Постанова № 32857557, 05.08.2013, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 210/4366/13-п

Провадження №3/210/1135/13

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" серпня 2013 р.

Суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1, розглянувши матеріали, що надійшли з Територіальної державної інспекції з питань праці у Дніпропетровській області у відношенні:

ОСОБА_2, 13.07.1980 р. н., уродженки ІНФОРМАЦІЯ_1; громадянки України; р.н.о.к.п.п. 24432974; адреса проживання: м. Кривий Ріг, Краснопресненська буд.9; працює в ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на посаді директора департаменту з персоналу ,

за ст. 41-2 КУпАП, суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 28-26-21/02/11 від 31.05.2013 р., складеним заступником начальника відділу з питань додержання законодавства про працю Територіальної державної інспекції з питань праці у Дніпропетровській області ОСОБА_3, ОСОБА_2, будучи посадовою особою, відповідальною за додержання законодавства про працю України Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (код ЄДРПОУ 24432974), що знаходиться за адресою: 50095, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, буд. 1 (далі Підприємство або ПАТ «АМКР») вчинила за місцезнаходженням Підприємства адміністративне правопорушення, передбачене ст. 41-2 КУпАП за наступних обставин: на час проведення перевірки 31.05.2013 о (10 год.00 хв.) перевіркою додержання законодавства про працю встановлено, що між адміністрацією та трудовим колективом Підприємства укладено колективний договір на 2007 - 2008 роки, який зареєстрований виконкомом Дзержинської районної ради міста Кривий Ріг від 20.03.2007 № 23. Відповідно до пункту 4.1 власник зобов'язується не допускати необґрунтованого скорочення робочих місць та приймати рішення, наслідком яких може бути звільнення працівників згідно із пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, тільки після попереднього погодження з виборними органами первинних профспілкових організацій підприємства. Пунктом 9.6 колективного договору передбачено, що рішення про ліквідацію, перепрофілювання структурних підрозділів підприємства приймаються після погодження з профспілковим комітетом. Адміністрацією Підприємства на протязі 2013 року були видані накази від 19.04.2013 № 531, від 26.03.2013 р. № 401 «Про внесення змін до організаційної структури підприємства», та від 29.04.2013 р. № 582, від 22.04.2013 р. № 540 «Про вивільнення працівників». У зв'язку з невиконанням умов пунктів 4.1, 9.6 колективного договору Профспілковим комітетом ППО ПМГУ Підприємства до адміністрації Підприємства були направлені Подання від 26.04.2013 р. № ПК-353, від 27.03.2013 р. № ПК-254, від 13.05.2013 р. № ПК - 400-01 та від 13.05.2013 р. № ПК - 401- 01 з вимогою усунення порушень колективного договору та скасування наказів від 19.04.2013 № 531, від 26.03.2013 № 401 «Про внесення змін до організаційної структури підприємства», та від 29.04.2013 № 582, від 22.04.2013 № 540 «Про вивільнення працівників». У своїх відповідях від 03.05.2013 № 05-1671, від 02.04.2013 № 05-1147, від 20.05.2013 № 05-1933 і від 20.05.2013 № 05-1934 адміністрацією відмовлено у задоволенні вище зазначених подань, чим на думку, особи, що скала протокол порушила вимоги ст. 41-2 КУпАП

