Постанова № 32865084, 05.08.2013, Юзівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Ворошиловський районний суд м. Донецька)

255/4705/13-а

№2а/255/181/2013

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2013 року Ворошиловський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого - судді Цукурова В.П.,

при секретарі - Натеса О.І.,

за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Носовець О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Донецьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної державної інспекції з питань праці у Донецькій області про скасування постанови про адміністративне правопорушення від 08.04.2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Територіальної державної інспекції з питань праці у Донецькій області про скасування постанови про адміністративне правопорушення від 08.04.2013 року, посилаючись на наступне.

Постановою №05-01-029/0018-0011 від 08.04.2013 року головного інспектора з питань праці Територіальної державної інспекції з питань праці у Донецькій області Носовець О.В. на позивача, як на виконуючого обов'язки директора ДП «Донецький інститут науково-дослідних, проектних робіт та інженерних послуг у вогнетривкій промисловості», накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1020,00 гривень, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-6 КпАП України.

В постанові зазначено, що позивачем, як виконуючим обов'язки директора ДП «ДонНДГРІ» не виконані деякі вимоги припису державного інспектора праці №05-0029/0033-0020 від 27.11.2012 року.

Позивач вважає дану постанову незаконною та необґрунтованою з наступних підстав.

Вказана постанова була винесена на підставі матеріалів позаплановою перевірки, в ході якої інспектором використовувались необ'єктивні дані щодо надходження грошових коштів на рахунок підприємства, а данні надані бухгалтерією інституту інспектором не були враховані.

Крім того, в ході перевірки не встановлено скільки та яким чином використовувались на оплату праці кошти, які надійшли на рахунок підприємства, оскільки на час перевірки не працювала електронна мережа «Парус», що відображено в акті перевірки та у постанові про накладення адміністративного стягнення. Надані пізніше інститутом з цього питання дані, інспектором не враховувались.

В постанові вказано, що оскільки згідно з вимогами п. 1 припису №05-0029/0033-0020 від 27.11.2012 року не в повному обсязі виплачено заборгованість по заробітній платі працівникам, то вимоги припису позивачем не виконані, чим скоєно правопорушення, передбачене ст.ст. 188-6 КпАП України.

Позивач вважає даний висновок незаконним та необґрунтованим, оскільки заборгованість по виплаті заробітної плати працівникам інституту виникла не з його вини, як виконуючого обов'язки директора, а за об'єктивними причинами. Кошти, які надходять на рахунок підприємства від науково-професійної діяльності, використовувались і використовуються на виплату по заробітній платі та заборгованості по заробітній платі. Однак, на теперішній час підприємство не в змозі повністю розраховуватись по заробітній платі, оскільки не вистачає коштів. Зазначив, що при отриманні коштів, у тому числі по дебіторській заборгованості, буде остаточно погашена заборгованість по заробітній платі.

Таким чином, позивач, як виконуючий обов'язки директора ДП «ДонНДГРІ» не мав ніякої можливості в повному обсязі виконати вимоги п. 1 припису. Однак, ці доводи інспектором враховано не було.

Крім того, наказом Державного Агентства України з управління державними корпоративними правами та майном №15-Д від 01.04.2013 року виконуючим обов'язки директора ДП «ДонНДГРІ» було призначено ОСОБА_3, а позивач був переведений на посаду заступника директора підприємства, а згідно з наказом директора підприємства №19 від 08.04.2013 року позивач був переведений на посаду ведучого спеціаліста відділу ДП «ДонНДГРІ».

Таким чином, з 01.04.2013 року позивач не є суб'єктом адміністративного правопорушення, оскільки звільнений з посади виконуючого обов'язки директора ДП «ДонНДГРІ». Протокол про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 188-6 КпАП України складено на нього, як на виконуючого обов'язки директора ДП «ДонНДГРІ» вже 05.04.2013 року, а постанову №05-01-029/0018-0011 про накладення на нього адміністративного стягнення складено 08.04.2013 року.

