Постанова № 32849883, 06.08.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 серпня 2013 року Справа № 812/6490/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді: Широкої К.Ю.,

при секретарі судового засідання: Олейнік О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луганську адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області до Державного підприємства «Підприєство Слов'яносербської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№60)» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

25 липня 2013 року УПФУ в Слов'яносербському районі Луганської області звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного підприємства «Підприєство Слов'яносербської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№60)» про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 13051,84 грн. В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що Державне підприємство «Підприєство Слов'яносербської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№60)» перебуває на обліку в УПФУ в Слов'яносербському районі Луганської області та є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. На сьогоднішній день за відповідачем виникла заборгованість за червень 2013 року в розмірі 13051,84 грн. Позивачем на адресу відповідача була направлена вимога про сплату боргу від 08.07.2013 № Ф 343-13 на суму 13210,61 грн. (загальну суму боргу, яка утворилася станом на 01.07.2013 року). Тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 13051,84 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю, надав пояснення аналогічні викладеному в позові.

Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неприбуття не повідомив, заперечень проти позову суду не надав.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

Судом установлено, що відповідач - Державне підприємство «Підприєство Слов'яносербської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№60)» - зареєстрований Слов'яносербською районною державною адміністрацією Луганської області як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, зареєстрований в УПФУ в Слов'яносербськомурайоні Луганської області та є платником єдиного внеску (арк. справи 9-11).

Порядок сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VІ (надалі - Закон № 2464) та Інструкцією «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України № 21-5 від 27.09.2010 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 27.10.2010 за № 994/18289 (далі Інструкція № 21-5).

Відповідно до частини другої статті 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

У відповідності до частини восьмої статті 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Згідно з частиною дванадцятою статті 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

На підставі пункту сьомого частини першої статті 13 Закону № 2464 Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Частиною четвертою статті 25 Закону № 2464 передбачено, що територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Відповідно пункту 6.4 Інструкції № 21-5 вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого її місця перебування (проживання) з повідомленням про вручення за порядком оформлення зазначених поштових відправлень, установленим Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464 з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Судом установлено, що за Державним підприємством «Підприєство Слов'яносербської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№60)» виникла заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за червень 2013 року в розмірі 13051,84 грн., яка складається з недоїмки в розмірі 9877,64 грн., заборгованість визначена самостійно відповідачем у звіті за травень 2013 року (арк. справи 12), штрафних санкцій в розмірі 2838,88 грн., та пені - 335,32 грн., нарахованих Рішеннями про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №171, 172, 173 (арк. справи 18-21).

У зв'язку з тим, що сума страхових внесків не була сплачена, згідно з частиною четвертою статті 25 Закону № 2464 УПФУ в Слов'яносербському районі Луганської області на адресу відповідача було направлено вимогу про сплату боргу від 08.07.2013 №Ф-343-13 на загальну суму 13210,61 грн., яка отримана відповідачем 13.07.2013 (арк. справи 6), та не була оскаржена.

Відповідач мав сплатити заборгованість у 10-денний термін, однак, заборгованість у повному обсязі не сплатила, що підтверджується карткою особового рахунку платника єдиного внеску (арк. справи 7,8).

Враховуючи те, що відповідач у добровільному порядку заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не сплатив, суд вважає позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області обґрунтованими, доведеними і такими, що слід задовольнити у повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись статтями 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області до Державного підприємства «Підприєство Слов'яносербської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№60)» про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Підприєство Слов'яносербської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№60)» (93745, Луганська область, Слов'яносербський район, с.Лозівський, вул. Цупова, 3; код ЄДРПОУ 08680402) на користь Управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області (вул. Гагаріна, 30 б, с. Слов'яносербськ, 93701, р/р 37194101001231, філія Луганське обласне АТ «Ощадбанк», м.Луганськ, МФО 304665, код ЄДРПОУ 21792620) несплачену суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 13051,84 грн. (тринадцять тисяч п'ятдест одна гривня 84 коп.) за червень 2013 року.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 07 серпня 2013 року.

Суддя К.Ю. Широка