Вирок № 32860642, 05.08.2013, Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 1311/186/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.08.2013 року Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Бакай Іванна Анатоліївна

при секретарі Полішко О.Б.

за участю прокурора Кахнича В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Кам'янка-Бузька кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, з загальною середньою загальною освітою, раніше судимого вироком Кам'янка-Бузького райсуду Львівської області від 30.06.2011року за ст.ст. 185 ч.3, 75 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік 6 місяців

за ч.2 ст.190 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, будучи раніше судимим, 27.10.2011 року о 23.30 хв., перебуваючи поблизу в'їзних воріт на ринок „Торговиця", що розташований в м.Кам'янка-Бузька по вул.Львівській, зловживаючи довірою потерпілого ОСОБА_2, з метою заволодіння належного тому мобільного телефону, попросив в останнього телефон і ОСОБА_2, будучи веденим в оману, добровільно передав телефон марки „SAMSUNG" моделі „SGH- D780", вартістю 475 грн., в якому містились дві сім картки: - мобільного оператора „Київстар" вартістю 25 грн., на рахунку якої було 33 грн. та мобільного оператора „МТС" вартістю 10 грн., на рахунку якої було 44 грн. 97 коп., а всього на суму 555,30 коп. ОСОБА_1, який заволодівши таким шляхом шахрайства, втік.

У судовому засіданні ОСОБА_3 визнав себе винним у шахрайстві та показав, що 27.10.2011 року близько 23 00 год. він посварився з своєю дружиною та пішов погуляти містом. Близько 23.30 год. він проходив повз ринок „Торговиця", що по вул. Львівській і біля в'їзних воріт на ринок він побачив, що повз нього проходив йому візуально знайомий ОСОБА_4 Вони привітались і він запитав у ОСОБА_4, яка година так як не мав годинника. Тоді той з кишені штанів витягнув телефон і сказав йому годину, це була 23.30 година. У цей момент в нього виник умисел заволодіти телефоном ОСОБА_4 і він сказав до нього, щоб той дав йому свій мобільний телефон і потерпілий добровільно простягнув руку з телефоном і віддав йому телефон. Взявши телефон, він одразу втік. У подальшому телефон продав. У вчиненому щиро кається, просить суд його суворо не карати та не позбавляти волі.

Крім повного визнання своєї вини підсудним, його винність у вчиненні злочину підтверджується зібраними та перевіреними в судовому засіданні доказами.

Показаннями потерпілого ОСОБА_4, який в судовому засіданні показав, що 27.10.2011 року він вийшов з дому погуляти. Приблизно о 23.30 годин він, проходячи повз в'їзні ворота на ринок, що з сторони вул.Львівської побачив візуального знайомого ОСОБА_1 Коли він проходив повз, ОСОБА_1 привітався з ним і запитав, яка година. Тоді з правої кишені штанів він витягнув свій мобільний телефон марки „SAMSUNG" і, подивившись на дисплей сказав ОСОБА_1, яка година, це було 23 30 годин. Одразу ОСОБА_1 сказав до нього, щоб він дав йому свій мобільний телефон, подивитися на нього. Він добровільно передав свій телефон йому в руки і той одразу почав втікати по вул.Львівській. Він побіг слідом за ним, однак наздогнати його не зміг; також він кричав вслід з вимогою повернути телефон, але на це той не зважав. На даний час претензій до ОСОБА_1 він не має, так як той у нього попросив вибачення і заподіяну шкоду відшкодував, просить підсудного суворо не карати та не обирати покарання пов'язане з позбавленням волі.

Оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_5, який показав, що 28.10.2011 року біля 11 год., перебуваючи на вул. Незалежності, а саме поблизу магазину „МТС", він побачив свого знайомого ОСОБА_6, який стояв біля магазину з ОСОБА_1 Останній запропонував придбати мобільний телефон за 200 грн. Оскільки ціна йому підійшла, він о 13 год. цього ж дня біля магазину ПП „ОСОБА_9" придбав у ОСОБА_1 мобільний телефон марки „SAMSUNG". Він питав у ОСОБА_1 чи телефон не крадений, на що той його запевнив, що телефон належить йому. Цього є дня біля 18 год. 30 хв. до нього додому прийшли працівники міліції, які в присутності понятих повідомили, що придбаний ним телефон є викраденим та вилучили його (а.с.37).

Оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_6, який показав, що 28.10.2011 року близько 09.00 год. до нього додому прийшов його знайомий ОСОБА_1 і спитав, кому можна продати належний йому телефон марки „SAMSUNG". Він порадив, що такий можна продати в магазині ПП „ОСОБА_8". Біля 11 год. вони зайшли в магазин ПП „ОСОБА_8", де продавцю - жінці запропонували купити телефон, однак остання відмовилась, оскільки сказала, що телефони вони не купляють. Тоді вони вийшли з магазину і, проходячи повз магазин „МТС", він побачив свого знайомого ОСОБА_5, якому запропонував купити телефон і останній погодився. Цього ж дня біля 13 год. ОСОБА_5 придбав у ОСОБА_1 за 200 грн. мобільний телефон марки „SAMSUNG". Проте, що даний телефон був викрадений ОСОБА_1 йому нічого не повідомляв ( а.с.38).

Показаннями допитаної в якості свідка ОСОБА_7, яка показала, що працює продавцем ПП „ОСОБА_8". Приблизно в кінці жовтня 2011 року в магазин, зайшов невідомий мужчина, щоб продати вживаний телефон марки „SAMSUNG", але вона його не взяла під реалізацію.

Протоколами вилучення та огляду від 28.10.2011 року. (а.с. 13-14).

Суд вважає доведеною вину підсудного у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.190 КК України - заволодінні майном належним ОСОБА_4 шляхом зловживання довірою, вчинене повторно.

Обираючи покарання підсудному, суд враховує, ступінь тяжкості скоєного злочину, який є злочином середньої тяжкості, те, що підсудний вчинив злочин під час іспитового строку, обставини справи, думку потерпілого, який просить суд суворо не карати підсудного та не обирати покарання пов'язане з позбавленням волі, щире каяття підсудного - як пом'якшуючі вину обставини, позитивно характеризується за місцем проживання ( а.с. 69) і вважає за можливе обрати йому покарання у виді штрафу.

Судові витрати стягнути із засудженого, речові докази залишити у власності потерпілого ОСОБА_4

Керуючись ст. ст. 323, 324, 330, 331 КПК України (1960 р.), суд, -

з а с у д и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.190 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1700 ( одна тисяча сімсот) гривень.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України обране судом покарання ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. та покарання обране ОСОБА_1 вироком Кам'янка-Бузького райсуду Львівської області від 30.06.2011року за ст.185 ч.3 КК України у виді 3 років позбавлення волі із встановленням іспитового строку 1 рік 6 місяців - виконувати самостійно

Стягнути з ОСОБА_1 в користь НДЕКЦ при УМВС у Львівській області 337 (триста тридцять сім) грн. 68 коп. на р/р 31259272210042, код 25575150, ГУДК у Львівській області, МФО 825014 - за експертні роботи № 9/497 від 07.11.2011р.

Стягнути ОСОБА_1 в користь НДЕКЦ при УМВС у Львівській області 450 (чотириста п'ятдесят) грн. 24 коп. на р/р 31259272210042, код 25575150, ГУДК у Львівській області, МФО 825014 - за експертні роботи № 9/497 від 07.11.2011р.

Речові докази: телефон марки „SAMSUNG" моделі „SGH- D780", вартістю 475 грн., в якому містились дві сім картки: - мобільного оператора „Київстар", мобільного оператора „МТС" (а.с. 34) - залишити у власності потерпілого ОСОБА_4

Запобіжний захід ОСОБА_1 залишити підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляції протягом 15-ти діб з моменту його проголошення учасниками процесу до апеляційного суду Львівської області через районний суд.

Головуючий:

Оригінал вироку.