У судовому засіданні особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2, винною себе в скоєнні правопорушення не визнала, пояснивши суду, що порушення, зазначене у протоколі не скоювала, оскільки відповідно до положень ст. 1, ч. 1 ст. 135, ст. 64 ГК України питання визначення організаційної структури, встановлення чисельності працівників і штатного розпису підприємства відноситься до організаційно-господарських повноважень суб'єкта господарювання та підпадають під регулювання господарського законодавства, тому відповідно не підлягають узгодженню з профспілковою організацією. Власник має право одноосібно або спільно з іншими власниками на свій розсуд визначати структуру утвореного ним суб'єкта господарювання, склад і компетенцію його органів управління та інші питання управління діяльністю суб'єкта господарювання, а також приймати рішення про припинення господарської діяльності заснованих ним суб'єктів господарювання відповідно до законодавства; підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис. Положення п.4.1., п.9.6 Колективного договору Підприємства явно виходять за межі компетенції сторін колективного договору, оскільки регулюють відносини господарського характеру та ставлять ПАТ «АМКР» при здійсненні управління господарською діяльністю в залежність від рішень профспілкової організації, що суперечить принципам господарювання та конституційним основам правового господарського порядку в Україні та обмежує законодавчо закріплене право ПАТ «АМКР» на самостійне визначення своєї організаційної структури, встановлення чисельності працівників і штатного розпису, прийняття рішень про ліквідацію, реорганізацію структурних підрозділів. Узгодження профспілковими організаціями питань, що стосуються управління ПАТ «АМКР», виходить за межі прав наданих профспілковим організаціям законодавчими актами, та суперечать ст.ст. 64, 135 ГК України, ст. 4 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». Відповідно до ст. 92 ЦК України, Статуту ПАТ «АМКР» генеральний директор, який є одноосібним виконавчим органом товариства, що здійснює управління його поточною діяльністю, мав право на свій розсуд та під власну відповідальність ухвалювати всі рішення щодо питань, які складають його компетенцію, в т.ч. видавати накази та розпорядження щодо визначення організаційної структури, встановлення чисельності працівників і затвердження штатного розпису, прийняття рішень щодо ліквідації та/або реорганізації структурних підрозділів підприємства, які є обов'язковими для виконання всіма працівниками товариства, затверджувати штатний розпис товариства; керувати поточними справами товариства. Погодження (узгодження) цих рішень та/або підписання наказів з будь-якими органами, в тому числі з профспілковими організаціями, законами не вимагається. Отже, відмовляючи виборному органу профспілки в задоволенні подань щодо застосування пп. 4.1, 9.6 колективного договору, Підприємство керувалось правом, наданим підприємству статтею 64 ГК України. Крім того, на даний час законність зазначених пунктів колективного договору оспорюється в господарському суді, де вирішується спір про визнання їх недійсними в судовому порядку. Враховуючи вищенаведене просила суд адміністративну справу по відношенню неї закрити за відсутністю складу правопорушення.

Захисник ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_4 позицію своєї довірительки підтримав, і суду пояснив, що вважає відсутнім в діях ОСОБА_2 склад адміністративного правопорушення, а саме такі його елементи як обєктивна та субєктивна сторони, субєкт правопорушення, що виключає можливість притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності.

Вислухавши думку особи, що притягується до адміністративної відповідальності, захисника, дослідивши письмові докази, суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю з наступних підстав.

За змістом ст. ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, підлягають для з'ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчинені, рішення приймається на підставі доказів долучених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а іншими документами.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 02.01.2007 р. між ВАТ «Мітал Стіл Кривий Ріг», правонаступником усіх прав та обовязків якого є ПАТ «АМКР», та трудовим колективом Підприємства, в особі уповноважених виборних органів первинних профспілкових організацій профспілки металургів та гірників України, незалежної профспілки гірників України, Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва і фінансів, було укладено Колективний договір ВАТ «Мітал Стіл Кривий Ріг» на 2007-2008 роки, підписаний від імені власника генеральним директором Підприємства, а від імені трудового колективу головою профспілкового комітету первинної профспілкової організації трудящих металургійної гірничодобувної промисловості, зареєстрований виконкомом Дзержинської районної ради міста Кривий Ріг від 20.03.2007 № 23.

Розділом 10 Колективного договору ВАТ «Мітал Стіл Кривий Ріг» на 2007-2008 роки, передбачено, що він набуває чинності з 1 січня 2007 року і розповсюджується на всіх працівників підприємства, що перебувають в обліковому складі, і діє до ухвалення колективного договору на 2009 рік.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про колективні договори і угоди» після закінчення строку дії колективний договір продовжує діяти до того часу, поки сторони не укладуть новий або не переглянуть чинний, якщо інше не передбачено договором. Колективний договір, угода зберігають чинність у разі зміни складу, структури, найменування уповноваженого власником органу, від імені якого укладено цей договір, угоду. У разі реорганізації підприємства колективний договір зберігає чинність протягом строку, на який його укладено, або може бути переглянутий за згодою сторін.

Отже, зважаючи на те, що новий колективний договір на підприємстві не укладався, Колективний договір ВАТ «Мітал Стіл Кривий Ріг» на 2007-2008 роки є чинним на момент складання протоколу та розгляду справи судом.

Пунктами 4.1, 9.6 Колективного договору передбачено обовязок власника не допускати необґрунтованого скорочення робочих місць і приймати рішення, наслідком яких може бути звільнення працівників за п. 1 ст. 40 КЗпП України, тільки після попереднього погодження з виборними органами первинних профспілкових організацій підприємства, та приймати рішення про ліквідацію, перепрофілювання, реорганізації структурних підрозділів підприємства після узгодження з профспілковим комітетом.

