Постанова № 32847497, 02.08.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 серпня 2013 року 09:00 № 826/7392/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Будівельник-Сервіс»до третя особаЛенінської об'єднаної Державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області Міністерство доходів і зборів Українипровизнання протиправним та скасування рішення про анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельник-Сервіс» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Ленінської МДПІ у м. Луганську Луганської області ДПС, третя особа - Міністерство доходів і зборів України про визнання протиправним та скасування рішення про анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Відповідно до заяви про зміну (уточнення) позовних вимог, позовними вимогами у даній справі є:

1. Визнання протиправними дії щодо прийняття рішення Ленінською МДПІ у м. Луганську Луганської області ДПС № 45 від 12.04.2013 р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельник-Сервіс».

2. Скасування рішення Ленінської МДПІ у м. Луганську Луганської області ДПС № 45 від 12.04.2013 р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельник-Сервіс».

3. Зобов'язання Ленінської МДПІ у м. Луганську Луганської області ДПС вчинити дії щодо поновлення реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельник-Сервіс» платником податку на додану вартість з дня скасування реєстрації - 12.04.2013 р.

4. Зобов'язання Ленінської МДПІ у м. Луганську Луганської області ДПС вчинити дії щодо внесення до Реєстру платників податків на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельник-Сервіс» з 12.04.2013 р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.06.2013 р. задоволено клопотання представника відповідача та замінено неналежного відповідача у справі - Ленінську МДПІ у м. Луганську Луганської області ДПС на належного відповідача - Ленінську об'єднану ДПІ у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області. Залучено до справи третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерство доходів і зборів України.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем неправомірно прийнято рішення про анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Будівельник-Сервіс».

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі. Так, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, представник позивача зазначив, що ТОВ «Будівельник-Сервіс», відповідно до вимог чинного законодавства, здійснювались операції з постачання/придбання товарів та декларувалися податкові зобов'язання і податковий кредит за такими операціями, дані факти виключають можливість прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог з огляду на наступне. ТОВ «Будівельник - Сервіс» подавав податкові декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних місяців, які свідчили про відсутність постачання (придбання) товарів, здійснених з метою формування податкових зобов'язань чи податкового кредиту за відсутності поставок товарів та/або послуг, що є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, а тому у відповідності до приписів чинного законодавства, такий платник податків виключається з реєстру платників податку на додану вартість.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. Клопотань про відкладення розгляду справи та/або заяви про розгляд справи без його участі не надходило. Заперечень по суті позовних вимог суду не надано.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв'язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Будівельник-Сервіс» зареєстровано Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією, взято на облік у Ленінській МДПІ у м. Луганську. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200035180 від 14.03.2012 р. позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Ленінською МДПІ у м. Луганську 12.04.2013 р. прийнято рішення № 45 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Будівельник-Сервіс».

Рішення про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість зроблено на підставі пп. «г» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України та мотивоване тим, що позивач протягом 12 послідовних податкових місяців не подає до органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію, яка свідчить про відсутність постачання (придбання) товарів, здійснених з метою формування податкових зобов'язань чи податкового кредиту, що підтверджено довідкою від 12.04.2013 р. про відсутність оподаткованих поставок з податку на додану вартість. ТОВ «Будівельник-Сервіс» за останні 12 податкових місяців (квітень 2012 - березень 2013 року) має обсяги оподатковуваних операцій « 0» гривень.

Рішення про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість було відправлено позивачу поштою 16.04.2013 р. за вих. № 10987 та отримано 22.04.2013 р., докази чого містяться в матеріалах справи.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про визнання протиправним та скасування рішення про анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість та зобов'язання вчинити дії.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість (затверджено Наказом Міністерства фінансів України 07.11.2011 N 1394, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2011 р. за N 1369/20107) визначено порядок анулювання реєстрації платників податку на додану вартість (далі - Положення № 1394).

Підпунктом «г» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі, якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Відповідно до пп. 5.1.3 п. 5.1 Розділу V Положення № 1394 при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з підпунктом "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункт "г" цього пункту) 12 місяців визначаються із урахуванням того, що:

не враховується місяць, в якому проведено реєстрацію особи платником ПДВ, якщо особа зареєстрована платником ПДВ з дня іншого, ніж перший день календарного місяця;

включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строку подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання податковим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

Відповідно до пп. 5.5.2 п. 5.5 Положення № 1394 рішення про анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є, зокрема довідка підрозділу оподаткування юридичних або фізичних осіб про подання/неподання платником ПДВ податковому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до податкового органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач декларував податкові зобов'язання відповідно до вимог чинного законодавства. Так, з пояснень позивача вбачається, що ним декларувались податкові зобов'язання за період з березня 2012 р. по квітень 2013 р., при цьому:

