Постанова № 32847485, 02.08.2013, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2013 р. м. Чернівці справа № 2а-3479/10/2470

13:25 год.

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левицького В.К.,

за участю секретаря судового засідання Коваль Т.І.,

представників сторін:

позивача - Федоренка І.Л., Чебана В.І.;

відповідачів - Лучкіної Г.В., Габи Н.Л.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тарасівці"

до Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції Чернівецької області Державної податкової служби,

посадових осіб Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції Чернівецької області Державної податкової служби Кочервея І.Г., Габи Н.Л.

про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Тарасівці» (далі - позивач, СТОВ «Тарасівці») звернулося до суду із позовом до Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції в Чернівецькій області (відповідач - 1), в якому просило визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції № 540/150002001500/0 від 12.07.2010 р. та № 541/150002011500/0, від 12.07.2010 р., за якими нараховано 850,00 грн. податку на прибуток підприємств та земельного податку з юридичних осіб в сумі 80673,42 грн.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 25.02.2013 р. відкрито провадження в справі № 2а-3479/10/2470 за вказаним позовом (Т.2 а.с. 83).

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Тарасівці» звернулося до Новоселицького районного суду Чернівецької області, з урахуванням уточнених позовних вимог, з позовом до заступника начальника відділу оподаткування юридичних осіб Новоселицької МДПІ Габи Н.Л. (відповідач - 2), заступника начальника Новоселицької МДПІ Кочервей І.Г. (відповідач - 3), в якому просило:

- визнати протиправними дії заступника начальника відділу оподаткування юридичних осіб Новоселицької МДПІ Габи Наталії Леонідівни щодо встановлення порушення в сумі 850,00 грн. за неподані декларації про прибуток сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Тарасівці» до Новоселицької МДПІ за 2009 р. та січень-березень 2010 р. згідно акту невиїзної перевірки № 587/15 від 30.06.2010 р.;

- визнати протиправними дії заступника начальника Новоселицької МДПІ Кочервея Ігоря Георгійовича за затвердження своїм підписом та печаткою Новоселицької МДПІ податкових повідомлень-рішень № 40/150002001500/0 та № 541/15002011500/0 від 12.07.2010 р.

Ухвалою Новоселицького районного суду Чернівецької області від 05.12.2011 р. справу за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Тарасівці» до заступника начальника відділу оподаткування юридичних осіб Новоселицької МДПІ Габи Н.Л., заступника начальника Новоселицької МДПІ Кочервей І.Г. про визнання протиправними дій передано за підсудністю до Чернівецького окружного адміністративного суду (Т. 2 а.с. 142).

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 20.01.2012 р. (суддя Левицький В.К.) адміністративну справу № 2а/2470/78/12 прийнято до свого провадження (Т.2 а.с. 150).

04.03.2013 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду об'єднано для спільного розгляду і вирішення в одному провадженні адміністративні справи № 2а-3479/10/2470 та № 2а/2470/78/12. Присвоєно об'єднаним справам загальний № 2а-3479/10/2470 (Т. 1 а.с. 100).

