Рішення № 32840160, 31.07.2013, Великобурлуцький районний суд Харківської області

Справа № 616/366/13-ц Провадження № 2/616/135/13

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

31 липня 2013 року Великобурлуцький районний суд Харківської обл. у складі: головуючого - судді Малюкіна Ю.П., при секретарі - Лубенській Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Великий Бурлук цивільну справу за позовом комунального підприємства «Харківський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про розірвання кредитного договору, стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором та понесених витрат по сплаті судового збору.

в с т а н о в и в:

07.05.2013 р. КП «Харківський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» (далі-Фонд) звернувся із позовом до ОСОБА_1.(далі Відповідач 1), ОСОБА_2(далі Відповідач 2) та ОСОБА_3.(далі Відповідач 3) про стягнення із них 6381 грн. 41 коп. заборгованості по отриманому кредиту на завершення будівництва житлового будинку в АДРЕСА_1 та 229 грн. 40 коп. понесених витрат по сплаті судового збору.

10.07.2013 р. Фонд подав заяву про уточнення позовних вимог в якій просив розірвати кредитний договір « 0086/072000 від 17.07.2000 р., стягнути солідарно із відповідачів на його користь 3661 грн. 73 коп. та 229 грн. 40 коп. понесених витрат по сплати судового збору.

Позивач подав заяву про розгляд зазначеної цивільної справи без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 позов не визнала в повністю і зазначила, що позивачем при проведенні розрахунку не враховані ряд зроблених нею платежів, що привело до збільшення заборгованості.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали заяву про розгляд справи без їх участі.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню. Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наявних у справі доказів.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

17.07.2013 р. Фонд та Відповідач 1 уклали між собою договір згідно якого Фонд у відповідності до вимог постанови КМУ №1597 від 05.10.1998 р. надавав Відповідачу 1 пільговий довгостроковий кредит строком на 15 років в сумі 20000 грн. на строк 2 роки для завершення будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 Кредит повинен був видаватися у вигляді будівельних матеріалів(а.с.7-8). За користування кредитом Відповідач 1 повинен був сплачувати Фонду відсотки в розмірі 3%. Зазначеним договором та додатковими угодами до нього(а.с.9-10) були передбачені строки та розміри погашення кредиту.

З метою забезпечення виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору 17.07.2000 р. Фонд уклав із Відповідачем 2 та Відповідачем 3 договір поруки(а.с.11).

В судовому засіданні ОСОБА_1 не оспорювала факт отримання від фонду послуг в розмірі, передбаченому договором. Це також підтверджується доказами наданими суду позивачем(а.с. 12,16.18-24).

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.1052 ЦК України, у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього кодексу.

В судовому засіданні ОСОБА_1 частково оспорюючи розрахунок заборгованості зазначила, що в ньому невірно відображені зроблені нею платежі, а саме, в розрахунку вказано,що вона сплатила:

1. 17.06.2010 р.-1017 грн. 86 коп., а фактично згідно наданої суду квитанції сплачено 1500 грн., різниця становить 482 грн. 14. коп..

2. 10.03.2011 р.-669 грн. 66 коп., а фактично згідно наданої суду квитанції вона сплатила борг в сумі 1460 грн. 36 коп., різниця становить 790 грн. 70 коп..

3.16.04.2013 р.- 4грн. 76 коп., а фактично згідно наданої суду квитанції 500 грн., різниця становить 495 грн.24 коп..

4. 20.06.2013 р.-16 грн. 45 коп., а згідно наданої квитанції 500 грн., різниця становить 483 грн. 55 коп..

5. 03.07.2013 р.-1390 грн. 08 коп., а згідно наданої квитанції 2300 грн., різниця становить 909 грн. 92 коп.. Загальна сума різниці, тобто сплаченої ОСОБА_1, але не врахованої Фондом суми платежу, становить 3161 грн.55 коп..

За таких обставин суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 отримала у позивача товарно-грошовий кредит в сумі 20000 грн. , однак не повністю виконала зобов'язаня по поверненню кредиту згідно заяви та передбачених законом і договором умов його надання.

У суду відсутні можливості для перевірки періоду за який заявлено позов про стягнення пені в сумі 16 грн. 14 коп., а тому може мати місце порушення вимог п.1 ч.1 ст.258 ЦК України. Відповідач 1 проти стягнення пені в судовому засіданні заперечувала.

За таких обставин суд вважає, що відповідач ОСОБА_1 станом на 09.07.2013 р. має заборгованість перед Фондом в сумі 484 грн. 04 коп..

На момент пред'явлення позову договір поруки є чинним, а Позивач отримав право пред'явити до Відповідача 2 та Відповідача 3 вимоги про примусове стягнення заборгованості з дострокового погашення кредиту, відсотків за користування кредитом та сплати штрафних санкцій у судовому порядку.

Договором поруки передбачена солідарна відповідальність Відповідачів 2 та Відповідача 3 за виконання умов кредитного договору Відповідачем 1. Таким чином, враховуючи умови укладеного Відповідачем 1 із Фондом договору поруки та вимоги ст.ст.553,554 ЦК України ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідають разом із ОСОБА_1 перед КП «Харківський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» за порушення кредитних зобов'язань як солідарні боржники у повному обсязі таких зобов'язань, включаючи сплату основного боргу, процентів, пені, що визначаються на момент фактичного задоволення вимог.

В зв'язку із викладеним суд вважає необхідним стягнути солідарно із ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь КП «Харківський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» 484 грн. 04 коп. заборгованості за договором банківського кредиту.

Оскільки позовні вимоги Фонду задоволені в не повному обсязі, то суд вважає необхідним відповідно до положень ст.88 ЦПК України також стягнути з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь позивача 25 грн. 47 коп. - в рахунок відшкодування витрат понесених на сплату судового збору при подачі позовної заяви до суду. А всього із Відповідачів на користь Фонду слід солідарно стягнути 509 грн. 51 коп.

На підставі наведеного, ст.ст.526,527,530,553,554,610,1048,1049,1054 ЦК України, керуючись ст.ст.10,60,88,212-218,224-226,294 ЦПК України, суд -

Керуючись ст.ст.10,11,209,212,214-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов комунального підприємства «Харківський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» задовольнити частково.

Стягнути солідарно із ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь комунального підприємства «Харківський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» (р/р 260092357 в ВАТ «Мегабанк» м. Харкова, МФО 351629, код ЄДРПОУ 30234289) 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн. 04 коп. заборгованості за кредитним договором та 25(двадцять п'ять) грн. 47 коп. понесених витрат по сплаті судового збору, а всього 509( п'ятсот дев'ять) грн. 51 коп..

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Великобурлуцький районний суд шляхом подачі апеляції в 10 денний строк з дня його проголошення, а особами, які приймали участь в розгляді справи, але не були присутні при його проголошенні, в той же строк з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Ю.П.Малюкін