Постанова № 32872991, 06.08.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2013 р. Справа№ 10/5026/787/2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Доманської М.Л.

Шипка В.В.

за участю представників сторін:

ліквідатора Іванюк Олександр Миколайович (постанова господарського суду Черкаської області від 31.05.2012);

від ліквідатора Іванюка Олександра Миколайовича: Кононенко О.В. представник за дорученням від 05.08.2013;

від ОСОБА_1: ОСОБА_2 представник за довіреністю № 631 від 08.04.2013;

від ТОВ «Київпроект - Центр»: не з'явився;

від КП «Спецжитлофонд»: Яроцька О.О. представник за довіреністю № 056/24-447 від 25.01.2013;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ліквідатора закритого акціонерного товариства «Проектно-вишукувальний інститут «Київагропроект» Іванюка Олександра Миколайовича на ухвалу господарського суду Черкаської області від 14.05.2013, що прийнята за результатами розгляду заяви ліквідатора закритого акціонерного товариства «Проектно-вишукувальний інститут «Київагропроект» арбітражного керуючого Іванюка Олександра Миколайовича до громадянина України ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу (відступлення) корпоративних прав боржника у справі № 10/5026/787/2012 (суддя: Шумко В.В.) про банкрутство ЗАТ «Проектно-вишукувальний інститут «Київагропроект», м. Черкаси

третя особа без самостійних вимог на предмет спору товариство з обмеженою відповідальністю «Київпроект - Центр», м. Київ

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Жашківському районі звернулося до місцевого господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство відносно закритого акціонерного товариства «Проектно-вишукувальний інститут «Київагропроект» в порядку ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Постановою господарського суду Черкаської області від 31.05.2012 визнано боржник банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Іванюка Олександра Миколайовича.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 14.05.2013 у справі № 10/5026/787/2012 (суддя: Шумко В.В.) відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора про визнання недійсним договору купівлі-продажу (відступлення) корпоративних прав боржника у справі, скасовано арешт на корпоративні права ОСОБА_1, АДРЕСА_1, в товаристві з обмеженою відповідальністю «Київпроект-Центр» (далі за текстом ТОВ «Київпроект-Центр»), 03186, м. Київ, вул. Антонова Авіоконструктора, 5, літ. А, ідентифікаційний код 36158193, та заборону Солом'янській районній в місті Києві державній адміністрації, 03186, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 41, проводити державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ «Київпроект-Центр», вносити зміні до відомостей про ТОВ «Київпроект-Центр», які містяться в Єдиному державному реєстрі, застосовані судом в якості забезпечення позову ухвалою господарського суду Черкаської області від 25.03.2013 у справі № 10/5026/787/2012.

Ухвала обґрунтована відсутністю у ліквідатора закритого акціонерного товариства «Проектно-вишукувальний інститут «Київагропроект» Іванюка Олександра Миколайовича правових підстав для звернення до господарського суду з заявою про визнання договору недійсним з підстав, передбачених ст.ст. 17, 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

При цьому, місцевий господарський суд керувався ст.ст. 5, 17, 24 ,25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. 86 ГПК України.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою суду першої інстанції, ліквідатор закритого акціонерного товариства «Проектно-вишукувальний інститут «Київагропроект» Іванюк О.М. подав до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу господарського суду Черкаської області від 14.05.2013 у справі № 10/5026/787/2012 скасувати, визнати недійсним договір купівлі-продажу (відступлення) корпоративних прав, укладений між закритим акціонерним товариством «Проектно-вишукувальний інститут «Київагропроект» та громадянином України ОСОБА_1 та посвідчений 06.07.2010, ОСОБА_3, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим № 970, судові витрати покласти на відповідача.

Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст. 17, 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст. 84, 86, ГПК України, оскільки в оскаржуваній ухвалі не викладено суті спору, не надано жодної правової оцінки доводам заявника. Також, скаржник зазначає, що місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваної ухвали неповно з'ясував обставини справи, що мають значення для справи.

01.08.2013 року через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він заперечує доводи та вимоги апеляційної скарги та просить відмовити в її задоволенні, а ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін.

