Рішення № 32856085, 24.07.2013, Брусилівський районний суд Житомирської області

Справа № 275/316/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2013 року

Брусилівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Грищенка М.В.,

при секретарі - Дубчак Н.В.,

з участю: представника позивача - Юхимчука В.С.,

представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Брусилів Житомирської області справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Житомирської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

В С Т А Н О В И В:

29 квітня 2013 року до суду надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Житомирської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитними договорами. В обгрунтування позову зазначено, що між позивачем і відповідачем ОСОБА_2 були укладені кредитні договори: 1) № Z14-2/006-4/74/35556 від 22.08.2005 року про надання кредиту на суму 130000,00 гривень терміном на 84 місяців з 10.08.2005 р. по 09.08.2012 р. зі сплатою 17,0 % річних за користування кредитними коштами.; 2) № А14-2/006-4/69881 від 06.04.2006 року про надання споживчого кредиту на суму 25000,00 доларів США терміном на 72 місяців з 06.04.2006 р. по 05.04.2012 р. зі сплатою 12,5 % річних за користування кредитними коштами.; 3)№14/7361/73/93326 від 15.09.2006 року про надання споживчого кредиту на суму 20000,00 доларів США терміном на 84 місяців з 12.09.2006р. по 12.09.2013р. зі сплатою 12,5% річних за користування кредитними коштами; 4)№014/7361/73/114065 від 18.07.2007 року про надання споживчого кредиту на суму 151500,00 гривень терміном на 72 місяців з 18.07.2007р. по 18.07.2013р. зі сплатою 16,0 % річних за користування кредитними коштами.

З метою забезпечення своєчасного повернення наданих кредитних коштів між сторонами були укладені: 1) 25.10.2005 року договір іпотеки по кредитному договору №Z14-2/006-4/74/35556 від 22.08.2005 року, згідно якого ОСОБА_6 надав в іпотеку банку житловий будинок АДРЕСА_1 заставною вартістю 146747,00 гривень; 28.10.2005 року договір застави по кредитному договору №Z14-2/006-4/74/35556 від 22.08.2005 року, згідно якого відповідач ОСОБА_2 надав в заставу автомобіль марки ГАЗ 322132-224 заставною вартістю 31974,00 гривень; 2) 07.09.2006 року договір застави по кредитному договору № А14-2/006-4/69881 від 06.04.2006 року, згідно якого відповідач ОСОБА_2 надав в заставу автомобіль марки VOLKSVAGEN LT 35 заставною вартістю 128731,40 гривень; 3) 12.03.2008 року договір застави по кредитному договору №014/7361/73/93326 від 15.09.2006 року, згідно якого відповідач ОСОБА_2 надав в заставу автомобіль марки IVEKO 35.12 заставною вартістю 126250,00 гривень; 4) 25.09.2007 року договір застави по кредитному договору № 014/7361/73/114065 від 18.07.2007 року, згідно якого відповідач ОСОБА_2 надав в заставу автомобіль марки MERCEDES- BENS 313 CDI заставною вартістю 158620,50 гривень.

За зобов'язаннями відповідача ОСОБА_2 , які випливають з кредитного договору №Z14-2/006-4/74/35556 від 22.08.2005 року, зобов'язався відповідати ОСОБА_6, який виступає майновим поручителем згідно договору іпотеки від 27.10.2005 року і несе відповідальність в межах вартості заставного майна.

За зобов'язаннями відповідача ОСОБА_2 , які випливають з кредитного договору №А14-2/006-4/69881 від 06.04.2006 року, зобов'язалася відповідати ОСОБА_5, яка виступає фінансовим поручителем і взяла на себе відповідальність відповідати перед Банком за боргові зобов'язання згідно пункту 2.1 договору поруки в тому ж обсязі, що і відповідач ОСОБА_2

В порушення взятих на себе зобов'язань ОСОБА_2 не виконує належним чином умови кредитного договору, в результаті чого станом на 17.04.2013 року загальна сума заборгованості по кредитних договорах № Z14-2/006-4/74/35556 від 22.08.2005 року та №014/7361/73/114065 від 18.07.2007 року становить 128 617, 63 гривень, по кредитних договорах № А14-2/006-4/69881 від 06.04.2006 року та № 014/7361/73/93326/ від 15.09.2006 року становить 24 769,44 доларів США, а всього в гривневому еквіваленті на загальну суму 326 599,77 гривень.

