Постанова № 32845692, 12.07.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2013 р. Справа №805/8697/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12:05 год.

Донецький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Грищенка Є.І.,

при секретарі судового засідання Столяренко Г.С

за участю представників сторін:

від позивача Петрової А.М.

від відповідача Мосягіної Н.В., Рябченко Є.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Добропільського міського центру зайнятості-робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до приватного підприємства «Добропільське експлуатаційне підприємство» про стягнення суми незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 17980,51 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Добропільський міський центр зайнятості-робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття звернувся до суду із позовом до приватного підприємства «Добропільське експлуатаційне підприємство» про стягнення суми незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 17980,51 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до Добропільського міського центру зайнятості звернулася із заявою про надання статусу безробітного та з проханням виплати допомоги по безробіттю ОСОБА_4. Серед документів, необхідних для реєстрації у центрі зайнятості надала накази про прийняття та звільнення з роботи, де зазначено, що вона працювала за сумісництвом на посаді головного бухгалтера у ПП «Добропільське експлуатаційне підприємство». 13.03.2013 року ОСОБА_4 було подано до центру копію рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області про поновлення на роботі та копію наказу ПП «Добропільське експлуатаційне підприємство» від 08.05.2013 року. Наказом від 13.05.2013 року ОСОБА_4 було припинено реєстрацію безробітного з 08.10.2012 року. Відповідно до 1 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що Фонд має право стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду. Згідно з ч. 4 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» із роботодавця утримуються сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду. На підставі викладеного просив стягнути з ПП «Добропільське експлуатаційне підприємство» суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 17980,51 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити позов у повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог в частині повернення суми, нарахованої із заробітку, отриманого ОСОБА_4 на ТОВ «Добропільське експлуатаційне підприємство №2». Свої заперечення обґрунтовували тим, що ОСОБА_4 працювала одночасно за основним місцем роботи на ТОВ «Добропільське експлуатаційне підприємство №2» та за сумісництвом на ПП«Добропільське експлуатаційне підприємство». Остання була звільнена одночасно з обох підприємств 11.04.2012 року. Допомога по безробіттю була визначена позивачем із сукупної суми заробітної плати, яку отримувала ОСОБА_4 на обох підприємствах. ОСОБА_4 оскаржувала накази про звільнення до суду. Проте судовими рішеннями першої, апеляційної та касаційної інстанції був встановлений факт законного звільнення ОСОБА_4 з ТОВ «Добропільське експлуатаційне підприємство №2». У зв'язку з викладеним вважає, що вимоги позивача щодо повернення суми, яка була нарахована із заробітку, отриманого ОСОБА_4 на ТОВ «Добропільське експлуатаційне підприємство №2» є безпідставними.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи позовної заяви, суд встановив наступне.

8 жовтня 2010 року ОСОБА_4 звернулася із заявою до Добропільського міського центру зайнятості про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, відповідно до Законів України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», в якій вказав, що станом на день подання заяви він не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує (а.с. 7).

Згідно із наказом № НТ 121008 від 08.10.2012 року ОСОБА_4 було надано статус безробітної та призначена допомога по безробіттю з 08.10.2012 року (а.с. 6).

Рішенням Добропільського міськрайонного суду від 30.04.2013 року ОСОБА_4 поновлено на посаді головного бухгалтера Приватного підприємства «Добропільське експлуатаційне підприємство» з 11.04.2012 року та стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 13720,96 грн. Рішення набрало законної сили 14.05.2013 року (а.с. 8-10).

Наказом № НТ130513 від 13.05.2013 припинено реєстрацію безробітного у зв'язку з поновленням безробітного на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили та повернуто кошти за рахунок роботодавця у встановленому порядку відповідно до абз. 2 п. 4 ст 35 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

З метою досудового врегулювання питання про добровільну сплату незаконно отриманих коштів, на адресу відповідача було направлено претензію № 04-950 від 17.05.2013 року про необхідність добровільного повернення коштів, сплачених як допомога по безробіттю на рахунок центру зайнятості.(а.с.14)

Станом на день винесення постанови, допомога по безробіттю відповідачем не сплачена.

Відповідно до ч.1 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що приносить дохід у грошовій або іншій формі.

Статтею 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» розмір допомоги по безробіттю Застрахованим особам, визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу:

до 2 років - 50 відсотків;

від 2 до 6 років - 55 відсотків;

від 6 до 10 років - 60 відсотків;

понад 10 років - 70 відсотків.

Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру:

перші 90 календарних днів - 100 відсотків;

протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків;

у подальшому - 70 відсотків.

Відповідно до п. 7 Постанови Кабінету міністрів України № 1266 від 26.09.2001 року «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням» середня заробітна плата (грошове забезпечення) застрахованої особи обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі), які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці" (грошового забезпечення, розмір якого визначається згідно з нормативно-правовими актами, що регулюють порядок та умови його виплати), та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб, не враховуючи передбачені законодавством пільги щодо сплати зазначеного податку чи суми, на які цей дохід зменшується, з яких сплачувалися страхові внески до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Податковим кодексом України встановлено, що платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Статтею 163 Податкового кодексу України встановлено, що об'єктами оподаткування резидента є:

- загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;

- доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);

-. іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 працювала на посаді головного бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю «Добропільське експлуатаційне підприємство-2» (основне місце роботи згідно наказу від 02.11.2011 № 26-к) та на Приватному підприємстві «Добропільське експлуатаційне підприємство» (за сумісництвом згідно наказу № 70-к від 02.11.2011 року).

Згідно довідки про середню заробітну плату, виданою ТОВ «ДЕП-2» середньоденна заробітна плата ОСОБА_4 складає 106,69 грн. (а.с. 37). Враховуючи дану довідку позивачем було виплачено за період з 08.10.2012 р. по 30.04.2013 року допомогу по безробіттю в сумі 13405,60 грн.

Згідно довідки про середню заробітну плату, виданою ПП «ДЕП» середньоденна заробітна плата ОСОБА_4 складає 36,41 грн. (а.с. 38). Враховуючи дану довідку позивачем було виплачено за період з 08.10.2012 р. по 30.04.2013 року допомогу по безробіттю в сумі 4574,91 грн.

Пунктом 1 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що Фонд має право стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» із роботодавця утримуються сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Враховую вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Добропільського міського центру зайнятості-робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до приватного підприємства «Добропільське експлуатаційне підприємство» про стягнення суми незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 17980,51 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 8-11; 17-20; 69-72; 86; 94; 158-164; 167; 254, 257, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Добропільського міського центру зайнятості-робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до приватного підприємства «Добропільське експлуатаційне підприємство» про стягнення суми незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 17980,51 грн. - задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства «Добропільське експлуатаційне підприємство» на користь Добропільського міського центру зайнятості на р/р 37177001004262, код ЄДРПОУ 23126132, МФО 834016 ГУДКСУ в Донецькій області, суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 17980 (сімнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят) гривень 51 копійку.

Постанова прийнята в нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 12 липня 2013 року.

Постанову в повному обсязі складено 17 липня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Грищенко Є.І.