Ліквідатор закритого акціонерного товариства «Проектно-вишукувальний інститут «Київагропроект» Іванюк О.М. та його представник в судовому засідання 06.08.2013 року підтримали доводи апеляційної скарги з підстав, викладених в ній.

Представник КП «Спецжитлофонд» в судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги та просила суд задовольнити її, а оскаржувану ухвалу скасувати, задовольнити заяву про визнання договору недійсним.

Представник ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечив доводи апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду -без змін.

Інші представники сторін у справі в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили. Враховуючи, що в матеріалах справи є докази (поштові повідомлення) належного повідомлення сторін про час та місце розгляду апеляційної скарги, колегія суддів, порадившись, ухвалила розглянути апеляційну скаргу у їх відсутності.

Дослідивши матеріали апеляційного оскарження, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника податкової інспекції, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон).

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно ч. 5 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Статтею 4-3 ГПК України визначено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.03.2013 ліквідатор, у процедурі ліквідації банкрута, подав суду заяву про визнання недійсним договору купівлі-продажу (відступлення) корпоративних прав боржника (в порядку ст.ст. 17, 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»), в якій просив суд визнати недійсним договір купівлі-продажу (відступлення) корпоративних прав, укладений між ЗАТ «Проектно-вишукувальний інститут «Київагропроект» та громадянином України ОСОБА_1 та посвідчений 06.07.2010, ОСОБА_3, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим № 970 (далі - «спірний договір»).

Заява обґрунтована порушенням керівними органами закритого акціонерного товариства «Проектно-вишукувальний інститут «Київагропроект» положень статуту товариства при прийнятті рішення про укладання спірного договору та передачі корпоративних прав відповідачеві - гр. ОСОБА_1, а також значним заниження сторонами вартості частки корпоративних прав за цим договором відносно їх реальної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Частиною 1 ст. 26 Закону про банкрутство визначено, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов фінансування в установленому порядку.

Кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку, встановленому ст. 31 Закону.

Як вбачається з реєстру вимог кредиторів ЗАТ «Проектно- вишукувальний інститут «Київагропроект» загальна сума вимог кредиторів боржника складає 14 748 78,29 грн, у тому числі: Управління ПФУ у Жашківському районі - 361 702,80 грн; Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» - 321 525,11 грн; Уманська ОДНІ Черкаської області - 189 616,17 грн; вимоги щодо виплати заробітної плати - 600 592,37 грн.

Відповідно до матеріалів справи в процесі здійснення ліквідаційної процедури ліквідатором встановлено відсутність у банкрута достатньої кількості активів, за рахунок яких можливо було б погасити вимоги кредиторів, що підтверджується листом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 03.07.2012 № 09/03/10542/НК; листом ВДАІ Жашківського РВ УМВС України в Черкаській області від 14.06.2012 № 3032; відповіддю Управління ДАІ ГУМВС в м. Києві від 21.06.2012; листом Головного управління Держкомзему у Черкаській області від 20.06.2012 № 511/09-35; листом Територіального управління державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві від 14.06.2012 № 04-03/3091; листом Київської регіональної митниці від 22.06.2012 № 14/5-12/18777; листом Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті від 15.10.2012 № 3520-4/9.2/45-12; листом Інспекції державного технічного нагляду Київської обласної державної адміністрації від 19.06.2012 № 435.

Листом від 26.07.2012 № 27819 (И-2012) Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна повідомило ліквідатору, що станом на 14.06.2012 за банкрутом зареєстровано 51/100 ч. від нежилих приміщень № № І, II, 1, 2, 3, 4, 5, 6 (гр. приміщень № 4) технічного поверху (горище) пл. 913,3 кв.м нежилого будинку інженерно-лабораторного корпусу (в літ. А) за адресою: вул. Авіаконструктора Антонова, 5, м. Київ, тобто неповний технічний поверх з комунікаціями для обслуговування всієї будівлі, орієнтовною вартістю 300000,00 грн.

Згідно листа Департаменту економічної та фінансової безпеки ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» від 25.07.2012 № 88-0-0-00/10-1813 залишок коштів на арештованих рахунках банкрута складає 70404,14 грн. Таким чином вартість активів, за рахунок яких можливо було б погасити вимоги кредиторів, складає орієнтовно 370 404,14 грн. та є недостатньою для погашення вимог кредиторів.

