Вирок № 32860223, 08.08.2013, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

08.08.2013

Справа № 642/5665/13-к

1кп/642/338/13

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2013 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді - Ольховського Є.Б.,

за участю: секретаря - Ященко Є.І.,

сторін кримінального провадження: прокурора - Хірного В.О., обвинуваченого - ОСОБА_1, розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові кримінальне провадження про обвинувачення :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, без громадянства, освіта середня, не працюючого, не одруженого, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень , передбачених ст. ст. 358 ч.1,358 ч.4 КК України,

та Угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором Харківської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері юристом 2-го класу Хірним В.О. та обвинуваченим ОСОБА_1 27 червня 2013 року ,-

В С Т А Н О В И В:

В середині червня 2013 року, в ході досудового слідства точну дату встановити не надалося можливим, ОСОБА_1 в вечірній час слідуючи в електропоїзді сполученням «Харків-Лозова», знайшов посвідчення «ветерана праці» НОМЕР_1 видане на ім*я ОСОБА_3 та, знаючи що дана категорія осіб має право на безкоштовний проїзд в громадському та приміському транспорті, з метою подальшої підробки даного посвідчення, забрав дане посвідчення собі та приніс до місця свого проживання: АДРЕСА_1. Того ж дня, ОСОБА_1 маючи умисел на підробку посвідчення з метою подальшого використання вказаного посвідчення для безоплатного проїзду в громадському транспорті, відірвав фотокартку володільця посвідчення, взамін чого вклеїв свою фотокартку та кульковою ручкою на своїй фотокартці домалював частину відтиску печаті.

25 червня 2013 року приблизно о 05.20 годин, ОСОБА_1 знаходячись в північному терміналі вокзалу ст.Харків-пас., розташованого на території Ленінського району м.Харкова, в касі № 2 придбав проїзний документ № 366402 на електропоїзд № від ст. Харків-пас. до ст. Коз. Лопань ПЗ по пільговому тарифу, а саме: безкоштовно, надавши при цьому касиру ОСОБА_4 посвідчення «ветерана праці» НОМЕР_1 видане на ім*я ОСОБА_3, яке, відповідно до п.9 Переліку категорії громадян, які користуються пільгами на залізничному транспорті, надає право на безкоштовний проїзд в приміському залізничному транспорті. Після чого, з метою проходу на платформу бєлгородського напрямку електропоїздів, біля турнікету північного терміналу пред'явив черговому по залу ОСОБА_5 вказаний проїзний документ та надав для перевірки вказане, підроблене ним, посвідчення «ветерана праці». Того ж дня, приблизно о 06.35 годині, ОСОБА_1 був зупинений працівниками міліції та при огляді місця події, ОСОБА_1 добровільно видав проїзний квиток № 366402 та по посвідчення «ветерана праці» НОМЕР_1, видане на ім*я ОСОБА_3 Бланк посвідчення ветерана праці серії НОМЕР_1 на ім*я ОСОБА_3, виготовлений в умовах поліграфічного підприємства способом плоского друку. Первісний зміст даного посвідчення було змінено шляхом переклеювання фотографії з імітацією на її поверхні відбитка печатки способом малювання»

Крім того, 25 червня 2013 року приблизно о 05.20 годині, ОСОБА_1 прибувши на вокзал ст.Харків-пасс. та знаходячись в північному терміналі вокзалу ст.Харків-пас, розташованого на території Ленінського району м.Харкова, в касі № 2 придбав проїзний документ № 366402 на електропоїзд від ст.Харків-пас. до ст. .Коз.Лопань ПЗ по пільговому тарифу, а саме безкоштовно, надавши при цьому касиру ОСОБА_6 підроблене ним посвідчення «ветерана праці» НОМЕР_1 видане на ім*я ОСОБА_3, яке відповідно до п.9 Переліку категорії громадян, які користуються пільгами на залізничному транспорті надає право на безкоштовний проїзд в приміському залізничному транспорті. Після чого, з метою проходу на платформу бєлгородського напрямку електропоїздів, біля турнікету північного терміналу пред'явив черговому по залу ОСОБА_5 вказаний проїзний документ та надав для перевірки вказане, підроблене ним, посвідчення «ветерана праці».

Того ж дня, приблизно о 06.35 годин, ОСОБА_1 був встановлений працівниками міліції та при огляді місця події ОСОБА_1 добровільно видав проїзний документ № 366402 та посвідчення «ветерана праці» НОМЕР_1, видане на ім*я ОСОБА_3 Бланк посвідчення ветерана праці серії НОМЕР_1 на ім*я ОСОБА_3, виготовлений в умовах поліграфічного підприємства способом плоского друку. Первісний зміст даного посвідчення було змінено шляхом переклеювання фотографії з імітацією на її поверхні відбитка печатки способом малювання».

