Рішення № 32842397, 01.08.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.08.2013 Справа № 905/1965/13

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Кучерявої О.О.,

суддів Говоруна О.В., Осадчої А.М.,

при секретарі судового засідання Поддубній М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНІК ЕНЕРДЖІ», м.Київ

до Дочірнього підприємства «Агрофірма «Шахтар» Орендного підприємства «Шахта ім. О.Ф. Засядька», с. Олександрівка, Донецька область

про стягнення заборгованості в розмірі 2296554,51 грн., з яких сума основного боргу в розмірі 1142954,00 грн., 30 % річних в розмірі 600450,93 грн., інфляційні витрати в розмірі 20538,89 грн., пеня в розмірі 304019,89 грн., штраф в розмірі 228590,80 грн.,

за участю представників:

від позивача: Дороганя О.М., за довір. від 11.02.2013р.,

від відповідача:. не з'явився,

у судовому засіданні 08 липня 2013 року

оголошено перерву до 01 серпня 2013 року

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХНІК ЕНЕРДЖІ» звернулось до суду з позовом до Дочірнього підприємства «Агрофірма «Шахтар» Орендного підприємства «Шахта ім. О.Ф. Засядька» про стягнення заборгованості в розмірі 2296554,51 грн., з яких сума основного боргу в розмірі 1142954,00 грн., 30 % річних в розмірі 600450,93 грн., інфляційні витрати в розмірі 20538,89 грн., пеня в розмірі 304019,89 грн., штраф в розмірі 228590,80 грн.

Правовою підставою позову позивач під час розгляду справи вважає норми статей 6, 11, 509, 525, 526, 549, 610, ч.1 ст. 612, 625-629, 655, 692-694 Цивільного кодексу України, статей 230, 231, 232 Господарського кодексу України. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 01 квітня 2011 року №20. Зазначив, що відповідачем не сплачена в повному обсязі вартість поставленого товару відповідно до договору. Факт отримання відповідачем товару підтверджується видатковими накладними. З урахуванням часткової сплати сума основного боргу становить 1142954,00 грн.

Відповідно до пунктів 8.2, 8.4, 8.6 договору позивачем нарахована пеня у розмірі 304019,89 грн., штраф в розмірі 228590,80 грн. та 30% річних в розмірі 600450,93 грн.

Відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано інфляційні витрати в розмірі 20538,89 грн.

Загальна сума заборгованості становить 2296554,51 грн.

Окрім цього, позивачем заявлені вимоги стягнення з відповідача витрат за надання адвокатських (правових) послуг в розмірі 20000 грн.

Ухвалою суду від 14 травня 2013 року за клопотанням представника позивача процесуальний строк розгляду справи продовжений до 04 червня 2013 року.

04 червня 2013 року через канцелярію суду надійшло клопотання від представника позивача, в якому останній просив припинити провадження в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 143600,00 грн., у зв'язку з тим, що при виготовленні тексту позовної заяви було допущено технічну помилку. Просив стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 999354,00 грн., 30 % річних в розмірі 600450,93 грн., інфляційні витрати в розмірі 20538,89 грн., пеню в розмірі 304019,89 грн., штраф в розмірі 228590,80 грн.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 04 червня 2013 року справу №905/1965/13 передано на розгляд судової колегії у складі: головуючого судді Кучерявої О.О., суддів Говоруна О.В., Осадчої А.М.

Ухвалами господарського суду Донецької області від 11 квітня 2013 року, від 14 травня 2013 року, від 04 червня 2013 року неодноразово витребувано у сторін протокол узгодження розбіжностей до договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 01 квітня 2011 року №20.

26 червня 2013 року через канцелярію суду надійшло клопотання від представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 27 червня 2013 року у задоволенні вищевказаного клопотання відмовлено.

16 липня 2013 року через канцелярію суду представником позивача надані додаткові пояснення, в яких останній зазначив, що між позивачем та відповідачем не укладався протокол узгодження розбіжностей до договору, крім того такий на адресу позивача не надсилався, що фактично свідчить про непогодження сторонами спору умов протоколу розбіжностей від 22 березня 2011 року. Зазначив, що 03 червня 2013 року між сторонами укладено додаткову угоду до договору, в якій сторони погодили зміну реквізитів продавця. Будь-якого іншого погодженого документу, що передбачає зміну умов договору чи виключення окремих його пунктів, спільно підписаного між сторонами, не має.

Представник позивача у судовому засіданні 01 серпня 2013 року просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з урахуванням припинення провадження в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 143600,00 грн.

Представник відповідача у судове засідання 01 серпня 2013 року не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Причини неявки суду невідомі, заперечень не надійшло.

