Рішення № 32857228, 06.08.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.08.2013 Справа № 905/4135/13

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В.,

при секретарі судового засідання Лагодіні Д.С.

За участю представників сторін:

від позивача: Сідельник І.П. за довіреністю

від відповідача : ОСОБА_2 за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Павлоградспецмаш", м. Павлоград Дніпропетровської області

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Донецьк

про зобов'язання повернути майно на загальну суму 198 572,78грн., стягнення заборгованості в сумі 31 797,68грн., неустойки в загальному розмірі 89 775,92грн. та 3% річних у сумі 660,57грн.,-

Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод "Павлоградспецмаш", м. Павлоград (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Донецьк (далі-Відповідач) про зобов'язання повернути майно на загальну суму 218 233,89грн., стягнення заборгованості в сумі 31 797,68грн., неустойки в загальному розмірі 89 775,92грн. та 3% річних у сумі 660,57грн.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилається на порушення Відповідачем вимог закону та договору оренди №02/02о від 01.01.2012р. щодо негайного повернення наймодавцеві майна в повному обсязі у разі закінчення строку дії договору, у зв'язку з чим нараховано неустойку, а також на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди, внаслідок чого виникла стягувана заборгованість, на суму якої Позивачем нараховано штраф та 3% річних.

Правовою підставою позову Позивач зазначив ст.ст. 6, 11, 14-16, 20, 179, 181, 184-185, 188, 193, 283-281 Господарського кодексу України, ст.ст. 6, 11, 14-16, 20, 179, 181, 184-185, 188, 190, 202-205, 207, 208, 526, 610-611, 625, 651, 759-786 Цивільного кодексу України, ст.193, 231 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 35, 64 ГПК України.

25 червня 2013р. Позивач надав заяву про уточнення позовних вимог шляхом їх зменшення в порядку ст.22 ГПК України №юр62 від 21.06.2013р., в якій просив зменшити позовні вимоги в частині вартості неповернутого майна на 19 661,11грн., та зобов'язати відповідача повернути майно на загальну суму 198 572,78грн.

Тієї ж дати позивач надав додаткові письмові пояснення на вищевказану заяву, в яких в обґрунтування зави про зменшення позовних вимог вказав на часткове повернення Відповідачем майна 02.04.2013р. - на суму 18 989,11грн., 11.04.2013р. - на суму 672,00грн., на підтвердження чого надав підписані сторонами акти повернення з оренди.

Надана позивачем заява розцінюється судом як зава про зменшення позовних вимог.

Відповідно до приписів ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Частиною 6 ст.22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд не приймає зменшення розміру позовних вимог, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Враховуючи, що зменшення розміру позовних вимог здійснено Позивачем внаслідок виявленого ним часткового повернення орендованого майна з оренди, суд вважає, що такі дії Позивача не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Відтак, суд приймає зменшення позовних вимог та розглядає позовні вимоги з урахуванням останньої заяви.

17 липня 203р. Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив в повному обсязі, посилаючись на невірний розрахунок заборгованості, в той час як заборгованість фактично складає 14510,68грн., неврахування позивачем листа Відповідача про необхідність зміни призначення платежу, який був перерахований згідно платіжного доручення №3442 від 16.02.2012р. на суму 20000,00грн. за іншим договором, відсутність в договорі обов'язку щодо сплати неустойки за несвоєчасне повернення майна, а також вказав на перешкоджання ТОВ «Централізована резервна компанія» демонтувати елементів будівельного риштування, які належать позивачу та не надає можливості вивезти в добровільному порядку зазначене майно.

Разом з відзивом на позовну заяву Відповідачем надане клопотання на підставі ст.27 ГПК України про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТОВ «Централізовану резервну компанію» та зобов'язання його повернути майно (елементи риштування) відповідачу, яку було передано позивачем відповідачу за договором оренди і змонтовано відповідачем на об'єкті будівництва ТОВ «Централізована резервна компанія».