В обґрунтування позовів позивач вказував, що заступником начальника відділу оподаткування юридичних осіб Новоселицької МДПІ Габою Н.Л., старшим державним податковим інспектором Новоселицької МДПІ Лисюк Н.С., проведено перевірку СТОВ «Тарасівці», за результатами якої складено акт. На думку позивача, вказаний акт перевірки не містить чіткого, об'єктивного, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, систематизованого викладу виявлених в ході перевірки фактів порушень норм законів. Зазначав, що спеціалістами Новоселицької МДПІ при складанні акту перевірки помилково зроблено висновок про необхідність сплати позивачем земельного податку з юридичних осіб та податку на прибуток, оскільки у СТОВ «Тарасівці», яке є платником фіксованого сільськогосподарського податку, відповідно до Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок» не передбачено обов'язку сплачувати вищеперелічені податки. Відтак, на думку позивача, дії заступника начальника відділу оподаткування юридичних осіб Новоселицької МДПІ Габи Н.Л., при складанні акту перевірки є протиправними. З урахуванням наведеного, позивач вказує на відсутність у Новоселицької МДПІ підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень. Також вказував на незаконність дій заступника начальника Новоселицької МДПІ Кочервея Ігоря Георгійовича щодо затвердження своїм підписом та печаткою Новоселицької МДПІ податкових повідомлень-рішень № 40/150002001500/0 та № 541/15002011500/0 від 12.07.2010 р., оскільки останні є протиправними.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали та просили суд задовольнити позов у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Новоселицькою міжрайонною державною податковою інспекцією в Чернівецькій області подано письмові заперечення проти позову, відповідно до яких вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не відповідають дійсності. Відповідач зазначав, що перевірка проводилася на підставі та в межах закону, відтак, прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень було цілком правомірним. Також вказував на необґрунтованість вимог позивача в частині оскарження дій посадових осіб Новоселицької МДПІ, оскільки жодних доказів, які б свідчили про протиправність цих дії не надано. Аналогічні заперечення надано відповідачами 2-3.

Відповідачі під час судового розгляду справи позов не визнали, просили суд у задоволенні позову відмовити повністю та дали пояснення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях проти адміністративного позову.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Тарасівці» (60350, Чернівецька область, Новоселицький район, с. Тарасівці, ідентифікаційний код 03801924) зареєстроване як юридична особа 19.03.1993 р. Новоселицькою районною державною адміністрацією Чернівецької області та взяте на податковий облік 19.04.2000 р. за № 01-149 у Новоселицькому МДПІ (Т. 1 а.с. 95).

15.06.2010 р. Новоселицькою МДПІ на адресу позивача направлено запрошення з метою прибуття керівника СТОВ «Тарасівці» до МДПІ з питань оподаткування. Вказане запрошення одержано позивачем 17.06.2010 р., що підтверджується відміткою про вручення рекомендованого поштового відправлення (Т.1 а.с. 113).

Однак, дане запрошення керівником СТОВ «Тарасівці» було проігноровано, та відповідно до МДПІ останній не з'явився.

На підставі п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу» заступником начальника відділу оподаткування юридичних осіб Габою Н.Л. та СДПІ відділу оподаткування юридичних осіб Лисюк Н.С. Новоселицької МДПІ проведено невиїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства СТОВ «Тарасівці» за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2010 р., про що складено акт № 587/15 від 30.06.2010 р. (Т.2 а.с. 77-79).

При проведенні перевірки використано: лист Новоселицького районного відділу земельних ресурсів № 1927 від 10.06.2010 р., лист управління агропромислового розвитку Новоселицької РДА № 14/14-275 від 22.06.2010 р. та лист управління статистики в Новоселицькому районі № 25-14/274 від 22.06.2010 р., а також комп'ютерні автоматизовані інформаційні системи МДПІ: АРМ «Аудит», АІС «Облік платників податків» (Т.1 а.с. 114, 115, 116).

За наслідками невиїзної перевірки встановлено порушення:

1). ст. 14 Закону України «Про плату за землю», в результаті чого занижено земельний податок в сумі 54317,61 грн., в т.ч.: за 2009 р. в сумі - 42887,61 грн., за січень - березень 2010 р. в сумі - 11430,00 грн.

2). п.п. 4.1.4. (б) п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» СТОВ «Тарасівці» не подано до Новоселицької МДПІ

- за І квартал 2009 р., І півріччя 2009 р., 9 міс. 2009 р. та І квартал 2010 р. в Новоселицьку МДПІ (5 періодів) декларації по податку на прибуток;

- за 2009 р., за 2010 р. (2 періоди) розрахунки земельного податку (а.с. 24-26).

Не погоджуючись із висновками, викладеними в акті перевірки, 05.07.2010 р. позивачем подано заперечення проти акту до Новоселицької МДПІ (Т. 1 а.с. 39).

