Ухвала суду № 32874493, 08.08.2013, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру, 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62

УХВАЛА

від 08 серпня 2013 року по справі №927/351/13

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Т.Г.Оленич, розглянувши матеріали скарги №23 від 01.08.2013р. та клопотання №24 від 01.08.2013р. про відновлення процесуального строку

Фермерського господарства «Дорошенко В.П.», вул. Урицького, 47 В, м. Мена, Чернігівська область, 15600

Орган Державної виконавчої служби, дії якого оскаржуються: Відділ державної виконавчої служби Менського районного управління юстиції, вул. Червона площа, 20, м.Мена, Чернігівська область, 15600

на дії органу Державної виконавчої служби щодо примусового виконання на підставі наказу від 28.05.2013р. рішення господарського суду Чернігівської області від 15.05.2013р. по справі №927/351/13

за позовом: прокурора Менського району в інтересах держави в особі

позивача: Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, вул. Олени Теліги, 8, кімн.58-а, 59, м. Київ, 04112 (Чернігівське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, просп. Миру, 14, м. Чернігів, 14000)

до відповідача: фермерського господарства «Дорошенко В.П.», вул. Урицького, 47 В, м. Мена, Чернігівської області, 15600

про стягнення 12759грн.66коп.

ВСТАНОВИВ:

Скарга підлягає залишенню без розгляду з наступних підстав.

Відповідно до ст.50 Господарського процесуального кодексу України процесуальні дії вчиняються у строки, встановленні цим Кодексом. Строки для вчинення процесуальних дій визначаються точною календарною датою, зазначенням події, що повинна неминуче настати, чи періодом часу. В останньому випадку дію може бути вчинено протягом всього періоду. Перебіг процесуального строку, обчислюваного роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок.

Згідно із ч.4 ст.51 Господарського процесуального кодексу України процесуальна дія, для якої встановлено строк, може бути вчинена до 24-ї години останнього дня строку.

В силу ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України сторона виконавчого провадження або прокурор можуть подати до господарського суду скаргу на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов суду протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо.

Встановлений вищенаведеною нормою господарського процесу десятиденний строк є процесуальним, в межах якого має бути вчинена така процесуальна дія як подання скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби.

Як вбачається зі змісту скарги та доданих до неї копій документів, постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, яка оскаржується заявником, винесена державним виконавцем 03 липня 2013 року. Скарга на дії органу Державної виконавчої служби, як свідчить відбиток календарного штемпелю на конверті, в якому надійшла скарга, подана скаржником до господарського суду 02 серпня 2013 року, тобто з порушенням встановлено процесуальним законом десятиденного строку.

За загальним правилом право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого для її вчинення.

Разом з тим, як зазначено в п.9.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» встановлений у частині першій статті 121-2 ГПК десятиденний строк для подання скарги відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання.

Скаржник в клопотанні про відновлення процесуального строку як причину його пропуску вказує повернення господарським судом ухвалами від 16.07.2013р. та від 26.07.2013р. даної скарги без розгляду: вперше на підставі п.6 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України та відповідно вдруге на підставі ст.53 та ст.121-1 Господарського процесуального кодексу України.

За своєю правової природою повернення скарги без розгляду є процесуальним наслідком подання скарги без додержання вимог процесуального закону щодо її форми та змісту. А тому вказана обставина не є об'єктивно існуючим, незалежним від волі фактом неможливості вчинення суб'єктом юридичної дії, та не може бути розцінена судом як поважна причина пропуску строку на подання скарги на дії органу Державної виконавчої служби. Інших причин пропуску процесуального строку скаржником у клопотанні не наведено.

Приймаючи до уваги, що скаржником не наведено достатнього обґрунтування поважності причин пропуску строку на звернення до суду зі скаргою на дії органу Державної виконавчої служби та не надано відповідних доказів, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання про відновлення строку.

Згідно зі ст.53, 121-2 Господарського процесуального кодексу України закінчення процесуального строку є підставою для залишення скарги без розгляду. Відповідна правова позиція викладена у п.9.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України».

За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про відновлення строку на подання до суду скарги на дії органу Державної виконавчої служби та про залишення скарги без розгляду.

Керуючись ст.ст.50, 51, 53, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України суд,

У Х В А Л И В :

1. У відновленні строку на подання скарги на дії органу Державної виконавчої служби ВІДМОВИТИ.

2. Скаргу залишити без розгляду.

Суддя Т.Г.Оленич

08.08.13