Про всі вищевказані доводи головний інспектора з питань праці Територіальної державної інспекції з питань праці у Донецькій області Носовець О.В. була попереджена, однак до уваги не приймала.

Позивач просив скасувати постанову 05-01-029/0018-0011 від 08.04.2013 року головного інспектора з питань праці Територіальної державної інспекції з питань праці у Донецькій області.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у заяві. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала. При цьому підтвердила той факт, що під час розгляду адміністративного матеріалу відносно ОСОБА_1 08.04.2013 року останній повідомив про те, що він вже не працює на посаді виконуючого обов'язки директора підприємства, але підтверджуючих це документів не надав. Просила у задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали даної адміністративної справи, прийшов до висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги з наступних підстав.

Судом встановлені наступні обставини.

На підставі протоколу №05-01-029/0018 від 05.04.2013 року про адміністративне правопорушення (а.с. 23-24), складеного головним державним інспектором з питань праці Носовець О.В. відносно ОСОБА_1, 08.04.2013 року винесено постанову №05-01-029/0018-11 у справі про адміністративне правопорушення, якою притягнено позивача до адміністративної відповідальності та накладено на нього штраф у розмірі 1020,00 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-6 КУпАП (а.с. 41-43).

В постанові зазначено, що позивачем, як виконуючим обов'язки директора ДП «ДонНДГРІ» не виконані деякі вимоги припису державного інспектора праці №05-0029/0033-0020 від 27.11.2012 року (а.с. 25-26).

Позивач вважає дану постанову незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

При цьому, судом встановлено, що наказом Державного Агентства України з управління державними корпоративними правами та майном №15-Д від 01.04.2013 року виконуючим обов'язки директора ДП «ДонНДГРІ» було призначено ОСОБА_3, а ОСОБА_1 був переведений на посаду заступника директора підприємства (а.с. 9).

Згідно з наказом директора підприємства №15к від 08.04.2013 року позивач був переведений на посаду ведучого спеціаліста сервісного обслуговування металоконструкцій та обладнання з 08.04.2013 року (а.с. 10).

Відповідно до ст. 188-6 КУпАП невиконання законних вимог посадових осіб органів спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з державного нагляду за додержанням законодавства про працю щодо усунення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування або створення перешкод для діяльності цих органів - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, згідно ст. 14 КУпАП України посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.

Судом встановлено, що на час винесення постанови №05-01-029/0018-11 від 08.04.2013 року, ОСОБА_1 перебував на посаді ведучого спеціаліста сервісного обслуговування металоконструкцій та обладнання ДП «ДонНДГРІ».

Як вбачається з посадової інструкції ведучого спеціаліста відділу сервісного обслуговування металоконструкцій та обладнання, до компетенції позивача не відноситься вирішення питань за незабезпечення виконання яких його було притягнуто до адміністративної відповідальності.

Отже, вищевказана постанова була винесена щодо особи, яка не має відповідати за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 188-6 КУпАП, а тому є необґрунтованою, безпідставною та підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до Територіальної державної інспекції з питань праці у Донецькій області та скасувати постанову №05-01-029/0018-11 від 08.04.2013 року головного інспектора з питань праці Територіальної державної інспекції з питань праці у Донецькій області про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1020,00 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 188-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 188-6 КУпАП - закрити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 14, 188-6, 256, 258 КУпАП, ст.ст. 11, 71, 159, 160, 161, 162, 171-2 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Територіальної державної інспекції з питань праці у Донецькій області про скасування постанови про адміністративне правопорушення від 08.04.2013 року - задовольнити.

Скасувати постанову №05-01-029/0018-11 від 08.04.2013 року головного інспектора з питань праці Територіальної державної інспекції з питань праці у Донецькій області про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1020,00 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 188-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 188-6 Кодексу України про адміністративне правопорушення - закрити.

Відповідно до ч. 2 ст. 171-2 КАС України постанова у справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Постанова надрукована в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя Ворошиловського районного

суду м. Донецька В.П. Цукуров