За наслідками розгляду заперечення до акту перевірки, Новоселицькою МДПІ 07.07.2010 р. надано відповідь (вих. № 6110/10/15-001), якою не прийнято до уваги доводи позивача у зв'язку з правомірністю проведення перевірки (Т.1 а.с. 38).

За результатами зафіксованих в акті перевірки порушень, 12.07.2010 р. спеціалістами відповідача прийнято податкове повідомлення-рішення № 540/150002001500/0, яким визначено суму штрафної (фінансової) санкції з податку на прибуток в розмірі 850,00 грн. та податкове повідомлення-рішення № 541/150002011500/0, яким визначено суму податкового зобов'язання по земельному податку на загальну суму 80673,42 грн., в т.ч. 54317,61 грн. за основним платежем та 26335,81 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (Т. 1 а.с. 20, 21).

Вважаючи протиправними дії відповідачів, а податкові повідомлення-рішення Новоселицької МДПІ № 540/150002001500/0 та № 541/150002011500/0 незаконними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 2.1.1. п. 2.1 ст. 2 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств» № 334 від 28.12.1994 р. (чинний на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 334) платниками податку з числа резидентів є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Згідно до п. 11.1 ст. 11 Закону № 334, для цілей цього Закону використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду, крім виробників сільськогосподарської продукції, визначених статтею 14 цього Закону, для яких річний податковий період починається з 1 липня поточного звітного (бюджетного) року.

Платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті (п. 16.1 ст. 16 Закону №334).

Згідно п. 1.3 Наказу Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 р. №143 «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 р. за № 71/7592 декларація з податку на прибуток підприємства (далі - декларація) та додатки до неї подаються платником незалежно від того, чи виникло у звітному періоді в платника податкове зобов'язання чи ні.

Податок на прибуток за квартал, півріччя, три квартали та рік розраховується за правилами, установленими п. 11.1 ст. 11 і п. 16.4 ст. 16 Закону N 334, наростаючим підсумком з початку звітного календарного року ( п. 1.5 Наказу N143).

Позивач в обгрунтування позовних вимог посилався на абз. 2 п.п. 11.1 Закону № 334, зазначаючи про відсутність у нього обов'язку щодо подання декларації з податку на прибуток підприємства щоквартально, оскільки впродовж 2009-2010 р.р. він був виробником сільськогосподарської продукції, а тому обов'язок подання декларації за 2009 р. у нього виникав з 01.07.2010 р.

Відповідно до п. 5 Положення про порядок справляння та обліку фіксованого сільськогосподарського податку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.1999 р. № 658 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) сільськогосподарські підприємства для набуття і підтвердження статусу платників податку самостійно обчислюють суму такого податку за формою, встановленою Державною податковою адміністрацією, та до 1 лютого поточного року подають:

загальний розрахунок фіксованого сільськогосподарського податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з якої справляється податок, до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням;

звітний розрахунок фіксованого сільськогосподарського податку окремо за кожною земельною ділянкою до органу державної податкової служби за місцем розташування такої земельної ділянки;

розрахунок питомої ваги доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальній сумі валового доходу підприємства за попередній звітний (податковий) рік до органів державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та за місцем розташування земельних ділянок за формою, встановленою Мінагрополітики разом з Державною податковою адміністрацією;

витяг з державного земельного кадастру про склад земель сільськогосподарських угідь та їх грошову оцінку до органів державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та за місцем розташування земельних ділянок.

Таким чином, однією з вимог чинного законодавства є визначення критерію, відповідно до якого сума, одержана від реалізації продукції сільського та рибницького господарства власного виробництва та продуктів її переробки за попередній (звітний) податковий рік повинна перевищувати 75 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.

Наказом Мінагрополітики України та Державної податкової адміністрації України від 22.10.2009 р. № 752 затверджено Розрахунок питомої ваги доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальній сумі валового доходу підприємства за попередній звітний (податковий) рік та Методичні рекомендації щодо його складання (далі - Розрахунок № 752).