Представнику позивача роз'яснені права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 78 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання щодо фіксації судового процесу не заявлено, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд,

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХНІК ЕНЕРДЖІ» (Продавець) та Дочірнім підприємством «Агрофірма «Шахтар» Орендного підприємства «Шахта ім.О.Ф. Засядька» (Покупець) укладений договір купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу № 20 (надалі по тексту - договір).

Вищевказаний договір підписаний сторонами з протоколом розбіжностей.

Ухвалами суду від 11 квітня 2013 року, від 14 травня 2013 року, від 04 червня 2013 року неодноразово витребувано у сторін протокол узгодження розбіжностей до договору.

Представником позивача надані письмові пояснення, в яких останній зазначив, що між позивачем та відповідачем не укладався протокол узгодження розбіжностей до договору, крім того такий на адресу позивача не надсилався, що фактично свідчить про непогодження сторонами спору умов протоколу розбіжностей від 22 березня 2011 року (а.с.121-122).

03 червня 2013 року сторонами складено додаткову угоду до договору, в якій дійшли згоди щодо нових реквізитів для перерахування відповідачем коштів. Пунктом 2 додаткової угоди сторони передбачили, що інші умови договору залишені без змін (а.с.123).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач змінив організаційно-правову форму з Орендного підприємства «Шахта ім.О.Ф. Засядька» на Публічне акціонерне товариство «Шахта ім.О.Ф. Засядька».

Умовами договору сторони визначили предмет договору, асортимент, ціну, кількість та якість товару, умови передачі товару, порядок розрахунків, обов'язки сторін та строк дії договору.

Договір підписано обома сторонами, доказів відмови від договору до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим, за висновками суду вказаний договір є чинним.

Відповідно до пункту 1.1 цей договір визначає умови купівлі-продажу товару (засобів захисту рослин, та/або мікродобрив, та/або міндобрив, та/або насіння) на умовах відстрочення платежу.

Пунктом 1.2 договору встановлено, що предметом договору є товар, який належить Продавцю на момент укладення договору або буде набутий Продавцем у майбутньому.

Згідно із пунктом 2.1 договору асортимент товару, його кількість, ціна визначаються у додатках до даного договору, які є невід'ємною частиною та/або накладних документах на відпуск товару.

Всі рахунки та видаткові накладні, що виписані в період дії даного договору є його невід'ємною частиною (пункт 2.2 договору).

Відповідно до пункту 2.3 договору загальна сума даного договору визначається сукупністю додатків та/або накладних документах на відпуск товару (видаткових накладних), які підписані у період дії даного договору.

Пунктом 2.7 договору встановлено, що підписання видаткових накладних, що виписані в період дії даного договору, засвідчує факт передачі разом з товаром усієї необхідної документації, що його стосується, в тому числі сертифікату якості виробника, свідоцтво на насіння, товарно-транспортну накладну, податкову накладну, інструкції щодо використання та застосування даного товару.

Згідно із пунктом 3.2 договору товар вважається переданим покупцю з моменту підписання видаткових накладних.

Право власності на товар, а також ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до Покупця після передачі товару та підписання відповідних документів (накладних), що свідчать про прийом Покупцем товару (пункт 4.7 договору).

На виконання умов договору позивачем поставлений товар, що підтверджується видатковими накладними №СЛ/12-0033 від 07 квітня 2011 року на суму 739750,00 грн., №СЛ/12-0039 від 11 квітня 2011 року на суму 440550,00 грн., №СЛ/12-0047 від 14 квітня 2011 року на суму 726550,00 грн., №СЛ/12-0049 від 18 квітня 2011 року на суму 556050,00 грн., №СЛ/12-0063 від 26 квітня 2011 року на суму 435050,00 грн., №СЛ/12-0090 від 06 травня 2011 року на суму 17050,00 грн. на загальну суму 2915000,00 грн., які містяться в матеріалах справи (а.с.16-21).

Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписами осіб, відповідальних за отримання товарно-матеріальних цінностей, а саме, Кабиша С.М., який діяв на підставі довіреності № В-989 від 07 квітня 2011 року, Савостьянова О.С., який діяв на підставі довіреностей №В-1023 від 14 квітня 2011 року, №В-1020 від 18 квітня 2011 року (а.с.26-31).

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, в даному випадку, видаткові накладні є первинними обліковими документами в розумінні вищезазначеного Закону та підписання покупцем видаткових накладних підтверджує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, а тому є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриману продукцію.

Також, в матеріалах справи містяться податкові накладні, якими підтверджується факт здійснення господарських операцій між сторонами (а.с.74-80).

Відповідно до пункту 5.1 договору Покупець здійснює оплату партії товару за ціною, вказаною в додатках та/або накладних документах на відпуск товару (видаткових накладних), що є невід'ємною частиною цього договору із врахуванням положень пункту 2.4 договору та розділу 5 даного договору.

