Ухвала суду № 32850770, 02.08.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Загацька Т.В.

Суддя-доповідач - Білак С. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2013 року справа №805/6004/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Білак С.В., суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г., секретар судового засідання Гонтаренко М.Є., з участю представника позивача Алексєєва О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Південної митниці Міндоходів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2013 року у справі № 805/6004/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кроналайн" до Південної митниці Міндоходів про визнання недійсним рішення №500000003/2013/000008/2 від 11.03.2013 року, визнання недійсною картки відмови №500060001/2013/00113 від 11.03.2013 року, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Кроналайн" (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Південної митниці Міндоходів (далі - відповідач, митний орган) про визнання недійсним рішення №500000003/2013/000008/2 від 11.03.2013 року, визнання недійсною картки відмови №500060001/2013/00113 від 11.03.2013 року, зобов'язання вчинити певні дії.

Позивач просив визнати недійсним рішення про коригування митної вартості товарів № 500000003/2013/000008/2 від 11.03.2013 року, визнати недійсною картку відмови в прийнятті митної деклараці, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060001/2013/00113 від 11.03.2013 року, зобов'язати вчинити дії щодо визначення митної вартості товарів щодо яких було прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №500000003/2013/000008/2 від 11.03.2013 року за методом визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) в порядку, встановленому ст. 58 Митного кодексу України.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2013 року позов було задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що декларантом ТОВ "Кроналайн" до Південної митниці для здійснення митного оформлення товару "фурнітура" 20.02.2013 року подано вантажну митну декларацію (ВМД) № 500060001/2013/005704.

В поданих декларантом документах, які підтверджують заявлену митну вартість, митним органом було виявлено розбіжності, а саме: у зовнішньоекономічному договорі та у доповненнях до нього відсутні печатка іноземного контрактоутримувача. Печатка іноземного контрактоутримувача наявна тільки у доповненні до контракту від 06.12.2012 року без номеру. В результаті розгляду поданих декларантом документів, які мають підтверджувати митну вартість товарів за означеною ВМД, та в зв'язку із виявленими розбіжностями цих документах, відповідно до положень ч. З ст. 53 Митного кодексу України декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги; специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Листом від 22.02.2013 року № 175/13 декларант подав документи: лист Української Універсальної біржі від 21.02.2013 року №24; висновок експерта по вартості від 21.02.2013 року №51-29/02-2013; прайс-листи відправника без номерів від 01.01.2013 року по 01.04.2013 року; виписку з бухгалтерської документації від 21.02.2013 року №10; прайс "Кронас" від 01.01.2013 року; калькуляції від 11.01.2013 року № 280307/2, № 250308/2 та № 230309/2.

Лист Української Універсальної біржі від 21.02.2013 року №24 не містить інформації щодо вартості сировини, у вказаних калькуляціях та у прайсі "Кронас" відсутні відомості щодо валюти розрахунку. Надана бухгалтерська документація, окрім податкових накладних, не містить копії рахунків-фактур, які мали б передувати податковим накладним, також відсутнє документальне підтвердження факту оплати згідно з виставленими рахунками (податковими накладними). Таким чином відповідно до ч.9 статті 58 Митного кодексу України, не було можливим застосувати метод визначення митної вартості за ціною договору.

Отже, безпідставним є висновок суду першої інстанції про те, що у відповідача були відсутні підстави для відмови у митному оформленні (випуску) товарів, а відтак є незаконним рішення про визнання недійсною картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 11.03.2013 року № 500060001/2013/00113 Південної митниці.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України митним органом й було здійснено коригування митної вартості товару за рішенням про коригування митної вартості від 11.03.2013 року № 500000003/2013/000008/2.

У митного органу була відсутня інформації щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до статей 59, 60 Митного кодексу України неможливо застосування методів за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 Митного кодексу України методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів.

На підставі аналізу цін бази даних ЄАІС ДМСУ встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим, ніж заявлено декларантом ТОВ "Кроналайн": по товару №4 -5дол.США/кг (ВМД №110120000/2013/402228 від 15.02.2013), ніж заявлено декларантом - 1,5 дол.США/кг; по товару №5 - 5дол.США/кг (ВМД №500040001/2013/003659/2013/402228 від' 13.02.2013), ніж заявлено декларантом - 1,5 дол.США/кг; по товару № 6 - 5дол.США/кг (ВМД №504070000/2013/000430 від 04.02.2013), ніж заявлено декларантом - 1,5 дол.США/кг; по товару №7 - 5дол.США/кг (ВМД №500060001/2013/004478 від 08.02.2013), ніж заявлено декларантом - 1,63 дол.США/кг; по товару № 8 -5дол.США/кг (ВМД № 100270000/2013/193690 від 06.02.2013), ніж заявлено декларантом - 2,46 дол.США/кг.

