Рішення № 32860568, 08.08.2013, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкас

номер справи 711/6267/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

8 серпня 2013 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого-судді Демчика Р.В.

при секретарі Криштоф Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Концерну «Техвоєнсервіс» в особі філії Концерну «Техвоєнсервіс» «Черкаський автомобільний ремонтний завод» про стягнення заробітної плати середнього заробітку за час затримки та моральної шкоди,-

встановив:

Позивачка, посилаючись на те, що вона з 1 листопада 2012 року по 30 квітня 2013 року працювала у відповідача на посаді начальника організаційно-економічного відділу, а при звільненні 30 квітня 2013 року відповідач не виплатив належну їй заробітну плату, звернулася в суд з позовом про стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі в сумі 12066 грн., компенсації за затримку розрахунку по заробітній платі в сумі 8050 грн. та моральної шкоду в сумі 10000 грн.

Позивач в судовому засіданні свої вимоги збільшила в частині стягнення з відповідача компенсації за затримку розрахунку по заробітній платі, просила стягнути її в сумі 10881 грн. на момент розгляду справи.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, не заперечував проти стягнення з відповідача на користь позивачки заборгованості по заробітній платі в сумі 12066 грн., компенсації за затримку розрахунку по заробітній платі в сумі 10881 грн. та моральної шкоду в сумі 2000 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

Як вбачається з трудової книжки позивачки, вона з 1 листопада 2012 року по 30 квітня 2013 року працювала у відповідача на посаді начальника організаційно-економічного відділу, а 30 квітня 2013 року була звільнена за угодою сторін.

Як вбачається з довідки філії «Черкаський автомобільний ремонтний завод» Концерну «Техвоєнсервіс» від 25 березня 2013 року заборгованість відповідача перед позивачкою по заробітній платі становить 12066 грн.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільнені працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільнені, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

На підставі ст.116 КЗпП України, відповідачу належало провести повний розрахунок з працівником в день звільнення - 30 квітня 2013 року, що зроблено не було.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», При визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100.

Відповідно до п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата.

Згідно з п.5 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Оскільки відповідач затримав розрахунок з позивачем з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 10881 грн. середнього заробітку за весь час затримки по день розгляду справи в суді.

Вказані обставини сторонами не оспорюються, ними визнаються. Крім того, що зазначені обставини сторонами визнаються, вони підтверджуються матеріалами справи, їх визнання відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи і інтереси інших осіб, тому підстав для відмови у прийнятті визнання відповідачем позову суд не вбачає.

В зв'язку з цим, суд у відповідності із ст. 61 ЦПК України, визнає вказані обставини такими, що не підлягають доказуванню.

Суд вважає, що у відповідності до ст. 2371КЗпП України, вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають до часткового задоволення, оскільки у зв'язку з невиплатою заробітної плати та затримкою розрахунку позивач терпіла моральні страждання, пов'язані з відсутністю засобів до існування. Враховуючи характер і тривалість порушень прав працівника на оплату праці, глибину моральних страждань, з урахуванням вимог розумності і справедливості з відповідача на користь позивача належить стягнути 2000 грн. моральної шкоди.

Враховуючи те, що філія Концерну «Техвоєнсервіс» «Черкаський автомобільний ремонтний завод» не є юридичною особою, суд вважає за можливе заборгованість по заробітній платі в сумі 12066 грн., компенсацію за затримку розрахунку по заробітній платі в сумі 10881 грн., та моральну шкоду в сумі 2000 грн. стягнути з Концерну «Техвоєнсервіс».

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору , з відповідача, відповідно до ст. 88 ЦПК України, слід стягнути на користь держави 214 грн. 60 коп. судового збору

На підставі наведеного, ст.ст.116, 117, 2371 КЗпП ЦК України керуючись ст.ст. 10, 14, 212, 213, 294, 295, п.2 ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Концерну «Техвоєнсервіс» в особі філії Концерну «Техвоєнсервіс» «Черкаський автомобільний ремонтний завод» про стягнення заробітної плати середнього заробітку за час затримки та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Концерну «Техвоєнсервіс» (м. Київ, вул. Дегтярівська, 13/24, ЄДРПОУ 33689867) на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі сумі 12066 грн., компенсацію за затримку розрахунку по заробітній платі в сумі 10881 грн., та моральну шкоду в сумі 2000 грн., а всього 24947 грн.

Стягнути з Концерну «Техвоєнсервіс» на користь держави 214 грн. 60 коп. судового збору.

Рішення в частині стягнення заборгованості по заробітній платі за один місяць підлягає до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області шляхом подачі в 10 денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі його оскарження - після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасоване.

Головуючий Р. В. Демчик