Пунктом 5.5 договору сторони визначили та погодили, що оплата товару згідно даного договору проводиться наступним чином: 30% від вартості товару оплачується Покупцем в строк до 10 квітня 2011 року, 70% від вартості товару оплачується Покупцем в строк до 01 жовтня 2011 року.

Відповідачем частково здійснена оплата за отриманий товар в розмірі 1032500,00 грн., що підтверджується банківськими виписками, які містяться в матеріалах справи (а.с.32-33,36-38).

Також, між сторонами були складені угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 30 січня 2012 року на суму 750000,00 грн. та від 12 березня 2012 року на суму 133146,00 грн. (а.с.34-35).

З урахуванням часткової сплати та проведення взаємозаліку, сума основного боргу становить 999354,00 грн.

Відповідач отримав товар, але у визначений у договорі строк за нього в повному обсязі не сплатив, своїх договірних зобов'язань перед позивачем не виконав, чим порушив умови договору.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Матеріалами справи доведений факт отримання відповідачем товару та не сплати в повному обсязі відповідно до накладних у встановлені договором терміни. Суд вважає, що позовні вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 999354,00 грн. підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача 30 % річних в розмірі 600450,93 грн., інфляційних витрат в розмірі 20538,89 грн., пені в розмірі 304019,89 грн. та штрафу в розмірі 228590,80 грн. необхідно зазначити наступне.

Відповідно до пункту 8.2 договору, за прострочення виконання зобов'язання Покупець зобов'язаний сплатити на користь Продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши арифметичний розрахунок пені, суд визнає його невірним. За розрахунком суду розмір пені становить 278017,42 грн., а саме: за період з 11 квітня 2011 року по 17 квітня 2011 року на суму заборгованості 273000, 00 грн. - 811,52 грн., за період з 02 жовтня 2011 року по 29 січня 2012 року на суму заборгованості 2040500,00 грн. - 103912,99 грн., за період з 31 січня 2012 року по 11 березня 2012 року на суму заборгованості 1290500,00 грн. - 22407,45 грн., за період з 12 березня 2012 року по 22 березня 2012 року на суму заборгованості 1157354,00 грн. - 5391,50 грн., за період з 23 березня 2012 року по 10 травня 2012 року на суму заборгованості 1157354,00 грн. - 23241,95 грн., за період з 11 травня 2012 року по 27 серпня 2012 року на суму заборгованості 1057354,00 грн. - 47234,26 грн., за період з 30 серпня 2012 року по 28 лютого 2013 року на суму заборгованості 999354,00 грн. - 75017,75 грн.

Згідно із пунктом 8.4 договору Покупець, у випадку порушення умов оплати вартості товару, сплачує на користь Продавця штраф в розмірі 20% від вартості неоплаченого товару.

Перевіривши арифметичний розрахунок штрафу, суд визнає його невірним, оскільки позивачем невірно зазначена сума заборгованості. За розрахунком суду штраф на суму 999354,00 грн. становить 199870,80 грн.

Пунктом 8.6 договору встановлено, що сторони, згідно пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України дійшли згоди, що Покупець у випадку прострочення оплати товару за користування коштами Продавця сплачує на користь останнього 30% річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши арифметичний розрахунок 30% річних, суд визнає його невірним. За розрахунком суду розмір 30% річних становить 553357,99 грн., а саме: за період з 11 квітня 2011 року по 17 квітня 2011 року на суму заборгованості 273000, 00 грн. - 1570,68 грн., за період з 02 жовтня 2011 року по 29 січня 2012 року на суму заборгованості 2040500,00 грн. - 201254,79 грн., за період з 31 січня 2012 року по 11 березня 2012 року на суму заборгованості 1290500,00 грн. - 43488,08 грн., за період з 12 березня 2012 року по 10 травня 2012 року на суму заборгованості 1157354,00 грн. - 57074,99 грн., за період з 30 серпня 2012 року по 06 березня 2013 року на суму заборгованості 999354,00 грн. - 155242,12 грн.

Згідно із рекомендаціями Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Перевіривши арифметичний розрахунок інфляційних витрат, суд визнає його не вірним. За розрахунком суду розмір інфляційних витрат становить 19820,89 грн., а саме: за період з 11 квітня 2011 року по 17 квітня 2011 року на суму заборгованості 273000, 00 грн. - 3549,00 грн., за період з 02 жовтня 2011 року по 29 січня 2012 року на суму заборгованості 2040500,00 грн. - 10218,83 грн., за період з 31 січня 2012 року по 11 березня 2012 року на суму заборгованості 1290500,00 грн. - 2581,00 грн., за період з 12 березня 2012 року по 10 травня 2012 року на суму заборгованості 1157354,00 грн. - 3472,06 грн.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Матеріали справи належних доказів в спростування доводів позивача не містять, відповідачем таких до суду не надано. За таких обставин та враховуючи, що відповідач свої зобов'язання з оплати товару в повному обсязі не виконав, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із частиною 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката визначаються в порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру».

Таким чином, витрати за участь адвоката в розгляді справи підлягають сплаті лише в тому разі, якщо вони сплачені адвокату стороною, якій такі послуги надавались, і їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Відшкодуванню підлягають лише фактичні витрати, тобто витрати, здійснені на дату прийняття судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи 06 березня 2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХНІК ЕНЕРДЖІ» (Замовник) та фізичною особою-підприємцем Бонтлабом Василем Васильовичем (Виконавець) укладений договір про надання адвокатських (правових) послуг №37/2013.

Здійснення витрат товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХНІК ЕНЕРДЖІ» підтверджується розрахунковим документом про перерахування коштів, а саме платіжним дорученням від 11 березня 2013 року №1147 на суму 20000 грн. з призначенням платежу: «оплата за надання адвокатських послуг, згідно договору №37/2013 про надання адвокатських (правових) послуг від 06 березня 2013 року» (а.с.46).

Факт виконаних робіт за надання адвокатських послуг підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських (правових) послуг від 13 березня 2013 року (а.с.43).

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

В матеріалах справи міститься свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №3280 на ім'я Бонтлаба Василя Васильовича та посвідчення адвоката (а.с.45).

Вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням матеріалів конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 13 лютого 2002 року №01-8/155).

Враховуючи те, що сам адвокат приймав участь лише у трьох судових засіданнях 14 травня 2013 року, 30 травня 2013 року та 08 липня 2013 року, тому оплата його послуг в розмірі 20000,00 грн. є неспіврозмірною. У контексті зазначених обставин судова колегія вважає, що відшкодування судових витрат, сплачених позивачем за отримання послуг адвоката, підлягає стягненню в розмірі 5000 грн.

У відповідності до статті 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНІК ЕНЕРДЖІ» до Дочірнього підприємства «Агрофірма «Шахтар» Орендного підприємства «Шахта ім. О.Ф. Засядька» в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 143600,00 грн. - припинити.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНІК ЕНЕРДЖІ» до Дочірнього підприємства «Агрофірма «Шахтар» Орендного підприємства «Шахта ім. О.Ф. Засядька» про стягнення заборгованості в розмірі 2152954,51 грн., з яких сума основного боргу в розмірі 999354,00 грн., 30 % річних в розмірі 600450,93 грн., інфляційні витрати в розмірі 20538,89 грн., пеня в розмірі 304019,89 грн., штраф в розмірі 228590,80 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Агрофірма «Шахтар» Орендного підприємства «Шахта ім. О.Ф. Засядька» (84168, Донецька область, с.Олександрівка, вул. Комсомольська, 17, розрахунковий рахунок в матеріалах справи відсутній, код ЄДРПОУ 25330750) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНІК ЕНЕРДЖІ» (03038, м.Київ, вул. Ямська, 28-А, п/р 26004010307331 в Міжнародний Інвестиційний банк в м.Київ, МФО 380582) суму основного боргу в розмірі 999354 (дев'ятсот дев'яносто дев'ять тисяч триста п'ятдесят чотири) грн., 00 коп., 30 % річних в розмірі 553357 (п'ятсот п'ятдесят три тисячі триста п'ятдесят сім) грн., 99 коп., інфляційні витрати в розмірі 19820 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот двадцять) грн., 89 коп., пеню в розмірі 278017 (двісті сімдесят вісім тисяч сімнадцять) грн., 42 коп., штраф в розмірі 199870 (сто дев'яносто дев'ять тисяч вісімсот сімдесят) грн., 80 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Агрофірма «Шахтар» Орендного підприємства «Шахта ім. О.Ф. Засядька» (84168, Донецька область, с.Олександрівка, вул. Комсомольська, 17, розрахунковий рахунок в матеріалах справи відсутній, код ЄДРПОУ 25330750) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНІК ЕНЕРДЖІ» (03038, м.Київ, вул. Ямська, 28-А, п/р 26004010307331 в Міжнародний Інвестиційний банк в м.Київ, МФО 380582) витрати по сплаті судового збору у розмірі 41008 (сорок одну тисячу вісім) грн., 42 коп. та витрати по сплаті за послуги адвоката в розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн.

У судовому засіданні 01 серпня 2013 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 02 серпня 2013 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Головуючий суддя О.О. Кучерява

Суддя О.В. Говорун

Суддя А.М. Осадча