Постанова № 32840980, 30.07.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2013 р. Справа №805/8371/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 годин 23 хвилини

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., за участі секретаря судового засідання Зикун Ю.В., представника позивача Антипової І.Г., представника відповідача Гурського Г.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовною заявою Державного підприємства "Донецька залізниця" до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про скасування пункту 19 вимоги № 05-05.1-10-14/3915 від 9 квітня 2013 року,

В С Т А Н О В И В:

30 квітня 2013 року позивач, Державне підприємство "Донецька залізниця", звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача, Державної фінансової інспекції в Донецькій області, про скасування пункту 19 вимоги № 05-05.1-10-14/3915 від 9 квітня 2013 року. Позовні вимоги вмотивовані тим, що не відповідність даних журналів цільового інструктажу по охороні праці та графіків робіт (змінності) даними табелів обліку використання робочого часу не свідчить про нарахування та виплату заробітної плати без первинних документів. Оскільки вказані журнали та графіки не є первинними документами обліку робочого часу. Позивач просив скасувати пункт 19 вимоги № 05-05.1-10-14/3915 від 9 квітня 2013 року, а саме:

- про стягнення 40025,76 гривень зайво виплачених виплат, з осіб, які їх отримали безпідставно, в порядку та розмірах, встановлених статтями 127, 136 Кодексу законів про працю України;

- в іншому випадку стягнути з осіб винних у безпідставних виплатах коштів шкоду у порядку та розмірі, встановленому статтями 130-136 Кодексу законів про працю України;

- провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до Фонду та повернути зайво сплачені кошти в сумі 17705,45 гривень (зарахувати в рахунок майбутніх платежів).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, надала пояснення аналогічні викладеним в позові, просила позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача Гурський Г.Ю. у судовому засіданні позов не визнав в повному обсязі, надав письмові заперечення, просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

У судовому засіданні, яке відбулося 9 липня 2013 року, представник відповідача Рябінін В.Р. пояснив, що ним була проведена перевірка позивача зі спірного питання. Під час перевірки ним були встановлені розбіжності обґрунтованості нарахування та виплати заробітної плати за фактично відпрацьований час, за період квітень-вересень, листопад 2010 року, січень-грудень 2011 року, січень-травень, липень-листопад 2012 року, шляхом співставлення табелів обліку використання робочого часу, відомостями нарахування заробітної плати та особовими рахунками працівників з журналами цільового інструктажу по охороні праці та графіками змінності. На його думку, для контролю за дотриманням працівниками встановленого режиму робочого часу, для обліку та нарахування заробітної плати за фактично відпрацьований час, необхідна автентичність графіків, табелів, наказів по підприємству та інших первинних документів. Таким чином, нарахування та виплата заробітної плати працівниками Дебальцівської дирекції залізничних перевезень ДП «Донецька залізниця» за фактично відпрацьований час без підтвердження в первинних документах, призвели до зайвого нарахування та виплати заробітної плати за невідпрацьований час в сумі 47076,45 гривень, та нарахування і сплати єдиного внеску в сумі 17705,45 гривень, що є порушенням вимог статті 1 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 № 108/95-ВР; пункту 5 П(С)БО № 26 "Виплати робітникам", затвердженого наказом МФУ від 28.10.2003 № 601; пункту 1.2, пункту 2.1, 2.15 "Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністра фінансів України від 24.05.1995 № 88, пункту 1, пункту 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" від 16.07.1999 № 996, статті 57 Кодексу законів про працю України (зі змінами) від 16.10.2012 №5462-VI. Просив відмовити в задоволенні позову.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_4 показав, що він, як начальник станції Ровеньки, заповнював табелі обліку використання робочого часу працівників, які наприкінці звітного місяця передавалися до бухгалтерії для нарахування та виплати заробітної плати. Також ним заповнювалися журналу цільового інструктажу по охороні праці та графіки змінності, але ці документи до бухгалтерії не передавалися і були надані на перевірку на вимогу працівника Держфінінспекції. Дані вказаних журналів та графіків дійсно можуть відрізнятися від даних табелів обліку робочого часу працівників, але ці документи ніколи не використовувалися для обліку робочого часу. Графік змінності складається для інформування працівників про дати виходу на роботу, журнал цільового інструктажу по охороні праці робочі заповнюється відповідальною особою за охорону праці. Він дійсно сплатив в касу Державного підприємства «Донецька залізниця» 2273,86 гривень як штраф за ведення з помилками вище переліченої документації, так йому роз'яснили працівники Держфінінспекці.

