Ухвала суду № 32866348, 05.08.2013, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11/781/723/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Ясінський Л.Ю.

Категорія - одержання,давання, провокація хабара (усього), з них

Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Лещенко Р. М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2013 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі :

головуючого - судді Лещенка Р.М.,

суддів Петрової І.М., Осєтрова В.І.,

за участю прокурора Агеєва В.М.,

засудженого ОСОБА_3,

захисника - адвоката ОСОБА_4,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді матеріали кримінальної справи за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Ульянівського районного суду Кіровоградської області від 5 листопада 2012 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Помічна Добровеличківського району Кіровоградської області, мешканець АДРЕСА_1 раніше не судимий,

засуджений за ч. 1 ст. 368 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати посади, які передбачають виконання організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій в органах пенітенціарної служби України строком на 1 рік 6 місяців.

Злочин скоєно за наступних обставин, встановлених судом першої інстанції та викладених у вироку.

Так, відповідно до наказу начальника управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Кіровоградській області від 24.10.2011 року №66о/с майора внутрішньої служби ОСОБА_3 було призначено на посаду старшого інспектора Голованівського міжрайонного відділу кримінально-виконавчох інспекції управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Кіровоградській області.

Відповідно до посадової інструкції на ОСОБА_3 покладено слідуючі обов»язки:

- по веденню обліку осіб, засуджених до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатись певною діяльністю;

- здійсненню контролю за додержанням порядку та умов відбування покарання особами, засудженими до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатись певною діяльністю;

- організації виховної роботи із засудженими, проведенні індивідуальних бесід з метою профілактики злочинності;

- організації розшукових заходів засуджених, що ухиляються від відбуття покарань, не пов'язаних із позбавленням волі, та направленні до органів прокуратури подань для притягнення їх до кримінальної відповідальності;

- наданні у разі потреби засудженим особам дозволу на виїзд за межі України.

02 грудня 2009 року Гайворонським районним судом Кіровоградської області, за вчинення злочину передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, було засуджено громадянина ОСОБА_5 та призначено йому покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 від відбування основної міри покарання у вигляді позбавлення волі звільнено і встановлено іспитовий строк 2 роки. Згідно ст. 76 ч,2 КК України вказаним вироком суду на ОСОБА_5 покладено обов'язки по не виїзду за межі України без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції та обов'язкового повідомлення органів КВІ про зміну місця проживання.

09 лютого 2012 року ОСОБА_5, перебуваючи на обліку в КВІ звернувся до старшого інспектора КВІ ОСОБА_3 з проханням надати йому дозвіл на виїзд за межі України терміном на 6 місяців. Однак, ОСОБА_3, з метою незаконного збагачення, повідомив ОСОБА_5 про те, що виїзд за межі України можливий лише за умови передачі йому хабара в розмірі шести тисяч гривень з розрахунку однієї тисячі гривень в місяць.

16 лютого 2012 року під час чергової зустрічі ОСОБА_3 знову повідомив ОСОБА_5, що останній може виїхати за кордон терміном на 6 місяців лише при умові передачі йому хабара в розмірі 6 тис. грн., а він за таких умов, використовуючи своє службове становище, зможе його прикривати, не викликаючи протягом даного часу до органів КВІ, проставляючи самостійно відмітки про відвідування служби та проведення профілактичних бесід, та не повідомляючи правоохоронні органи про ухилення ОСОБА_5 від відбування покарання не пов'язаного з позбавленням волі. В подальшому, ОСОБА_5, усвідомлюючи безвихідність свого становища, вимушений був погодитись на вимоги ОСОБА_3, щодо передачі хабара останньому у сумі 6 тис. грн.

Внаслідок цього, 22.02.2012 року близько 08 год, 30 хв. старший інспектор Голованівського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Кіровоградській області майор внутрішньої служби ОСОБА_3, у своєму службовому кабінеті, який розташований в приміщенні будинку АДРЕСА_1 одержав від ОСОБА_5 частину хабара в сумі 4000 грн., за надання останньому дозволу на виїзд за межі України, не проходження відміток у кримінально-виконавчій інспекції протягом 6 місяців та не подання його в розшук та притягнення до кримінальної відповідальності. Після одержання хабара ОСОБА_3, в своєму службовому кабінеті, разом із отриманим хабарем та зі слідами спеціальних хімічних засобів, був викритий та затриманий працівниками правоохоронних органів.

В своїй апеляції прокурор просить скасувати вирок суду стосовно ОСОБА_3 через невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, внаслідок м'якості, істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, однобічністю та неповнотою судового слідства, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд. Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги прокурор посилається на те, що районний суд безпідставно перекваліфікував дії засудженого з ч. 3 ст. 368 КК України на ч. 1 ст. 368 КК України, виключивши кваліфікуючу ознаку вимагання хабара, хоча факт вимагання хабара підтверджується діями самого засудженого, який навмисно створив такі умови, при яких ОСОБА_5 вимушений був передати йому хабар для захисту своїх законних прав та інтересів. Прокурором в суді було змінено обвинувачення, виключено ч. 3 ст. 364 КК України, однак допит засудженого по новому обвинуваченню проведено не було, що свідчить про однобічність та неповноту судового слідства.

Заслухавши доповідача, вислухавши думку прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу, засудженого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_4, які погодились з апеляційною скаргою прокурора, перевіривши матеріали кримінальної справи та доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд першої інстанції, в порушення вимог ч. 1 ст. 334 КПК України (1960 року), в мотивувальній частині вироку не зазначив формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочинів, форми вини і мотивів злочину.

Так у мотивувальній частині вироку суд першої інстанції зазначив лише обвинувачення, яке було пред'явлене засудженому на досудовому слідстві, до зміни обвинувачення прокурором в суді, та виклав обставини справи, які були встановлені на досудовому слідстві, тобто з кваліфікуючою ознакою ч. 3 ст. 368 КК України - вимаганням хабара, хоча в подальшому у мотивувальній частині вироку зазначену кваліфікуючу ознаку виключив з обвинувачення та визнав винним ОСОБА_3 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України.

Крім того, на думку колегії суддів, суд першої інстанції неправильно застосував кримінальний закон, перекваліфікувавши дії ОСОБА_3 з ч. 3 ст. 368 КК України на ч. 1 ст. 368 КК України, безпідставно виключивши таку кваліфікуючу ознаку ч. 3 ст. 368 КК України, як вимагання хабара. Як вбачається з матеріалів справи по справі достатньо доказів того, що ОСОБА_3 вимагав та отримав хабар, однак районний суд не звернув на ці докази належної уваги, та помилково перекваліфікував дії ОСОБА_3 на ч. 1 ст. 368 КК України.

За таких порушень кримінально-процесуального законодавства України вирок суду стосовно ОСОБА_3 підлягає безумовному скасуванню. Однак, так як в апеляції прокурора не ставиться питання про постановлення по справі нового вироку, тому апеляційний суд позбавлений можливості постановити новий вирок стосовно ОСОБА_3 а вимушений повернути справу на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.

Керуючись ст. ст. 362, 366 КПК України (1960 року), п. п. 11,15 розділу ХІ «Перехідних положень» КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію прокурора задовольнити.

Вирок Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 5 листопада 2012 року стосовно ОСОБА_3 скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.

Судді: підписи

Згідно оригіналу:

Суддя апеляційного суду

Кіровоградської області Р.М. Лещенко