Ухвала суду № 32860412, 06.08.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2013 р.Справа № 2а-4712/09/1470

Категорія: 9.1 Головуючий в 1 інстанції: Зіньковський О. А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

Судді доповідача - Потапчука В.О.

суддів - Коваля М.П.

- Семенюка Г.В.

при секретарі - Алексєєвої Н.М.

за участю представника відповідача Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби - Гузенко А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державного підприємства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект» на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2012 року по адміністративній справі за позовом Державного підприємства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби про скасування рішення від 17.04.2009 р. № 00001522/0, від 15.06.2009 року № 00001522/1, від 20.02.2009 року № 00001522/2,-

В С Т А Н О В И Л А:

Державним підприємством "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря»-«Машпроект" пред'явлено позов до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби (після зміни назви у зв'язку з реорганізацією) з вимогою скасувати рішення від 17.04.09р. №00001522/0, від 15.06.09р. №00001522/1, від 20.02.09 №00001522/2.

Вимоги були обґрунтовані тим, що рішення про застосування штрафних санкцій, як форма акта ненормативного характеру може застосовуватися лише щодо обов'язків зі сплати податків і зборів, вичерпний перелік яких наведено у статтях 14, 15 Закону "Про систему оподаткування".

13.08.2012 року Миколаївським окружним адміністративним судом по даній справі винесена постанова якою в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду позивачем подано апеляційну скаргу якій зазначається, що рішення суду винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та судом не в повній мірі з'ясовані обставини, що мають значення для вирішення справи у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.

Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Так, судом першої інстанції встановлено, що фахівцями відповідача була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.07р. по 31.12.08р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.07р. по 31.12.08р., за результатами якої був складний акт від 07.04.09р. №311/36/31821381 (т.1, а.с.9-123) в якому зафіксовано порушення ст.1, 2 Закону України від 23.09.94р. №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" та ст.16 Декрету КМУ від 19.02.93р. №15-93 "Про систему валютного законодавства" та нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у сумі 436759,06грн.

Вищезазначене рішення було винесене відповідачем на підставі фактів встановлених під час проведення перевірки позивача, а саме - під час здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом від №159/92-003-01 від 23.04.07р. з Урядом Індії в особі Об'єднаного Штабу Міністерства Оборони про виготовлення та поставку Позивачем газотурбінних двигунів на загальну суму 7800,0тис.дол.США (а.с.157-172).

Пунктом 4.2 ст.4 даного Контракту передбачено 95% сплати за кожну партію двигунів.

Кінцевий платіж - 5% вартості, що становить 39000,00дол.США, з урахуванням додаткової угоди від 01.10.07р. №01, сплачується по закінченню гарантійного терміну двигунів або по спливу 18 місяців з дати поставки, в залежності від події, яка настане раніше.

Відповідно до законодавства України, граничний термін розрахунків з дати митного оформлення - 20.09.07р. (ВМД від 22.06.07р.).

17.04.09р. відповідачем прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.04.09р. №00001522/0, згідно якого нарахована пеня за порушення термінів розрахунків ЗЕД та штрафна санкція за порушення вимог порядку декларування валютних цінностей, доходів та майна що належить резиденту України в сумі 436759,06грн. (т.1 а.с.132).

24.04.05р. позивач звернувся до відповідача зі скаргою від 24.04.09р. №34/3688 на рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій 17.04.09р. №00001522/0 в частині 431320,50грн.

Рішенням відповідача від 12.05.09р. №12324/10/25-014 строк розгляду скарги продовжений до 22.06.09р.

Рішенням відповідача від 15.06.09р. №15839/10/25-014 скарга №34/3688 від 24.04.09р. залишена без задоволення, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.04.09р. №00001522/0 залишено без змін та прийняте нове (повторне) рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.06.09р. №00001522/1 (т.1, а.с.145).

25.06.09р. позивач звернувся до ДПА у Миколаївській області з повторною скаргою від 23.06.09р. №34/5539 на рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.04.09р. №00001522/0, від 15.06.09р. №00001522/1.

Рішенням ДПА України у Миколаївській області від 07.07.09р. №1530/10/25-014 термін розгляду повторної скарги від 23.06.09р. №34/5539 продовжено до 23.08.09р.

Рішенням ДПА у Миколаївській області від 13.08.09р. №1861/10/25-014 скарга від 23.06.09р. №34/5539 залишена без задоволення; рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.04.09р. №00001522/0 та рішення від 15.06.09р. №15839/10/25-014 залишено без змін, прийняте нове (повторне) рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 21.08.09р. №00001522/2 (т.1 а.с.156).

При вирішенні питання суд першої інстанції дійшов до висновку, що доводи та міркування позивача є необґрунтованими та не можуть бути підставою для скасування або визнання неправомірним оскаржуваних рішень прийнятих відповідачем за наслідками перевірки.

Колегія суддів вважає правильною таку позицію суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті"(в редакції, що діяла на час порушення), виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії НБУ (до 31.12.07р.).