В процесі здійснення ліквідаційної процедури ліквідатором з'ясовано, що за банкрутом до 26.01.2011 були зареєстровані нежитлові приміщення, розташовані по вул. Авіаконструктора Антонова, 5 у місті Києві, загальною площею 1794,2 кв.м, що складає 20/100 ч. від нежилих приміщень в будинку 9002,6 кв.м (в літ. А) на підставі свідоцтва про право власності, виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва 05.03.2008, що підтверджується довідкою Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 26.07.2012 № 27819 (И-2012).

З матеріалів реєстраційної справи ТОВ «Київпроект-Центр», що надана ліквідатору на виконання ухвали господарського суду від 03.07.2012 Відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Соломянської районної в м. Києві державної адміністрації, останьому стало відомо, що 16 вересня 2008 року ЗАТ «Проектно-вишукувальний інститут «Київагропроект» та фізична особа - ОСОБА_1 створили ТОВ «Київпроект-Центр» з статутним капіталом в розмірі 325000,00 грн, в якому ЗАТ «Проектно-вишукувальний інститут «Київагропроект» належить 99%, а ОСОБА_1 - 1%.

В якості внеску до статутного капіталу новоствореного товариства ЗАТ «Проектно-вишукувальний інститут «Київагропроект» передав, а ТОВ «Київпроект-Центр» прийняло нежитлові приміщення, розташовані по вул. Авіаконструктора Антонова, 5 у м. Києві, загальною площею 1794,2 кв.м, що складає 20/100 ч. від нежилих приміщень в будинку 9002,6 кв.м (в літ. А) на підставі свідоцтва про право власності, виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва 05.03.2008, про що сторонами складено та підписано акт прийому-передачі майна до статутного капіталу від 16.09.2008 Як свідчить акт оцінки № 1 вкладів учасників до статутного капіталу від 16.09.2008, вказане нерухоме майно було оцінено учасниками товариства всього в 321750,00 грн.

Однак, як вбачається з висновку суб'єкта оціночної діяльності про вартість об'єкту нерухомості, складеного 29.01.2013 ПП «Ажіо» на підставі свідоцтва суб'єкта оціночної діяльності № 9944/10 від 09.09.2010, виданого ФДМ України, ринкова вартість об'єкту оцінки станом на 16.09.2008 могла б скласти 15 202 020,00 грн. без ПДВ., що свідчить про те, що майно банкрута було передано новоствореному товариству ймовірно за заниженою вартістю.

Відповідно до тексту протоколу загальних зборів № 2-2008 ЗАТ «Проектно-вишукувальний інститут «Київагропроект» від 02.03.2008 товариство з обмеженою відповідальності створювалося з метою сприяння виконанню статутних завдань та досягненню мети діяльності ЗАТ «Проектно-вишукувальний інститут «Київагропроект», однак в п. 2.1 статуту ТОВ «Київпроект-Центр» зазначено, що товариство створене з метою здійснення підприємницької діяльності, досягнення значної економічної ефективності в своїй діяльності та отримання прибутку в порядку, передбаченому чинним законодавством та цим статутом.

Натомість, статутом ТОВ «Київпроект-Центр» не передбачено сприяння виконанню статутних завдань та досягненню мети діяльності ЗАТ «Проектно-вишукувальний інститут «Київагропроект».

Станом на дату передачи банкрутом свого майна до статутного капіталу новоствореного товариства діяльність ЗАТ «Проектно- вишукувальний інститут «Київагропроект» здійснювалася на підставі статуту, затвердженого протоколом установчих зборів від 27.08.2007 та зареєстрованого в Соломянській районній в м. Києві державній адміністрації 07.09.2007, номер запису 10731450000014060.

Відповідно до п.п. «е», «є» п. 8.2.3 статуту до компетенції загальних зборів акціонерів товариства належить:

надання попередньої письмової згоди на укладення будь-яких правочинів, договорів (угод), незалежно від ціни таких правочинів, договорів (угод), предметом яких безпосередньо чи опосередковано виступає нерухоме майно товариства чи транспортні засоби та (чи) автомобільна техніка, у тому числі (включаючи, але не обмежуючись): договорів купівлі-продажу, договорів застави, договорів на отримання кредиту тощо;

прийняття рішення та надання письмової згоди на відчуження у будь- який спосіб нерухомого майна, що належить товариству, його дочірнім підприємствам, іншим особам та на відчуження будь-яких корпоративних прав, що належать товариству.