Позивач просить: стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_6 в солідарному порядку на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» по кредитному договору Z14-2/006-4/74/35556 від 22.08.2005 року заборгованість в сумі 27 278, 19 гривень; стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 в солідарному порядку на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» по кредитному договору № А14-2/006-4/69881 від 06.04.2006 року заборгованість в сумі 96 336,92 гривень; стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість по кредитному договору №014/7361/73/93326 від 15.09.2006 року в сумі 101 645,22 гривень та заборгованість по кредитному договору договору № 014/7361/73/114065 від 18.07.200 року в сумі 101339,44 гривень; стягнути з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_5 в солідарному порядку судовий збір в сумі 3266,00 гривень.

Представник позивача Юхимчука В.С. позовні вимоги підтримав повністю з підстав, зазначених в позовній заяві, і просив задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 позовні вимоги визнав частково, пояснив, що визнаються вимоги по тілу кредиту та відсоткам, сума нарахованої позивачем заборгованості по тілу кредиту та відсоткам за всіма кредитними договорами не оспорюється. В частині вимог про стягнення пені вважав, що пеня за прострочення тіла кредиту та відсотків нарахована по вказаним кредитним договорам в сумі 197980,21 гривень неправильно за три останні роки. ОСОБА_2 має на своєму утриманні двох неповнолітніх дітей, 19.01.2009 року відносно ОСОБА_2 по місцю проживання було скоєно розбійний напад та викрадено матеріальних цінностей на суму 100000,00 гривень. Представник відповідача просив суд застосувати ст.551 ЦК України і зменшити розмір пені по чотирьох кредитних договорах за прострочення тіла кредиту та відсотків до 6000,00 гривень.

Відповідач ОСОБА_6подав до суду заяву, в якій зазначив, що позовних вимог не визнає в повному огбсязі і просить розглянути справу за його відсутності.

Від відповідача ОСОБА_5 надійшли до суду заяви про можливість розгляду справи за її відсутності та про невизнання позовних вимог в повному обсязі у зв'язку з пропущенням строків давності звернення до суду, так як із клопотанням про поновлення строків позивач не звертався.

Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з слідуючих підстав:

Вказані в позовній заяві обставини спірних правовідносин підтверджені в судовому засіданні наданими письмовими доказами: копіями кредитних договорів, договору поруки, договору іпотеки, договорів застави, додаткових угод до кредитних договорів, платіжних календарів до кредитних договорів, вимог про погашення кредитної заборгованості, протоколів зустрічі, заяв позичальника про видачу кредитних коштів.

Відповідно до наданих суду розрахунків заборгованості станом на 17.04.2013 року по кредитних договорах заборгованість становить: 1)№ Z14-2/006-4/74/35556 від 22.08.2005 року - в сумі 27278,19 гривень, яка складається з заборгованості за кредитом - 7152,16 грн., заборгованості за відсотками - 1501,40 грн., суми пені за прострочення кредиту та відсотків - 18624,63 грн; 2) № А14-2/006-4/69881 від 06.04.2006 року - в сумі 96336,92 гривень, яка складається з заборгованості за кредитом - 18729,44 грн., заборгованості за відсотками - 4250,68 грн., суми пені за прострочення кредиту та відсотків - 73356,80 грн; 3) № 014/7361/73/93326 від 15.09.2006 року - в сумі 101645,22 гривень, яка складається з заборгованості за кредитом - 42146,37 грн., заборгованості за відсотками - 6521,81 грн., суми пені за прострочення кредиту та відсотків - 52977,04грн.; 4)№ 014/7361/73/114065 від 18.07.2007 року - в сумі 101339,44 гривень, яка складається з заборгованості за кредитом - 40706,60 грн., заборгованості за відсотками - 7611,10 грн., суми пені за прострочення кредиту та відсотків - 53021,74 грн.

Умови кредитних договорів, договорів застави, договору поруки, договору іпотеки, виконання позивачем зобов'язання по наданню кредитних коштів і неналежне виконання зобов'язання відповідачем ОСОБА_2 по сплаті кредиту і відсотків, розмір заборгованості за кредитними договорами по тілу кредиту та відсоткам, відповідачем ОСОБА_2 та його представником не оспорювалися.