у декларації за червень 2012 р. задекларовано обсяги постачання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання у розмірі 1 250 000,00 грн., сума податку на додану вартість - 250 000,00 грн.; як операції, що оподатковуються за основною ставкою та обсяги придбання товарів, здійснених з метою формування податкового кредиту - 7367360,00 грн. та податковий кредит у розмірі 1 473 472,00 грн., внаслідок чого до бюджету було сплачено суму податку на додану вартість в розмірі 125 891,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням від 31.07.2012 р. № 1772;

у декларації за квітень 2012 р. задекларовано обсяги постачання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання у розмірі - 24 320 833,00 грн., сума податку на додану вартість - 4864167 грн.; як операції, що оподатковуються за основною ставкою та обсяги придбання товарів, здійснених з метою формування податкового кредиту -234084285,00 грн., сума податку на додану вартість - 4 681 686,00 грн., внаслідок чого до бюджету було сплачено податок на додану вартість у розмірі 182 481,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 29.05.2012 р. № 1633.

Проаналізувавши податкові декларації позивача за червень 2012 р. та квітень 2012 р., судом встановлено, що податковий кредит ТОВ «Будівельник-Сервіс» був сформований на підставі операцій з придбання з податком на додану вартість, які дають право на формування податкового кредиту, тобто на підставі зареєстрованих та виданих, у встановленому порядку, податкових накладних. Рішення щодо невизнання зазначених податкових декларацій податковим органом не було прийнято.

Як вбачається з матеріалів справи, висновки податкового органу про відсутність операцій з постачання товарів (придбання) товарів зроблені з огляду на той факт, що позивач подавав податкові декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців, які свідчили про відсутність постачання (придбання) товарів, здійснених з метою формування податкових зобов'язань чи податкового кредиту, що підтверджено довідкою від 11.04.2013 р. про відсутність поставок з податку на додану вартість.

Проте, доказів, які б свідчили про відсутність поставок з податку на додану вартість суду, зокрема довідки від 11.04.2013 р., суду не надано.

Також, згідно акту № 33/15-300/32486615 від 11.04.2013 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Будівельник-Сервіс» щодо підтвердження господарських відносин із платником податків за період квітень 2012 р. - березень 2013 р. у ТОВ «Будівельник-Сервіс», відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності та вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, а тому операції не мають товарного характеру. При цьому, в акті зазначено, що зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з відсутністю позивача за його податковою адресою.

З огляду на викладене, суд зазначає, що відповідно до підпункту "ж" пункту 184.1 статті 184 розділу V Податкового кодексу України анулювання реєстрації особи як платника ПДВ відбувається у разі, якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про:

відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання);

відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Порядок внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням або запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу визначено статтею 19 Закону України від 15.05.2003 р. N 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (надалі - Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"). Згідно з нормами цієї статті зазначені записи вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за ініціативою державного реєстратора або за ініціативою органу державної податкової служби.

Відповідно до частини одинадцятої статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

У разі ненадходження в установлений строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом 5 робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки.

У разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Якщо державному реєстратору повернуто рекомендованого листа, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

З системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців міститься інформація щодо місцезнаходження юридичної особи. Підставами для внесення відомостей про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням є: ненадання реєстраційної картки державному реєстратору про підтвердження відомостей про юридичну особу (ініціатива державного реєстратора) або ініціатива податкового органу.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що доказів щодо внесення відомостей про ТОВ «Будівельник-Сервіс» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про відсутність позивача за його місцезнаходженням або запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу суду не надано.

Натомість, з аналізу акту про неможливість проведення зустрічної звірки від 11.04.2013 р. № 33/15-300/32486615 вбачається, що перевірка проводилась в порушення вимог чинного законодавства, на підставі службового посвідчення серія УЛГ № 091564 виданого 23.05.2011 р. Ленінською МДПІ у м. Луганську старшим державним податковим інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб Чернявським М.О., тобто без оформлення наказу на проведення перевірки та видачі направлення на її проведення. Доказів, що позивач був належним чином повідомлений про проведення перевірки, що в нього витребовувалися первинні документи на підтвердження здійснення його господарської діяльності, доказів направлення зазначеного акту позивачеві суду не надано.

Разом з тим, на підтвердження знаходження за податковою адресою, позивачем надано договір оренди нежитлового приміщення № 11 від 26.12.2011 р.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача, викладені у запереченні до позовної заяви, щодо порушення кримінальної справи за № 32012030110000020 відносно посадових осіб ТОВ «Будівельник - Сервіс» за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України (ухилення від сплати податків), оскільки відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

В процесі розгляду справи, зазначені факти встановлено не було, доказів про винесення вироку у справі відповідачем не надано.

При цьому, суд враховує, акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Будівельник-Сервіс» від 19.09.2012 р. № 968/15-300/32486615 за період червень 2012 р., відповідно до якого встановлено взаємовідносини позивача з іншим контрагентом та сплачено до бюджету недонарахованих податкових зобов'язань на суму 75,00 грн., що підтверджується матеріалами справи.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки, з викладеними у ньому обставинами, не може бути підставою для прийняття рішення про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість.

