Постанова № 32842569, 06.08.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2013 р.Справа № 916/1278/13Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді Головея В.М.,

Суддів: Мирошниченко М.А., Шевченко В.В.

при секретарі судового засідання: Подуст Л.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - Данілова Л.В. (за довіреністю),

від відповідача - Хрульов М.В. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної установи "Інститут стоматології Національної академії медичних наук України"

на рішення господарського суду Одеської області від 04.07.2013р.

по справі № 916/1278/13

за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

до Державної установи "Інститут стоматології Національної академії медичних наук України"

про стягнення 26 495, 84 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу.

В судовому засіданні 06.08.2013р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И Л А:

21.05.2013р. Департамент комунальної власності Одеської міської ради (далі Департамент, позивач) звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Державної установи "Інститут стоматології Національної академії медичних наук України" (далі ДУ „Інститут стоматології НАМН України") про стягнення заборгованість з орендної плати в розмірі 25 267, 58 грн. та пені у сумі 1 228,26 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі договору оренди № 67/3 від 28.09.1999р. (у новій редакції від 06.06.2012р.), норм Цивільного й Господарського кодексів України та мотивовані тим, що відповідач, в порушення умов договору має перед позивачем прострочені орендні платежі на суму 25 267, 58 грн. Крім цього, позивач нарахував відповідачу пеню за несвоєчасне внесення орендної плати та станом на 20.05.2013р. сума пені становить - 1 228, 26 грн. Також, в позовній заяві Департамент просить судові витрати покласти на відповідача.

В запереченнях на позов, відповідач позовні вимоги вважає безпідставними, посилаючись на те, що в редакції договору оренди нежитлового приміщення № 67/3 від 28.09.1999р. був встановлений розмір орендної плати за користування орендованим приміщення в сумі 1 гривня у рік. Даний обов'язок відповідачем був виконаний у повному обсязі за весь строк оренди згідно з договором. Збільшення ж вартості оренди за умовами додаткового погодження до договору № 67/3 в редакції від 06.06.2012р. було пов'язане з наміром відповідача укласти договір суборенди на частину приміщення з Фізичною особою-підприємцем Козловою А.С., однак по незалежним від відповідача обставинам, такий договір суборенди, не був укладений. Отже, відповідач вважає, що підстав нарахування з боку позивача за суборенду нежитлових приміщень немає, оскільки відповідно до ст. 174 ГК України, немає підстав виникнення господарського зобов'язання у вигляді цієї суборенди як слідство, не може йти мова про заборгованість по орендній платі та пені зазначених у позовній заяві.

Рішенням господарського суду Одеської області від 04.07.2013р. (суддя Демешин О.А.) позов задоволений в повному обсязі, з відповідача на користь позивача стягнуто 25 264, 58 грн. боргу з орендної плати, 1 228, 26 грн. - пені та 1 720,50 грн. судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції послався на те, що останнє додаткове погодження від 06.06.2012р. укладалось на підставі дозволу на суборенду від 06.06.2012р. № 01-13/3068, але те що договір суборенди відповідачем не було укладено - не тягне за собою недійсності або автоматичного припинення дії додаткового погодження до договору оренди нежитлового приміщення в редакції від 06.06.2012р., розмір місячної орендної плати яким був встановлений в сумі 1 985, 45 грн.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції ДУ „Інститут стоматології НАМН України" звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та постановити нове, яким позовні вимоги залишити без задоволення, стягнути з позивача на користь відповідача судовий збір, оскільки вважає що судом не повністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають норм матеріального та процесуального права.

06.08.2013р. в судовому засіданні представником позивача був наданий відзив на апеляційну скаргу, в якому Департамент вважає, що апеляційна скарга відповідача є такою, що не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду прийняте без порушення норм чинного законодавства.

Також, в судовому засіданні 06.08.2013р. представник позивача надав пояснення, в яких просив рішення господарського суду Одеської області від 04.07.2013р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, на підставах викладених у відзиві.

Представник скаржника в усних поясненнях наданих в судовому засіданні 06.08.2013р. просив суд задовольнити скаргу на викладених у ній підставах, скасувати рішення місцевого суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга обґрунтована та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.06.2012р. між Департаментом комунальної власності ОМР (орендодавець) та ДУ „Інститут стоматології НАМН України" (орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 67/3 (стара редакція 28.09.1999р.) за умовами якого, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлові приміщення підвалу, першого, другого, третього, четвертого поверхів та горища, загальною площею 3 877,4 кв.м, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 11 (далі об'єкт оренди).

Відповідно до п.п. 2.2, 2.4 договору оренди, за орендоване приміщення орендар, зобов'язується сплачувати орендну плату , що становить після підписання договору оренди, 1 (одна) грн. у рік (без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції). Орендар зобов'язаний вносити орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

Пунктом 4.8 договору оренди передбачено, що орендар має право передавати частину орендованого приміщення в суборенду іншим особам чи організаціям лише за письмовим погодженням орендодавця. У 5-денний термін з дати отримання дозволу на суборенду надати до Департаменту копію договору суборенди. В іншому разі дозвіл втрачає силу.