Відповідно до ст.ст.526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно зі ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст.ст.549-551 ЦК України кредитор має право на пеню, розмір якої встановлюється договором, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст.ст.1050, 1054 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової позики позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_2 як позичальником не виконані зобов'язання, передбачені пунктами 5.1., 9.1. кредитного договору Z14-2/006-4/74/35556 від 22.08.2005 року, пунктами 5.1., 9.1. кредитного договору № А14-2/006-4/69881 від 06.04.2006 року, пунктами 5.1., 9.1. кредитного договору №014/7361/73/93326 від 15.09.2006 року, пунктами 5.1., 10.1. кредитного договору № 014/7361/73/114065 від 18.07.2007 року щодо своєчасної сплати кредиту та щомісячної сплати процентів за використання кредитних коштів, повернення кредиту, процентів та інших платежів у разі невиконання або неналежного виконання позичальником умов договору, сплати пені.

Відповідачем ОСОБА_5 не виконані зобов'язання, передбачені пунктами 2.1. - 2.3. договору поруки від 06.04.2006 року щодо сплати Кредитору несплаченої боржником суми боргу, відповідальності по зобов'язаннях за кредитним договором перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник.

Вказані обставини, які встановлені судом, є достатніми підставами для визнання обгрунтованими позовних вимог в частині позову до ОСОБА_2 і ОСОБА_5

Суд вважає, що заперечення позову відповідачем ОСОБА_5 з посиланням на сплив позовної давності, є необгрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч.5 ст.261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг починається зі спливом строку виконання.

Пунктом 3.1. договору поруки №1, укладеного 06.04.2006 року між представником позивача та відповідачем ОСОБА_5 з метою забезпечення своєчасного повернення відповідачем ОСОБА_2 наданих кредитних коштів за кредитним договором № А14-2/006-4/69881 від 06.04.2006 року, визначено, що договір поруки вступає в силу з моменту його підписання сторонами та припиняє свою дію після повного виконання зобов'язання позичальником або поручителем за кредитним договором. При цьому сторони констатують, що строк закінчення дії цього договору залежить від умов припинення кредитного договору.

Оскільки зобов'язання за кредитним договором, забезпеченим договором поруки №1 від 06.04.2006 року, ні позичальником ні поручителем не виконані, тому строк дії договору поруки не закінчився і за таких обставин відсутні підстави для припинення поруки і застосування строків пред'явлення кредитором позову до поручителя, зазначені в ч.4 ст.559 ЦК України.

Не підлягають застосуванню наслідки спливу позовної давності за вимогами про стягнення нарахованої пені, оскільки відповідно до ч.5 ст.261 ЦК України початок перебігу строку позовної давності за зобов'язаннями з визначеним строком виконання починається зі спливом виконання, а не з часу нарахування неустойки.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною 4 ст. 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку (штраф, пеню) виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Тому пеня - це санкція, яка нараховується із першого дня прострочення виконання зобов'язання й до того дня, доки зобов'язання не буде виконано.

Норма ст. 266 ЦК України встановлює, що строк позовної давності стосовно додаткових позовних вимог, які є похідними від основної вимоги, спливає одночасно із спливом строку позовної давності щодо основної вимоги. Таким чином, право на стягнення неустойки (штрафу, пені) припиняється разом із вимогою, якою забезпечене таке стягнення.

Оскільки за основною вимогою про стягнення заборгованості за кредитними договорами строки позовної давності не закінчилися, тому відсутні підстави для застосування наслідків спливу позовної давності, передбачених ч.4 ст.267 ЦК України.

Розглянувши клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про зменшення розміру нарахованої пені, суд вважає, є підстави для часткового задоволення такого клопотання, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У пункті 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 „Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" роз'яснено, що положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка.

Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Положення статті 616 ЦК передбачають право суду за певних умов зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення. Зазначене стосується цивільно-правової відповідальності боржника.

Враховуючи наведені представником відповідача обставини про утримання відповідачем неповнолітніх дітей, нанесення відповідачу збитків внаслідок вчиненого злочину, наявність у власності відповідача автомобіля марки VOLKSVAGEN LT 35 заставною вартістю 128731,40 гривень, автомобіля марки IVEKO 35.12 заставною вартістю 126250,00 гривень, автомобіля марки MERCEDES- BENS 313 CDI заставною вартістю 158620,50 гривень, та зважаючи на дії банку відносно сприяння збільшення розміру неустойки та не вжиття своєчасно заходів щодо її зменшення, оскільки відповідач неналежним чином виконував зобов'язання за кредитними договорами з квітня 2010 року, оскільки з цього часу нарахована пеня, а банк звернувся до суду з позовом лише у квітні 2013 року, внаслідок чого пеня значно перевищила розмір збитків, а тому суд дійшов до висновку про можливість зменшення розміру пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за кредитними договором № Z14-2/006-4/74/35556 від 22.08.2005 року з 18624,63грн. до 8000,00грн., за кредитним договором № А14-2/006-4/69881 від 06.04.2006 року з 73356,80грн. до 20000,00грн., за кредитним договором №14/7361/73/93326 від 15.09.2006 року з 52977,04грн. до 45000,00грн., за кредитним договором №014/7361/73/114065 від 18.07.2007 року з 53021,04грн. до 45000грн.

