Ухвала суду № 32873996, 06.08.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 910/1700/13 06.08.13

за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Аеро-

чартер»

про стягнення 25424,61 грн.

Суддя Л.М. Шкурдова

при секретарі судового засідання Білецькій О.В.

представники:

від стягувача: Васютін А.Г. (дов. № 7 від 02.01.2013 р.);

від боржника: Байковська О.О. (дов. від 09.06.2013 р.);

Рішенням господарського суду міста Києва від 01.03.2013 р. у справі № 910/1700/13 позов задоволено, з відповідача на користь позивача стягнуто 25424,61 грн. шкоди та 1720,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2013 року рішення господарського суду міста Києва від 01.03.2013 р. у справі № 910/1700/13 скасовано, в позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.06.2013 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2013 року скасовано, рішення господарського суду міста Києва від 01.03.2013 р. у справі № 910/1700/13 залишено без змін.

25.06.2013 року господарським судом міста Києва видано накази № 910/1700/13 на примусове виконання рішення від 01.03.2013 року.

До господарського суду міста Києва від товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Аеро-Чартер" надійшла заява про розстрочку виконання рішення господарського суду м. Києва від 01.03.2013 року на 12 місяців шляхом сплати рівних щомісячних платежів починаючи з серпня 2013 року.

Стягувач заперечує проти розстрочення виконання рішення суду з посиланням на те, що обставини зазначені боржником, як підстави для відстрочення виконання рішення суду, не є винятковими в розумінні ст. 121 Господарського процесуального кодексу України.

Представник боржника в судовому засіданні підтримав доводи заяви про розстрочення виконання рішення та просив відстрочити виконання рішення господарського суду міста Києва від 01.03.2013 року у справі № 910/1700/13.

Присутній в судових засіданнях представник стягувача заперечував проти надання відповідачеві розстрочки виконання рішення господарського суду міста Києва від 01.03.2013 року у справі № 910/1700/13.

Розглянувши заяву про розстрочку виконання рішення, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

Рішенням господарського суду міста Києва від 01.03.2013 р. у справі № 910/1700/13 позов задоволено, з відповідача на користь позивача стягнуто 25424,61 грн. шкоди та 1720,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2013 року рішення господарського суду міста Києва від 01.03.2013 р. у справі № 910/1700/13 скасовано, в позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.06.2013 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2013 року скасовано, рішення господарського суду міста Києва від 01.03.2013 р. у справі № 910/1700/13 залишено без змін.

25.06.2013 року господарським судом міста Києва видано накази № 910/1700/13 на примусове виконання рішення від 01.03.2013 року.

До господарського суду міста Києва від товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Аеро-Чартер" надійшла заява про розстрочку виконання рішення господарського суду м. Києва від 01.03.2013 року на 12 місяців шляхом сплати рівних щомісячних платежів починаючи з серпня 2013 року.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони господарський суд у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Зазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Як вбачається з вищезазначеної норми, питання задоволення заяви сторони у справі про розстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Поряд з цим, зазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може розстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні розстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

При цьому господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Вищезазначені норми визначають процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. Проте, зазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити виконання прийнятого ним рішення, визначальним фактором при наданні відстрочки чи розстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення. Тому, суд оцінює докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК України і лише за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право розстрочити виконання рішення чи постанови.

Приписами ч. 1 ст. 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, звернення позивача до суду з позовною заявою зумовлено набуттям на підставі ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» права подання регресного позову зважаючи на керування особою, винною у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та у зв'язку з чим здійснено виплату страхового відшкодування, транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.

Відповідач заяву про розстрочку виконання рішення суду обґрунтовує скрутним фінансово-господарським станом, наявністю збитків та кредиторською заборгованістю, а також відсутністю майна, яке може бути реалізоване з метою погашення заборгованості, що, за твердженням боржника, унеможливлює виконання рішення суду у даній справі.

Проте, саме лише нестабільне скрутне становище боржника, наявність збитків та зобов'язань перед контрагентами, а також відсутність майна, яке може бути реалізоване з метою задоволення вимог стягувача, не можуть бути обставинами, що роблять неможливим або ускладнюють виконання рішення суду у спосіб, встановлений рішенням, та в строки, визначені чинним законодавством України.

Крім того, заявником взагалі не надано суду доказів на підтвердження винятковості вказаних у заяві обставин, та наявність підстав для відстрочення виконання законного рішення суду, як то: укладених з контрагентами контрактів, що є підставою виникнення зобов'язань та вчиненням заявником будь-яких дії для отримання коштів та можливості їх спрямування на користь стягувача для погашення заборгованості.

Отже, враховуючи негативні фінансові наслідки для позивача зумовлені тривалим невиконанням відповідачем зобов'язань; наявність інфляційних процесів в економіці у період не належного виконання зобов'язання; відсутність реальних доказів, що підтверджують можливість виконання рішення суду у визначені відповідачем у заяві строки, суд вважає, що заява товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Аеро-Чартер» про надання відстрочки виконання рішення господарського суду міста Києва від 01.03.2013 р. у справі № 910/1700/13 задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Аеро-Чартер» про надання відстрочки виконання рішення господарського суду міста Києва від 01.03.2013 р. у справі № 910/1700/13 залишити без задоволення.

Суддя Л.М. Шкурдова