Повноваження, передбачені пунктами «а», «б», «в», «г», «д»-«ж», належать до виключної компетенції загальних зборів акціонерів товариства і не можуть бути передані іншим органам товариства. Інші повноваження загальних зборів акціонерів товариства можуть бути передані іншим органам товариства.

Як вбачається з тексту протоколу загальних зборів № 2-2008 ЗАТ «Проектно-вишукувальний інститут «Київагропроект» від 02.03.2008, на загальних зборах акціонерів, що відбулися цього дня та на яких були присутні 67,19% акціонерів, було прийнято рішення передати повноваження загальних зборів акціонерів, що визначені п.п. «е», «є» п. 8.2.3 статуту до компетенції наглядової ради товариства.

На цих же зборах було прийнято рішення про створення за участю ЗАТ «Проектно-вишукувальний інститут «Київагропроект» товариства з обмеженою відповідальністю, надання згоди на те, що внеском ЗАТ до статутного капіталу новостворюваного товариства будуть нежитлові приміщення, загальною площею 1794,2 кв.м, розташовані по вул. Авіаконструктора Антонова, 5 у м. Києві за балансовою вартістю 319683,10 грн.; встановлення, що частка ЗАТ в статутному капіталі новостворюваного товариства буде складати 99% та доручено голові правління ЗАТ «Проектно-вишукувальний інститут «Київагропроект» підписати від імені товариства установчі документи новостворюваного товариства. При цьому в порядку денному вказане питання було зазначено як «Про участь ЗАТ у створенні товариства з обмеженою відповідальністю та про внесок ЗАТ до статутного фонду новоствореного товариства», що свідчить про те, що відсутні 32,81% акціонерів не могли знати, що вказане питання приховує фактично надання попередньої письмової згоди на відчуження нерухомого майна, що є власністю товариства.

Також слід зазначити, що станом на дату проведення загальних зборів ЗАТ «Проектно-вишукувальний інститут «Київагропроект», а саме: 02.03.2008 у товариства не було правовстановлюючого документа на нежитлові приміщення, загальною площею 1794,2 кв.м, розташовані по вул. Авіаконструктора Антонова, 5 у м. Києві, оскільки свідоцтво на право власності було видано Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради товариству лише 05.03.2008.

Крім того, відповідно до п. 8.3.4 статуту ЗАТ «Проектно- вишукувальний інститут «Київагропроект» наглядова рада товариства затверджує правочини, договори (угоди), шляхом надання попередньої письмової згоди голові правління товариства на підписання ним правочинів, договорів та угод, ціна яких перевищує 50000,00 грн.

Це обмеження записано і в п. 8.4.6 статуту, згідно якого, якщо ціна правочину або договору (угоди) перевищує 50000,00 грн, то голова правління має право підписати такий правочин, договір (угоду) тільки за попереднім; письмовим погодженням з Наглядовою радою товариства. Оскільки, балансова вартість нежитлових приміщень, загальною площею 1794,2 кв.м, розташованих по вул. Авіаконструктора Антонова, 5 у м. Києві складала 319683,10 грн., на їх передачу до статутного капіталу новостворюваного товариства попередню письмову згоду повинна була дати Наглядова рада товариства, докази чого відсутні.

Відчуження основних засобів також суперечить і статутним цілям діяльності ЗАТ «Проектно-вишукувальний інститут «Київагропроект», адже у результаті передачі основних фондів товариство втратило можливість здійснювати основний вид діяльності у сфері інжинірингу та у сфері геодезії, гідрографії та гідрометеорології.

Також, слід зазначити, що відчуження нежитлових приміщень, розташованих по вул. Авіаконструктора Антонова, 5 у м. Києві, загальною площею 1794,2 кв.м, що складає 20/100 ч. від нежилих приміщень в будинку 9002,6 кв.м (в літ. А), суперечить вимогам ст. 362 Цивільного кодексу України, згідно яких у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів. Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає. Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права щодо нерухомого майна протягом одного місяця від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі.

