Постанова № 32849878, 06.08.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 серпня 2013 року Справа № 812/6496/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Широкої К.Ю.,

при секретарі судового засідання: Олейнік О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луганську адміністративний позов Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Луганській області до комунального підприємства «Житлово - експлуатаційна контора №9» про стягнення заборгованості.,

ВСТАНОВИВ:

25 липня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до комунального підприємства «Житлово - експлуатаційна контора №9» про стягнення заборгованості.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив.

Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора №9» (далі - КП «ЖЕК-9») зареєстроване виконавчим комітетом Краснодонської міської ради Луганської області 10.07.2004 року і внесено в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України під номером 1 387 102 0000 000004.

Відповідач є платником податків та зборів та перебуває на податковому обліку в Краснодонській ОДПІ Луганської області ДПС.

Підприємство має заборгованість перед бюджетом у розмірі 30 435 грн. 28 коп., котра складається з:

Податок на додану вартість в розмірі 17 300,13 грн.:

- основний борг - 14 744 грн. 00 коп.

- штрафна санкція - 2 387 грн. 80 коп.

- пеня - 168 грн. 33 коп.

Земельний податок в розмірі 13 135,15 грн.:

- основний борг - 13 135 грн. 15 коп.

Заборгованість КП «ЖЕК-9» по вказаним податкам виникла та утворилась внаслідок несплати сум узгоджених податкових зобов'язань.

Основний борг з податку на додану вартість стягується за травень 2013 року та складається з суму податкової декларації №9035838814 від 18.06.2013 року в розмірі 14 744,00 грн.

Штрафна санкція з податку на додану вартість складається з суми податкового повідомлення-рішення №0001571530 від 12.04.2013 року в розмірі 2 387 грн. 80 коп., яке винесене на підставі акта документальної невиїзної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість №462/15-309/33009377 від 10.04.2013 року, в ході якої було виявлено порушення відповідачем п.57.1 та п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України - було порушено термін сплати самостійно визначених зобов'язань з податку на додану вартість, а саме несвоєчасно сплачено податок на додану вартість за січень 2009 року в розмірі 2 639 грн., вересень 2009 року в розмірі 1018 грн., жовтень 2009 року в розмірі 816 грн., січень 2010 року в розмірі 2 314 грн. та в розмірі 246 грн., лютий 2010 року в розмірі 2 881 грн., березень 2010 року в розмірі 1 505 грн., квітень 2010 року в розмірі 520 грн., в зв'язку з чим в порядку ст. 126 Податкового кодексу України було нараховано штрафну санкцію (при затримці в оплаті самостійно визначених зобов'язень більше 30 днів - 20% від суми несвоєчасно сплачених податкових зобов'язень, де сума складає 11 939 грн., а 20% - це 11 939 грн./5 =2 387 грн.80 коп.) в розмірі 2 387 грн.80 коп.

Сума пені в розмірі 168 грн. 33 коп. виникла в квітні 2013 року в результаті зменшення боргу минулих років по декларації №34986 від 17.01.2011 року згідно платіжного доручення №146 від 04.04.2013 року, в зв'язку з чим за період з 31.01.2011 року по 03.04.2013 року нараховано суму пені в розмірі 168 грн. 33 коп.

Відповідно до п.п. 6.2.1, 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону №2181 органами державної податкової служби було направлено податкові вимоги : перша податкова вимога від 14.12.2004 №1/343, друга податкова вимога від 25.01.2005 №2/31.

Враховуючи вищенаведене, позивач просить стягнути з комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №9» з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, суму податкового боргу в розмірі 30 435 грн. 28 коп.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав заяву про підтримання позовних вимог у повному обсязі та розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином. На адресу Луганського окружного адміністративного суду 02 серпня 2013 року надійшло поштове повідомлення з відміткою про отримання представником поштового відправлення 31.07.2013 року

Правом подати суду заперечення проти позову та докази на підтвердження своїх доводів відповідач не скористався.

Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню з огляду на таке.

У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що відповідач - комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора №9» зареєстровано виконавчим комітетом Краснодонської міської ради Луганської області 10.07.2004 за №1 387 102 0000 000004 (а.с.5) та перебуває на обліку в Краснодонській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області.

Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора №9» зареєстровано як платник податку на додану вартість, про що видане свідоцтво №16341489 від 09 серпня 2004 року (арк. справи 9).

Підприємство має заборгованість перед бюджетом у розмірі 30 435 грн. 28 коп., котра складається з:

Податок на додану вартість в розмірі 17 300,13 грн.:

- основний борг - 14 744 грн. 00 коп.

- штрафна санкція - 2 387 грн. 80 коп.

- пеня - 168 грн. 33 коп.

Земельний податок в розмірі 13 135,15 грн.:

- основний борг - 13 135 грн. 15 коп.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із ст.14 ПК України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із п.49.18 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності із підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XIII - орендна плата).

Розділом ХІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та платою за землю.

Статтею 269 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Відповідно до статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим за 12 місяців).

Згідно із пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Платники плати за землю самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (підпункт 286.2 статті 286 Податкового кодексу України).

Платник плати за землю має право подавати щомісяця нову звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (підпункт 286.3 статті 286 Податкового кодексу України).

