Рішення № 32874362, 01.08.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2013 р. Справа № 914/2021/13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Светотехника-Південь», м. Херсон

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат», м. Жидачів

про стягнення 11 985, 24 грн.

Суддя Н. Мороз

При секретарі Н. Кривці

Представники:

Від позивача: н/з

Від відповідача: н/з

Суть спору:

Позов подано товариством з обмеженою відповідальністю «Светотехника-Південь», м. Херсон до відкритого акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат», м. Жидачів про стягнення 11 985, 24 грн.

Ухвалою господарського суду від 28.05.2013р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 18.06.2013 року.

Для об”єктивного та всестороннього вирішення спору, 18.06.2013р. розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду.

В судове засідання 01.08.2013р. представник позивача не з"явився, вимоги ухвали суду виконав частково.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, вимог ухвал суду від 28.05.2013р., 18.06.2013р. не виконав, відзиву на позов не подав, тому суд вважає за доцільне розглянути справу без участі відповідача або його представника та за відсутності його відзиву на позов, в порядку ст.75 ГПК України, за наявними у справі доказами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив:

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов”язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку. Однією з підстав виникнення зобов”язань, згідно ст.11 ЦК України, зокрема є договори та інші правочини.

06.11.2012р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Светотехніка-Південь" (позивач, за договором – продавець) та відкритим акціонерним товариством «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» (відповідач, за договором – покупець) укладено договір поставки № 6-10/12, відповідно до умов якого продавець зобов’язується передати у власність товар, а покупець прийняти вищевказаний товар і оплатити його на умовах даного договору.

На виконання взятих на себе зобов’язань, товариство з обмеженою відповідальністю "Светотехніка-Південь" поставило відкритому акціонерному товариству «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» товар на загальну суму 10 980, 89 грн., що підтверджується видатковими накладними №С_000472 від 15.11.2012р. на суму 9 884, 89 грн. та №С_000551 від 22.11.2012р. на суму 1 096, 00 грн., підписаними та скріпленими печатками обох сторін без жодних застережень та довіреністю на отримання товару (в матеріалах справи).

Відповідно до п. 2.1 договору № 6-10/12, оплата за товар проводиться в гривнях в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника на умовах оплати кожної партії товару згідно специфікації на цю партію.

Відповідно до ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріалами справи підтверджено факт поставки позивачем товару, проте доказів проведення відповідачем оплати вартості поставлених позивачем товарів, суду не подано. Відтак, сума основної заборгованості відкритого акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» перед товариством з обмеженою відповідальністю "Светотехніка-Південь" становить 10 980, 89 грн., що також підтверджено актом звірки взаєморозрахунків за листопад 2012р. по травень 2013р. за договором № 6-10/12, підписаним та скріпленим печатками двох сторін.

Стаття 216 ГК України встановлює, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування саме до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених законами та договором. При цьому, у відповідності до ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов’язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Згідно ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 5.2 договору, за несвоєчасну або неповну оплату товару покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченого товару за кожний день прострочення. Позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 812, 28 грн., інфляційні втрати на загальну суму 23, 03 грн. та 3% річних на суму 169, 04 грн., проте обгрунтованого розрахунку стягуваної суми не подав.

Ухвалами суду від 28.05.2013р. та від 18.06.2013р. суд зобов’язував позивача подати обґрунтований розрахунок пені, процентів та інфляції, Однак, товариством з обмеженою відповідальністю «Светотехника-Південь» вимог ухвал суду не виконано, витребовувані судом документи не подано.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав та охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи обґрунтованого розрахунку позовних вимог, що унеможливлює перевірити правильність нарахування позивачем суми пені, інфляційних втрат та 3% річних, а також періоду за який вони нараховуються згідно норм матеріального права, суд дійшов висновку в цій частині стягнення штрафних санкцій позов залишити без розгляду на підставі п. 5 ст.81 ГПК України. Проте, суд зазначає, що позивач не позбавлений права повторно звернутися до господарського суду з вищезазначеними вимогами в загальному порядку.

Відповідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33, 38 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань, а відтак, позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 625 ЦК України, ст.ст.193, 216, 218, 232 ГК України, ст.ст. 43, 32, 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат», м. Жидачів, вул. Фабрична, 4 (код ЄДРПОУ 00278801) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Светотехніка-Південь», м. Херсон, вул. Перекопська, 169 (код ЄДРПОУ 19332414) – 10 980, 89 грн. – боргу, 1 720, 50 грн. – судового збору.

3. В решті позовних вимог – позов залишити без розгляду.

4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя Мороз Н.В.

Рішення складено 05.08.2013р.