Адміністрацією Підприємства без погодження з профспілковим комітетом ППО ПМГУ були видані наступні накази: № 401 від 26.03.2013 р. «Про внесення змін до організаційної структури підприємства», № 531 від 19.04.2013 р., № 582 від 29.04.2013 р., № 540 від 22.04.2013 р. «Про вивільнення працівників».

Разом з тим погодитися з кваліфікацією таких дій за ст. 41-2 КУпАП суд не може, з огляду на таке:

З об'єктивної сторони дане адміністративне правопорушення може виражатися у порушенні зобов'язань щодо колективного договору, угоди, або невиконанні зобов'язань щодо колективного договору, угоди, проте такі дії з боку ОСОБА_2 фактично відсутні.

Одним з основних організаційно-установчих прав власника майна, передбачених ст.135 ГК України, є визначення ним структури утвореного ним суб'єкта господарювання, складу і компетенції його органів управління тощо.

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 64 ГК України підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо). Функції, права та обов'язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами. При цьому підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис. Тобто, підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру та самостійно вирішує питання про утворення у своєму складі виробничих, функціональних та відокремлених підрозділів.

У відповідності до ч 1 ст. 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. У статуті товариства вказуються, зокрема, органи управління товариства, їх компетенція (ст. 88 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 97 ЦК України та ч. 1 ст. 89 ГК України управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства.

За приписами ч. 2 ст. 65 ГК України власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Причому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

При визначенні повноважень адміністрації товариства ПАТ «АМКР» в частині прийняття рішення щодо запровадження змін у організаційній структурі підприємства слід керуватися нормами чинного законодавства України та положеннями установчих документів відповідного суб'єкта господарювання, зокрема положеннями Закону України «Про акціонерні товариства» (далі - Закон), якими передбачено, що органами акціонерного товариства є загальні збори товариства (ст. 32 Закону), наглядова рада (ст. 51 Закону), виконавчий орган (ст.ст. 58, 59 Закону) та ревізійна комісія (ст. 73 Закону). При цьому вищим органом акціонерного товариства є загальні збори товариства (ст. 32 Закону). Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад (ст. 99 ЦК України). Виконавчий орган, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, може бути колегіальним (правління, дирекція) або одноосібним (директор, генеральний директор) (ч. 3 ст. 58 Закону). До компетенції виконавчого органу належить вирішення всіх питань, пов'язаних з керівництвом поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів та наглядової ради. Органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства, і в межах компетенції, визначеної статутом та цим Законом, контролює та регулює діяльність виконавчого органу, є наглядова рада акціонерного товариства (ст. 51 Закону).

Пунктом 8.1 Статуту ПАТ «АМКР» (далі Статут) визначено, що органами управління товариством є: загальні збори акціонерів товариства (вищий орган товариства), наглядова рада та генеральний директор (виконавчий орган товариства).

Наглядова рада акціонерного товариства є органом, що здійснює захист прав акціонерів, і в межах компетенції, визначеної цим Статутом та чинним законодавством, контролює та регулює діяльність генерального директора (пп. 8.3-.1 Статуту). До виключної компетенції наглядової ради акціонерного товариства згідно із п. 1 пп. 8.3.9 Статуту належить затвердження всіх положень товариства, якими регулюються питання, пов'язані з діяльністю товариства, окрім положення про загальні збори, наглядову раду, виконавчий орган та ревізійну комісію, а також внесення змін до них.

Поміж тим, одноосібним виконавчим органом товариства, який здійснює управління його поточною діяльністю, є генеральний директор. Генеральний директор одноосібно, на свій розсуд та під власну відповідальність ухвалює всі рішення щодо питань, які складають його компетенцію, є підзвітним загальним і наглядовій раді, організовує виконання їх рішень (пп. 8.4.1 Статуту).

Відповідно до пп. 8.4.2 Статуту до компетенції генерального директора належить вирішення всіх питань, пов'язаних з керівництвом поточною діяльністю товариств, окрім тих, що згідно з чинним законодавством та цим статутом віднесені виключно до компетенції загальних зборів та наглядової ради. Виконуючи власні повноваження, генеральний директор має право, зокрема: керувати поточними справами товариства; в межах власної компетенції видавати накази та розпорядження, обов'язкові для виконання всіма працівниками товариства; без довіреності представляти інтереси товариства та вчиняти від його імені юридичні дії в межах власної компетенції; підписувати договори та інші документи від імені товариства, рішення про укладання (видачу) яких прийнято уповноваженим органом товариства в межах його компетенції відповідно до положень цього статуту; затверджувати штатний розклад товариства; здійснювати інші функції, які необхідні для забезпечення роботи товариства, згідно з чинним законодавством та внутрішніми положеннями товариства.