У відповідності із підпунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (підпункт 287.4 статті 287 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що за відповідачем рахується податковий борг з земельного податку за основним платежем в сумі 13135,15 грн., який виник за період з січня по травень 2013 року, що підтверджуєтсья розрахунком суми податкового боргу, а також податковою декларацією з плати за землю (а.с. 18-21, 26).

Платник податку у відповідності із пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Судом встановлено, що основний борг з податку на додану вартість стягується за травень 2013 року та складається з суму податкової декларації №9035838814 від 18.06.2013 року в розмірі 14 744,00 грн. (арк. справи 13-14)

Штрафна санкція з податку на додану вартість складається з суми податкового повідомлення-рішення №0001571530 від 12.04.2013 року в розмірі 2 387 грн. 80 коп. (арк. справи 15), яке винесене на підставі акта документальної невиїзної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість №462/15-309/33009377 від 10.04.2013 року, в ході якої було виявлено порушення відповідачем п.57.1 та п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України - було порушено термін сплати самостійно визначених зобов'язань з податку на додану вартість, а саме несвоєчасно сплачено податок на додану вартість за січень 2009 року в розмірі 2 639 грн., вересень 2009 року в розмірі 1018 грн., жовтень 2009 року в розмірі 816 грн., січень 2010 року в розмірі 2 314 грн. та в розмірі 246 грн., лютий 2010 року в розмірі 2 881 грн., березень 2010 року в розмірі 1 505 грн., квітень 2010 року в розмірі 520 грн., в зв'язку з чим в порядку ст. 126 Податкового кодексу України було нараховано штрафну санкцію (при затримці в оплаті самостійно визначених зобов'язень більше 30 днів - 20% від суми несвоєчасно сплачених податкових зобов'язень, де сума складає 11 939 грн., а 20% - це 11 939 грн./5 =2 387 грн.80 коп.) в розмірі 2 387 грн.80 коп. (арк. справи 16-17)

Сума пені в розмірі 168 грн. 33 коп. виникла в квітні 2013 року в результаті зменшення боргу минулих років по декларації №34986 від 17.01.2011 року згідно платіжного доручення №146 від 04.04.2013 року, в зв'язку з чим за період з 31.01.2011 року по 03.04.2013 року нараховано суму пені в розмірі 168 грн. 33 коп.

Відповідно до п. 59.1, 59.3, 59.4, 59.5 ст. 59 ПКУ у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Позивачем винисено відносно відповідача першу податкову вимогу від 14 грудня 2004 року № 1/343, яку отримано відповідачем особисто, що підтверджено підписом уповноаженої особи відповідача на повідомленні про вручення поштвоого відправлення(а.с.12).

Позивачем винисено відносно відповідача другу податкову вимогу від 25 січня 2005 року № 2/31, яку отримано відповідачем особисто 18.08.2005, що підтверджено підписом уповноаженої особи відповідача на повідомленні про вручення поштвоого відправлення(а.с.12).

Податкові вимоги є чинними (сторонами не надано суду доказів відкликання чи оскарження податкових вимог).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем вживалися передбачені законодавством заходи щодо погашення податкового боргу про те, вони не призвели до повного погашення відповідачем податкового боргу.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Приймаючи до уваги те, що станом на дату розгляду та вирішення позову комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора №9» у добровільному порядку податковий борг в сумі 30435,28 грн. не сплатило, позовні вимоги податкового органу про стягнення зазначених коштів за податковим боргом з рахунків обслуговуючих такого платника, суд визнає обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.14, 16,20, 54, 57, 95 Податкового кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до комунального підприємства «Житлово - експлуатаційна контора №9» про стягнення заборгованості з податку на додану вартість та земельного податку в загальному розмірі 10740,99 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з комунального підприємства «Житлово - експлуатаційна контора №9» (94415, Луганська область, м.Молодогвардійськ, вул.Молодіжна,5; код ЄДРПОУ 33009377) з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, суму податкового боргу в розмірі 30435,28 грн. (тридцять тисяч чотириста тридцять п'ять гривень 28 коп.), яка складається: з податку на додану вартість в розмірі 17 300 грн. 13 коп. (сімнадцять тисяч 300 гривень 13 коп.), який необхідно перерахувати на р/р31117029700028, з яких: сума основного боргу в розмірі 14 744 грн. 00 коп. (чотирнадцять тисяч сімсот сорок чотири грн. 00 коп.) за травень 2013 року, сума штрафної санкції в розмірі 2 387 грн. 80 коп. (дві тисячі триста вісімдесят сім гривень 80 коп.) за січень, вересень, жовтень 2009 року та за січень-квітень 2010 року, суму пені в розмірі 168 грн. 33 коп. (сто шістдесят вісім гривень 33 коп.) за квітень 2013 року, а також заборгованість з земельного податку м.Молодогвардійськ в розмірі 13 135 грн. 15 коп. (тринадцять тисяч сто тридцять п'ять гривень 15 коп.) за період з січня по травень 2013 року, яку необхідно перерахувати на р/р 33217811700037, одержувач Краснодонське УДКСУ Луганської обл., код одержувача 37907322, Банк: ГУ ДКСУ в Луганській обл., МФО 804013.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову в повному обсязі складено та підписано 07 серпня 2013 року.

Суддя К.Ю. Широка