Рішення № 32872156, 06.08.2013, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/7941/13-ц

Категорія 52

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2013 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Супрун Г. Б. ,

при секретарі - Кваші І. М. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі у розмірі 12 184,73 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 11 399,72 грн., та моральну шкоду - 2000 грн. Мотивує заяву тим, що 03.06.2013 р. звільнився з посади моториста ПАТ «Київський річковий порт», проте в порушення вимог законодавства при звільненні йому не виплати заборгованість по заробітній платі.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позов підтримала, неодноразово уточнювала позовні вимоги, змінюючи розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку. Остаточно просила стягнути заборгованість по заробітній платі у розмірі 12 184,72 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку з 04.06.2013 по 06.08.2013 у розмірі 5321, 36 грн., компенсацію втрати частини грошових доходів - 5,40 грн. та моральну шкоду у розмірі 2000 грн.

Представник відповідача Зленко С.В. позов визнав частково у розмірі заборгованості по виплаті заробітної плати - 12 184,72 грн., щодо задоволення решти вимог заперечував. Вказував на те, що підприємство перебуває в скрутному матеріальному становищі, тому не можу сплатити середній заробіток за час затримки розрахунку, а моральна шкода є недоведеною.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

З 06.04.2007 р. по 03.06.2013 р. позивач ОСОБА_1 працював у Публічному акціонерному товаристві «Київський річковий порт» на різних посадах, з 01.02.2012 р. на посаді моториста-стернового (копія трудової книжки, а.с 8-9).

Після звільнення 03.06.2013 р. позивача ознайомили з наказом про звільнення № 204-к від 03.06.2013 (а.с.7), повернули належним чином оформлену трудову книжку, проте в порушення вимог ст. 116 КЗпП України, не здійснили розрахунок по заробітній платі.

Окрім передбаченої наказом про звільнення компенсації за невикористану відпустку, виплаті підлягала заборгованість по заробітній платі, яку не виплачували ще з лютого 2013 р. Дані обставини підтверджуються розрахунковими листками (а.с. 11-15) та визнані представником відповідача.

З довідки ПАТ «Київський річковий порт» № 5553 від 19.07.2013 (а.с. 48) вбачається, що сума нарахованої, але не виплаченої заробітної плати після відрахування податків за 2013 рік складає 12 184,72 грн.:- лютий - 1406,97 грн., березень - 2146,49 грн., квітень - 1838,06 грн., травень - 2175,39 грн., червень - 4617,81 грн.

Оскільки судом встановлено наявність заборгованості по заробітній платі саме у розмірі 12184,72 грн., вказані вимоги суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 116, ст. 117 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

В уточнених позовних вимогах представник позивача просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 04.06.2013 (наступний день після звільнення) по 06.08.2013 - дату ухвалення рішення, вказуючи при цьому, що в зазначеному періоді 44 робочі дні.

Згідно довідки № 5553 від 19.07.2013 (а.с. 48), розмір середньоденної заробітної плати позивача становить 120,94 грн.

Враховуючи вказане, суд вважає правильними наступні розрахунки середнього заробітку за час затримки розрахунку, застосовані представником позивача:

120,94 грн. (розмір середньоденної заробітної плати)*44 (кількість робочих днів за період прострочення) = 5321,36 грн.

Також, враховуючи положення Постанови КМУ № 159 від 21.02.2011 р. «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», обґрунтованими є вимоги про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (індексація) у розмірі 5,40 грн.

Отже, середній заробіток за час затримки розрахунку разом з компенсацією втрат частини доходів становить: 5321,36 грн. + 5,40 грн. = 5326,76 грн.

Дані вимоги позивача ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ч. 1 ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», визначено, що суд повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він виходить, а також ті обставини, що мають значення для вирішення спору.

Між тим, представником позивача не зазначено доказів на підтвердження факту наявності моральної шкоди, її розмір не обґрунтовано, не вказано також на докази, що підтвердили б факт існування причинного зв'язку між діями відповідача, заподіянням такої шкоди та вини її заподіювача.

Тому суд в частині відшкодування моральної шкоди вважає за необхідне відмовити.

На підставі ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 229,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 116,117, 237-1 Кодексу законів про працю України, Постановою Пленуму ВСУ № 9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», Постанови Пленуму ВСУ № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ст.ст. 10,11,60, 88, 212-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» про стягнення заборгованості по стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» (код ЄДРПОУ 03150071) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) заборгованість по заробітній платі у розмірі 12184,72 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку з компенсацією втрати частини грошових доходів - 5326,76 грн., а всього стягнути 17511,48 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» на користь держави судовий збір у розмірі 229,40 грн.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва.

Суддя Г. Б. Супрун