З огляду на приписи статті 27 ГПК України, дослідивши матеріали справи, суд вважає клопотання Позивача про залучення до участі у справі в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ТОВ «Централізована резервна компанія» необґрунтованою.

Зі змісту заяви не вбачається, яким саме чином рішення у даній справі вплине на права та обов'язки ТОВ «Централізована резервна компанія» щодо сторін. Посилання Позивача на той факт, що витребуване у Відповідача орендоване майно наразі перебуває у ТОВ «Централізована резервна компанія» не є підставою для залучення останнього в якості третьої особи, оскільки обов'язок щодо повернення орендованого майна Орендодавцеві після закінчення терміну оренди умовами п.6.1 Договору покладено на саме на Орендаря, тобто Відповідача по справі.

У судовому засіданні 06.08.13р представник Позивача підтримав заявлені вимоги з урахуванням їх зменшення.

Відповідач у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод "Павлоградспецмаш" (Орендодавець) та Фізичною особою-підприжмцем ОСОБА_4 (Орендар) укладено договір оренди №02/02-о, за умовами якого ( п.1.1.) орендодавець зобов'язався передати, а Орендар прийняти в оренду (тимчасове і платне користування) елементи риштування, згідно до специфікації, що є невід'ємною частиною договору.

За приписами п.2.3. договору майно передається за актом прийому-передачі, у відповідності з додатком №1, що є невід'ємною частиною цього договору. Загальна вартість майна згідно п.2.6. договору складає 218235,6грн., в т.ч. ПДВ 20%.

Відповідно до п.3.1. договору оплата за тимчасове користування майном згідно Додатку №1 за 1 добу складає 0,109% від загальної вартості переданого в оренду майна, що відповідно до п.3.2. договору складає 237,88грн.

Пунктом 3.3 договору встановлено, що термін оренди складає 31 добу від дати підписання акту прийому-передачі майна.

Відповідно до п.3.4 Договору сума орендної плати за весь термін оренди майна складає: 7374,28грн.

Згідно п.3.5. договору орендар проводить оплату за весь термін оренди майна протягом 3-х календарних днів з моменту укладання цього договору.

За погодженням сторін термін оренди може бути продовжений. За відсутності заперечень з боку Орендодавця договір продовжується на термін, вказаний Орендарем. Продовження Договору повинне бути оформлене шляхом укладання Додаткової угоди, не пізніше ніж за два дні до дати закінчення попереднього терміну оренди, за умови, відсутності додаткової угоди про продовження строку дії даного договору - дія договору припиняється за витоком строку, при цьому останнім днем дії договору є дата зазначена у договорі (додатковій угоді). При продовженні терміну оренди орендна плата за кожен місяць оренди нараховується шляхом корегування суми орендної плати на індекс інфляції. (п.3.7-3.8. договору).

Пунктом 3.11 договору встановлено, що для ведення бухгалтерського обліку сторони щомісячно підписують акт виконаних робіт (надання послуг) в якому фіксується нарахована орендна плата. Не зважаючи на кінцеву дату строку оренди майна орендодавець за 5 днів до кінця місяця в якому орендувалося майно, а в разі якщо день припадає на вихідний день, то напередодні, складає акт виконаних робіт та надає його на підпис орендарю. Орендар зобов'язаний підписати наданий акт виконаних робіт та повернути орендодавцю в строк до останнього дня місяця в якому орендувалося майно, а в разі якщо цей день припадає на вихідний день, то напередодні.

В випадку не підписання орендарем наданого орендодавцем акту приймання-здачі виконаних послуг і не пред'явлення претензій до виконаних послуг по наданню в оренду майна, на протязі 3-х днів з моменту виконання, послуги по наданню майна в оренду вважаються виконаними (фактично наданими) в повному обсязі і належної якості (п. 3.12 договору).

