Постанова № 32856108, 02.08.2013, Кадіївський міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Стахановський міський суд Луганської області)

Справа № 432/1419/13-а

Провадження № 2-а/432/100/2013

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2013 р. Стахановський міський суд Луганської області

у складі: головуючого судді Бондаренко Н.О.,

Стахановський міський суд, Луганської області

у складі: головуючого судді Бондаренко Н.О.

при секретарі Фесенко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Стаханова, Луганської області адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора АТІ ВДАІ Антрацитівського РВ капітана міліції Лата Олександра Івановича про визнання противоправною та скасування постанови про застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу, закриття провадження по справі, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, звернувшись до суду з адміністративним позовом, вказав, що 01.03.2013 року інспектором АТІ ВДІ Антрацитівського РВ капітаном міліції Лата Олександра Івановича в м. Луганське по вул. Демехіна відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення ст. 122 ч. 1 КУпАП серія АГ 2 № 870058 і винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серія ВМ1 № 145030 на підставі якого відносно нього застосована санкція у вигляді адміністративного штрафу в сумі 255 грн. Дії відповідача в частині притягнення його до адміністративної відповідальності позивач вважає неправомірними.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія АГ2 № 870058 він 01.03.2013 року в м. Луганськ по вул. Демехіна, керуючи т/з « ВАЗ-2109» д/н НОМЕР_1, здійснив зупинку ближче 10 м. від виїзду з прилеглої території.

По - перше, 01.03.2013 р. приблизно о 14-20 год., рухаючись на автомобілі «ВАЗ- 2109» д/н НОМЕР_1 по вул. Демехіна в м. Луганську в автомобілі почалися перебої в роботі двигуна, а через кілька секунд той взагалі заглух, у зв'язку з чим він був вимушений здійснити зупинку.

Діючи, відповідно п. 15.14 ПДР України, він хотів прийняти засоби, щоб прибрати автомобіль з місця вимушеної зупинку, але у зв'язку з тим, що на вказаній частині дорозі був щільний автомобільний рух, у нього не було можливості самому штовхати автомобіль з відкритими дверцятами водія, оскільки це б також було б порушенням п. 15.13 ПДР України. У зв'язку з вищевикладеним, керуючись п. 15.14. ПДР України він виконав дії, передбачені п. 9.9 (а) ПДР, а саме включив аварійну світлову сигналізацію. Коли він виконував вказані дії до його автомобілю підійшов відповідач, представився і вказав, що він порушує правила ПДР України, так як здійснив зупинку ближче 10 м. від виїзду з прилеглої території.

Він пояснив відповідачеві, що зупинка є вимушеною, оскільки в автомобілі заглух і не заводиться двигун, попросив його допомогти прибрати автомобіль з цього місця. На його прохання відповідач відповів відмовою і вказав щоб він пройшов разом з ним до службового автомобіля ДАІ. В службовому автомобілі відповідач заповнив бланки протоколу про адміністративне правопорушення і надав йому для ознайомлення і підписання. Ознайомившись з протоколом і постановою він повідомив відповідача, що не згоден з протоколом, про що вказав у відповідній графі, але відповідач повідомив, що справа вже розглянута і постанову винесено і якщо він не згоден, може звертатися до суду. Розгляд справи не відбувався, обставини, які підлягають з'ясуванню не з'ясовувалися. Протокол складено о 14.30, справа розглянута 14-30, тобто одночасно. Його права не були роз'яснені. Позивач просить суд визнати дії відповідача в частині складення протоколу про адміністративне правопорушення серії АГ 2 № 870058 від 01.03.2013 р. незаконними. Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВМ1 № 145030 від 01.03.2013 р. відносно нього відмінити.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 в повному обсязі підтвердив свої позовні вимоги, додатково вказав, що в службовому автомобілі він перевозив співробітників міліції до Луганська, дівчину слідчого, о/у Тєряніка. Автомобіль спочатку раптово затрясло, потім двигун взагалі заглух, сам він машину не міг штовхати, дівчина також цього не могла зробити. Він включив аварійну сигналізацію. Через деякий час автомобіль завівся. По приїзді до м. Стаханова він нікому про поломку не доповідав.