Свідок ОСОБА_5 показав, що у перевіряємий період він працював начальником станції Фащівка. До його службових обов'язків входило ведення табелів обліку використання робочого часу працівників, які наприкінці звітного місяця передавалися до бухгалтерії для нарахування та виплати заробітної плати. Графік змінності складається для інформування працівників про дати виходу на роботу і на протязі місяця він міг декілька разів змінюватися, але це ніяк не впливає на достовірність даних табелю обліку використання робочого часу. Він сплатив в касу Державного підприємства «Донецька залізниця» 2006,96 гривень як штраф за ведення з помилками вище переліченої документації, так йому роз'яснили працівники Держфінінспекці.

Свідок ОСОБА_6 показала, що вона, як начальник станції Торез, вела табелі обліку використання робочого часу працівників, які наприкінці звітного місяця передавалися до бухгалтерії для нарахування та виплати заробітної плати. Дані журналу цільового інструктажу по охороні праці та графіків змінності дійсно можуть відрізнятися від даних табелів обліку використання робочого часу працівників, але ці документи використовувалися в роботі станції і ніяк не відносяться до обліку робочого часу. Вона сплатила в касу Державного підприємства «Донецька залізниця» 2769,87 гривень як штраф за ведення з помилками вище переліченої документації, так їй роз'яснили працівники Держфінінспекці

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

В період з 26 листопада 2012 року по 19 лютого 2013 року Державною фінансовою інспекцією в Донецькій області було проведено ревізію Державного підприємства "Донецька залізниця", про що 26 лютого 2013 року був складений "Акт ревізії фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Донецька залізниця" та його структурних підрозділів за період з 01.04.2010 року по 01.10.2012 року №05.1-16/01" (далі - Акт №05.1-16/01).

За висновками Акту №05.1-16/01 встановлені розбіжності обґрунтованості нарахування та виплати заробітної плати за фактично відпрацьований час, за період квітень-вересень, листопад 2010 року, січень-грудень 2011 року, січень-травень, липень-листопад 2012 року, проведено шляхом співставлення табелів, графіків робіт, обліку робочого часу з журналами нарахування заробітної плати та особовими рахунками працівників. Для контролю за дотриманням працівниками встановленого режиму робочого часу, для обліку та нарахування заробітної плати за фактично відпрацьований час, необхідна автентичність графіків, табелів, наказів по підприємству та інших первинних документів. Таким чином, нарахування та виплата заробітної плати працівниками Дебальцівської дирекції залізничних перевезень ДП «Донецька залізниця» за фактично відпрацьований час без підтвердження в первинних документах, призвело до здійснення проведення повних витрат на оплату праці за невідпрацьований час в сумі 47076,45 гривень та нарахування і сплати єдиного внеску в сумі 17705,45 гривень, що є порушенням вимог статті 1 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 № 108/95-ВР; пункту 5 П(С)БО № 26 "Виплати робітникам", затвердженого наказом МФУ від 28.10.2003 № 601; пункту 1.2, пункту 2.1, 2.15 "Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністра фінансів України від 24.05.1995 № 88, пункту 1, пункту 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" від 16.07.1999 № 996, статті 57 "Кодексу законів про працю України" (зі змінами) від 16.10.2012 №5462-VI. Встановлені порушення призвели до матеріальної шкоди (збитків), завданих Дебальцевської дирекції залізничних перевезень ДП "Донецька залізниця" на загальну суму 64781,90 гривень (том 1, а.с. 74-77).

9 квітня 2013 року Державною фінансовою інспекцією в Донецькій області винесена "Вимога про усунення фінансових порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності №05-05.1-10-14/3915". Згідно пункту 19 відповідач вимагав від позивача: стягнення 40025,76 гривень зайво виплачених виплат, з осіб, які їх отримали безпідставно, в порядку та розмірах, встановлених статтями 127, 136 Кодексу законів про працю України;

в іншому випадку стягнути з осіб винних у безпідставних виплатах коштів шкоду у порядку та розмірі, встановленому статтями 130-136 Кодексу законів про працю України; провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до Фонду та повернути зайво сплачені кошти в сумі 17705,45 гривень (зарахувати в рахунок майбутніх платежів) (том 1, а.с. 70-73).