За приписами п.5.1. договору орендар зобов'язався своєчасно на умовах п.3.5. договору перераховувати орендну плату орендодавцеві.

За порушення орендарем термінів перерахування орендної плати орендар виплачує штраф у розмірі 10% від простроченого платежу(п.8.1. договору).

Договір підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств.

До укладеного договору між сторонами підписано Додаток №1 - Специфікацію, в якій перелічено найменування, кількість та ціна переданих в оренду елементів риштування та зазначена загальна їх сума, яка складає 218235,6грн.

Також до укладеного договору між сторонами складено та підписано акт передачі в оренду майна №ЛА25 від 01.01.2012р., відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв в тимчасове платне користування елементів риштування всього у кількості 1432 одиниць на загальну суму 218233,89грн.

01 лютого 2012р. між сторонами підписана Додаткова угода №1, відповідно до якої сторони продовжили строк дії договору на 31 добу з 01.01.2012р. до 29.02.2012р. та встановили оплату за цей період в розмірі 6898,52грн.

29 лютого 2012р. між сторонами була підписана Додаткова угода №2, відповідно до якої сторони продовжили строк дії договору на 31 добу з 01.03.2012р. до 31.03.2012р. та встановили оплату за цей період в розмірі 7374,28грн.

29 березня 2012р. між сторонами була підписана Додаткова угода №3, відповідно до якої дійшли згоди продовжити строк дії договору на 30 діб з 01.04.2012р. до 30.04.2012р. та встановили орендну оплату за цей період в розмірі 7136,4грн.

29 квітня 2012р. сторони підписали Додаткову угоду №1, відповідно до якої продовжили строк дії договору на 31 добу з 01.05.2012р. до 31.05.2012р. та встановили оплату за цей період в розмірі 7374,28грн.

Між сторонами також складені та підписані акти виконаних робіт, а саме: акт виконаних робіт №27 від 31.01.2012р. на суму 7347,31грн, акт №72 від 29.02.2012р. на суму 6898,52грн., №138 від 31.03.2012р. на суму 7374,28грн., акт №191 від 30.04.2012р. на суму 7136,40грн. та акт №235 від 31.05.2012р. на суму 7374,28грн.

11 травня 2012р. позивачем на адресу відповідача надіслано повідомлення №296 від 08.06.2012р. про відмову від договору оренди №02/02о від 01.01.2012р. Дане повідомлення отримано відповідачем 15.06.2012р., що вбачається із повідомлення про вручення поштового відправлення.

02.04.2013р. сторони підписано акт повернення з оренди майна №ЛВА53, відповідно до якого відповідач повернув позивачу 46 елементів будівельних лісів на суму 18989,11грн. та 11.04.2013р. акт повернення з оренди майна №ЛВА56 відповідно до якого відповідач повернув позивачу 7 одиниць будівельних лісів на суму 672,00грн.

Посилаючись на порушення Відповідачем вимог закону та договору оренди №02/02о від 01.01.2012р. щодо негайного повернення наймодавцеві майна в повному обсязі у разі закінчення строку дії договору, у зв'язку з чим нараховано неустойку а також на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди, внаслідок чого виникла стягувана заборгованість та виникли підстави нарахування штрафу та 3% річних, Позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання повернути майно на загальну суму 198 572,78грн., стягнення заборгованості в сумі 31 797,68грн., неустойки в загальному розмірі 89 775,92грн. та 3% річних у сумі 660,57грн.

Суд розглядає справу в контексті всіх заявлених Позивачем вимог, оскільки одночасне їх висування цілком відповідає приписам ст. 58 Господарського процесуального кодексу України - вимоги пов'язані наданими доказами та підставами виникнення (порушення зобов'язань за договором оренди), їх сумісний розгляд не утруднює вирішення справи.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача такими, що підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до повернення орендованого майна у зв'язку із припиненням орендних правовідносин, у примусовому спонуканні до виконання прострочених грошових зобов'язань та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді сплати штрафу та 3% річних.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні регулюються насамперед положеннями Господарського кодексу України, а також іншими актами господарського законодавства, зокрема - Цивільним кодексом України, а також умовами договору оренди № 02/02о від 01.01.2012р.

