Постанова № 32839313, 18.05.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2013 року (10 год. 00 вх.)Справа № 0870/10243/12 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Авдєєва М.П. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Департаменту соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровської області про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

29.10.2012 до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом звернулось Головне управління праці та соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації (далі - позивач) до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровської області (далі - відповідач, ДФІ в Дніпропетровській області), у якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати пункт 2 вимоги Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області від 12.07.2012 № 04-04-05-15/8241 щодо відшкодування зайво виплачених коштів на загальну суму 925 258 грн. 79 коп.

В обґрунтування позову зазначено, що ДФІ в Дніпропетровській області, відповідно до плану контрольно-ревізійної роботи ДФІ України на II квартал 2012 року проведено ревізію фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2010 по 31.03.2012. За результатами ревізії складено Акт № 04-19-48 від 27.06.2012. Ревізією обґрунтованості потреби в бюджетних асигнуваннях за загальним фондом кошторису на 2010-2012 роки за КЕКВ 1110 «Оплата праці працівників бюджетних установ», КЕКВ 1120 «Нарахування на заробітну плату» інтернатним установам (включеним ГУПСЗН до мережі установ та організацій, які отримують кошти з місцевого бюджету у 2010-2011 роках) встановлено, що ГУПСЗН до штатного розпису та тарифікаційних списків на 2010-2011 роки зайво включено суми підвищення посадових окладів на 25%, у зв'язку зі шкідливими і важкими умовами праці працівникам інтернату (комірник, підсобний робітник, сторож, прибиральник службових приміщень та інших робітників), які не працюють у відділеннях геріатричного та психоневрологічного профілю та безпосередньо не обслуговують підопічних інтернату. Внаслідок цього зайво використано коштів на заробітну плату за КЕКВ 1110 «Оплата праці працівників бюджетних установ» у сумі 654 341 грн. 54 коп., та зайво сплачено внесків до державних цільових фондів по незаконно виплачених сумах з оплати праці за КЕКВ 1120 «Нарахування на заробітну плату» на загальну суму 270 917 грн. 25 коп. Позивач не погоджується із такими висновками посилаючись на спільний наказ Міністерства праці України та Міністерства охорони здоров'я України від 05.10.2005 №308/519 «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення», Закон України «Про оплату праці», Закон України «Про колективні договори і угоди», постанову Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228 «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних умов до виконання кошторисів бюджетних установ».

Ухвалою судді від 15.11.2012 відкрито провадження в адміністративній справі №0870/10243/12 та призначено розгляд справи на 03.12.2012. Провадження у справі зупинялось.

11.03.2013 від ДФІ в Дніпропетровській області надійшли письмові заперечення до суду де зазначено, що посади робітників (комірник, підсобний робітник, сторож, прибиральник службових приміщень та інші робітники), які безпосередньо не обслуговують підопічних (прибиральник службових приміщень, підсобний робітник, сторож та інші) включено до штатних розписів у розділ: Господарчо-обслуговуючий персонал. В результаті зазначеного завищено фонд заробітної плати по тарифікаціях та відповідно бюджетні асигнування за КЕКВ 1110 та відповідно за КЕКВ 1120 в кошторисах інтернатних установ на 2010-2012 роки, що є порушенням п.1.13 Додатку №3 до «Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України від 05.10.2005 №308/519, пп. 12, 20, 22, 29 «Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №228 від 28.02.2002.

Ухвалою суду від 30.01.2013 здійснено заміну позивача на Департамент соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації, у зв'язку реорганізацією (на підставі розпорядження голови обласної державної адміністрації № 585 від 03.12.2012 «Про реорганізацію структури обласної державної адміністрації»).

Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судове засідання також не з'явився, проте надав суду заяву про розгляд справи за відсутністю представника відповідача. Проти позовних вимог заперечує у повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно із ч.1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Керуючись приписами ст.41, ч.4 ст.122 КАС України суд розглянув справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши її обставини та перевіривши їх наданими доказами, судом встановлено наступне.

ДФІ в Дніпропетровській області відповідно до плану контрольно-ревізійної роботи ДФІ України на ІІ-й квартал 2012 року проведено ревізію фінансово-господарської діяльності у позивача за період з 01.01.2010 по 31.03.2012.

