Рішення № 32861816, 01.08.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10516/13 01.08.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімерконструкція ЛТД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Система-Транс"

про стягнення 75 998,83 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Кірімов О.І., Голубовська, О.В.

від відповідача: Оберемок Д.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Полімерконструкція ЛТД" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Система-Транс" (далі-відповідач) про стягнення основного боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 70 598,61 грн. та 3% річних у розмірі 5 400,22 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати виконаних підрядних робіт згідно договору підряду №23/11-09 від 23.11.2009 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2013 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 18.06.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

У процесі провадження у справі представник відповідача подав відзив на позов, в якому проти позову заперечив та пояснив, що в акті прийняття робіт відсутня дата складання такого акту, а тому відсутній конкретний строк виконання зобов'язання відповідача.

Також у процесі провадження у справі представник відповідача подав заяву про застосування строків позовної давності, в якій зазначає, що договором передбачено оплату авансу до початку виконання робіт. Проте, позивач на власний ризик розпочав роботи ще до оплати авансу, таким чином, з 23.11.2009 р. позивач дізнався про порушення свого права.

У судовому засіданні 18.06.2013 р. та 02.07.2013 р. судом оголошувалася перерва відповідно до 02.07.2013 р. та 01.08.2013 р. на підставі ст. 77 ГПК України.

01.08.2013 р. через загальний відділ діловодства представник відповідача подав клопотання про продовження строків розгляду справи.

Розглянувши подане відповідачем клопотання, суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Оскільки розгляд даної справи не відноситься до виняткових випадків, а справа до категорії складних, суд не вбачає необхідності у продовженні строків розгляду справи, тому суд визнає подане клопотання необґрунтованим та відмовляє у його задоволенні.

01.08.2013 р. через загальний відділ діловодства представник відповідача подав клопотання про витребування доказів, в якому просить витребувати у позивача декларацію з ПДВ та реєстр податкових накладних за червень 2010 року.

Розглянувши подане клопотання, суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 38 ГПК України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

У клопотанні повинно бути зазначено: - який доказ витребовується; - обставини, що перешкоджають його наданню; - підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; - обставини, які може підтвердити цей доказ.

Однак позивач не зазначив, які обставини може підтвердити цей доказ та обставини, що перешкоджають його наданню, а тому суд відмовляє у задоволенні поданого клопотання про витребування доказів.

Також 01.08.2013 р. через загальний відділ діловодства представник відповідача подав спростування доводів позивача, в яких зазначає, що документів про проведення господарських операцій, оформлених у відповідності до законодавства в матеріалах справи відсутні, наслідком цього випливає, що господарської операції не проводилося, а отже, дій або подій, які викликають зміни в структурі активів та зобов'язань у власному капіталі позивача відсутні. Підтвердженням наявності господарських відносин та здійснення господарських операцій між сторонами можуть слугувати тільки первинні документи.

У даному судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 01.08.2013 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.11.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Система-Транс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полімерконструкція ЛТД" був укладений договір підряду №23/11-09, умовами якого передбачено, що позивач зобов'язується виконати за завданням відповідача з використанням своїх матеріалів та матеріалів наданих відповідачем роботи по монтажу наступного обладнання: газорегуляторної установки шафового типу для зниження тиску газу, вузла обліку витрат газу з лічильником GMS-G160-80-1/0-E2-YX та коректора КПЛГ 1.02Р у комплексі, що знаходиться за адресою: с. Вишеньки, Бориспільського району, Київської області, а відповідач зобов'язується прийняти і оплатити вказані роботи.

Відповідно до п. 2.1. договору вартість робіт по монтажу наступного обладнання у комплексі, яке поставляється відповідачем, визначений в п. 1 договору визначається згідно локального кошторису «Монтаж ШГРП з двома лініями редукування з вузлом обліку витрат газу» та без вартості обладнання становить 61 983,60 грн.

Згідно п. 3.1. договору для початку робіт відповідач перераховує позивачу аванс в розмірі 18 595,00 грн. для початку робіт, що становить 30% вартості БМР.

Пунктом 3.2. договору визначено, що в подальшому проміжні розрахунки проводяться по актам виконаних робіт.

Відповідно до п.3.3. договору проміжні розрахунки повинні проводитися не пізніше 5 банківських днів після повного завершення робіт позивачем та підписання відповідного акту прийому-здачі виконаних робіт.

Пунктом 5.2.2. договору встановлено, що відповідач зобов'язаний оплатити позивачу вартість робіт, передбачену п. 1 договору, в розмірах і в строки, встановлені договором.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем згідно договору були виконані, а відповідачем прийняті роботи на суму 61 983,60 грн., що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт, які підписані представниками сторін та скріплені їх печатками (копії в матеріалах справи).