Таким чином, Південна митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування заявленої позивачем митної вартості діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому у суду першої інстанції були відсутні підставі для задоволення адміністративного позову.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що 01 червня 2012 року між позивачем (покупець) та "FARELI LTD" (продавець, Китай), був укладений контракт №15-06/2012, предметом якого є продаж товарів: постформінг, софтформінг; стінові панелі; меблева фурнітура та аксесуари з пластику; меблева фурнітура та аксесуари з металу; облагороджена плита; обладнання; меблі у асортименті, які іменуються в подальшому "товар", у кількості та асортименті, вказаному в інвойсі, який виставляється на кожну партію товару та є невід'ємною частиною даного договору. В межах даного договору передбачається безоплатне передання продавцем покупцю рекламних матеріалів та зразків товару.

Відповідно до п.2.4 розділу 2 вищевказаного договору загальна сума контракту складає 1000000,00 доларів США.

Позивачем була подана до відповідача вантажно - митна декларація №500060001/2013/005704 від 20.02.2013 року, відповідно до якої декларуванню підлягали наступні товари: електричні освітлювальні прилади з недорогоцінних металів, призначені для використання з галогеновими лампами - код УКТ ЗЕД 94054099, країна походження - Китай, на умовах СFR м. Одеса, у кількості 3101,88 кг., ціна визначена декларантом - 5,890 доларів США за 1 кг.; трансформатори електричні - код УКТ ЗЕД 85043180, країна походження - Китай, на умовах СFR м. Одеса, у кількості 776,00 кг., ціна визначена декларантом - 10,951 доларів США за 1 кг.; апаратура електрична для сили струму 6А, перемикачі електромеханічні швидкодіючі для меблевої підсвітки, пластикові - код УКТ ЗЕД 85365007, країна походження - Китай, на умовах СFR м. Одеса, у кількості 83,42 кг., ціна визначена декларантом - 13,421 доларів США за 1 кг.; фурнітура з недорогоцінних металів для меблів - код УКТ ЗЕД 830242, країна походження - Китай, на умовах СFR м. Одеса, у кількості 19186,08 кг., ціна визначена декларантом - 1,500 доларів США за 1 кг.; меблева фурнітура з недорогоцінних металів, гачки меблеві для одягу - код УКТ ЗЕД 83025000, країна походження - Китай, на умовах СFR м. Одеса, у кількості 4318,731 кг., ціна визначена декларантом - 1,502 доларів США за 1 кг.; фурнітура з недорогоцінних металів для меблів - код УКТ ЗЕД 83024200, країна походження - Китай, на умовах СFR м. Одеса, у кількості 41307,017 кг., ціна визначена декларантом - 1,580 доларів США за 1 кг.; фурнітура кріплення з чорних металів - код УКТ ЗЕД 83024100, країна походження - Китай, на умовах СFR м. Одеса, у кількості 169,896 кг., ціна визначена декларантом - 1,630 доларів США за 1 кг.; фурнітура з недорогоцінних металів для меблів - код УКТ ЗЕД 83021000, країна походження - Китай, на умовах СFR м. Одеса, у кількості 1457,2 кг., ціна визначена декларантом - 2,460 доларів США за 1 кг.

З вантажно - митною декларацією позивачем були подані наступні документи: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) та додатки до нього, рахунки - фактура (інвойси), банківські платіжні документи, що стосуються оплати товару, що імпортується, міжнародні автомобільні накладні (СМR), коносамент, пакувальні листи, рішення про сертифікацію товару, сертифікат якості, митні декларації країни відправлення, переклади експортних декларацій, уніфікована митна квитанція, карта акредитації на митниці, морський транспортний документ, калькуляції, декларації про відповідність товарів, оптовий прайс, повідомлення, звіти про зважування (т.1 а.с. 57-222).

20.02.2013 року до товариства з обмеженою відповідальністю "Кроналайн" надійшло повідомлення Південної митниці про необхідність надання додаткових документів, а саме: виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

21.02.2013 року відповідачу були надані наступні додаткові документи: виписка з бухгалтерської документації, каталог відправника, специфікації відправника, прайс - листи відправника, висновки експертів про якість та вартість, лист від української універсальної товарної біржі, контракт, додаткові угоди до контракту, оборотно - сальдова відомість, прайс Кронас, митна декларація, договіри, свідоцтво на знак для товарів та послуг, сертифікат суб'єкта оціночної діяльності, калькуляції, платіжні доручення (т.1 а.с. 224-250, т.2 а.с. 1-140).

Митна вартість товарів декларантом визначена із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

11.03.2013 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №500000003/2013/000008/2, яким визначено митну вартість імпортованого товару, з урахуванням наявності у митного органу інформації про митну вартість аналогічних товарів. Митна вартість визначена відповідачем за резервним методом у розмірі 5,0000 доларів США за одиницю товару.

Відповідачем винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 11 березня 2013 року №500060001/2013/00113 у зв'язку з прийняттям зазначеного вище рішення про коригування митної вартості товару.

