Постанова № 32839050, 07.08.2013, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа № 285/2467/13-п

Стаття 163-4 ч. 1 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2013 року Апеляційний суд Житомирської області в складі:

судді судової палати у кримінальних справах Фоміна Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду в м. Житомирі справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2, на постанову Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 17 липня 2013 року, -

в с т а н о в и в :

Цією постановою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1, працюючого директором приватного підприємства «Мега - Майстер», -

визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-4 ч. 1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, та закрито провадження в зв'язку зі спливом строків накладення адміністративного стягнення.

В постанові суду зазначено, що, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення директор приватного підприємства «Мега-Майстер» ОСОБА_2 вчинив правопорушення, яке полягає в неутриманні та не перерахуванні до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб в період з 01.03.2012 року по 02.11.2012 року з виплаченої заробітної плати працівникам ОСОБА_3, ОСОБА_4 на загальну суму 1455,00 грн, чим порушено вимоги п.п. «а» п. 176.2 ст.176, п.п. 164.2.1, п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України.

Під час розгляду справи правопорушник ОСОБА_2 вину не визнав та пояснив, що вказаного в протоколі адміністративного правопорушення не вчиняв, оскільки зазначені в протоколу працівники у нього не працювали та будь яких відносин він з ними не мав.

Судом було встановлено, що ОСОБА_3 з липня 2012 року по листопад 2012 року та ОСОБА_4 з березня 2012 року по серпень 2012 року працювали на ПП «Мега-Майстер», дана обставина підтверджується поясненнями ОСОБА_5 та ОСОБА_4, які містяться в матеріалах справи, а також поясненнями ОСОБА_3, якій в судовому засіданні дав аналогічні пояснення тим, які давав під час складання протоколу. Також під час судового розгляду справи ОСОБА_2 підтвердив, що свідок ОСОБА_5 працював на ПП «Мега-Майстер».

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що під час розгляду справи в судовому засіданні знайшло своє підтвердження те, що між ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ПП «Мега-Майстер» було укладено трудовий договір.

Відповідно до приписів статті 21 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР, працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Джерелом коштів на оплату праці працівників є частина доходу підприємства та інші кошти, одержані внаслідок їх господарської діяльності.

Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (стаття 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІV).

З матеріалів справи вбачається, що висновок про розмір заробітної плати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зроблений лише на їх поясненнях, що не є належними та достатніми для висновку про розмір оплати праці, а тому твердження податкового органу про наявність у позивача обов'язку сплатити до бюджету податок з доходів фізичних осіб у сумі 1455 грн. 00 коп. суд вважав безпідставними та такими, що ґрунтуються виключно на припущеннях посадових осіб податкового органу.

Враховуючи ту обставину, що під час розгляду справи було встановлено, що між ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ПП «Мега-Майстер» було укладено трудовий договір, положення ст. 95 КЗпП щодо розміру мінімальної плати та встановлений законодавством на відповідний рік розмір мінімальної плати, суд прийшов до висновку, що при визначені суми податку з доходів фізичних осіб потрібно виходити з тривалості трудових відносин та розміру мінімальної плати встановленою законодавством.

Таким чином враховуючи тривалість трудових відносин між ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ПП «Мега-Майстер», а також розміру мінімальної заробітної визначеного Законом України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» суд вважав, що загальна сума не перерахованого до бюджету податку з доходів фізичних осіб складає 1316,85 грн = (8779 грн/загальна сума заробітної плати/ х 15%), що в свою чергу є порушенням пп. 164.2.1 п. 164.2 ст.164 та пп. «а» п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України.

Оцінюючи зазначені вище докази в їх сукупності, суд оцінив позицію правопорушника критично та розцінив це як спробу створення штучних умов для спростування факту порушення податкового законодавства з метою уникнення адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення.

Оскільки на момент розгляду справи закінчилися строки в межах яких на особу можливе накласти адміністративне стягнення, та оскільки правопорушення було виявлено згідно акту 27 березня 2013 року, суд вирішив, що провадження по справі підлягає закриттю за спливом строків накладення адміністративного стягнення.

В апеляційній скарзі особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2, ставиться питання про скасування вказаної постанови в частині визнання його винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-4 ч. 1 КУпАП. Посилається на те, що судом не були з'ясовані всі обставини справи та не були взяті до уваги докази, які містяться в матеріалах справи. Крім того, вказує на те, що на даний час податкове повідомлення-рішення та акт перевірки щодо ПП «Мега - Майстер» оскаржуються в адміністративному порядку.

Вивчивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії АА № 003852 від 24 квітня 2013 року складеного начальником відділу податкового контролю фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб та старшим державним податковим ревізором-інспектором Новоград-Волинської ОДПІ вбачається, що директор приватного підприємства «Мега-Майстер» ОСОБА_2 вчинив правопорушення, яке полягає в неутриманні та не перерахуванні до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб в період з 01.03.2012 року по 02.11.2012 року з виплаченої заробітної плати працівникам ОСОБА_3, ОСОБА_4 на загальну суму 1455,00 грн., чим порушено вимоги п.п. «а» п. 176.2 ст.176, п.п. 164.2.1, п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, за що передбачена відповідальність за ст. 163-4 ч. 1 КУпАП (а.с. 2).

Вказаний протокол складений на підставі акту фактичної перевірки № 205/01-208//63/17-20/54/37273759 від 27 березня 2013 року (а.с. 4).

Також, на підставі вказаного акту фактичної перевірки, було прийнято податкове повідомлення-рішення Новоград-Волинської ОДПІ Житомирської області ДПС № 0001651720 від 10 квітня 2013 року (а.с. 3).

Висновок акту фактичної перевірки № 205/01-208//63/17-20/54/37273759 від 27 березня 2013 року та податкове повідомлення-рішення Новоград-Волинської ОДПІ Житомирської області ДПС № 0001651720 від 10 квітня 2013 року було оскаржено ПП «Мега - Майстер» до ДПС у Житомирській області.

Рішенням від 07.05.2013 року № 6870/Ф-С/10-205 за результатами розгляду скарги податковим органом обласного рівня було відмовлено в задоволенні скарги (а.с. 19-20).

В подальшому, 14 травня 2013 року, ПП «Мега - Майстер» оскаржило вищевказані висновок акту фактичної перевірки та податкове повідомлення-рішення до ДПС України (а.с. 11-12).

Відповідно до вимог п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Згідно вимог п. 56.15 ст. 56 Податкового кодексу України, скарга, подана з дотриманням строків, визначених у п. 56.3 статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні на строк від дня подання такої скарги до дня завершення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржуються, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Як вбачається з матеріалів справи, порядок адміністративного оскарження податкових рішень на даний час не завершений.

За таких обставин, вищевказаний акт фактичної перевірки в частині його оскарження є таким, що не набрав чинності, а суми грошових зобов'язань, в зв'язку з оскарженням вищевказаного податкового повідомлення-рішення, є неузгодженими.

У зв'язку з цим, суд першої інстанції безпідставно через передчасність прийшов до висновку про винність ОСОБА_2 у вчиненні порушень податкового законодавства.

Тому доводи ОСОБА_2, які викладені в апеляційній скарзі, щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення є обґрунтованими.

Постанова суду щодо ОСОБА_2 підлягає скасуванню за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-4 ч. 1 КУпАП, а справа - закриттю.

Керуючись ст.ст. 247 ч. 1, 293, 294 КУпАП, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2, задовольнити.

Постанову Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 17 липня 2013 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу щодо нього закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-4 ч. 1 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя судової палати у кримінальних справах

апеляційного суду Житомирської області Ю.В. Фомін