За результатами перевірки складено акт №04-19-48 від 27.06.2012.

У акті ревізії зазначено, що позивач внаслідок затвердження у кошторисах та штатних розписах інтернатних установ, відповідно до тарифікаційних списків завищеного розміру схемних посадових окладів, інтернатними установами, зайво використано коштів на заробітну плату за КЕКВ 1110 «Оплата праці працівників бюджетних установ» у сумі 654 341 грн. 54 коп., в тому числі: 2010 рік - 271 526 грн. 10 коп., 2011 рік - 299 861 грн. 20 коп., І квартал 2012 року - 82 954 грн. 24 коп. Та, як наслідок зайво сплачено внесків до державних цільових фондів по незаконно виплачених сумах з оплати праці за КЕКВ 1120 «Нарахування на заробітну плату» на загальну суму 270 917 грн. 25 коп., в тому числі: 2010 рік - 112 455 грн. 68 коп., 2011 рік - 124 065 грн. 77 коп., І квартал 2012 року - 34 395 грн. 81 коп.

Також у акті ревізії зазначено, що дане порушення допущено відповідальною особою - начальником відділу економіки та фінансового контролю управління з питань економіки і фінансів Головного управління Бурдаш Н.М., яка відповідно до посадової інструкції здійснює контроль за додержанням штатної дисципліни, витрачанням фонду оплати праці, правильністю встановлення посадових окладів, проводить перевірку до затвердження начальником Головного управління штатних розписів установ та закладів, підпорядкованих Головному управлінню.

Відповідно до наказу Міністерства праці та МОЗ від 05.10.2005 №308/519, керівниками інтернатних установ і закладів, за погодженням з профспілковим комітетом, були затверджені Переліки посад працівників, яким посадові оклади (тарифні ставки) підвищуються на 25% у залежності від виконуваних ними функціональних обов'язків та обсягу роботи у шкідливих і важких умовах праці, до якого включені посади: робітник з комплексного обслуговування і ремонту будинків, прибиральник службових приміщень, електромонтер, слюсар-сантехнік, комірник, вартівник, підсобний робітник, робітник з ритуальних послуг. Цей Перелік є складовою частиною колективного договору кожної установи, згідно з Законом України «Про колективні договори і угоди». Усі колективні договори зареєстровані в установленому законом порядку. З урахуванням цього були включені до тарифікаційного списку посадові оклади зазначених працівників з підвищенням на 25%. Тому підстав для відмови у затвердженні штатних розписів не було, а відтак і відсутнє завищення потреби в коштах на заробітну плату.

12.07.2012 ДФІ в Дніпропетровській області винесено вимогу «Про вжиття заходів за результатами виявлених ревізією фінансових порушень» №04-04-05-15/8241, якою ДФІ в Дніпропетровській області (п.2 вимоги) вимагає від позивача відшкодувати зайво виплачені кошти на загальну суму 925 258 грн. 79 коп., шляхом повернення зазначеної суми до обласного бюджету, у тому числі за рахунок винних осіб, а також шляхом проведення претензійно-позовної роботи.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини визначаються Кодексом законів про працю України №322-VIII від 10.12.1971 (далі - КЗпП України).

Відповідно до ст.10 КЗпП України колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.

Як встановлено ст.18 КЗпП України, положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства, установи, організації незалежно від того, чи є вони членами професійної спілки, і є обов'язковими як для власника або уповноваженого ним органу, так і для працівників підприємства, установи, організації.

Статтею 94 КЗпП України передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативно-правовими актами.

Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної і стимулюючої функцій заробітної плати визначаються Законом України «Про оплату праці» №108/95-ВР від 24.03.1995 (далі - Закон №108/95-ВР).

Згідно зі ст.5 Закону №108/95-ВР, організація оплати праці здійснюється на підставі: законодавчих та інших нормативних актів; генеральної угоди на державному рівні; галузевих, регіональних угод; колективних договорів; трудових договорів.

Суб'єктами організації оплати праці є: органи державної влади та місцевого самоврядування; власники, об'єднання власників або їх представницькі органи; професійні спілки, об'єднання професійних спілок або їх представницькі органи; працівники.