Відповідно до обставин справи, що вбачаються з її матеріалів, за договором купівлі-продажу (відступлення) корпоративних прав від 06.07.2010, посвідченого ОСОБА_3, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим № 970, ЗАТ «Проектно-вишукувальний інститут «Київагропроект» продав ОСОБА_1 частку у статутному капіталі ТОВ «Київпроект-Центр» в розмірі 99% за 321750,00 грн, внаслідок чого ОСОБА_1 став єдиним власником ТОВ «Київпроект-Центр».

В п. 18 договору купівлі-продажу (відступлення) корпоративних прав було зазначено, що покупець купує частку з метою перепродажу протягом одного року з дати придбання.

Рішення про продаж (відступлення) належної частки ЗАТ «Проектно- вишукувальний інститут «Київагропроект» в статутному капіталі ТОВ «Київпроект-Центр» на користь ОСОБА_1 приймала наглядова рада, що підтверджується протоколом № 3 засідання наглядової ради ЗАТ «Проектно- вишукувальний інститут «Київагропроект» від 05.07.2010. В цьому ж рішенні зазначено, що ЗАТ «Проектно-вишукувальний інститут «Київагропроект» знаходиться в скрутному фінансовому стані. Прийняття на загальних зборах ЗАТ «Проектно-вишукувальний інститут «Київагропроект» 02.03.2008 рішення про передачу повноважень загальних зборів акціонерів, що визначені п.п. «е», «є» п. 8.2.3 статуту, в т.ч. прийняття рішення та надання письмової згоди на відчуження будь-яких корпоративних прав, що належать товариству, було здійснено з метою в подальшому продажу корпоративних прав в ТОВ «Київпроект-Центр» на підставі рішення наглядової ради, не вирішуючи дані питання на зборах акціонерів, в порушення статуту товариства.

Після передачі 16.09.2008 майна до статутного капіталу, вказане майно за ТОВ «Київпроект-Центр» не було зареєстровано до 26.01.2011, що підтверджується довідкою Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 26.07.2012 № 27819 (И-2012).

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону ліквідатор з дня свого призначення має право з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подавати до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника.

За змістом ч. 10 ст. 17 Закону про банкрутство до таких підстав віднесено:

виконання договору завдає збитків боржнику;

договір є довгостроковим (понад один рік) або розрахованим на одержання позитивних результатів для боржника в довгостроковій перспективі, крім випадків випуску продукції з технологічним циклом, більшим за строки санації боржника;

виконання договору створює умови, що перешкоджають відновленню платоспроможності боржника.

При цьому договір може бути визнано недійсним за наявності хоча б однієї з вказаних підстав.

Аналізуючи вищенаведені обставини справи та номри чинного законодавства колегія суддів дійшла висновку, що передача боржником свого нерухомого майна ТОВ «Київпроект- Центр» за суттєво заниженою ціною та з порушенням вимог статуту, прав акціонерів та інших співвласників нерухомого майна, а також продаж 06.07.2010 боржником ОСОБА_1 частки у статутному капіталі ТОВ «Київпроект-Центр» в розмірі 99% всього за 321750,00 грн, завдає збитків боржнику і його кредиторам та створює умови, які перешкоджають відновленню платоспроможності боржника.

Крім того, як зазначено в п. 6 протоколу метою створення ТОВ «Київпроект-Центр» за участю ЗАТ «Проектно-вишукувальний інститут «Київагропроект» було сприяння новоствореним товариством виконанню статутних завдань та досягненню мети діяльності ЗАТ, тобто така участь в подальшому без згоди акціонерів корпоративних прав ЗАТ «Проектно-вишукувальний інститут «Кнївагропроект», а також продаж 06.07.2010 боржником ОСОБА_1 частки у статутному капіталі ТОВ «Київпроект-Центр» в розмірі 99% всього за 321750,00 грн. вказує на намір приховати майно фінансово неспроможного підприємства та ухилитися від виконання зобов'язань перед кредиторами.

