Рішення № 32857349, 31.07.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.2013 р. Справа № 914/2184/13

За позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА», м. Київ,

до відповідача:Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна», м. Львів,

про: відшкодування шкоди в сумі 6 900, 00 грн.Суддя М.М. Синчук При секретарі Гринчишин О. За участю представників:позивача:Голяр І.С. - довіреність №62 від 01.03.2013 р.відповідача:не з'явився

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» про відшкодування шкоди в сумі 6 900,00 грн. Ухвалою суду від 06.06.2013 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 18.06.2013 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються наступним. Позивач на виконання умов договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів №2261 від 27.12.2005 р. здійснив страхове відшкодування на користь застрахованої особи. Оскільки, винуватець дорожньо-транспортної пригоди застрахував цивільно-правову відповідальність у відповідача, то це дає позивачу правові підстави для вимоги про стягнення у порядку регресу з відповідача 6 900,00 грн., виплачених позивачем потерпілому внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В судове засідання 18.06.2013 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В судове засідання 18.06.2013 р. представник відповідача з'явився. Надав відзив на позовну заяву №39798 від 17.06.2013 р. в якому щодо заявлених позовних вимог заперечив в повному обсязі, оскільки розмір матеріального збитку повинен встановлюватися на підставі експертизи відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

В судовому засіданні 18.06.2013 р. розгляд справи відкладено на 31.07.2013 р.

В судове засідання 31.07.2013 р. представник позивача з'явився. Вимоги ухвали суду від 18.06.2013р. виконав, через канцелярію суду подав письмові пояснення до позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП (в порядку регресу). Надав суду для огляду в судовому засіданні оригінали Договору страхування №2261 від 27.12.2005 р., витяг (довідку) державного реєстратора про внесення відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців на момент подання позовної заяви, Акт огляду транспортного засобу Пежо №АА5791ВВ від 22.03.2011р. Стосовно повноважень Нечипоренко І. О. на проведення авто товарознавчого огляду позивач пояснив, що дане дослідження не проводилось.

В судове засідання 31.07.2013 р. представник відповідача не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином та завчасно повідомлений про час та місце розгляду справи судом, причин неприбуття в судове засідання не повідомив.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «НОВА» - позивачем та страхувальником - Ємець Оленою Миколаївною укладено договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів №2261 від 27.12.2005 р., за яким застраховано автомобіль Peugeot 206 (д.р.н. АА5791ВВ).

Згідно цього Договору, позивач взяв на себе зобов'язання виплатити страхове відшкодування у випадку пошкодження застрахованого автомобіля внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

22.11.2010 р. у м. Києві на бульварі Шевченка сталась дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю автомобіля Peugeot 206 (д.р.н. АА5791ВВ), що належить Ємець Олені Миколаївні та під її керуванням та автомобіля Хонда (д.р.н. АА3902НО), під керуванням Коколіна Юрія Романовича.

В результаті зіткнення автомобіль Peugeot 206 (д.р.н. АА5791ВВ), що належить Ємець Олені Миколаївні отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою ДАІ.

Як убачається з постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 21.01.2011 р. по адміністративній справі №3-313/11, вище зазначене ДТП відбулось з вини автомобіля Хонда (д.р.н. АА3902НО), під керуванням Коколіна Юрія Романовича, який порушив п. 13.1. Правил дорожнього руху України, та якого визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності.

22.03.2011 р. представником позивача - Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «НОВА» у присутності страхувальника - Ємець О.М. складено Акт огляду транспортного засобу, та вказано перелік пошкоджень транспортного засобу - автомобіля Peugeot 206 (д.р.н. АА5791ВВ).(а/с 30)

22.03.2011 р. страхувальником було подано до позивача заяву про виплату страхового відшкодування, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок СТО.

Згідно з рахунком-фактурою №290111 від 28.01.2011 р. та Актом №130411 виконаних робіт від 13.04.2011 р., розмір відновлювального ремонту транспортного засобу Peugeot 206 (д.р.н. АА5791ВВ) при пошкодженні в ДТП, склав 6 900,00 грн.