За приписами ст.7 Закону №108/95-ВР, законодавство про оплату праці ґрунтується на Конституції України і складається з Кодексу законів про працю України, цього Закону, Закону України «Про колективні договори і угоди», Закону України «Про підприємства в Україні» та інших актів законодавства України.

Відповідно до ст.8 Закону №108/95-ВР Держава здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій, встановлення умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету, а також шляхом оподаткування доходів працівників.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що на виконання зазначених норм були укладені колективні договори між адміністрацією та профспілками (Комунальними установами) на окремий проміжок часу на рік. Умовами договорів адміністрація та профспілки зобов'язані забезпечити виконання установленого діючим законодавством форм системи оплати розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат. Також існують зобов'язання здійснювати підвищення посадових окладів у зв'язку зі шкідливими умовами праці, надбавки, що мають обов'язковий характер (відповідно до різних за номерами Додатків).

Дослідивши додатки до вказаних колективних договорів, судом встановлено, що посадам робітників (комірник, підсобний робітник, сторож, прибиральник службових приміщень та інші робітники), які безпосередньо не обслуговують підопічних (прибиральник службових приміщень, підсобний робітник, сторож та інші) встановлено розмір підвищення на 25 %.

Умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті, та частиною першою статті 10 цього Закону.

Статтею 13 Закону №108/95-ВР передбачено, що оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань.

Обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.

Умови оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери регулюються Наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства охорони здоров'я №308/519 від 05.10.2005 «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17.10.2005 за №1209/11489 (далі - Наказ №308/519).

Підпунктом 1.1 Наказу №308/519 встановлено, що ці умови розроблені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 №1298 (1298-2002-п) «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» (із змінами) і застосовуються при обчисленні заробітної плати, зокрема:

- працівників сфери охорони здоров'я та соціального захисту населення України незалежно від підпорядкування (далі - працівники охорони здоров'я та соціального захисту населення);

- працівників будинків відпочинку, пансіонатів, туристських баз, оздоровчих таборів, центрів, будинків творчості та профілакторіїв.

Підпунктом 1.2 Наказу №308/519 встановлено, що працівникам закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення, підпорядкованим окремим органам державної влади, можуть установлюватись додаткові умови оплати праці, передбачені відповідними нормативно-правовими актами.

Підпунктом 1.4 Наказу №308/519 встановлено, що оплата праці керівників, фахівців, технічних службовців і робітників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення, що не передбачені цими Умовами (педагогічних працівників, працівників культури, сільського господарства та інших), здійснюється відповідно до умов оплати праці аналогічних категорій працівників відповідних галузей бюджетної сфери.

Пунктом 2 Наказу №308/519 встановлено, що умови оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення визначаються посадові оклади (тарифних ставок)працівників закладів охорони здоров'я, установ соціального захисту населення та ставок погодинної оплати праці працівників, які залучаються закладами, установами та організаціями для проведення консультацій.

Підпунктом 2.4.5, п. 2.4 Наказу №308/519 встановлено, що умови оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення встановлені підвищення посадових окладів у зв'язку зі шкідливими і важкими умовами праці: 1. Посадові оклади (тарифні ставки) працівників закладів та структурних підрозділів, перелік яких наведено у додатку 3, підвищуються на 25 та 15 відсотків у зв'язку зі шкідливими і важкими умовами праці.

Згідно із додатком №3, заклади, підрозділи та посади, робота в (на) яких дає право на підвищення посадових окладів (ставок) на 25 відсотків у зв'язку зі шкідливими та важкими умовами праці:

1.2. Відділення, палати та кабінети для психічно хворих, геріатричні пансіонати, відділення:

посади лікарів незалежно від їх найменування;

посади фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою незалежно від їх найменування, соціальні працівники;

посади молодших медичних сестер усіх найменувань, сестри-господарки, реєстратори медичні.

1.3. Групи для дітей з органічним ураженням нервової системи з порушенням психіки:

посади фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою незалежно від їх найменування;

посади молодших медичних сестер усіх найменувань, сестри-господарки.