Межі здійснення цивільних прав встановлено ст. 13 ЦК України, якою зокрема, визначено обов'язок будь-якої особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, заборонено дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Зобов'язання, згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 ст. 509 ЦК України повинні ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У зв'язку з незаконною передачею майна до статутного капіталу іншого товариства та продажем за суттєво заниженою ціною корпоративних прав ОСОБА_1, ліквідні активи боржника після визнання його банкрутом не включені до ліквідаційної маси, а вимоги кредиторів не погашені.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що вимога ліквідатора закритого акціонерного товариства «Проектно-вишукувальний інститут «Київагропроект» арбітражного керуючого Іванюка Олександра Миколайовича до громадянина України ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу (відступлення) корпоративних прав боржника у справі № 10/5026/787/2012 про банкрутство ЗАТ «Проектно-вишукувальний інститут «Київагропроект» є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Посилання суду першої інстанції на те, що в силу ст.ст. 17, 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатор має право оспорювати лише ті договори боржника, які є не виконаними повністю або частково, колегія вважає такими, що не відповідають нормам чинного законодавства, оскільки ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника», згідно якої ліквідатор з дня свого призначення з підстав, передбачених частиною 10 статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника, є відсильною лише в частині підстав недійсності, яких в ч. 10 ст. 17 Закону зазначено три: виконання договору завдає збитків боржнику; договір є довгостроковим (понад один рік) або розрахованим на одержання позитивних результатів для боржника в довгостроковій перспективі, крім випадків випуску продукції з технологічним циклом, більшим за строки санації боржника; виконання договору створює умови, що перешкоджають відновленню платоспроможності боржника.

Крім того, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України. Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом ( в редакції від 30.07.2010).

Як вбачається з тексту ст. 111-15 ГПК України в редакції, що діяла до 30.07.2010 Верховний Суд України переглядав у касаційному порядку постанови чи ухвали Вищого господарського суду України у випадках, коли вони оскаржені:

1) з мотивів застосування Вищим господарським судом України закону чи іншого нормативно-правового акта, що суперечить Конституції України;

2) у разі їх невідповідності рішенням Верховного Суду України чи Вищого суду іншої спеціалізації з питань застосування норм матеріального права;

3) у зв'язку з виявленням різного застосування Вищим господарським судом України одного й того ж положення закону чи іншого нормативно- правового акта у аналогічних справах;

З мотивів невідповідності постанов чи ухвал міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

4) на підставі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Як вбачається з тексту постанови Верховного Суду України від 20.06.2006, перегляд справи в касаційному порядку здійснювався з мотивів невідповідності постанови Вищого господарського суду України рішенням Верховного Суду України з питань застосування норм матеріального права, а не з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а тому вказана постанова, на яку посилається в оскаржуваній ухвалі місцевий господарський суд, не є джерелом права в розумінні ст. 111-28 ГПК України. Натомість, дана постанова прийнята до 30.07.2010, а тому враховуючи вищевикладене судом першої інстанції неправомірно здійснено посилання на дане судове рішення.

У відповідності до ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін , а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Інших додаткових пояснень або доказів, окрім тих, які наявні в копіях матеріалів справи, суду надано не було.

Таким чином, доводи апеляційної скарги ліквідатора закритого акціонерного товариства «Проектно-вишукувальний інститут «Київагропроект» арбітражного керуючого Іванюка Олександра Миколайовича підтвердились під час розгляду даної справи, що свідчить про невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В ст. 104 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на вищенаведені обставини справи в їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала скасуванню.

Керуючись ст.ст. 4-1, 4-2, 4-3, 4-7, 32-34, 43, 86, 99, 101-103, 105, 106 ГПК України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ліквідатора закритого акціонерного товариства «Проектно-вишукувальний інститут «Київагропроект» арбітражного керуючого Іванюка Олександра Миколайовича задовольнити.

Ухвалу господарського суду Черкаської області від 14.05.2013 року у справі № 10/5026/787/2012 скасувати.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу (відступлення) корпоративних прав, укладений між Закритим акціонерним товариством «Проектно-вишукувальний інститут «Київагропроект» та громадянином України ОСОБА_1 та посвідчений 06.07.2010 р., ОСОБА_3, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим № 970.

Головуючий суддя Разіна Т.І.

Судді Доманська М.Л.

Шипко В.В.