Також відповідачем порушено пп. 5.1.3 п. 5.1 Розділу V Положення № 1394 при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з підпунктом "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу, відповідно до якого 12 місяців визначаються із урахуванням того, що не враховується місяць, в якому проведено реєстрацію особи платником податку на додану вартість, якщо особа зареєстрована платником податку на додану вартість з дня іншого ніж перший день календарного місяця, включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строку подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання податковим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

Так, матеріалами справи встановлено, що рішення про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість № 45 прийнято відповідачем 12.04.2013 р., тобто до спливу строку подання податкових декларацій, так як декларація позивача за березень 2013 р. отримана відповідачем у передбачений законом термін, а саме 22 квітня 2013 р., що підтверджується відміткою про її отримання.

При цьому позивачем дотримано, встановлений пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України строк подання декларації, а саме: подання декларації не пізніше 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця, а відповідно до п. 49.20 ст. 49 Податкового кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем подання декларації буде вважатися наступний за ним день.

Вирішуючи дану справу, суд також приймає до уваги той факт, що анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість позбавляє позивача права на своєчасне повернення із бюджету податку на додану вартість та зменшення податку на додану вартість в частині податкових зобов'язань в рахунок податкового кредиту, який сплачено позивачем до бюджету.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість, а висновок про відсутність оподатковуваних операцій за 12 послідовних податкових місяців в поданих до податкового органу ТОВ «Будівельник - Сервіс» податкових деклараціях з податку на додану вартість за період: квітень 2012 р.- березень 2013 р. спростовується дослідженими судом доказами.

Проведений аналіз зазначених обставин справи не дає підстав для висновку, що посилання відповідача на акт про неможливість проведення звірки ТОВ «Будівельник-Сервіс» як на підставу для анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість є обґрунтованим та правомірним, а тому суд дійшов до висновку, що дії податкового органу щодо прийняття оскаржуваного рішення є протиправними.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість дій та прийнятого рішення, тому, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельник-Сервіс» підлягає задоволенню частково.

Так, суд вважає необґрунтованими вимоги позивача в частині зобов'язання Ленінської МДПІ у м. Луганську Луганської області ДПС вчинити дії щодо поновлення реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельник-Сервіс» платником податку на додану вартість з дня скасування реєстрації - 12.04.2013 р., оскільки відповідно до пп. 5.6.2 п. 5.6 Розділу V Положення № 1394, у разі відміни рішення про анулювання реєстрації, якщо інше не визначено судовим рішенням, податковий орган видає платнику ПДВ нове Свідоцтво (за новим номером) замість старого Свідоцтва на підставі реєстраційної заяви з позначкою "Перереєстрація" та рішення про відміну анулювання реєстрації. При цьому дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а датою початку дії нового Свідоцтва та датою анулювання старого Свідоцтва є дата внесення відповідного запису до Реєстру.

У разі набрання законної сили рішенням про задоволення зазначених позовних вимог та визнання протиправним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття.

Наведене означає, що таке рішення податкового органу не створює будь-яких правових наслідків. Тому протиправно анульоване свідоцтво платника податку на додану вартість слід вважати чинним протягом усього часу від моменту його видачі, у тому числі в період від дати прийняття протиправного рішення про анулювання такого свідоцтва до набрання чинності відповідним рішенням суду. Значена позиція узгоджується з позицією, викладеною в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.08.2010 р. N 1172/11/13-10.

Крім того, суд вважає необґрунтованими позовні вимоги в частині зобов'язання Ленінської МДПІ у м. Луганську Луганської області ДПС вчинити дії щодо внесення до Реєстру платників податків на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельник-Сервіс» з 12.04.2013 р., оскільки обов'язок по вчиненню дій стосовно внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації у Міністерства доходів і зборів України виникає тільки після набрання чинності відповідним рішенням суду та його отримання з відповідними документами останнього. До цього моменту позовна вимога про зобов'язання внести запис про відміну анулювання реєстрації платника ПДВ є передчасною і такою, що не підлягає задоволенню, оскільки на час розгляду справи немає підстав вважати, що відповідне рішення не буде виконане податковим органом добровільно.

Таким чином, підставою для внесення до Реєстру платників податку на додану вартість запису про відміну анулювання реєстрації, є рішення суду, яке набрало законної сили.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем не надано достатніх доказів, які б свідчили, що оскаржуване рішення про анулювання реєстрації платника на додану вартість ТОВ «Будівельник-Сервіс» прийнято в межах його повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано та правомірно. В той же час, позивач довів обставини в обґрунтування своїх вимог, в зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69 -71, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельник-Сервіс» задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії щодо прийняття рішення Ленінською МДПІ у м. Луганську Луганської області ДПС № 45 від 12.04.2013 р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельник-Сервіс».

3. Скасувати рішення Ленінської МДПІ у м. Луганську Луганської області ДПС № 45 від 12.04.2013 р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельник-Сервіс».

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук