Ухвала суду № 32849118, 22.11.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2012 р. справа № 2а-7838/09/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юхименка О.В.

суддів: Нагорної Л.М. Мельника В.В.

секретар судового засідання: Бідник М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Північної міжрайонної Державної податкової інспекції

у місті Кривому Розі Дніпропетровської області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 21 квітня 2010 року

у справі № 2а-7838/09/0470

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕВЛ»,

вул. Соціалістична, 4-А, м. Кривий Ріг Дніпропетровської, 50031;

до відповідача Північної міжрайонної Державної податкової інспекції

у місті Кривому Розі Дніпропетровської області,

вул. Кремлівська, 4, м. Кривий Ріг Дніпропетровської, 50031;

про скасування Акта,-

встановив: Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕВЛ» подано позов до Північної міжрайонної Державної податкової інспекції у місті Кривому Розі Дніпропетровської області про скасування повідомлення-рішення № 0005172301/0.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд (суддя Павловський Д.П.) своєю постановою від 21 квітня 2010 року позов задовольнив.

Постанова суду мотивована тим, що бухгалтерські та банківські документи вказують на реалізацію товару, а не отримання фінансової допомоги. Крім того, «звичайна ціна» з послуг оренди пов'язаній особі не є доведеною.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Північна міжрайонна Державна податкова інспекція у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, Відповідач, вказує на порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕВЛ», в порушення вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, в редакції Закону N 283/97-ВР від 22.05.97р. (334/94-ВР), занизило валові доходи на 8.604,00 грн. у зв'язку із продажем послуг оренди пов'язаній особі;

Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕВЛ», в порушення вимог підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, в редакції Закону N 283/97-ВР від 22.05.97р. (334/94-ВР), завищено валовий дохід в сумі 612.325,16 грн. з реалізації товарів на адресу ОСОБА_2, який помер до дати здійснення таких операцій, а також ОСОБА_3, який надав пояснення про нездійснення ним будь-якої фінансово-господарської діяльності.

Отже, вчинені правочини є нікчемними.

З огляду на нікчемність правочинів, фахівці контролюючого органу дійшли висновків:

про заниження показників балансової вартості запасів на 599.747,33 грн.;

та заниження на 664.700,00 грн. отриманих на розрахунковий рахунок грошових коштів від невстановлених осіб в якості безповоротної фінансових допомоги.

Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити нове рішення. У позові відмовити.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи: Уповноваженими фахівцями держподаткінспекції проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕВЛ», код за ЄДРПОУ 21885346, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007р. по 30.09.2008р.

За результатами перевірки складений Акт № 39/231/21885346 від 15.05.2009р.

В Акті перевірки вчинено запис про порушення підпункту 4.1.6, підпункту 7.4.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, в редакції Закону N 283/97-ВР від 22.05.97р. (334/94-ВР).

За позицією фахівців контролюючого органу, з огляду на те, що:

ОСОБА_2 помер до дати здійснення господарських операцій;

ОСОБА_3 спростував здійснення ним будь-якої діяльності;

Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕВЛ» завищено валовий дохід в сумі 612.325,16 грн. з реалізації товарів на адресу ОСОБА_2 та ОСОБА_3;

занижено показники балансової вартості запасів на 599.747,33 грн.;

та занижено на 664.700,00 грн. отриманих на розрахунковий рахунок грошових коштів від невстановлених осіб в якості безповоротної фінансових допомоги.

Крім того, в акті перевірки вчинено запис про заниження валового доходу на 8.604,00 грн. у зв'язку із продажем послуг оренди пов'язаній особі.

На підставі Акта перевірки, керівником контролюючого органу 21 травня 2009 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005172301/0.

Згідно з підпунктом 4.2.2 б) пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III (2181-14), відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, в редакції Закону N 283/97-ВР від 22.05.97р. (334/94-ВР), на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (2181-14), Товариству з обмеженою відповідальністю «СЕВЛ» визначено суму податкового зобов'язання за платежем - 3011021011, податок на прибуток, у розмірі 243.169,00 грн. В їх числі 165.181,00 грн. за основним платежем.

Скасування податкового повідомлення-рішення було предметом позову.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженої постанови, виходить з наступного.

За позицією фахівців держподаткінспекції, з огляду на встановлений факт неможливості здійснення операцій з продажу товарів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕВЛ»:

завищено валовий дохід від операцій з продажу продукції;

занижено показники балансової вартості запасів;

а кошти, отримані від невстановлених осіб, прирівнюються до безповоротної фінансової допомоги.

Проте, така позиція видається колегії помилковою в силу наступного.

По-перше, є встановленим факт продажу продукції. Кошти, які надійшли на розрахунковий рахунок, віднесені Позивачем до складу валового доходу.

У будь-якому випадку, Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III (2181-14) зобов'язував контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити як заниження, так і завищення суми податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Отже, заниження валового доходу на суму коштів, нібито отриманих від невстановлених осіб, нівелюється завищенням валового доходу від операцій з продажу продукції на адресу певних осіб.

Інше порушення - про заниження показників балансової вартості запасів, не ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, а стало наслідком теоретичних викладок фахівців держподаткінспекції.

Крім того, буде результатом подвійного оподаткування, що є неприпустимим.

Щодо заниження валового доходу від операцій з продажу послуг пов'язаній особі.

Звичайна ціна, у розумінні Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, в редакції Закону N 283/97-ВР від 22.05.97р. (334/94-ВР), не є визначеною.

Отже, визначення суми податкового зобов'язання і у цій частині є помилковим.

В межах апеляційної скарги підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Північної міжрайонної Державної податкової інспекції у місті Кривому Розі Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2010 року у справі № 2а-7838/09/0470 залишити без змін.

Ухвалу суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна

Суддя: В.В. Мельник