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ст. 358 ч.1 КК України, а саме підроблення посвідчення , яке видається установою ,що має право видавати такі посвідчення та яке надає права з метою використання його підроблювачем та ст. 358 ч.4, тобто використання завідомо підробленого документа.

Під час досудового розслідування між прокурором Харківської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері юристом 2-го класу Хірним В.О., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та підозрюваним ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні 27 червня 2013 року укладено угоду про визнання винуватості.

За умовами угоди про визнання винуватості, ОСОБА_1 зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у кримінальному провадженні, а також сприяти досудовому слідству. Крім того, сторони узгодили ОСОБА_1 покарання: за ч.1 ст. 358 КК України у вигляді 2 років обмеження волі, за ч.4 ст. 358 КК України у вигляді 1 року обмеження волі, на підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим 2роки обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на 2 роки. Покласти на ОСОБА_1, обов'язки передбачені ст.76КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально -виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання ,роботи або навчання ; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції .

Угода підписана сторонами 27 червня 2013 року та разом з обвинувальним актом, надійшла до суду.

Розглядаючи питання про затвердження вказаної угоди про визнання винуватості, суд приходить до такого висновку.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст. 468, ч. 4 ст. 469 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості, яка може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом встановлено в підготовчому судовому засіданні, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів передбачених ст.ст. 358 ч.1 , 354 ч.4 КК України , які відносяться до злочинів невеликої тяжкості.

При цьому судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 розуміє права визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, які у підготовчому судовому засіданні йому додатково роз'яснені, визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.263 ч.2 КК України, підтвердив обставини, викладені у пред'явленому йому обвинуваченні та надав згоду на призначення узгодженого сторонами угоди про визнання винуватості покарання.

Прокурор прохав затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між ним та ОСОБА_1, як таку, що відповідає вимогам закону.

Відповідно до вимог ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.

На підставі наведеного, суд вважає, що умови угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором Харківської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері юристом 2-го класу Хірним В.О. та обвинуваченим ОСОБА_1 27.06.2013 року про визнання винуватості, відповідають вимогам КПК України, міра покарання, узгоджена сторонами угоди, відповідає санкції ст.ст.358 ч.1,358 ч.4 КК України, також укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість затвердження вказаної угоди про визнання винуватості із призначенням обвинуваченому узгодженої в угоді міри покарання.

Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Розподілити процесуальні витрати відповідно до вимог ст. 124 КПК України.

Цивільний позов не заявлявся..

Керуючись ст. ст. 100, 202, 314, 373, 374, 475 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

Угоду про визнання винуватості, укладену 27 червня 2013 року між прокурором Харківської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері юристом 2-го класу Хірним В.О. та обвинуваченим ОСОБА_1 затвердити.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.358 КК України та ч.4 ст.358 КК України і призначити покарання:

за ст.358 ч.1. КК України у вигляді 2 років обмеження волі ,

за ст. 358 ч.4 КК України у вигляді 1 року обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно засудженому призначити покарання у вигляді 2 років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 2 роки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально -виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання,роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Початок іспитового строку рахувати з часу оголошення вироку.

Речовий доказ після набрання вироком законної сили: посвідчення «ветерана праці» НОМЕР_1, видане на ім*я ОСОБА_3 Бланк посвідчення ветерана праці серії НОМЕР_1 на ім*я ОСОБА_3, виготовлений в умовах поліграфічного підприємства способом плоского друку. Первісний зміст даного посвідчення змінено шляхом переклеювання фотографії з імітацією на її поверхні відбитка печатки способом малювання», який зберігається в матеріалах провадження - залишити в матеріалах провадження.

Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави процесуальні витрати: вартість проведення судово-технічної експертизи документів у розмірі 490 (чотириста дев'яносто) грн.00 коп., перерахувавши на: НДЄКЦ з обслуговування лінійного управління на Південній залізниці при управлінні МВС України на залізничному транспорті, р\р 31115115700006, одержувач УДКСУ у Ленінському районі м. Харкова, МФІО 851011, банк одержувача ГУДКСУ у Харківській області ЄДРПОУ 37999696.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 не обирався.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області через Ленінський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 2 ст. 473 КПК України.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя Є.Б. Ольховський