При прийнятті постанови суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені Законом України від 26 січня 1993 року №2939-XII, в редакції Закону України №245-VII від 16.05.2013, "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (далі за текстом Закон №2939-XII).

Відповідно до статті 2 Закону №2939-XII державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Згідно статті 4 Закону №2939-XII інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Статтею 10 Закону №2939-XII органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Статтею 15 Закону №2939-XII встановлено, що службові особи органу державного фінансового контролю є представниками органів виконавчої влади. Законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Статтею 1 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР "Про оплату праці" визначено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Згідно пункту 1.2 "Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністра фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - «Положення»), господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Відповідно до пункту 2.1 Положення первинні документи це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Наказом Державного комітету статистики України від 5 грудня 2008 року №489, в редакції наказу від 25 грудня 2009 року №496, «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці» затверджена та введена в дію з 1 січня 2009 року типова форма первинної облікової документації підприємств, установ, організацій №П-5 "Табель обліку використання робочого часу" з метою обліку особового складу, використання робочого часу та розрахунків з працівниками із заробітної плати.

Відповідачем не надано доказів того, що за період квітень-вересень, листопад 2010 року, січень-грудень 2011 року, січень-травень, липень-листопад 2012 року, позивачем не були надані табелі обліку використання робочого часу.

Навпаки, представник відповідача Рябінін В.Р. пояснив, що табелі обліку використання робочого часу були надані, але зазначена в них інформація не співпадала даним журналів цільового інструктажу по охороні праці та графіків робіт (змінності).

Суд не враховує посилання відповідача на те, що не відповідність даних табелів обліку використання робочого часу даним журналів цільового інструктажу по охороні праці та графіків робіт (змінності) свідчить про здійснення проведення повних витрат на оплату праці за невідпрацьований час.

По-перше, як зазначалося раніше, єдиним первинним документом, який має використовуватися для обліку особового складу, використання робочого часу та розрахунків з працівниками із заробітної плати є типова форма №5 «Табель обліку використання робочого часу».

Такі первинні документи були надані до перевірки і після дослідження у судовому засіданні приєднані до матеріалів справи (том 2 а.с. 44-51; 127-250; том 3 а.с. 1-8; 43-44; 68-69; 72; 78; 80-85; 109-148; 151-153).

По-друге, відповідачем не надано доказів того, що табелі обліку використання робочого часу, які були використані позивачем для нарахування та виплати заробітної плати, визнані у встановленому законом порядку недійсними або фіктивними.

По-третє, не відповідність даних табелів обліку використання робочого часу даним журналів цільового інструктажу по охороні праці та графіків робіт (змінності) не є доказом неналежного обліку робочого часу в табелі, оскільки журнали та графіки не є первинними документами обліку використання робочого часу.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про скасування пункту 19 вимоги №05-05.1-10-14/3915 від 9 квітня 2013 року в повному обсязі.

Питання розподілу судових витрат слід вирішити у відповідності до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

У первісному позову позивачем була заявлена 41 позовна вимога та сплачений судовий збір в максимальній сумі 2294,00 гривень, а від так, присудженню з Державного бюджету України на користь позивача підлягає 55,95 гривень.

Керуючись статтями 2, 6, 8-12, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-164, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати пункт 19 вимоги Державної фінансової інспекції в Донецькій області № 05-05.1-10-14/3915 "Про усунення фінансових порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності" від 9 квітня 2013 року, а саме

- про стягнення 40025,76 гривень зайво виплачених виплат, з осіб, які їх отримали безпідставно, в порядку та розмірах, встановлених статтями 127, 136 Кодексу законів про працю України;

- в іншому випадку стягнути з осіб винних у безпідставних виплатах коштів шкоду у порядку та розмірі, встановленому статтями 130-136 Кодексу законів про працю України;

- провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до Фонду та повернути зайво сплачені кошти в сумі 17705,45 гривень (зарахувати в рахунок майбутніх платежів).

Присудити з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Донецька залізниця" (місцезнаходження юридичної особи: 83001, м. Донецьк, вул.. Артема, 68, код ЄДРПОУ 01074957) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 55 (п'ятдесят п'ять) гривень 95 копійок.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 30 липня 2013 року.

Постанова в повному обсязі складена 2 серпня 2013 року.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Циганенко А.І.