Ухвала суду № 32874522, 25.07.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1864/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

25 липня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.

при секретарі Трауті А.В.

за участю:

представників позивача Козій Д.О.

Бова Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нуга-Бест" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 квітня 2013 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нуга-Бест" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.09.2012 №0000921530 та №0000911530, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби, в якому просив визнати протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.09.2012 р. №0000921530 та №0000911530.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 квітня 2013 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В судове засідання з'явилися представники позивача, апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача до суду не з'явився, хоча він був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у його відсутності, відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в період з 20.08.2012 р. по 27.08.2012 р. Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Нуга Бест" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 2 629 831 грн. шляхом зменшення податкових зобов'язань з ПДВ за травень 2012 року заявлених до відшкодування шляхом зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт № 4237/1530/37331286 від 31.08.2012 року «Про результати документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Нуга Бест» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість шляхом зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за травень 2012 року».

Як вбачається із висновків Акту перевірки, на підставі якого було винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, відповідач прийшов до висновку про порушення Позивачем норм податкового законодавства, зокрема, пунктів 200.4, 200.6, 200.7, 200.12 статті 200 Податкового кодексу України, підпункту 4.6.5 пункту 4.6 статті 4 розділу V Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1492 від 25.11.2011 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 р. за № 1490/20298, в результаті чого встановлено завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за травень 2012 року на 2629 831 грн. та зменшена сума бюджетного відшкодування за травень 2012 року в розмірі 2629831 грн.

06.09.2012 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Нуга Бест" були подані заперечення на акт № 4237/1530/37331286 від 31.08.2012, за результатами розгляду яких листом № 10847/10/15-318 від 10.09.2012, повідомлено про те, що висновки перевірки зазначені в акті № 4237/1530/37331286 від 31.08.2012, відповідають дійсності та складені у відповідності до чинного законодавства.

10.09.2012 р. на підставі акту № 4237/1530/37331286 від 31.08.2012 р. прийнято податкові повідомлення - рішення №0000911530 та №0000921530.

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку. Проте, рішеннями Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України, вказані податкові повідомлення-рішення було залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними ППР, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, ТОВ «Нуга Бест» звернулось з позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що у позивача було відсутнє право на декларування суми від'ємного значення з податку на додану вартість, яка не була погашена податковими зобов'язаннями попередніх звітних (податкових) періодів у розмірі 2629831,00 грн. у складі бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2012 року, та вона підлягала врахуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що у відповідача були правові підстави для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Так, спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України, який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Згідно ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п. 200.1).

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п.200.2).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3).

Згідно з п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, від'ємне значення як категорія Податкового кодексу - це математична (об'єктивна) категорія: різниця між зменшуваним (податкове зобов'язання) та від'ємником (податковим кредитом). Від'ємне (позитивне) значення є результатом математичної дії -віднімання, та в силу дії об'єктивних законів не може бути змінено будь-чиєю волею.

Відповідно до підпункту 4.6.4 підпункту 4.6 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 41 від 25.01.2011 та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1492 від 25.11.2011, якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), подається (Д2) (додаток 2).

Підпунктом 4.6.5 пункту підпункту 4.6 пункту 4 розділу V зазначених Порядків платники, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість та заповнили рядок 22 декларації, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають (Д3) (додаток 3).Значення рядка 3 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 23 декларації за поточний звітний (податковий) період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1, або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 декларації.

Підпунктом 4.6.7 ст. 4.6 розділу V Порядку визначено, що рядок 21.3 податкової декларації передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби.

Згідно з роз'ясненнями податкових органів, оскільки сума заниженого бюджетного відшкодування не може бути відображена ні в рядку 23.1, ні в рядку 23.2 податкової декларації з ПДВ, то відповідно на таку суму зменшується значення рядка 24, яке відображається в рядку 21.3 податкової декларації з ПДВ зі знаком «-»в податковому періоді, в якому отримано повідомлення-рішення за формою "В2". Зазначена сума заниженого бюджетного відшкодування підлягає перенесенню до картки особового рахунку платника податку і в подальшому ця сума (за умови підтвердження документальною перевіркою правомірності її декларування) приймає участь у погашенні податкових зобов'язань з ПДВ такого платника податку в порядку календарної черговості виникнення таких переплат. Окрім того, відповідальності за недекларування суми бюджетного відшкодування податковим законодавством не передбачено, оскільки це є правом платника податку щодо заявлення чи не заявлення суми бюджетного відшкодування в податковій декларації.