Згідно ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України підставою виникнення правовідносин (прав та обов'язків) є, зокрема, договір. Аналогічні положення закріплені і ст.ст. 144, 173, 174 Господарського кодексу України.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір оренди № 02/02о від 01.01.2012р. є належною підставою для виникнення у останнього прав відносно володіння та користування об'єктом оренди та обов'язків зі сплати орендної плати та з повернення цього об'єкту оренди у разі припинення орендних правовідносин.

Щодо позовних вимог про стягнення орендної плати, суд зазначає наступне.

Як встановлено ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно із ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення платежу з орендної плати у визначеному договором та додатковими угодами розмірі протягом трьох днів з моменту укладення договору та додаткової угоди.

Згідно із ч. 4 ст. 284 ГК України передбачено, що сторони за договором визначають строк його дії. Відповідно ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 3.7 Договору встановлено, що за погодженням сторін термін оренди може бути продовжений. За відсутності заперечень з боку Орендодавця договір продовжується на термін, вказаний Орендарем. Продовження Договору повинне бути оформлене шляхом укладання Додаткової угоди, не пізніше ніж за два дні до дати закінчення попереднього терміну оренди, за умови, відсутності додаткової угоди про продовження строку дії даного договору - дія договору припиняється за витоком строку, при цьому останнім днем дії договору є дата зазначена у договорі (додатковій угоді).

Як встановлено судом, договір оренди №02/02о від 01.01.2012р. сторонами неодноразово продовжувався на підставі додаткових угод, востаннє до 31.05.2012р.

Матеріали даної справи не містять доказів підписання додаткової угоди щодо продовження дії спірного договору після 31.05.2012р., обов'язковість укладення якої передбачено п.3.7 договору, наслідком чого є припинення дії договору в строк, на який його було укладено, тобто з 31.05.2012р.

Доводи позивача про імперативність приписів ст.764 Цивільного кодексу України та ч.4 ст.284 Господарського кодексу України та автоматичне продовження дії спірного договору до отримання відповідачем відмови від продовження дії договору а саме до 15.06.2012р. є безпідставними, оскільки умови договору (п.3.7) виключають можливість автоматичного поновлення строку його дії, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Враховуючи, що договір припинив дію з 31.05.2012 року у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено, суд вважає неправомірним нарахування позивачем відповідачу орендної плати за період з 01.06.2012р. по 15.06.2012р., у зв'язку з чим наразі залишилася несплаченою лише заборгованість в розмірі 28 229,48 грн.

Посилання Відповідача на часткове погашення зазначеної заборгованості за договором платіжними дорученнями №3759 від 28.04.2012р. на суму 7374,28грн. та №3442 від 16.02.2012р. на суму 20000,00грн. судом не приймається до уваги, з огляду на таке.

Оплата відповідачем орендної плати в сумі 7374,28грн. платіжним дорученням №3759 від 28.04.2012р. врахована позивачем у здійсненому ним розрахунку та зазначену суму не включено до заявленої до стягнення заборгованості.

Платіжне доручення №3442 від 16.02.2012р. на суму 20000,00грн. не може вважатися належним доказом виконання грошових зобов'язань за договором №02/02о від 01.01.2012р., оскільки призначення платежу за цим платіжним дорученням визначено як: «оренда лисів з-но дог. №03/03о від 13.05.09р.»

Відповідно до п. 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. № 22 реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Лист Відповідача, яким останній просив врахувати 14245,83грн. за договором №02/02о, докази направлення якого в матеріалах справи відсутні, залишений Позивачем без задоволення.