У відповідності до ч. 5 ст. 65 ГК України керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

При застосуванні відповідних норм Статуту, ст. 64 та ч. 5 ст. 65 ГК України щодо компетенції органів управління юридичної особи та їх посадових осіб, слід враховувати, що керівник підприємства самостійно вирішує питання діяльності підприємства, за винятком питань, віднесених статутом до компетенції інших органів управління даного підприємства, і якщо інше не передбачено законодавством України. Це означає, що керівник підприємства вправі вирішувати будь-які питання, пов'язані з господарською діяльністю юридичної особи, за винятком тих, які за Статутом товариства або нормами законодавства входять до компетенції інших органів управління підприємства.

Зазначена спеціальна правова норма підлягає застосуванню при визначенні повноважень генерального директора як керівника, що діє від імені виконавчого органу управління ПАТ «АМКР». Причому відповідне правило має загальний юридичний характер і повинно враховуватися під час з'ясування компетенції будь-якого органу юридичної особи.

За положеннями Статуту вирішення питання щодо запровадження змін у організаційній структурі товариства не відноситься до виключної компетенції Загальних зборів акціонерів товариства чи наглядової ради. Оскільки згадуваними документами права посадової особи виконавчого органу - генерального директора щодо вирішення даного питання не є обмеженими, відтак генеральний директор повноважний вирішувати відповідні питання від імені юридичної особи.

Отже, правовий аналіз відповідного законодавства України та положень Статуту акціонерного товариства дає підстави для висновку, що рішення щодо внесення змін до організаційної структури товариства вправі одноособово приймати генеральний директор, який представляє виконавчий орган юридичної особи. Відповідний висновок ґрунтується на тому, що повноваження генерального директора акціонерного товариства щодо вирішення даного питання не мають статутних обмежень. Навпаки, зі Статуту ПАТ «АМКР» можна зробити висновок, що прийняття рішення про запровадження змін в організаційній структурі товариства входить до компетенції генерального директора акціонерного товариства.

При цьому ні законодавством України, ні Статутом ПАТ «АМКР» не передбачено необхідності погодження питання щодо запровадження змін в організаційній структурі товариства із профспілковим комітетом тощо. Іншими словами, Статут ПАТ «АМКР» не містить спеціальних положень щодо відповідних обмежень компетенції генерального директора у формі попереднього погодження даного питання із профспілковим комітетом акціонерного товариства.

Згідно із ч. 8 ст. 65 ГК України, повноваження трудового колективу щодо його участі в управлінні підприємством встановлюються статутом або іншими установчими документами відповідно до вимог цього Кодексу, законодавства про окремі види підприємств, закону про трудові колективи. Так, п. 10.2 Статуту визначено, що повноваження трудового колективу щодо його участі в управлінні товариством встановлюються цим Статутом та колективним договором відповідно до вимог ГК України та інших законодавчих актів. Водночас п. 8.3 Колективного договору, який встановлює повноваження трудового колективу щодо участі в управлінні Товариством відповідно до вимог господарського та іншого законодавства, не містить повноваження щодо погодження рішень адміністрації підприємства про зміни організаційної структури Товариства.

Отже, положення п. 9.6 Колективного договору щодо прийняття рішення про ліквідацію, перепрофілювання, реорганізацію структурних підрозділів підприємства після погодження з профспілковим комітетом є таким, що суперечить законодавству України про акціонерні товариства щодо здійснення компетенції органами управління юридичної особи (ст.ст. 64.65 ГК України, ст.ст. 88, 99 ЦК України) та Статуту ПАТ «АМКР», а тому не мають сили, є нікчемними і застосовуватися не можуть.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 19 КЗпП України, контроль за виконанням колективного договору проводиться безпосередньо сторонами, які його уклали, у порядку, визначеному цим колективним договором. Контроль за виконанням колективного договору, угоди може проводитися безпосередньо сторонами, що їх уклали, чи уповноваженими ними представниками (ч. 1 ст. 15 Закону України «Про колективні договори і угоди»).