Таким чином платник податків має право включити суму від'ємного значення з податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню до складу відповідного бюджетного відшкодування та/або до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду. При цьому залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду відображається в Додатку № 2, до відповідної декларації, а розрахунок бюджетного відшкодування відображається в рядку 22 декларації та Додатку № 3 до неї .

Пунктом 200.6 статті 200 Податкового кодексу України, встановлено, що платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Отже, у разі прийняття платником податків рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів зазначена сума не підлягає врахуванню при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Як встановлено судом першої інстанції, загальна сума ПДВ сплачена позивачем складає 262 9831,00 грн., в тому числі за березень 2011 року - 643263,00 грн., за квітень 2011 року - 413 113,00 грн., за вересень 2011 року - 305047,00 грн., за листопад 2011 року - 564458,00 грн., за грудень 2011 року - 273153,00 грн., за березень 2012 року - 430797,00 грн. Зазначений факт сторонами не заперечувався. Таким чином, у позивача виникло право на бюджетне відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість в квітні 2011 року на суму 643263,00 грн., в травні 2011 року - 413 113,00 грн., в жовтні 2011 року - 305047,00 грн., в грудні 2011 року - 564458,00 грн., у січні 2012 року - 273153,00 грн., і травні 2012 року - 430797,00 грн.

З аналізу наявних в матеріалах справи декларацій з податку на додану вартість позивача за квітень 2011 року, за травень 2011 року, за жовтень 2011 року, за грудень 2011 року, за січень 2012 року, квітень 2012 року, вбачається, що позивачем в зазначених деклараціях в графі 23 "сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 3 Д3) (рядок 23.1 + рядок 23.2)" було проставлено «-«.

До зазначених декларацій було додано додаток № 2 "Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" (Д2), водночас не було додано додатку № 3 "Розрахунок суми бюджетного відшкодування".

Згідно з роз'ясненнями податкових органів, оскільки сума заниженого бюджетного відшкодування не може бути відображена ні в рядку 23.1, ні в рядку 23.2 податкової декларації з ПДВ, то відповідно на таку суму зменшується значення рядка 24, яке відображається в рядку 21.3 податкової декларації з ПДВ зі знаком «-» в податковому періоді, в якому отримано повідомлення-рішення за формою "В2". Зазначена сума заниженого бюджетного відшкодування підлягає перенесенню до картки особового рахунку платника податку і в подальшому ця сума (за умови підтвердження документальною перевіркою правомірності її декларування) приймає участь у погашенні податкових зобов'язань з ПДВ такого платника податку в порядку календарної черговості виникнення таких переплат. Окрім того, відповідальності за недекларування суми бюджетного відшкодування податковим законодавством не передбачено, оскільки це є правом платника податку щодо заявлення чи не заявлення суми бюджетного відшкодування в податковій декларації.

На основі зазначеного вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у позивача було відсутнє право на декларування суми від'ємного значення з податку на додану вартість, яка не була погашена податковими зобов'язаннями попередніх звітних (податкових) періодів у розмірі 2629831,00 грн. у складі бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2012 року, та вона підлягала врахуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що доводи позивача про те, що право на бюджетне відшкодування суми у розмірі 877 815 грн. виникло у нього ще у 2010 році не підтверджується жодними доказами, у зв'язку чим зазначені твердження позивача не були прийняті судом до уваги.

В апеляційній скарзі позивач зауважив, що така позиція суду суперечить ч.ч. 1, 4, 5 статті 11 КАС України, оскільки суд повинен був витребувати такі докази.

З даного приводу колегія суддів зауважує, що витребування доказів є виключним правом, а не обов'язком суду. Обов'язок доказування обставин, на яких ґрунтується вимоги та заперечення сторін Кодексом адміністративного судочинства, відповідно до ч.1 ст. 71 покладено саме на них.

Отже, оскільки твердження позивача, що право на бюджетне відшкодування суми у розмірі 877 815 грн. виникло у нього ще у 2010 році не було підтверджене належними та допустимими доказами, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необґрунтованість вказаних доводів позивача.

Крім того, колегія суддів зазначає, що згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до абз.1 п.58.1 ст.58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Виходячи з всього вище зазначеного, та зважаючи на наявні у справі докази, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у відповідача були правові підстави для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нуга-Бест" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 квітня 2013 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нуга-Бест" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.09.2012 №0000921530 та №0000911530 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.А. Губська

Суддя А.Б. Парінов

Суддя О.О. Беспалов

Повний текст ухвали виготовлено 30 липня 2013 року

.

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.