Відповідач Лата О.І. в судовому засіданні вказав, що позовні вимоги він не визнає в повному обсязі з наступних підстав. 01.03.2013 року, приблизно в 14-30 в м. Луганську по вул. Демехіна ним було складено адміністративний протокол по ст. 122 ч.1 КУпАП за порушення водієм ОСОБА_1 п. 15.9 і ПДР, який керував службовим автомобілем ВАЗ 2109 0209 порушив правила зупинки транспортного засобу. Як пояснив ОСОБА_1, на вказаній ділянці дороги був щільний автомобільний рух і що у нього не було можливості одному штовхати автомобіль з місця вимушеної зупинки, але з фотографій наданих до суду видно, що в салоні автомобіля знаходяться пасажири. Аварійна сигналізація не було увімкнена, не було встановлено знаку аварійної зупинки відповідно до п. 9.9 і 9.11 ПДР. Права позивачеві були роз'яснені. Постанову було винесено одночасно зі складанням протоколу.

Свідок ОСОБА_3 вказала, що під час поїздки до м. Луганська на вул. Демехіна автомобіль затрясло, потім він зупинився. Водій увімкнув аварійну сигналізацію, вона чула як в салоні клацає аварійка. Потім автомобіль завівся і вони поїхали.

Вислухавши сторони, розглянувши матеріали справи, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу.

У судовому засіданні було встановлено, що 01.03.2013 року відповідачем було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 в якому було зазначено, що водій керуючи автомобілем в м. Луганську по вул. Демехіна скоїв зупинку ближче 10 м. від виїзду з прилеглої території в місті виїзду, чим порушив п. 15.9 і за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 122 КУпАП, винесено постанову, про притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу 255 грн.

Позивач не згоден з протоколом та винесеною відносно нього постановою, вказував у позові, та під час судового засіданні, що правопорушення він вчинив ненавмисно в автомобілі припинив працювати двигун, прибрати машину з місця вимушеної зупинки він не міг.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь які фактичні данні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. На підставі ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про противоправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем по справі в якості доказів були надані фото, відеоматеріали з місця пригоди. Вказані речові докази підтверджують факт того, що автомобіль дійсно зупинився ближче 10 м. від виїзду з прилеглої території і безпосередньо місця виїзду, що є порушенням п. 15.9 і. ПДР.

Відповідно до п. 15.14 ПДР водій транспортного засобу у випадку вимушеної зупинки в місці, де зупинка заборонена, зобов'язаний прийняти всі заходи, щоб прибрати транспортний засіб, а при неможливості це зробити - діяти відповідно вимогам пунктів 9.9-9.11 Правил.

Як було встановлено під час розгляду справи, в салоні автомобіля знаходилися співробітники міліції.

Позивач стверджує, що увімкнув аварійну сигналізацію відповідно до п. 9.9 ПДР України. Відеофіксація місця події, підтверджує наявність працюючої аварійної сигналізації лише з правої сторони, автомобіля, знак аварійної зупинки відповідно до п. 9.11 не було увімкнено.

Відповідно до ст. 9 КупАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережне) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Об'єктом адміністративного правопорушення передбачено ст. 122 КУпАП являється безпека руху транспортних засобів. Об'єктивна сторона проступку, передбаченого ст. 122 ч.1 КУАП знайшла своє підтвердження під час розгляду справи, оскільки водієм транспортного засобу не були виконані всі передбачені Правилами Дорожнього руху України вимоги під час вимушеної зупинки. Об'єктивного підтвердження щодо раптової поломки двигуна (як то доповіді керівництву, відмітки у відповідних документах, з'ясування причини поломки з проведенням ремонту згодом) не встановлено.

Керуючись ст.ст. 10,11,15,70,71,128,160,167,171-2 КАС України, ст. 293 КУпАП, правилами Дорожнього Руху України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до інспектора АТІ ВДАІ Антрацитівського РВ капітана міліції Лата Олександра Івановича про визнання дій відповідача в частині складання протоколу про адміністративне правопорушення серії АГ2 № 870058 від 01.03.2013 року незаконними, відміни постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ВМ1 № 145030 від 01.03.2013 року, винесеної відносно ОСОБА_1, відмовити у повному обсязі.

Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Н.О.Бондаренко