Якщо після проведення розрахунку сума доходу підприємств сільського та рибного господарства, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік перевищує 75 відсотків від загальної суми валового доходу підприємства, то підприємства згідно зі статтею 2 Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок", за наявності сільськогосподарських угідь та земель водного фонду, є платниками фіксованого сільськогосподарського податку (п. 1.5 Розрахунку № 752).

12.07.2010 р. СТОВ «Тарасівці» подано до Новоселицької МДПІ розрахунок питомої ваги від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів переробки в загальній сумі валового доходу підприємства за 2008 р. № 29958, податковий розрахунок фіксованого сільськогосподарського податку за 2009 р. вх. № 29957, розрахунок питомої ваги від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів переробки в загальній сумі валового доходу підприємства за 2009 р. № 10673, податковий розрахунок фіксованого сільськогосподарського податку за 2010 р. вх. №10684. Згідно вказаних даних в розрахунках питомої ваги від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів переробки в загальній сумі валового доходу підприємства за 2009 р. та 2010 р. СТОВ «Тарасівці» повинно сплачувати податки на протязі 2009-2010 р.р. на загальних підставах, оскільки розрахунок фіксованого сільськогосподарського податку за 2009 р. подається до 1 лютого 2009 р., а розрахунок фіксованого сільськогосподарського податку за 2010 р. подається до 1 лютого 2010. Сума доходу СТОВ «Тарасівці», одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за 2008 (податковий) рік та 2009 (податковий) рік становить « 0» відсотків від загальної суми валового доходу підприємства (Т. 1 а.с. 145-147, 148-149, 150-152, 153-154).

Також позивачем в порушення вимог Положення про порядок справляння та обліку фіксованого сільськогосподарського податку не подано до Новоселицької МДПІ витяг з державного земельного кадастру про склад земель сільськогосподарських угідь та їх грошову оцінку до органів державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та за місцем розташування земельних ділянок.

Відповідно до абз. 5 п.п 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Як слідує з листа Новоселицької МДПІ від 25.06.2010 р. № 5861/9/15-00, на адресу СТОВ «Тарасівці» повернуто податковий розрахунок фіксованого сільськогосподарського податку за 2009 р. вх. № 29957, розрахунок питомої ваги від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів переробки в загальній сумі валового доходу підприємства за 2009 р. № 10673, податковий розрахунок фіксованого сільськогосподарського податку за 2010 р. вх. №10684. Однак в матеріалах справи не підтверджують, що позивач скористався правами, передбаченими в абз. 5 п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (Т. 1 а.с. 138-140).

Під час судового засідання СТОВ «Тарасівці» не надано доказів про те, що сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 75 відсотків загальної суми валового доходу, у зв'язку чим не підтвердило свій статус платника фіксованого сільськогосподарського податку станом на 2009 -2010 р.р. Оскільки у звітному періоді станом на 2009-2010 роки валовий доход СТОВ «Тарасівці» від операцій з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки становив менш, як 75 відсотків загальної суми валового доходу, позивач зобов'язаний сплачувати податки у наступному звітному періоді на загальних підставах.

Таким чином, СТОВ «Тарасівці» впродовж 2009-2010 р.р. не було виробником сільськогосподарської продукції власного виробництва та перебувало на загальній системі оподаткування. Оскільки на позивача не поширюється дія абз. 2 п.п. 11.1 ст. 11 Закону № 334, яким встановлено для виробників сільськогосподарської продукції обов'язок подання звітності з 1 липня поточного звітного (бюджетного) року, СТОВ «Тарасівці» у порядку п.п. 2.1.1 пункту 2.1 статті 2, п.п.11.1 Закону № 334 зобов'язаний був подати до Новоселицької МДПІ декларації з податку на прибуток за І кв. 2009 р., за І півріччя 2009 р., за 9 міс. 2009 р., за 2009 р. та І кв.2010 р. (5 періодів).