За змістом пункту 1.3 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та перекази коштів в Україні» з дати, зазначеної платником у розрахунковому документі, кошти, переказані таким платником, переходять у власність отримувача. Таким чином, кошти у сумі 20 000, 00 грн. перейшли у власність позивача, який своєї згоди на зміну призначення не давав. Зміна призначення платежів не може бути здійснена відповідачем в односторонньому порядку. В силу частини 1 ст. 319 Цивільного кодексу України власник розпоряджається своїм майном на власний розгляд.

Крім того, доказів звернення до банківської установи з вимогою про зміну призначення платежу Відповідачем не надано.

З огляду на те, що вищезазначені факти порушення умов договору відповідачем не спростовано та суду не надано доказів належного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди щодо сплати наявної заборгованості у повному обсязі, суд вважає обґрунтованим позов в частині нарахування заборгованості з орендної плати у розмірі 28 229,48 грн. (за період з лютого по травень 2012р.) та вказану суму стягує з відповідача, а в задоволенні решти цієї вимоги - відмовляє за безпідставністю нарахування боргу з орендної плати після припинення дії договору оренди.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу, а також 3% річних та інфляційну індексацію, нараховані на заборгованість, за весь час її прострочення.

З урахуванням викладеного, враховуючи висновок суду про часткове задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 28 229,48 грн., суд перевіривши розрахунок 3% річних за визначений Позивачем період з 07.02.2012р. по 04.12.2012р. у відповідності до встановлених обставин справи, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині та стягнення 3% річних в розмірі 611,30грн.

Згідно із ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі -сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування штрафу у разі прострочення плати відповідно сформульована безпосередньо у п. 8.1 Договору №02/02о від 01.01.2012р., вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 цього Кодексу є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Беручи до уваги часткове задоволення позовних вимог щодо стягнення орендної плати та представлені Позивачем відомості щодо кількості випадків прострочення платежів за розглядуваний період, суд, перевіривши представлений розрахунок дійшов висновку про його часткову невідповідність умовам договору і фактичним взаємовідносинам сторін , з огляду на що задовольняє вимоги відносно неустойки частково за лише за період з січня по травень 2012р.- в сумі 7231,56 грн.

Щодо позовних вимог про зобов'язання повернути передане майно та стягнення неустойки за користування об'єктом оренди за час прострочення, суд зазначає наступне:

Статтею 291 Господарського кодексу України визначено підстави припинення орендних правовідносин. Частина 2 зазначеної статті визначає у якості однієї з підстав припинення орендних правовідносин закінчення строку договору оренди, на який його було укладено.

Як зазначалось вище, оренді правовідносини сторін припинились 31.05.2012р., у зв'язку з закінченням строку дії договору оренди.

В контексті приписів ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України та ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України сторони можуть здійснювати свої права за договором протягом строку відповідних орендних правовідносин, у тому числі користуватися об'єктом оренди, до припинення відповідних правовідносин у будь-який передбачений діючим законодавством спосіб.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із повернення орендованого майна відповідно до п.6.1-6.2 Договору за актом приймання-передачі.

Як встановлено судом, в матеріалах справи відсутній акт прийому-передачі, який би свідчив про повернення Відповідачем об'єкту оренди в повному обсязі у встановлений додатковою угодою строк.

Посилання Позивача на перешкоджання ТОВ «Централізована резервна компанія» демонтувати елементи будівельного риштування, які належать позивачу та не надає можливості вивезти в добровільному порядку зазначене майно не заслуговують на увагу суду, оскільки обов'язок щодо повернення орендованого майна Орендодавцеві після закінчення терміну оренди умовами п.6.1 Договору покладено на саме на Орендаря, тобто Відповідача по справі.

