Рішення № 32861193, 08.08.2013, Старобешівський районний суд Донецької області

№ 245/142/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2013 року. Старобешівський районний суд Донецької області у складі: головуючого - судді Дехти Р.В., при секретарі Іваницькій Л.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Старобешеве цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, співвідповідач Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна», про відшкодування шкоди, завданої дорожньо - транспортною пригодою, -

В С Т А Н О В И В:

15 березня 2013 року до Старобешівського районного суду Донецької області звернувся позивач ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з позовом про відшкодування шкоди, завданої дорожньо - транспортної пригоди.

Позивач ОСОБА_1 у позові про відшкодування шкоди, завданої дорожньо - транспортною пригодою посилався на те, що 14 серпня 2012 р. на 2,5 км. автодороги с.Новокатеринівка (Т-05-08)- м. Комсомольське, Старобешівського район Донецької області сталася дорожньо-транспортна пригода. Водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем ЗАЗ110377 державний номерний знак НОМЕР_3, не врахував дорожньої обстановки,, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем NISSAN NOTE, державний номерний знак НОМЕР_2, який рухався попереду. Внаслідок цього автомобілю NISSAN NOTE, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 що належить мені на праві приватної власності. завдано технічних пошкоджень. Постановою Старобешівського районного суду Донецької області по справі про адміністративне правопорушення № 3-647/2012 встановлено, що ДТП відбулася з вини ОСОБА_2, який порушив вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху України та скоїв правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Відповідно до калькуляції вартість ремонту мого автомобіля становить: вартість робіт 4840,45 грн.; 2) вартість деталей, які підлягають заміні, та матеріалів 7098.55 грн., 3) за послуги по зняттю бампера для експертизи - 75 грн., а разом 12014 грн. Крім матеріальних збитків завдано моральної шкоди, які позивач оцінює в сумі 5000 гривень.

Ухвалою Старобешівського районного суду Донецької області від 16 травня 2013 року в якості співвідповідача залучено Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна».

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити та пояснив суду, що не відшкодована шкода у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнав, пояснив суду, що добровільно заплатив суму грошових коштів в розмірі 1300 гривень в якості франшизи та за послуги евакуатора.

Представник співвідповідач ПрАТ«Страхова компанія «Провідна» до суду не з'явились, клопотав суд відкласти розгляд справи, у зв'язку знаходженням представника товариства в черговій відпустці, яке судом не задоволено.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Рішення суду повинно відповідати вимогам ст. 213 та ст.215 ЦПК України, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, про що також зазначено в п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі».

Відповідно до статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Судом було роз'яснено право позивача, відповідача заявляти клопотання про витребування судом доказів, якщо у сторін існують складності в їх отриманні, подавати відповідні докази, заявляти клопотання про витребування документів та призначення експертиз по справі.

Позивач ОСОБА_1 відмовився надати судові додаткові докази, просив суд розглянути справу на підставі доказів, що є в матеріалах справи та вважає, що відповідачем по справі є ОСОБА_2.

Відповідач ОСОБА_2 відмовився надати судові докази, вважає, що справа повинна буди розглянута на підставі доказів, що є в матеріалах справи.

Відповідно до вимог ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням, зокрема транспортних засобів тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, зокрема: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до вимог ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно п.3 ч.1 ст.980 ЦК України, предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

При цьому, як вбачається з ч.1 ст.988 ЦК України, страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Крім того, відповідно до ст.990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком. Такі ж вимоги щодо виплати страхового відшкодування і визначення його розміру передбачені спеціальними законами, які регулюють виниклі між сторонами правовідносини, зокрема Законом України «Про страхування» від 07 березня 1996 року та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року (в редакції за станом на день виникнення правовідносин).

Згідно ст. 9 Закону України «Про страхування», страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого предмета договору страхування, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до вимог ст.22.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(далі Закон), у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Як вбачається з вимог ст.29 Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Так, згідно положень ст.36.1 Закону, після додержання процедури надання документів, страховик приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Відповідно до вимог ст.36.2. Закону, страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість, яка сплачується після документального підтвердження його сплати.

Відповідно до частини 1 статті 11 ЦПК України, згідно яких суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

ОСОБА_1 проти стягнення зі страхової компанії шкоди заперечував. При цьому, позивач вважє дії страховика щодо часткового відшкодування шкоди правомірними і наполягав на стягненні залишку суми вартості ремонтно-поновлювальних робіт саме з відповідача ОСОБА_2

За вказаних обставин у суду немає підстав для покладення обов'язку відшкодування матеріальної шкоди на страховика.

Відповідно до вимог ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана, зокрема, фізичній неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно вимог ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

В ході слухання справи судом було встановлено факт пошкодження майна позивача з вини відповідача ОСОБА_2 Вина останнього встановлена постановою Старобешівського районного суду відповідно від 14 вересня 1912 року і вказані обставини, у відповідності з вимогами ч.3 ст. 61 ЦПК України, не підлягають доказуванню при розгляді даної справи. Постанова є чинною і особами щодо яких вони винесені не оскаржені.

За вказаних обставин вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди з урахуванням наданих доказів, фактичних обставин підлягають частковому задоволенню. Суд вважає за можливе стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди грошову компенсацію відповідно у розмірі 1500 гривень, який на думку суду буде відповідати принципам розумності та справедливості.

Виходячи з наданих доказів, суд дістається висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в частині стягнення матеріальної шкоди в сумі 1587 гривень 69 копійок не підлягають задоволенню у зв'язку тим, що позивач ОСОБА_1 не довів належними доказами розмір зазначеної шкоди та у зв'язку відсутністю правової підстави для стягнення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві-пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З урахуванням викладеного, суд вважає необхідним стягнути з відповідача судові витрати, у розмірі 50 гривень.

Керуючись ст.ст. 3,10,58,209,212, 213,214,215 ЦПК України, суд,,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої дорожньо - транспортною пригодою задовольнити частково.

Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків в сумі 1587 гривень 69 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 моральну шкоду в сумі 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 витрати по сплаті судового збору в розмірі 50 (п'ятдесят) гривень 00 копійок.

Повний текст судового рішення виготовлено та підписано 08 серпня 2013 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Донецької області через Старобешівський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Р.В. Дехта

08.08.2013