Згідно із Законом України від 31.05.07р. №1108-У (набрав чинності з 01.01.08р.) до першої статті Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" внесено зміни, а саме: перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Статтею 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" встановлено, у разі перевищення термінів, зазначених у ст.1 і 2 цього Закону, в разі виконання резидентами договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, оперативного і фінансового лізингу, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення Національний банк України може надавати індивідуальні ліцензії.

Відповідно ст.4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", порушення резидентами термінів, передбачених ст.1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3% від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що в Акті перевірки відповідачем встановлено, що позивачем порушено вимоги ст.1 Закону України №185/94 від 23.09.1994р. "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" в частині несвоєчасного надходження валютної виручки при виконанні зовнішньоекономічного контракту №159/92-003-01 від 23.04.07р. в частині 90-денного терміну розрахунків в іноземній валюті. За вказаним контрактом була встановлена прострочена дебіторська заборгованість в період з 21.09.2007р. по 02.09.2007р. на суму 390000,00 дол. США.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" №185/94 від 23.09.1994р. перевищення термінів розрахунків в іноземній валюті потребує індивідуальних ліцензії.

Також судом першої інстанції встановлено, що 24.10.07р. Міністерство економіки України надало висновок щодо віднесення зовнішньоекономічного договору (контракту) до видів, визначених у ст.6 Закону "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" та про продовження законодавчо встановлених термінів розрахунків за зовнішньоекономічну операцію з 21.09.07р. до 17.03.09р.

25.01.2007р. від Національного банку України було отримано ліцензію №687 на перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків за експортною операцією на строк з 03.12.07р. до 22.12.08р. (т.1, а.с.180).

В жовтні 2008 року позивач повторно звернувся до Національного банку України з проханням ще раз переглянути контракт, та внести зміни до ліцензії щодо початкової дати, змінивши 03.12.07р. на 21.09.07р., але позивачу було відмовлено з огляду на відсутність правових підстав для надання висновку Національним банком України з 01.01.08р (т.1, а.с.206).

Позивач не погодився з діями Національного банку України і звернувся до Господарського суду Миколаївської області з адміністративним позовом до Національного банку України, треті особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору: Міністерство економіки України та Державна податкова адміністрація України.

23.03.09р. Господарським судом Миколаївської області винесена постанова у справі №1/27/09/5016, згідно якої визнані незаконними дії Національного банку України щодо відмови у вчиненні змін до ліцензії №687 стосовно строків розрахунків за експортною зовнішньоекономічною операцією по контракту від 24.04.07р. №159/92-003-01 з урядом Індії в особі Об'єднаного штабу Міністерства оборони Нью-Делі (Індія); зобов'язано Національний банк України внести зміни до індивідуальної ліцензії №687 від 12.12.07р. на перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків за експортною операцією, змінивши 03.12.07р. на 21.09.07р.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010р. постанова Господарського суду Миколаївської області у справі №1/27/09/5016 скасована та ухвалено нову постанову відповідно до якої у задоволені позову ДП НВКГ "Зоря" "Машпроект" відмовлено.

Щодо посилання позивача на неправомірність застосування рішення (як форми) для стягнення фінансових санкцій за порушення термінів розрахунків при виконанні зовнішньоекономічних контрактів з підстав відсутності такої санкції (пені) у переліку податків і зборів наведених у статтях 14, 15 Закону "Про систему оподаткування", то колегія суддів вважає правильною позицію суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення як форма акта ненормативного характеру може застосовуватися лише щодо обов'язків зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), вичерпний перелік яких наведено у статтях 14, 15 Закону України від 25.06.1991 року №1251-XII "Про систему оподаткування".

У преамбулі Закону України від 21.12.2000 року №2181-III (чиний на час виникнення правовідносин) "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" зазначено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення. Також він встановлює спеціальний порядок нарахування, оскарження нарахування, процедуру сплати та примусового стягнення, яка може застосовуватися лише щодо податків і зборів (обов'язкових платежів), сплата яких передбачена Законами з питань оподаткування. Тобто цей Закон не регулює питання застосування та стягнення фінансових санкцій за порушення термінів розрахунків при виконанні зовнішньоекономічних контрактів.

У статті 1 цього Закону податкове зобов'язання визначено як зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та в строки, визначені цим Законом або іншими законами України (пункт 1.2), а податкове повідомлення - як письмове повідомленням контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначений контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом (пункт 1.9).

Таким чином, колегія суддів зазначає, що у зазначених нормах пеня, застосована відповідачем, не визначена як податок або збір (обов'язковий платіж). Тому обов'язок позивача зі сплати пені не належить до категорії податкового зобов'язання або податкового боргу.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність дій податкового органу, а отже, вимоги Позивача щодо визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.04.09р. №00001522/0, від 15.06.09р. №00001522/1, від 20.02.09р. №00001522/2 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.08.2012 року суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 200,206,254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект» - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2012 року по адміністративній справі за позовом Державного підприємства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби про визнання дій протиправними та скасування рішень про скасування рішення від 17.04.2009 р. № 00001522/0, від 15.06.2009 року № 00001522/1, від 20.02.2009 року № 00001522/2,- без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Повний текст ухвали виготовлено 07 серпня 2013 року

Суддя-доповідач: Потапчук В.О.

Судді: Коваль М.П.

Семенюк Г.В.