Ухвала суду № 32874407, 30.05.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2013 р. справа № 1170/2а-2042/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.

суддів: Чепурнова Д.В. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання: Антіпової В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2012 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергобудпроект-2» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

В червні 2012 року ТОВ «Енергобудпроект-2» звернулось до суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.12.2011 р. № 0001982330.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2012 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду, оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що в період з 25.11.2011 р. по 29.11.2011 р. посадовими особами Кіровоградської ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Енергобудпроект-2» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Компанія «Тегра» за період з 01.08.2011р. по 31.08.2011р.

За результатами перевірки складено акт №156/2330/34724556 від 30.11.2011 р. (а.с.10-24).

В ході перевірки встановлено порушення п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, Податкового кодексу України в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 157783 грн., в т.ч. за серпень 2011р. на суму 157783 грн.

12 грудня 2011 року на підставі Акту перевірки, прийнято податкове повідомлення-рішення №0001982330, яким позивачу визначено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 236675 грн., в т.ч. 157783 грн. за основним платежем та 78892 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. (а.с. 8).

З акта перевірки вбачається, що ревізори дійшли висновку про нікчемність договору поставки №18/07-11 від 18.07.2011р. укладених між позивачем та ТОВ «Компанія «Тегера» оскільки, на їх думку, правочин не спрямовувався на настання реальних наслідків, які обумовлювались ним.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що такі висновки є безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст.ст.203, 215, 228 ЦК України, ч.1 ст.207 ГК України, правочин, укладений між позивачем та ТОВ «Компанія «Тегера» слід вважати таким, що спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, оскільки він не містить положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін, а волевиявлення сторін правочину є вільне і відповідає їхній внутрішній волі, що відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 ЦК України, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а тому висновки позивача викладені в акті перевірки щодо нікчемності зазначеного договору є необгрунтованими.

При цьому встановлено, що за спірною угодою контрагент ТОВ «Компанія «Тегера» виконав повністю взяті на себе зобов'язання згідно зазначеного договору, а позивач, в свою чергу, провів повний розрахунок за товар. Позивач у своїх бухгалтерській та податковій звітностях повно і достовірно відобразив вчинені операції, правомірно відніс вартість товару до валових витрат.

При визнанні угод нікчемними податковим органом не дотримано вимог законодавчих норм, а саме не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку.

Так, на виконання умов вказаного договору ТОВ «Компанія «Тегра» поставлено позивачеві кабель АСБ 2л3*240 на загальну суму з ПДВ 946698,19 грн.

Транспортування товару здійснювалося власним транспортом позивача, що підтверджується подорожнім листом вантажного автомобіля та товарно-транспортною накладною (а.с. 53, 54).

Оплата вартості товару здійснена в безготівковому порядку, що підтверджується платіжним дорученням №4496 від 31.08.2001р. (а.с. 39).

ТОВ «Компанія «Тегра» виписано позивачеві податкові накладні №1001355 від 31.08.2011р., №1001390 від 31.08.2011р. (а.с. 34, 35) на підставі яких позивачем до складу податкового кредиту серпня 2011 року включено відповідні суми ПДВ.

Відповідно до ст. 198.1 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно ст. 198.2 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послугу або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує включення покупцем податку на додану вартість в ціну товару та сплату або обов'язок сплатити його продавцю.

Стаття 198.6 Податкового кодексу України встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Податкового кодексу України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу України.

В Акті перевірки не зафіксовано неналежне оформлення податкових накладних, оскільки, всі вони складені відповідно до норм чинного законодавства.

Пункт 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України визначає, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а вразі експорту товарів - дата оформлення відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пункт 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначає, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Наявність у позивача податкових накладних, отриманих від ТОВ «Компанія «Тегера» підтверджується матеріалами справи.

Як вбачається з матеріалів справи факт здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Компанія «Тегера» підтверджується наявними в матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами.

Крім того, апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо використання позивачем придбаної у ТОВ «Компанія «Тегера» продукції у власному виробництві.

Так, згідно договору підряду від 02.08.2011р. укладеного позивачем з ПАТ «Енергопостачальна компанія «Севастопольенерго» та акту приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2011р., пунктом 9/9 якого підтверджується використання у будівельних роботах кабелю АСБ 2л3*240 (а.с. 41-51).

Таким чином, апеляційний суд вважає правильним висновок суду першої інстанції, що первинними документами, що містяться в матеріалах справи підтверджується реальність господарської операції, а тому висновок податкового органу щодо збільшення суми податку на додану вартість є неправомірним.

Посилання відповідача на результати перевірки ТОВ «Компанія «Тегера» викладені в акті перевірки від 11.11.2011р. №1803/231/37288388, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки висновки викладені в акті суперечать фактичним обставинам справи.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції вірно були застосовані норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2012 року залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст виготовлено 4 липня 2013 року.

Головуючий: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов

Суддя: С.В. Сафронова