Відповідно до п. б) пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 від 21.12.2000 р. (чинний на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 2181) податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Порушення позивачем вищевказаних норм податкового законодавства зафіксовано в акті перевірки № 587/15 від 30.06.2010 р. (п. 3.1 акту перевірки), та не спростовано позивачем по справі належними та допустимими доказами.

Враховуючи наведені норми та встановлені судом обставини, суд вважає, що Новоселицькою МДПІ правомірно застосовано до СТОВ «Тарасівці» штрафні санкції за неподання податкових декларацій по податку на прибуток та винесено податкове повідомлення - рішення №540/150002001500/0 від 12.07.2010 р. про застосування штрафної санкції по податку на прибуток в сумі 850,00грн.

На думку суду, позовна вимога про скасування податкового повідомлення - рішення Новоселицької МДПІ №541/150002011500/0 від 12.07.2010 р. про донарахування земельного податку з юридичних осіб, в т.ч.: основного платежу в сумі 54317,61 грн. та застосування штрафної санкції в сумі 26355,81грн. є також безпідставною, враховуючи наступне.

Рішенням Тарасовецької сільської Ради від 03.07.1995 р. затверджено державний акт серії ЧВ № 000087 на право колективної власності на землю площею 2785,0 га колгоспу «Тарасівці», с. Тарасівці Новоселицького району, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 27, згідно якого землю передано у колективну власність для сільськогосподарського використання (Т.1 а.с. 220).

Як слідує з довідки Новоселицького районного відділу статистики № 38 від 16.03.2000 р., та не заперечувалося позивачем в судовому засіданні, СТОВ «Тарасівці» (код ЄДРПОУ 03801924) є правонаступником колгоспу «Тарасівці» (Т. 1 а.с. 221).

Актом № 587/15 від 30.06.2010 р. встановлено, що згідно відомостей відділу Держкомзему у Новоселицькому районі за № 1927 від 10.06.2010 р. у власності СТОВ «Тарасівці» станом на 01.01.2009 р. та 01.01.2010 р. рахується земельна ділянка загальною площею 77,2989 га, з яких 7,8189 га під господарськими дворами в межах населеного пункту (7,8189 га - господарських дворів) та 69,48 га за межами населеного пункту (6,72 га - рілля, 0,16 га саду, 62,6 га господарські двори). Грошову оцінку земель по с. Тарасівці станом на 01.01.2009 р. та 01.01.2010 р. не проведено. Розрахунки земельного податку за 2009-2010 р.р. до Новоселицької МДПІ СТОВ «Тарасівці» не подавались.

Згідно рішення № 03 від 26.01.2009 р. Тарасовецької сільської Ради «Про плату за землю» у відповідності до Закону України «Про внесення змін та доповнень до Закону України «Про плату заземлю» від 19.09.1996 р. та Закону України «Про державний бюджет на 2009 р.» встановлено ставку плати за землю для юридичних осіб в розмірі 19 коп. за 1 кв. метр (Т. 1 а.с. 182).

Рішенням № 03 від 21.05.2010 р. «Про плату за землю» Тарасовецькою сільською Радою встановлено ставку плати за землю для юридичних осіб в розмірі 33,6 коп. за 1 кв. метр (Т.1 а.с. 183).

Справляння земельного податку в Україні здійснюється відповідно до Закону України від «Про плату за землю» 03.07.1992 р. № 2535-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 2535-XII). Даний Закон визначає коло платників земельного податку, ставки податку, порядок його обчислення і сплати, а також пільги окремим категоріям платників.

Так, відповідно до ст. 2 Закону № 2535-ХІІ використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) відноситься до загальнодержавних податків (ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» в редакції, що була чинною на момент спірних правовідносин).

Статтею 4 Закону України «Про плату за землю» визначено, що розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників та землекористувачів.