За таких підстав, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України у рішенні за результатами розгляду позову про зобов'язання виконати певну дію (в даному випадку - повернення об'єкту оренди) суд має вказати строк вчинення відповідної дії. Умовами спірного договору встановлено, що повернення орендованого майна здійснюється в день закінчення терміну оренди, проте задля забезпечення дотримання балансу інтересів сторін і надання Відповідачеві часу для демонтування та належного передання об'єкту оренди суд вважає за доцільне встановити місячний строк з моменту набрання рішенням законної сили.

Частина 2 ст. 785 Цивільного кодексу України безпосередньо встановлює обов'язок Орендаря, який прострочив повернення об'єкту оренди, на вимогу Орендодавця сплатити неустойку у розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення його повернення.

Таким чином, Позивач управнений нараховувати неустойку за весь період з моменту припинення орендних правовідносин незалежно від наявності відповідного застереження у договорі, з огляду на що заперечення відповідача з приводу відсутності такого зобов'язання в договорі судом не приймається.

Здійснивши перевірку заявленої суми неустойки за визначений позивачем період (з 15.06.2012р. по 04.12.2012р.), суд встановив її відповідність обставинами справи, з огляду на що задовольняє вимоги Позивача про стягнення неустойки в сумі 81 830,72грн. у повному обсягу.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача пропорційно відношенню первісного розміру позовних вимог до розміру задоволених вимог на користь Позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 58, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Павлоградспецмаш", м. Павлоград Дніпропетровської області до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Донецьк про зобов'язання повернути майно на загальну суму 198 572,78грн., стягнення заборгованості в сумі 31 797,68грн., неустойки в загальному розмірі 89 775,92грн. та 3% річних у сумі 660,57грн. задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Донецьк (АДРЕСА_1 ід. код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Павлоградспецмаш", м. Павлоград (51412, м. Павлоград, Дніпропетровської обл., вул. Терьошкіна, б.9/3, код ЄДРПОУ 20303352) заборгованість з орендної плати в розмірі 28 229,48 грн., 3% річних в сумі 611,30грн., неустойку в порядку застосування п.8.1 Договору в сумі 7231,56 грн. та неустойку в порядку ч.2 ст.785 ЦК України в розмірі 81 830,72грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_4, м. Донецьк (АДРЕСА_1 ід. код НОМЕР_1) повернути протягом 1 місяця з дня набрання рішенням законної сили на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Павлоградспецмаш", м. Павлоград (51412, м. Павлоград, Дніпропетровської обл.., вул. Терьошкіна, б.9/3, код ЄДРПОУ 20303352) майно, передане за договором оренди №02/02-о від 01.01.2012р., а саме:

№Кат.№НайменуванняОд.вимКількістьЦіна без ПДВСума без ПДВ111 00 0901 ЦСтяжкашт.33143,204725,55211 00 1201 ЦСтяжкашт.36183,606609,60311 00 1201 ЦСтяжкашт.10207,542075,40411 00 1300Скобашт.7053,002115,00511 50 0000 ЦДрабинашт.14260,503647,00611 53 9602Замок нерухомийшт.5340,102125.3711 94 0000Опора регульованашт.1880,001440,00812 149 0001 ЦСтійкашт.5286,061430,3912 20 0002Поперечинашт.10119,101191,001012 20 0002 ЦПоперечинашт.84126,0610589,071112 23 0004 ЦСтійкашт.61632,8938606,291212 88 0000 ЦНастил з люкомшт.5925,894629,4513Е491333Настил металевийшт.152453,668947,214б/нПідставка регульованашт.17495,3116584,2515б/нХомут нерухомийшт.1940,10761,90Всього без ПДВ грн. 165 477.31Загальна сума з ПДВ грн. 198572.78Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Донецьк (АДРЕСА_1 ід. код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Павлоградспецмаш", м. Павлоград (51412, м. Павлоград, Дніпропетровської обл., вул. Терьошкіна, б.9/3, код ЄДРПОУ 20303352) судові витрати в розмірі 6 329,52 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.

Суддя О.В. Чернова

Повний текст рішення підписано 07.08.2013р.