1.5. Психіатричні (психоневрологічні), наркологічні заклади, їх структурні підрозділи, за винятком відділень, кабінетів, палат, що не призначені для лікування психічно хворих та осіб, які страждають хронічним алкоголізмом і наркоманією:

посади лікарів незалежно від їх найменування, у тому числі для обслуговування хворих у виробничих (трудових) майстернях та підсобних господарствах (за винятком посад лікарів відділень, кабінетів, палат, які не передбачені для лікування психічно хворих та осіб, які страждають хронічним алкоголізмом та наркоманією), заступники головного лікаря з економічних питань, завідувачі господарства, професіонали, фахівці та технічні службовці, у тому числі, бібліотечні та соціальні працівники, працівники клубу, психологи, юрисконсульти.

посади фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою незалежно від їх найменування, у тому числі для обслуговування хворих у лікувально-виробничих (трудових) майстернях та підсобних господарствах (за винятком посад фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою відділень, кабінетів, палат, не передбачених для лікування психічно хворих та осіб, які страждають хронічним алкоголізмом і наркоманією, медичних реєстраторів архіву).

посади молодших медичних сестер усіх найменувань, сестри-господарки реєстратори медичні у тому числі для обслуговування хворих у лікувально-виробничих (трудових) майстернях та підсобних господарствах; професії робітників, які працюють у відділеннях - перукарі, гардеробники, ліфтери та ін.; професії робітників, які зайняті обслуговуванням хворих.

1.13. Психоневрологічні інтернати та геріатричні пансіонати, дитячі будинки-інтернати для дітей з вадами фізичного або розумового розвитку, реабілітаційні установи для інвалідів та дітей-інвалідів:

керівники, посади лікарів незалежно від їх найменування, у тому числі заступники директора, професіонали, фахівці та технічні службовці; у тому числі бібліотечні працівники та працівники клубу.

посади фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою незалежно від їх найменування

посади молодших медичних сестер усіх найменувань, сестри-господарки, всіх реєстратори медичні; робітники професій, що працюють у відділеннях та обслуговують хворих.

Згідно з додатком 1 до Наказу №308/519 встановлено, що для проведення роботи з визначення посадових окладів працівників в Установах створена тарифікаційна комісія, яка у своїй роботі керується діючими умовами оплати праці та іншими нормативними актами з цих питань, у тому числі Переліком.

Тарифікаційний список складається щорічно, є документом для складання штатного розпису, додається до нього і підписується всіма членами комісії.

Штатний розпис і тарифікаційний список є обов'язковою складовою при складанні проекту кошторису Установ у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228 «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних умов до виконання кошторисів бюджетних установ». На основі проектів кошторисів Установ, які включали підвищення на 25% посадових окладів за посадами: комірник, підсобний робітник, сторож, прибиральник службових приміщень, робітник з комплексного обслуговування і ремонту будинків, електромонтер, слюсар-сантехнік, робітник ритуальних послуг, позивач сформував бюджетні запити на відповідний бюджетний період та подав до Головного фінансового управління Запорізької облдержадміністрації (далі - ГФУ).

Відповідно до ст.75 Бюджетного кодексу України ГФУ провело аналіз бюджетних запитів позивача за 2010, 2011 та 2012 роки на предмет його відповідності меті, пріоритетності, а також дієвості та ефективності використання бюджетних коштів, у тому числі й на оплату праці.

На основі результату аналізу ГФУ було прийняті рішення щодо включення бюджетного запиту позивача до пропозицій проекту обласного бюджету за вказані роки. Після чого, у рішеннях обласної ради про обласний бюджет на відповідний рік передбачені окремим рядком видатки на оплату праці (з урахуванням підвищення посадового окладу на 25% за зазначеними посадами, включеного до бюджетного запиту).

У подальшому, відповідно до вимог розпоряджень голови від 28.05.2010 за №153, від 14.01.2011 за №6, від 13.01.2012 за №12 Запорізької обласної державної адміністрації щодо організації та виконання Державного та місцевих бюджетів області на відповідні бюджетні періоди, ГФУ здійснило перевірку затверджених позивачем кошторисів і штатних розписів установ. За результатами перевірки складено протокол. Порушень в частині підвищення на 25% посадових окладів за посадами: комірник, підсобний робітник, сторож, прибиральник службових приміщень, робітник з комплексного обслуговування і ремонту будинків, електроремонтер, слюсар-сантехнік, робітник ритуальних послуг не встановлено.