Перелік суб'єктів колективно-договірних відносин, які повноважні контролювати виконання колективного договору, та порядок здійснення цього контролю, а також можливі критерії оцінки виконання колективного договору мають визначатися положеннями колективного договору. При здійсненні контролю сторони зобов'язані надавати необхідну для цього наявну інформацію (ч. 2 ст. 15 Закону України «Про колективні договори і угоди»). Причому для здійснення ефективного контролю за виконанням колективного договору його сторони вправі визначити умови надання такої інформації.

Цей обов'язок покладається на обидві сторони колективного договору і не може бути скасований у договірному порядку. При цьому вимога про надання інформації конкретизована нормою ст. 45 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», згідно з якою на роботодавців покладається обов'язок протягом тижня на запити профспілок надавати інформацію, зокрема, про виконання колективного договору. У даному випадку інформація про виконання колективного договору може надаватися не лише на вимогу однієї із сторін, але й з власної ініціативи у порядку, встановленому колективним договором.

Крім того, п. 10.1 розділу X Галузевої угоди гірничо-металургійного комплексу України на 2007-2008 роки, котра діє до укладення нової угоди, закріплено зобов'язання сторін самостійно аналізувати хід виконання Галузевої годи, у разі невиконання окремих пунктів здійснювати необхідні заходи щодо забезпечення їх реалізації. При цьому сторони зобов'язані двічі на рік розглядати стан виконання Галузевої угоди на спільних засіданнях повноважних представників Сторін та вживати додаткові заходи щодо реалізації невиконаних положень (п. 10.2 Галузевої угоди).

Розділом 10 Колективного договору ВАТ «Мітал Стіл Кривий Ріг» на 2007-2008 роки передбачено, що контроль за виконанням договору здійснюється виборними органами первинних профспілкових організацій профспілки металургів і гірників України, незалежної профспілки гірників України, Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів, з однієї сторони, і службою глави адміністрації з кадрів і зв'язків з громадськістю, з другої сторони. Тобто, контроль за виконанням колективного договору повинен здійснюватися обома її сторонами.

За правилом, встановленим ч. 3 ст. 15 Закону України «Про колективні договори і угоди», сторони, що підписали колективний договір, угоду, щорічно в строки, передбачені колективним договором, угодою, звітують про їх виконання. Спеціальним є положення розділу 10 Колективного договору ВАТ «Мітал Стіл Кривий Ріг» на 2007-2008 роки, яким установлено, що один раз на півроку сторони, які підписали договір, розглядають стан виконання колективного договору на спільному засіданні адміністрації і профспілкового комітету профспілки металургів і гірників України, або на конференції трудового колективу.

При цьому повноваження трудового колективу здійснюються на конференції, а в перерві між конференціями - профспілковою організацією підприємства, що підписала колективний договір через їх виборні органи (п. 8.4 Колективного договору). Отже, обставини виконання колективного договору повинні обговорюватися сторонами виключно на їхньому спільному засіданні, або на конференції трудового колективу.

Проте в матеріалах справи відсутні докази обговорення сторонами колективного договору обставин його виконання на їхньому спільному засіданні, або на конференції трудового колективу, а також докази невиконання умов колективного договору, встановлені в ході перевірки стану його виконання в порядку, визначеному розділом 10 Колективного договору ВАТ «Мітал Стіл Кривий Ріг» на 2007-2008 роки, а тому висновок про їх порушення є передчасним.

Крім того, особою, що склала адміністративний протокол не доведено належними та допустимими доказами наявність в діях ОСОБА_2 суб'єктивної сторони правопорушення, а саме вини у формі умислу, тоді як в силу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до адміністративної відповідальності повинні тлумачитися на її користь.

Також суб'єктом правопорушення, передбаченого ст. 41-2 КУпАП є особи, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, представники трудових колективів. Проте з матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що єдиною особою, уповноваженою приймати рішення про скорочення робочих місць, звільнення працівників, ліквідацію, перепрофілювання, реорганізацію структурних підрозділів підприємства є генеральний директор Підприємства, тоді як ОСОБА_2 працює на посаді директора департаменту з персоналу ПАТ «АМКР», а отже не є субєктом даного правопорушення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, і, керуючись ст.ст, 24, 41-2, 251, 252, 283, 284,287,294 КУпАП, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, до адміністративної відповідальності за ст. 41-2 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи протесту прокурора, що передбачено ст.294 КпАП України, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 КпАП України.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга, протест прокурора подаються до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу.

Суддя:ОСОБА_1