невиконання покупцем умов пункту 4.1 договору покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. Відповідно до пункту 9.3 договору строк позовної давності за цим договором та до вимог про стягнення неустойки встановлюється тривалістю у 3 роки. Неустойка нараховується за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вбачається з розрахунку Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", викладеного у позовній заяві та перевіреного судовою колегією, нарахування позивачем пені відповідає вимогам чинного законодавства України, а тому суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, стягнувши з відповідача 21774,23 грн. пені.

Крім того, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно наданого суду розрахунку, який перевірено судовою колегією, розмір інфляційних втрат, який стягнуто з відповідача дійсно становить 2726,15 грн., 3 % річних - 14530,30 грн.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, висновки місцевого господарського суду щодо стягнення з відповідача 127055,91 грн. основного бору, 21774,23 грн. пені, 14530,50 грн. - 3 % річних, 2726,15 грн. інфляційних є вірними та документально підтвердженими.

Як підтверджується матеріалами справи, Комунальне підприємство «Новоселицька міська тепломережа» не заперечує свою заборгованість за природний газ перед позивачем, в тому числі і нараховані пеню, інфляційні втрати та 3% річних, про що свідчить поданий нею графік погашення заборгованості, підписаний та скріплений печаткою підприємства всього на суму 166086,59 грн. (а.с. 43).

Однак, 31 травня 2013 р. Комунальним підприємством «Новоселицька міська тепломережа» на розгляд місцевого господарського суду подано клопотання про розстрочку виконання рішення строком на 12 місяців згідно графіка погашення заборгованості, а саме: Липень 2013 р. - 5 000,00 грн.; Серпень 2013 р. - 5000,00 грн.; Вересень 2013 р. - 5 000,00 грн.; Жовтень 2013 р. - 10 000,00 грн.; Листопад 2013 р. - 15 000,00 грн.; Грудень 2013 р. - 20000,00 грн.; Січень 2014 р. - 15 000,00 грн.; Лютий 2014 р. - 20 000,00 грн.; Березень 2014 р. - 15 000,00 грн.; Квітень 2014 р. - 10 000,00 грн.; Травень 2014 р. - 24 000,00 грн.; Червень 2014 р. - 22 086,59 грн. (а.с.42,43), в якій останній вказує, що діяльність підприємства з об'єктивних причин є збитковою, що унеможливлює погашення заборгованості за отриманий природний газ на даний час, а відтак згідно вимог ст. 83 Господарського процесуального кодексу України просить відстрочити виконання рішення у даній справі.

Згідно ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення має право розстрочити виконання рішення.

Слід зазначити, що законодавчо визначено дві стадії, на яких суд може вирішувати питання про розстрочку виконання рішення, а саме: при винесенні рішення по суті справи, що відображається в мотивувальній та резолютивній частинах рішення (пункт 3 частини першої, частина друга статті 84), а також у наказі господарського суду; та під час виконання рішення суду (виконавчого провадження) шляхом винесення окремого процесуального документа (ухвали) про розстрочку виконання рішення (частина третя статті 121). Розстрочка виконання рішення суду означає виконання його частинами, встановленими судом, з певним інтервалом у часі. За змістом частини другої статті 84 Кодексу строки виконання рішення частинами (сплата грошових сум частками тощо) визначаються судом.

Крім того, в п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" від 26.12.2003 року № 14 зазначено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК і ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передано стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

З аналізу ст. 121 ГПК України вбачається, що розстрочка виконання рішення застосовується лише у виняткових випадках і підставою для неї можуть бути конкретні обставини, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк.

У Рішенні Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням акціонерної компанії "Харківобленерго" щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 частини другої статті 17, пункту 8 частини першої статті 26, частини першої статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" (Рішення, Конституційний Суд, від 26.06.2013, № 5-рп/2013) зазначено, що до обставин, які ускладнюють виконання судового рішення та які є підставою для розстрочки його виконання, належать хвороба боржника або членів його сім'ї, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи - боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази щодо наявності таких обставин в порядку ст. 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та потребує відповідного доведення заінтересованою особою з урахуванням норм ст. ст. 32,34 Господарського процесуального кодексу України.

Так, згідно рішення Новоселицької міської ради № 14/9 від 29 грудня 2011 року КП «Новоселицька тепломережа» визнана надавачем житлово - комунальних послуг міста Новоселиця, а саме виробництво, транспортування та реалізація теплової енергії, водопостачання, водовідведення, санітарна очистка вигрібних ям, вивезення та утилізація твердих побутових відходів, утримання будинків та благоустрій міста.