Згідно зі страховим актом №987 від 04.04.2011 р., на підставі рахунку-фактури №290111 від 28.01.2011 р. та заяви страхувальника від 22.03.2011 р., позивачем проведено виплату страхового відшкодування у розмірі 1 725,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №003338 від 11.04.2011 р.

Після отримання Акту №130411 виконаних робіт від 13.04.2011 р., позивачем було складено страховий акт (остаточний) №1269 від 13.05.2011 р. та проведено доплату страхового відшкодування в розмірі 5 175,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №0004668 від 25.05.2011 р. на суму 2 587,50 грн. та №0004479 від 19.05.2011 р. на суму 2 587,50 грн.

Коколін Юрій Романович застрахував цивільно-правову відповідальність у відповідача - Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВЕ/2644033.

12.09.2011 р. позивачем на адресу відповідача надіслано заяву вих.№2946/0/17-11 про виплату страхового відшкодування в сумі 6 900,00 грн., шляхом перерахування даної суми на рахунок позивача.

Відповідно до п. 7 Договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів №2261 від 27.12.2005 р., франшиза складає 0,00 грн.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Статтею 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Пунктом 3 частини 1 статті 980 Цивільного кодексу України передбачено, що предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно з частиною 1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено перелік витрат, які відшкодовуються страховою компанією, до яких, з-поміж іншого, належать витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу.

Згідно з частиною 1 статті 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Частиною 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Відповідно до частини 1 статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно зі статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик (страхова організація, що має право на здійснення обов'язкового страхування цивільної-відповідальності) відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.2011 року між позивачем та Ємець Оленою Миколаївною укладено договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів №2261 від 27.12.2005 р., за яким застраховано автомобіль Peugeot 206 (д.р.н. АА5791ВВ), згідно із зазначеним договором страховик зобов'язувався відшкодувати шкоду, завдану внаслідок настання страхового випадку, а саме: пошкодження, знищення транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю застрахованого автомобіля.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.11.2010 р. на бульварі Шевченка у м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю автомобіля Peugeot 206 (д.р.н. АА5791ВВ), що належить Ємець Олені Миколаївні та під її керуванням та автомобіля Хонда (д.р.н. АА3902НО), під керуванням Коколіна Юрія Романовича, у зв'язку з чим застрахованому позивачем транспортному засобу завдано пошкодження, що підтверджується довідкою про ДТП та Актом огляду транспортного засобу від 22.03.2011 року.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Судом встановлено, що ДТП сталася з вини водія Коколіна Юрія Романовича, що підтверджується постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 21.01.2011 р. по адміністративній справі №3-313/11.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем складено страховий акт (попередній) №987 від 04.04.2011 р. та страховий акт (остаточний) №1269 від 13.05.2011 р., згідно з яким ДТП визнано страховим випадком, а загальна сума страхового відшкодування визначена в розмірі 9 600,00 грн.

Також судом встановлено, що на виконання умов договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів №2261 від 27.12.2005 р. позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 9 600,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №003338 від 11.04.2011 р., платіжними дорученнями №0004668 від 25.05.2011 р. на суму 2 587,50 грн. та №0004479 від 19.05.2011 р. на суму 2 587,50 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, Коколін Юрій Романович застрахував цивільно-правову відповідальність у відповідача - Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВЕ/2644033.

З огляду на встановлене, у відповідача, як страховика цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу, за кермом якого перебувала винна у ДТП особа, виник обов'язок з відшкодування позивачеві, як страховику цивільно-правової відповідальності потерпілої у ДТП особи, в порядку регресу суми виплаченого страхового відшкодування в розмірі 9 600,00 грн., що становить вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля.

Щодо доводів відповідача про відсутність правових підстав для задоволення позову з підстав ненадання позивачем належних доказів в підтвердження вартості матеріального збитку, завданого відновлювальним ремонтом автомобіля, пошкодженого внаслідок ДТП та про необхідність доведення розміру шкоди, завданої транспортному засобу, виключно шляхом проведення автотоварознавчої експертизи, суд виходив з наступного.