Спірним у справі є правормірність прийняття митним органом рішення про коригування заявленої митної вартості товару від 11 березня 2013 року №500000003/2013/000008/2, якими визначено митну вартість по імпортованому товару №4 на рівні 5,0 доларів США за кг.нетто, замість визначеної позивачем вартості товару на рівні 1,5 доларів США за кг.нетто, по товару №5 на рівні 5,0 доларів США за кг.нетто, замість визначеної позивачем вартості товару на рівні 1,5 доларів США за кг.нетто, по товару №6 на рівні 5,0 доларів США за кг.нетто, замість визначеної позивачем вартості товару на рівні 1,5 доларів США за кг.нетто, по товару №7 на рівні 5,0 доларів США за кг.нетто, замість визначеної позивачем вартості товару на рівні 1,63 доларів США за кг.нетто, по товару №8 на рівні 5,0 доларів США за кг.нетто, замість визначеної позивачем вартості товару на рівні 2,46 доларів США за кг.нетто, а також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 11 березня 2013 року №500060001/2013/00113.

Згідно частини 8 статті 257 Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, серед інших, такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: заявлений митний режим, тип декларації та відомості про особливості переміщення; відомості про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацію, відправника, одержувача, перевізника товарів і сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а в разі якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено на підставі посередницького договору, - також про іншу, крім сторони зовнішньоекономічного договору (контракту), сторону такого посередницького договору; відомості про найменування країн відправлення та призначення; відомості про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) найменування країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів; відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про застосування заходів гарантування їх сплати.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (стаття 52 Митного кодексу України).

За приписами статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Відповідно до вимог ст.53 МКУ, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 55 Митного кодексу України надано право митному органу коригувати митну вартість товарів.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до приписів статті 57 Митного Кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч.4 ст. 57 Митного кодексу України).

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу (ч.5 ст. 57 Митного кодексу України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч.3 ст. 57 Митного кодексу України).

Дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості.

Виходячи з вищезазначеного, колекгія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно зроблено висновок про те, що у разі незгоди митного органу із митною вартістю імпортованого товару, він відповідно до вимог ст. 57 Митного кодексу України зобов'язаний провести процедуру консультацій, у ході яких мав би дійти висновків щодо застосування того чи іншого методу визначення митної вартості товарів, при цьому кожний наступний метод застосовується у разі неможливості застосування попереднього із наведенням відповідних мотивів. Відповідачем вказані вимоги закону не виконані.

Зазначена правова позиція суду відображена у висновках Верховного суду України в постанові від 14 травня 2013 року №21-120а13.

Колегія суддів не може погодитися з доводами відповідача про наявність неточностей (розбіжностей) у поданих документах, так як вони спростовуються матеріалами справи, а саме, наданнням митному органу всіх необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості як при здійсненні митного оформлення так і після, протягом строку дії гарантійних зобов'язань, як обов'язкові, так і можливі додатково витребувані, а саме: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) та додатки до нього, рахунки - фактура (інвойси), банківські платіжні документи, що стосуються оплати товару, що імпортується, міжнародні автомобільні накладні (СМR), коносамент, пакувальні листи, рішення про сертифікацію товару, сертифікат якості, митні декларації країни відправлення, переклади експортних декларацій, уніфікована митна квитанція, карта акредитації на митниці, морський транспортний документ, калькуляції, декларації про відповідність товарів, оптовий прайс, повідомлення, звіти про зважування, виписка з бухгалтерської документації, каталог відправника, специфікації відправника, прайс - листи відправника, висновки експертів про якість та вартість, лист від української універсальної товарної біржі, контракт, додаткові угоди до контракту, оборотно - сальдова відомість, прайс Кронас, митна декларація, договіри, свідоцтво на знак для товарів та послуг, сертифікат суб'єкта оціночної діяльності, калькуляції, платіжні доручення.

Таким чином, позивачем були надані митному органу всі можливі документи, які були запитані для підтвердження митної вартості, у відповідача були відсутні підстави для відмови у митному оформленні (випуску) товарів.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно зроблено висновок про те, що відповідачем не доведено правомірність прийняття рішення про коригування митної вартості товарів № 500000003/2013/000008/2 від 11.03.2013 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060001/2013/00113 від 11.03.2013 року.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Південної митниці Міндоходів - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2013 року у справі № 805/6004/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кроналайн" до Південної митниці Міндоходів про визнання недійсним рішення №500000003/2013/000008/2 від 11.03.2013 року, визнання недійсною картки відмови №500060001/2013/00113 від 11.03.2013 року, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина ухвали складена в нарадчій кімнаті та проголошена в судовому засіданні 02 серпня 2013 року, в повному обсязі складена 02 серпня 2013 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання рішення відповідно до ст.160 КАС України - з дня складання рішення в повному обсязі.

Головуючий суддя С.В.Білак

Судді Т.Г.Гаврищук

М.Г.Сухарьок