Комунальне підприємство «Новоселицька теплова мережа» вказує на те, що всі комунальні послуги, які вона надає є збитковими, за результатами фінансової діяльності підприємства, які в 2012 році склали 523,2 тис. грн., про що свідчить звіт про фінансові результати за 2012 р. (а.с.107, зворот), в тому числі 350,34 тис.грн. по теплопостачанню, про що свідчить звіт про витрати на виробництво та фінансові показники діяльності підприємств від надання послуг теплопостачання за січень - грудень 2012 р. (а.с. 108, зворот) та 69,4 тис. грн. по теплопостачанню, про що свідчить звіт про витрати на виробництво та фінансові показники діяльності підприємств від надання послуг теплопостачання за січень - березень 2013 р. (а.с. 112, зворот).

Судова колегія, досліджуючи договір купівлі - продажу природного газу, з'ясувала, що предметом даного договору є природний газ, який використовується комунальним підприєммством для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання.

Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, станом на 01.05.2013 р. дебіторська заборгованість перед комунальним підприємством складає всього - 531,8 тис. грн.., в т.ч: населення - 151,7 тис. грн.., бюджетні організації - 179,2 тис. грн.., інші - 105,2 тис. грн.., субсидії - 47,4 тис. грн.., пільги - 33,1 тис. грн.., з різниці у тарифах -15,2 тис. грн., про що свідчить подана відомість аналітичного обліку по рахунку № 361 КП «Новоселицька міська тепломережа».

Крім того, Комунальне підприємство «Новоселицька теплова мережа» має кредиторська заборгованість окрім ДК «Газ України», ще й перед ПАТ «Чернівцігаз» у розмірі 319,0 тис. грн., НАК «Нафтогаз України» у розмірі 369,3 тис. грн., про що свідчить поданий розрахунок за квітень 2013 р. (а.с. 118).

Згідно довідки «Райффайзен Банк Аваль», вих. № Р7-В95/28 від 23.07.2013 р. залишок по поточному рахунку КП «Новоселицька міська тепломережа» станом на 23.07.2013 р. становить 3087,90 грн.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, враховуючи фінансовий стан відповідача, враховуючи доводи викладенні у клопотанні про розстрочення виконання судового рішення, з метою недопущення погіршення економічної ситуації комунального підприємства, судова колегія вважає надання розстрочки виконання рішення згідно поданого графіка обґрунтованим. Слід зазначити, що арешт та вилучення грошових коштів, в тому числі тих, які знаходяться або надходитимуть на рахунки відповідача в установах банків, арешт та вилучення іншого майна, позбавить можливості забезпечувати господарську діяльність відповідача, оплачувати поточні витрати на утримання майна, здійснювати розрахунки за комунальні послуги та електроенергію, сплачувати податки і збори, виплачувати заробітну плату працівникам та персоналу. Такі обставини фактично призведуть відповідача до банкрутства і значно ускладнить або взагалі зроблять неможливим виконання рішення суду про стягнення коштів на користь позивача.

Вирішуючи питання про застосування розстрочки виконання рішення суду, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан тощо. Тобто, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але також необхідно враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

В даному випадку Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» вказує, що суд першої інстанції лише врахував фінансовий стан відповідача та зазначив, що надання розстрочки погіршить фінансовий стан стягувача та завдасть йому збитки.

Судова колегія зазначає, що дані доводи апелянта є не обґрунтованими і лише припущенням та не підтвердженні документально, як цього вимагають ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України. Відповідач не ухиляється від виконання грошового зобов'язання та визнає його в повному обсязі, а позивач зможе компенсувати свої збитки внаслідок невчасного виконання зобов'язань відповідачем за рахунок нарахування та стягнення: 3 % річних - 14530,30 грн., інфляційних втрат - 2726,15 грн. та 21774,23 грн. пені.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що надана судом першої інстанції розстрочка виконання рішення на 12 місяців базується на принципах співмірності і пропорційності балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Відповідно до приписів ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що доводами апеляційної скарги правомірності висновків суду першої інстанції не спростовано, обставини, які відповідно до статті 104 ГПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції, в порядку статтей 33,34 ГПК України, апелянтом не доведено, а оскаржуване судове рішення прийняте у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами та матеріалами справи, апеляційний господарський суд підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення місцевого господарського суду не вбачає.

Зважаючи на те, що апеляційну скаргу залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору, в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України відносяться на скаржника.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Чернівецької області від 20.06.2013 р. у справі № 926/510/13 залишити без змін, апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" за № 31/10-3063 від 05.07.2013р. (вх. № Львівського апеляційного господарського суду 05-05/1420/13 від 15.07.2013р.) - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені статтями 109-110 Господарського процесуального кодексу України.

4. Справу № 926/510/13 повернути господарському суду Чернівецької області.

повний текст постанови підписано 08.08.2013р.

Головуючий суддя Давид Л.Л.

Суддя Данко Л.С.

Суддя Юрченко Я.О.