Договір оренди нежитлового приміщення № 67/3 в новій редакції від 06.06.2012р. набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 27 вересня 2024 року (п. п. 1.3, 7.17).

Обов'язок орендаря відповідно до умови договору оренди, а саме сплата орендної плати в розмірі 1,00 грн. відповідачем були виконані у повному обсязі за весь строк оренди, що підтверджується документально, наявними в матеріалах справи копіями квитанцій: б/н від 01.07.2004р. на суму 4,00 грн. та № 44 від 01.11.2007р. на суму 21,00 грн. (а.с. 28).

З матеріалів справи вбачається, що 08.05.2013р. Фізична особа-підприємець Козлова А.С. звернулась до Департаменту комунальної власності ОМР з проханням дозволити їй орендувати (передати на підставі суборенди) частину нежитлового приміщення для торгівлі виробами медичного призначення, а саме приміщення першого поверху, площею 8,1 кв.м. та 15,6 кв.м., які знаходяться в користуванні у відповідача.

Листом № 01-13/3068 від 06.06.2012р. позивач дозволив передати до суборенди частину нежитлових приміщень першого поверху, загальною площею 23,7 кв.м. розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 11, строком на один рік.

06.06.2012р. між Департаментом комунальної власності ОМР (орендодавець) та ДУ „Інститут стоматології НАМН України" (орендар) було укладено Додаткове погодження до договору оренди нежитлового приміщення № 67/3 за умовами якого на підставі дозволу на суборенду та Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006р. № 1846 „Про внесення змін та Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна" (зі змінами) за договором оренди на нежитлові приміщення розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 11, орендна плата з 06.06.2012р. становить 1 985,45 грн., в т.ч. ПДВ. Це додаткове погодження є невід'ємною частиною договору оренди № 67/3 в редакції від 06.06.2012р..

Представник відповідача як при наданні пояснень в судовому засіданні 06.08.2013р. так і в апеляційній скарзі зазначив, що дозвіл від позивача на укладення договору суборенди був отриманий, однак протягом 5 днів, як це вимагають умови договору оренди договір суборенди з Фізичною особою-підприємцем Козловою А.С., по незалежним від відповідача обставинам, укладений не був.

В судовому засіданні 06.08.2013р. представник позивача не заперечував, що договір суборенди не був укладений.

Приймаючи до уваги вищевикладене, судова колегія прийшла до висновку, що Додаткове погодження від 06.06.2012р. до договору оренди нежитлового приміщення № 67/3, укладене між сторонами, дійсне в разі укладення договору суборенди. В матеріалах справи відсутні докази укладення договору суборенди ДУ „Інститут стоматології НАМН України" з Фізичною особою-підприємцем Козловою А.С., тому оренда плата для відповідача як в додатковому погодженні від 06.06.2012р. так і в договорі оренди № 67/3 від 06.06.2012р. не змінювалась та становить 1,00 грн. на рік. Отже позивач в порушення приписів ст.33 ГПК України не довів, що відповідачем дійсно були порушені умови договору оренди № 67/3 від 06.06.2012р.

З огляду на викладене, колегія судді дійшла висновку, що, по-перше, ДУ „Інститут стоматології НАМН України" орендує у Департамента нежитлові приміщення розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 11, а по-друге відповідно до платіжних документів, відповідач сплатив орендну плату за користування даними приміщеннями до закінчення договору оренди.

За таких обставин вимоги позивача про повернення вказаної суми (25 267, 58 грн.) є недоведеними, не підтвердженими належними доказами, у зв'язку з цим нарахування суми пені є безпідставним, а відтак, в задоволенні цих вимог слід відмовити.

Зважаючи на вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про скасування оскаржуваного рішення господарського суду Одеської області від 04.07.2013р. по справі № 916/1278/13, з ухваленням нового про відмову в задоволенні позову.

Приймаючи до уваги, що апеляційна скарга відповідача задовольняється з позивача на користь скаржника, згідно приписів ст.49 ГПК України, підлягає стягненню 861,00 грн. витрат по сплаті судового збору при поданні апеляційної скарги.

Керуючись cm.cm.99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

1.Апеляційну скаргу Державної установи "Інститут стоматології Національної академії медичних наук України" - задовольнити.

2. Рішення господарського суду Одеської області від 04.07.2013р. по справі № 916/1278/13 скасувати.

3. В задоволені позову Департаменту комунальної власності Одеської міської ради - відмовити.

4.Стягнути з Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

на користь Державної установи "Інститут стоматології Національної академії медичних наук України" судовий збір в розмірі 861 (вісімсот шістдесят одна) гривня 00 коп. за подання апеляційної скарги.

5. Зобов'язати господарський суд Одеської області видати наказ із зазначенням відповідних реквізитів сторін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 07.08.2013 року.

Головуючий суддя Головей В.М.

Суддя Мирошниченко М.А.

Суддя Шевченко В.В.