Рішення № 32851112, 30.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10559/13 30.07.13

За позовом Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"про відшкодування шкоди в порядку регресу 7 891,04 грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Панченко Ю.В. (дов. № 12/2013 від 02.01.2013 року)від відповідача не з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 30 липня 2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне акціонерне товариство "Європейський страховий альянс" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (надалі по тексту - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу 7 891,04 грн., а також просить суд покласти на відповідачів судові витрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2013 року порушено провадження у справі № 910/10559/13, слухання справи призначено на 16.07.2013 року.

21.06.2013 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Моторного транспортного (страхового) бюро України надійшов лист на виконання вимог ухвали суду від 07.06.2013 року.

26.06.2013 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Моторного транспортного (страхового) бюро України надійшов лист на виконання вимог ухвали суду від 07.06.2013 року.

Представник відповідача в судове засідання 16.07.2013 року не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 07.06.2013 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У судове засіданні 16.07.2013 року представник позивача з'явився, проте вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 07.06.2013 року не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2013 року, розгляд справи було відкладено на 30.07.2013 року, у зв'язку з необхідністю подання додаткових доказів у справі.

19.07.2013 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли документи на часткове виконання вимог ухвали суду.

19.07.2013 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на часткове виконання вимог ухвали суду.

У судовому засіданні 30.07.2013 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 11.06.2013 не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду та поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення з відмітками про вручення.

Місцезнаходження відповідача за адресою: (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та вказана в позові.

У відповідності з положеннями пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

25 жовтня 2011 року між Приватним акціонерним товариством "Європейський страховий альянс" (страховик) та Дємєнтьєвою Т.В. (страхувальник) було укладено договір страхування автотранспортних засобів № 1033075, відповідно до умов якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням або знищенням автомобіля марки "БМВ", державний номер АА 8881 ЕХ.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.09.2012 року у м. Києві по вул. Тимошенка сталася ДТП за участю автомобіля марки «БМВ», державний номер АА 8881 ЕХ та автомобіля марки "Фольцваген", державний номер АА 8002 ВО, яким керувала Моспан Н.В.

ДТП сталася в результаті порушення водієм автомобіля марки "Фольцваген", державний номер АА 8002 ВО правил дорожнього руху України, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Оболонського районного суду міста Києва від 08.10.2012 року у справі № 2605/15830/12.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки "Фольцваген", державний номер АА 8002 ВО, за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП, була застрахована Відкритим акціонерним товариством Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/4042171 від 11.07.2012 року.

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки "БМВ", державний номер АА 8881 ЕХ отримав механічні пошкодження.

Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку за вих.. № С12-574 від 17.10.2012 року, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Експертна компанія "Укравтоекспертиза-Стандарт", вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки "БМВ", державний номер АА 8881 ЕХ, в результаті його пошкодження при ДТП складає 7 891, 04 грн.

Позивач, виходячи із звіту про визначення вартості матеріального збитку за вих. № С12-574 від 17.10.2012 року, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Експертна компанія "Укравтоекспертиза-Стандарт" та враховуючи умови страхування, визначив розмір страхового відшкодування в сумі 7 905, 89 грн., про що склав страховий акт № 1486/12/50/тр25/00/2 від 18.10.2012 року.

Відповідно до умов договору страхування автотранспортних засобів № 1033075 від 25.10.2011 року, позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування на користь страхувальника в сумі 7 905, 89 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером від 22.10.2012 року (належним чином засвідчена копія містяться в матеріалах справи).

Зважаючи на вищенаведене, 13.11.2012 року позивач, з посиланням на статтю 27 Закону України "Про страхування" та статті 993, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України звернувся до відповідача з заявою на виплату страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 7 905, 89 грн.

Проте, відповідач жодним чином не відреагував на зазначену регресну вимогу, на момент подання позовної заяви, відповідачем страхове відшкодування на користь позивача сплачене не було.

Приймаючи до уваги ліміт відповідальності відповідача та розмір франшизи, які передбачені полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі № АВ/4042171 від 11.07.2012 року, позивач просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 7 891, 04 грн.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортним засобом "Фольцваген", державний номер АА 8002 ВО, яким керував Моспан Н.В., спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому позивачем автомобілю марки "БМВ", державний номер АА 8881 ЕХ.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Вина водія, який керував автомобілем "Фольцваген", державний номер АА 8002 ВО, встановлена у судовому порядку, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Оболонського районного суду міста Києва від 08.10.2012 року у справі № 2605/15830/12.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки "Фольцваген", державний номер АА 8002 ВО, за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП, була застрахована Відкритим акціонерним товариством Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/4042171 від 11.07.2012 року. Вказаним полісом передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000 грн., франшиза - 0,00 грн., строк дії полісу з 11.07.2012 року до 10.07.2013 року.

Пунктом 1.4 статті 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції чинній на момент укладання полісу № АВ/4042171) передбачено, що особи, відповідальність яких застрахована, - визначені в договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована згідно з цим договором, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-які особи, що експлуатують забезпечений транспортний засіб.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки "БМВ", державний номер АА 8881 ЕХ відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/4042171 від 11.07.2012 року, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування автотранспортних засобів № 1033075 від 25.10.2011 року, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Враховуючи визначені полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/4042171 від 11.07.2012 року розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу, суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати у розмірі 7 891, 04 грн.

Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України та статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги те, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у розмірі 7 891, 04 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем, в порядку статей 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростований, позовні вимоги Приватного Акціонерного товариства " Європейський страховий альянс" про стягнення з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" 7 891, 04 грн. страхового відшкодування в порядку регресу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати з судового збору покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д, код ЄДРПОУ 00034186) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Приватного акціонерного товариства " Європейський страховий альянс" (01135, м. Київ, вул. Г. Андрющенка, 4-Г, код ЄДРПОУ 19411125) 7 891 (сім тисяч вісімсот дев'яносто одну) грн., 04 коп. заборгованості, 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання

повного тексту рішення 02.08.2013 року

Суддя С.В. Стасюк