Крім того, ГФУ здійснювало перевірку затверджених позивачем кошторисів і штатних розписів Установ на 2010, 2011 та 2012 роки. За результатами перевірок ГФУ склало Протоколи. Порушень в частині підвищення на 25 % посадових окладів за посадами: комірник, підсобний робітник, сторож, прибиральник службових приміщень, робітник з комплексного обслуговування і ремонту будинків, електромонтер, слюсар-сантехнік, робітник ритуальних послуг даними Протоколами не встановлено.

Окрім того, під час попередніх ревізій фінансово-господарської діяльності Установ органами Контрольно-ревізійного управління підвищення посадового окладу на 25% за зазначеними посадами порушенням не визнавалося, а саме:

- акт ревізії №040/0019 від 2010 року фінансово-господарської діяльності КУ «Запорізький дитячий будинок-інтернат» ЗОР за період з 01.11.2008 по 01.08.2010;

- акт ревізії №390/0011 від 10.09.2010 фінансово-господарської діяльності КУ «Кіровський будинок інвалідів» ЗОР за період з 01.10.2007 по 01.08.2010;

- акт ревізії №040/0024 від 11.10.2010 фінансово-господарської діяльності КУ «Веселівський психоневрологічний інтернат» ЗОР за період з 01.10.2008 по 01.09.2010;

- акт ревізії № 040/0003 від 11.01.2011 фінансово-господарської діяльності КУ «Запорізький геріатричний пансіонат» ЗОР за період з 01.01.2008 по 01.12.2010;

- акт ревізії №120/0025 від 27.12.2010 фінансово-господарської діяльності КУ «Бердянський геріатричний пансіонат» ЗОР за період з 01.01.2008 по 01.10.2010;

- акт ревізії №006-20/6 від 23.03.2012 фінансово-господарської діяльності КУ «Михайлівський психоневрологічний інтернат» ЗОР за період з 01.03.2010 по 31.01.2012;

- акт ревізії №370/0005 від травня 2010 року фінансово-господарської діяльності КУ «Михайлівський психоневрологічний інтернат» ЗОР за період з 01.01.2007 по 28.02.2010;

- акт ревізії №140/0004 від 29.04.2011 фінансово-господарської діяльності КУ «Чернігівський дитячий будинок-інтернат» ЗОР за період з 01.04.2008 по 01.03.2011;

- акт ревізії №330/0009 від 05.08.2011 фінансово-господарської діяльності КУ «Любомирівський психоневрологічний інтернат» ЗОР за період з 01.03.2009 по 01.06.2011.

Зазначені акт ревізії долучені до матеріалів справи.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що посадові оклади (тарифні ставки) підвищувались на 25% у залежності від виконуваних функціональних обов'язків та обсягу роботи у шкідливих і важких умовах праці, до якого включені посади: робітник з комплексного обслуговування і ремонту будинків, прибиральник службових приміщень, електромонтер, слюсар-сантехнік, комірник, вартівник, підсобний робітник, робітник з ритуальних послуг, у відповідності до наказу Міністерства праці та МОЗ від 05.10.2005 №308/519 та колективних договорів кожної установи, які прийняті на підставі Закону України «Про колективні договори і угоди».

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При розгляді справи встановлено, що відповідач при прийнятті п. 2 вимоги діяв необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Відповідачем, всупереч ст.72 КАС України, не доведено правомірність винесення вимоги від 12.07.2012 №04-04-05-15/8241.

Судом дослідженні посадові інструкції комірника, підсобного робітника, сторожа, прибиральника службових приміщень, робітника з комплексного обслуговування і ремонту будинків, електроремонтера, слюсар-сантехніка, робітника ритуальних послуг, з яких вбачається, що зазначенні працівники безпосередньо знаходяться на території закладу та виконують свої трудові обов'язки безпосередньо поряд із хворими особами, тобто знаходяться в групі ризику.

Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Згідно із ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2, 4, 7-12, 41, 69-71, 94, 122, 158, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати пункт 2 вимоги Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області від 12.07.2012 №04-04-05-15/8241 щодо відшкодування зайво виплачених коштів на загальну суму 925 258 (дев'ятсот двадцять п'ять тисяч двісті п'ятдесят вісім гривень) 79 коп.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Департаменту соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 03193005) судовий збір у розмірі 32 (тридцять дві гривні) 19 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.П. Авдєєв