З огляду на вище викладене, суд приходить до висновку, що з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість, що утворилася із кредитних правовідносин, за кредитним договором № Z14-2/006-4/74/35556 від 22.08.2005 року в сумі 16653грн. 56коп., яка складається із: заборгованості по тілу кредиту - 7152,16грн., заборгованості за відсотками - 1501,40грн., пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором у сумі 8000,00грн.; за кредитним договором №14/7361/73/93326 від 15.09.2006 року в сумі 93668грн. 18коп., яка складається із: заборгованості по тілу кредиту - 42146,37грн., заборгованості за відсотками - 6521,81грн., пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором у сумі 45000,00грн.; за кредитним договором №014/7361/73/114065 від 18.07.2007 року в сумі 95307грн. 71коп., яка складається із: заборгованості по тілу кредиту - 40706,60грн., заборгованості за відсотками - 17611,10грн., пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором у сумі 45000,00грн.

Також підлягає до стягнення в солідарному порядку з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_5 на користь позивача заборгованість, що утворилася із кредитних правовідносин, за кредитним договором № А14-2/006-4/69881 від 06.04.2006 року в сумі 42980грн. 12коп., яка складається із: заборгованості по тілу кредиту - 18729,44грн., заборгованості за відсотками - 4250,68грн., пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором у сумі 20000,00грн.

Відповідно до ст.88 ЦПК України відшкодування судових витрат по оплаті судового збору присуджується позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог з відповідача ОСОБА_5 у сумі 214,90 грн., з відповідача ОСОБА_2 у сумі 2271,20грн. ( 166,54 + 936,68 + 953,08 + 214,90 = 2271,20 ).

Позов до ОСОБА_6 про стягнення з нього в солідарному порядку з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості по кредитному договору Z14-2/006-4/74/35556 від 22.08.2005 року в сумі 27 278, 19 гривень задоволенню не підлягає, оскільки за умовами укладеного з ОСОБА_6 договору іпотеки від 27.10.2005 року позивач як іпотекодержатель має право у випадку невиконання ОСОБА_2 своїх зобов'язань за кредитним договором отримати задоволення за рахунок звернення стягнення на майно, передане іпотекодавцем в іпотеку, в порядку та у спосіб, передбачені договором іпотеки. Умовами договору іпотеки, укладеного з ОСОБА_6, не передбачена солідарна відповідальність іпотекодавця з позичальником ОСОБА_2 за невиконання ним зобов'язань за кредитним договором шляхом стягнення коштів.

Керуючись ст.ст.10,11,15,60,79,88,209,212-215, 224 ЦПК України, ст.ст.526, 527, 530, 554, 653, 1050, 1054 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Житомирської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" 16653,56 гривень ( шістнадцять тисяч шістсот п'ятдесят три гривень 56 копійок), як заборгованість за кредитним договором № Z14-2/006-4/74/35556 від 22.08.2005 року.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 в солідарному порядку на користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" 42980,12 гривень (сорок дві тисячі дев'ятсот вісімдесят гривень 12 копійок), як заборгованість за кредитним договором № А14-2/006-4/69881 від 06.04.2006 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" 93668,18 гривень ( дев'яносто три тисячі шістсот шістдесят вісім гривень 18 копійок), як заборгованість за кредитним договором №14/7361/73/93326 від 15.09.2006 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" 95307,71 гривень ( дев'яносто п'ять тисяч триста сім гривень 71 копійок), як заборгованість за кредитним договором №014/7361/73/114065 від 18.07.2007 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" 2271,20 гривень на відшкодування судових витрат по оплаті судового збору.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" 214,90 гривень на відшкодування судових витрат по оплаті судового збору.

В іншій частині позову до ОСОБА_2, ОСОБА_5 відмовити.

В задоволенні позову в частині стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_6 коштів як заборгованості за кредитним договором відмовити повністю.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Житомирської області через Брусилівський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М. В. Грищенко