Частиною першою ст. 7 Закону України «Про плату за землю» передбачено, що ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про плату заземлю», об'єктом плати на землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, в тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, в тому числі орендар.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про плату за землю» юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку в порядку, визначеному цим Законом, за формою, встановленою Головною державною податкової інспекцією України, щороку та станом на 1 січня і до 1 лютого подають дані відповідній державній податковій інспекції за місцем знаходження земельної ділянки. Згідно зі ст. 15 вищевказаного закону сплата податку провадиться рівними частками щомісяця, протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. У такі ж терміни сплачується орендна плата державної та комунальної власності.

У відповідності до вимог ст. 13 вказаного Закону підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Відповідно до п. 1 Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.2008 р. № 224, Державний комітет із земельних ресурсів (Держкомзем) забезпечує реалізацію державної політики та управління у сфері регулювання земельних відносин, використання, відтворення, охорони та проведення моніторингу земель, ведення державного земельного кадастру, провадження топографо-геодезичної та картографічної діяльності, а також міжгалузеву координацію та державне регулювання у сфері встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища.

Відповідно до п. 7 вказаного Положення, Держкомзем здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, а також через міськрайонні, міжміські, міжрайонні територіальні органи і затверджує положення про них.

Підпунктами 12, 13 п. 4 Положення про управління (відділ) Держкомзему в районі, затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 17.06.2008 р. № 123, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.07.2008 р. за № 625/15316, встановлено, що Управління (відділ) відповідно до покладених на нього завдань організовує в установленому порядку виконання землевпорядних робіт і проведення державної інвентаризації земель; забезпечує в межах компетенції регулювання земельних відносин, створення та ведення державного земельного кадастру та реєстрацію в його складі земельних ділянок і прав на них.

Наявність земель за їх категоріями обліковується землевпорядними органами, підпорядкованими Державному комітету України по земельних ресурсах відповідно до Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель, затвердженої наказом Держкомстату України від 05.11.1998 р. № 377 (форма № 6-зем «Звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності»).

Згідно листа відділу Держземагенства у Новоселицькому районі від 24.04.2013 р. № 1646 земельні ділянки обліковано за СТОВ «Тарасівці» як такі, що використовуються, тобто перебувають у користуванні. Згідно наявної у Відділі інформації щодо обліку земельних ділянок по формі 6-зем, СТОВ «Тарасівці» використовувалися в 2009-2010 р.р. землі сільськогосподарського призначення загальною площею 77,2989 га, в тому числі сільськогосподарські угіддя площею 6,88 га., з яких рілля складає 6,72 га, багаторічні насадження, сади 0,16 га, під господарськими будівлями дворами 48,6189 га, під господарськими шляхами і прогонами 21,8000 га, нормативно-грошова оцінка яких не проводилася (Т. 1 а.с. 222).

Законом України від 26.12.2008 р. № 835 «Про Державний бюджет України на 2009 рік» встановлено, що у 2009 р. по населених пунктах, грошову оцінку земель яких не проведено, застосовуються ставки земельного податку, встановлені ч. 2 ст. 7 Закону України «Про плату за землю», збільшені в 3,1 рази. Податок за земельні ділянки, зайняті житловим фондом, кооперативними автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, гаражно-будівельними, дачно-будівельними кооперативами, індивідуальними гаражами і дачами громадян, а також за земельні ділянки, надані для потреб сільськогосподарського виробництва, водного та лісового господарства, які зайняті виробничими, культурно-побутовими та господарськими будівлями і спорудами, справляється у розмірі трьох відсотків суми земельного податку, обчисленого відповідно до частин першої та другої статті 7 (Закону України «Про плату за землю»).

Таким чином, внаслідок порушення позивачем зазначених норм Закону України «Про плату за землю», актом перевірки № 587/15 від 30.06.2010 р. встановлено заниження СТОВ «Тарасівці» земельного податку в сумі 54317,61 грн., в т.ч. за 2009 р. в сумі 42887,61 грн., та січень-березень 2010 р. в сумі 11430,00 грн.