Спеціальним законом, який застосовується до спірних правовідносин є Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", частинами 1, 2 статті 34 якого передбачено, що страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування та протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Відповідно до частини 36.2 статті 36 зазначеного Закону, якщо страховик, здійснюючи страхове відшкодування, не може оцінити її загальний розмір у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, виплата страхового відшкодування здійснюється у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком. Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Отже, доводи відповідача про необхідність доведення розміру збитків виключно шляхом проведення його оцінки професійним оцінювачем відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" не узгоджуються з нормами законодавства про страхування.

Відповідно до умов зазначеного Договору розмір страхового відшкодування (СВ) при настанні збитків, зокрема внаслідок ДТП, ПДТО, ІВП (крім випадку повної конструкторської загибелі тз та/чи додаткового обладнання) обчислюється за формулою: СВ=З-Ф, де З -розмір прямого матеріального збитку, який дорівнює вартості відновлювального ремонту згідно з умовами цього Договору і з урахуванням п. 8.1.2. Розділу 2 Договору, Ф -розмір франшизи, визначеної договором (п. 8.2. Договору).

Відповідно до п. 7.1.2. Договору, документи, що підтверджують вартість відновлювального ремонту, необхідного для виправлення пошкоджень застрахованого тз та/або додаткового обладнання, і які обираються страховиком за одним або кількома із нижчезазначених варіантів: а) документи СТО, які підтверджують необхідні витрати на ремонт застрахованого тз та/або додаткового обладнання -кошторис ремонтних робіт, рахунки-фактури, наряди замовлення тощо; б) акт автотоварознавчої експертизи (дослідження), що проведена спеціалізованою організацією, с) письмова угода страховика і страхувальника щодо визначення розміру збитків, заподіяних застрахованому тз.

Положеннями статті 25 Закону України "Про страхування" передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування, а статтею Закону України "Про страхування" визначено, що страхова виплата виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування (страхова виплата) здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Закон України "Про страхування" не містять положень, які б зобов'язували страховика визначати розмір страхового відшкодування з урахуванням лише автотоварознавчої експертизи (дослідження), проведеної оцінювачем, та на підставі лише звіту про оцінку ктз.

Верховним Судом України у Листі "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування" від 19.07.2011 року роз'яснено, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Як вбачається з матеріалів справи, вартість відновлювального ремонту пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля, визнана позивачем як сума страхового відшкодування відповідно до страхового акта (попередній) №987 від 04.04.2011 р. та страховий акт (остаточний) №1269 від 13.05.2011 р., становить 9 600,00 грн. та ґрунтується на підставі рахунку-фактури №290111 від 28.01.2011 р., складеного організацією, яка здійснювала ремонт пошкодженого автомобіля.

При цьому, матеріалами справи не підтверджується факту оспорювання позивачем розміру страхового відшкодування та заявлення ним клопотання про проведення судової автотоварознавчої експертизи на предмет відповідності вартості фактичного ремонту автомобіля завданому йому матеріальному збитку внаслідок ДТП.

Крім того, згідно ст. 9 Закону України "Про страхування", франшиза -це частина збитків, що не відшкодовується страховиком.

Відповідно до п. 7 Договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів №2261 від 27.12.2005 р., франшиза складає 0,00 грн.

Також судом встановлено те, що позивачем, як страховиком цивільно-правової відповідальності потерпілої у ДТП особи, виплачено страхове відшкодування в розмірі 9 600,00 грн., виходячи з фактичної вартості ремонту транспортного засобу, визначеної відповідно до документів станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача в порядку регресу суми страхового відшкодування, в розмірі 9 600,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» (адреса: вул. Метрологічна, 2, м. Львів, 79044; ідентифікаційний код 19243047) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА» (адреса: 02660, м. Київ, вул. Марини Раскової, буд. 11; ідентифікаційний код 31241449) 9 600,00 грн. страхового відшкодування в порядку регресу, 1 720,50 грн. судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Синчук М.М.