При цьому, відповідач за виконані роботи не розрахувався, в результаті чого за останнім утворилась заборгованість в розмірі 61 983,60 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання щодо оплати виконаних робіт. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 8 615,01 грн. інфляційних збитків та 3% річних у розмірі 5 400,22 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору підряду №23/11-09 від 23.11.2009 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, виконав всі передбачені договором підрядні роботи на суму 61 983,60 грн., що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт, які прийняті відповідачем без зауважень та скріплені печатками підприємств.

Однак відповідач не провів оплату виконаних позивачем робіт, доказів зворотного суду не надав.

При цьому, заперечення відповідача ґрунтуються на тому факті, що на підписаних сторонами акті виконаних підрядних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт відсутня дата таких документів, однак факт виконання позивачем робіт відповідачем не заперечується.

Згідно ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Таким чином, аналізуючи зазначені норми, суд прийшов до висновку, що встановлений обов'язок для замовника прийняти виконані роботи може бути зупинений за умови неякісного їх виконання підрядником для усунення встановлених недоліків та за умови надіслання повідомлення про виявлення недоліків.

Судом встановлено, що відповідачем жодних вимог щодо якості робіт позивачеві не заявлялось, а тому обов'язок прийняти такі роботи є безумовним.

За таких обставин, незазначення дати складання акту приймання виконаних підрядних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт не звільняє відповідача від обов'язку прийняти та оплатити виконані роботи.

При цьому, із вказаних документів вбачається, що останні підписанні Задорожнім С.С., який на час укладення договору та прийняття робіт являвся директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Система-Транс", про що написав заяву, яка засвідчена приватним нотаріусом, а тому виконані позивачем роботи вважаються прийняті належним чином та підлягають оплаті.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Також з матеріалів справи вбачається, що 19.03.2013 р. позивачем направлялася відповідачеві претензія №19/2-13 від 19.03.2013 р. з вимогою сплатити 61 983,60 грн., яка отримана відповідачем 22.03.2013 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Таким чином, оскільки позивачем виконано роботи належним чином та прийнято відповідачем без зауважень, обов'язок оплатити виконані роботи виник у відповідача у момент прийняття робіт та підписання актів приймання виконаних робіт форми КБ-2в та довідок про вартість виконаних робіт форми КБ-3, при цьому твердження відповідача про незазначення в акті приймання виконаних робіт дати складання такого акту, не може бути підставою для відмови у оплаті виконаних робіт.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

З огляду на викладене, позивач отримує право вимоги оплати робіт після їх виконання та може реалізувати своє право на отримання грошових коштів шляхом стягнення їх з відповідача при подачі позову до суду.

Тому, обов'язок відповідача оплатити виконані позивачем роботи на суму 61 983,60 грн. на день прийняття рішення по справі настав.

Розглянувши подане відповідачем клопотання про застосування строків позовної давності, суд відзначає наступне.

Частиною 1 ст. 261 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частиною 5 ст. 261 Цивільного кодексу України встановлено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Таким чином, враховуючи, що судом не вбачається можливим прийти до однозначного висновку про день підписання акту приймання виконаних підрядних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт, з якого виникає обов'язок оплатити відповідачем виконані роботи та з якого через 5 банківських днів починає свій відлік строк позовної давності, оскільки обов'язок оплатити виконані роботи у відповідача настав на день звернення позивача до суду, суд приходить до висновку, що позивач звернувся до суду в межах встановленого строку позовної давності, а клопотання відповідача визнається необґрунтованим та суд відмовляє у його задоволенні.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати виконаних робіт та не спростував заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору підряду №23/11-09 від 23.11.2009 р., положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення 61 983,60 грн. грн. заборгованості.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 8 615,01 грн. інфляційних та 3% річних у розмірі 5 400,22 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки момент виникнення у відповідача обов'язку з оплати виконаних робіт пов'язаний з моментом прийняття робіт, а кінцевий строк оплати таких робіт визначається часом звернення позивача до суду з позовом, враховуючи наявність такого права з огляду на рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002, відповідачем не прострочено виконання грошового зобов'язання перед позивачем на момент звернення останнього до суду, а тому його вимоги в частині стягнення 8 615,01 грн. інфляційних та 3% річних у розмірі 5 400,22 грн. з відповідача визнаються судом необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімерконструкція ЛТД" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Система-Транс" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 68, оф. 4, ідентифікаційний код 34492725), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімерконструкція ЛТД" (01021, м. Київ, вул. М. Грушевського, 28/2, Н.П. №43, ідентифікаційний код 25291694) 61 983 (шістдесят одна тисяча дев'ятсот вісімдесят три) грн. 60 коп. - основного боргу та 1 403 (одну тисячу чотириста три) грн. 22 коп. - судового збору.

3. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 05.08.2013 р.

Суддя Бондарчук В.В.