Позивач та його представник в судовому засіданні вказували, що у спірний період, а саме протягом 2009-2010 р.р. земельні ділянки, щодо яких відповідачем неправомірно нараховано земельний податок, перебували у фактичному користуванні інших осіб.

З метою повного та всебічного з'ясування вказаних обставин, за ініціативою суду було витребувано з Тарасовецької сільської ради, Головного управління Держземагенства в Чернівецькій області, відділу Держземагенства у Новоселицькому районі, управління статистики у Новоселицькому районі докази для визначення точної площі земельних ділянок СТОВ «Тарасівці», на які нараховано земельний податок, та їх користувачів протягом 2009-2010 р.р.

Однак витребувані судом докази не підтвердили той факт, що земельні ділянки, на які нараховано земельний податок, використовувалися у спірний період не СТОВ «Тарасівці», а іншими особами.

Тим більше, дослідженням інформаційної довідки з реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 01.08.2013 р. встановлено, що у приватній власності СТОВ «Тарасівці» перебуває нерухоме майно, і право власності на окремі об'єкти виникло у позивача ще 2005 р. (Т. 3 а.с. 195-196).

Таким чином, у позивача існував обов'язок сплачувати земельний податок з дня перебування у його фактичному користуванні за період 2009-2010 р.р. Використання землі в Україні є платним, а тому обов'язок зі сплати податку за землю виникає з часу фактичного користування земельною ділянкою.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що відсутні підстави для скасування податкового повідомлення-рішення № 541/150002011500/0, яким визначено суму податкового зобов'язання по земельному податку на загальну суму 80673,42 грн., в т.ч. 54317,61 грн. за основним платежем та 26335,81 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправними дії заступника начальника відділу оподаткування юридичних осіб Новоселицької МДПІ Габи Наталії Леонідівни щодо встановлення порушення в сумі 850,00 грн. за неподані декларації про прибуток сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Тарасівці» до Новоселицької МДПІ за 2009 р. та січень-березень 2010 р. згідно акту невиїзної перевірки № 587/15 від 30.06.2010 р.; визнаня протиправними дії заступника начальника Новоселицької МДПІ Кочервея Ігоря Георгійовича за затвердження своїм підписом та печаткою Новоселицької МДПІ податкових повідомлень-рішень № 540/150002001500/0 та № 541/15002011500/0 від 12.07.2010 р., суд зазначає наступне.

В порядку п.п. 4.3 п. 4 Наказу Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 р. № 327 "Про затвердження порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", 15.06.2010 р. Новоселицькою МДПІ на адресу позивача направлено запрошення з метою прибуття керівника СТОВ «Тарасівці» до МДПІ з питань оподаткування.

Оскільки керівник СТОВ «Тарасівці» до МДПІ не з'явився, на підставі п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу» спеціалістами Новоселицької МДПІ проведено невиїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства СТОВ «Тарасівці» за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2010 р., про що складено акт № 587/15 від 30.06.2010 р.

Перевіривши матеріали справи, судом встановлено, що під час прийняття акту невиїзної перевірки № 587/15 від 30.06.2010 р. та винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідачі діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені податковим законодавством, доказів протиправності в їх діях суд не знайшов. Відтак позовні вимоги позивача щодо визнання їх дій протиправними також не підлягають задоволенню.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися суб'єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судовим розглядом не встановлено порушення зазначених критеріїв (вимог) відповідачами під час винесення оскаржуваних рішень та вчиненні дій.

Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як зазначено ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, довели правомірність своїх дій та рішень.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Оскільки, спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат відповідача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 71, 86, 94, 158, 160- 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Порядок та строки набрання постановою законної сили та оскарження.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 254 КАС України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова, згідно ст. 186 КАС України, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова виготовлена та підписана судом у повному обсязі 07 серпня 2013 р.

Суддя В.К. Левицький