Ухвала суду № 32838570, 31.07.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 827/909/13-а

31.07.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Цикуренка А.С. ,

Омельченка В. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Майсак О.І. ) від 04.06.13 у справі № 827/909/13-а

за позовом Садівничого товариства "Утес" (вул. Гер. Бресту, 21, кв. 124,Севастополь,99058)

до Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції (вул. Московська,45,Ялта,Автономна Республіка Крим,98600)

про визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.06.13 позовні вимоги Садівничого товариства "Утес" до Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції про визнання дій протиправними - задоволені.

Визнані протиправними дії Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції щодо проведення перевірки Садівничого товариства "Утес" з питань додержання природоохоронного законодавства при діяльності яких утворені звалища надлишкового ґрунту, каміння та тверді побутові відходи, та оформленню її результатів.

Стягнуто з Державного Бюджету України на користь Садівничого товариства "Утес" суму судового збору в розмірі 34,41 грн.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.06.13 та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Судова колегія, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, 16.07.2012 року Державною Азово-Чорноморською екологічною інспекцією було видано наказ № 354 про проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства з боку осіб СТ "Утес", внаслідок діяльності яких утворені звалища надлишкового ґрунту, каміння та ТПВ (а.с.74).

17 липня 2012 року СТ "Утес" факсом від Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції було отримано направлення на проведення позапланової перевірки з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства СТ "Утес" у термін з 16 липня 2012 року по 17 липня 2012 року (а.с.8).

За результатами перевірки складений акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 63-АП від 16-17 липня 2012 року (а.с.34-36).

18 липня 2012 року Державною Азово-Чорноморською екологічною інспекцією відносно голови СТ "Утес" ОСОБА_1 було видано постанову про накладення адміністративного стягнення в розмірі 1 020,00 грн. (а.с.90).

30 листопада 2012 року в.о. начальника інспекції М.О. Масенко було видано претензію № 14 про зобов'язання відшкодувати СТ "Утес" шкоду в розмірі 464 520,00 грн. (а.с.9).

11.07.2012 року СТ "Утес" на адресу Державної Азово-Чорноморської інспекції було направлено повідомлення про те, що відповідно до рішення загальних зборів від 20.05.2012 року з метою застереження падіння людей та автотранспорту з обриву на межі СТ здійснити обмеження обриву шляхом відсипання мінеральним ґрунтом валу, що огороджений (а.с.79-80).

Перевіряючи обґрунтованість дій та рішень органу владних повноважень, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року № 877-V (далі - Закон № 877), дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до ст. 7 Закону № 877, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою. Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею. За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт.

Один примірник акта вручається суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі державного нагляду (контролю). На підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Статтею 8 Закону № 877 встановлені повноваження органу державного нагляду (контролю).

Порядок організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затверджений наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 року № 464 (далі - Порядок № 464), розроблено відповідно до Законів України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Положення про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 року № 1524, Положення про Державну екологічну інспекцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.2001 року № 1520.

Відповідно до п.п. 1.2, 1.3 п. 1 Порядку № 464 цей Порядок, визначає процедуру проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів.

Як встановлено п. 1 Порядку № 464, акт перевірки - документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

Пунктом 2 Порядку № 464 встановлено, що періодичність здійснення перевірок визначається відповідно до Критеріїв розподілу суб'єктів господарювання за ступенем ризику їх господарської діяльності для навколишнього природного середовища та періодичність здійснення заходів державного нагляду (контролю), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.2008 N 212, із урахуванням екологічної ситуації в районі розташування об'єкта перевірки, ступеня і характеру його впливу на навколишнє природне середовище.

Відповідно до п.п. 3.6 п. 3 Порядку № 464, позапланова перевірка проводиться за наявності таких обставин: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу Мінприроди про здійснення заходу державного нагляду (контролю) на його бажання; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом Мінприроди; звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення; неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів.

Частиною першою статті 8 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року № 1789-XII (далі - Закон № 1789) встановлено, що законні вимоги прокурора є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені прокурором строки.

При виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право: 1) вносити подання; 2) у встановленому законом порядку ініціювати притягнення особи до дисциплінарної, адміністративної відповідальності, складати протокол про адміністративне правопорушення та починати досудове розслідування; 3) звертатися до суду в передбачених законом випадках.

Як вбачається з матеріалів спарви, підставою для направлення Севастопольською міжрайонною природоохоронною прокуратурою на адресу Державної Азово-Чорноморської інспекції вимоги від 12.07.2012 року за вих. №37-525вих.-12 про проведення перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства з боку СТ "Утес" була лише інформації регіонального телебачення телеканалу "Перший Севастопольський" (програма "Пульс города" від 11.07.2012 року).

Колегія суддів звертає увагу, що будь яких інших підстав вимога не містить. Матеріалі перевірки та будь-яки інші документи з приводу встановлення порушення з боку позивача природоохоронного законодавства Севастопольською міжрайонною природоохоронною прокуратурою до Державної Азово-Чорноморської інспекції не надсилалися.

Відповідно до п.п. 4.9 п. 4 Порядку № 464, державні інспектори проводять перевірки об'єкта в присутності керівника суб'єкта господарювання або уповноважених ним осіб.

Згідно з п.п. 4.13 п. 4 Порядку № 464, за результатами проведеної перевірки, в тому числі спільної з іншими органами державного нагляду (контролю), державним інспектором складається акт перевірки вимог природоохоронного законодавства (додаток 3).

При встановленні під час перевірки порушення суб'єктами господарювання вимог законодавства щодо охорони територіальних і внутрішніх морських вод від забруднення і засмічення (стаття 59 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення), крім акта перевірки, складається протокол про адміністративне правопорушення українською та англійською мовами відповідно до Положення про порядок обчислення розміру відшкодування та сплати збитків, заподіяних внаслідок забруднення із суден, кораблів та інших плавучих засобів територіальних і внутрішніх морських вод України, затвердженого наказом Мінекобезпеки України від 26.10.95 N 116, зареєстрованого в Мін'юсті України 27.12.95 за N 478/1014 (п.п. 4.19 п. 4 Порядку № 464).

В останній день перевірки два примірники акта перевірки підписуються державними інспекторами, які проводили перевірку, і всіма членами комісії (якщо перевірка проводилася комісією), керівником або уповноваженою особою суб'єкта господарювання. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта перевірки. У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт, про це зазначається в акті перевірки. Один примірник акта перевірки (з відповідними додатками) передається керівнику (уповноваженій ним особі) суб'єкта господарювання, про що на останній сторінці примірників акта перевірки робиться відповідна відмітка за підписом особи, яка отримала акт перевірки, із зазначенням посади, прізвища та ініціалів, а також дати одержання акта. Другий примірник акта перевірки зберігається в органі Мінприроди. У разі, якщо посадова особа або уповноважений нею представник суб'єкта господарювання відмовляється від отримання акта перевірки особисто, то такий акт передається через канцелярію суб'єкта господарювання (із зазначенням вхідного реєстраційного номера) або відправляється рекомендованим листом. До примірника акта, який зберігається в органі Мінприроди, додаються документи, що підтверджують факт поштового відправлення та вручення адресату акта перевірки. На підставі акта, який складено за результатами перевірки, протягом п'яти днів з дня її завершення, у разі виявлення порушень вимог природоохоронного законодавства складається припис про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища (додаток 4). Припис щодо усунення порушень природоохоронного законодавства складається у двох примірниках, один з яких не пізніше п'яти робочих днів з дня складення акта надається керівнику суб'єкта господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, другий з підписом такої особи залишається в органі Мінприроди, який здійснював перевірку.

Аналіз наведених норм та обставин, дає судовій колегії право на висновок, що відповідачем, в порушення вимог ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, направлення на проведення позапланової перевірки СТ "Утес" було надіслано факсом лише 17 липня 2012 року, тобто після початку проведення перевірки.

Також, судова колегія звертає увагу, що відповідачем не було направлено на адресу СТ "Утес" акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства.

В порушення вимог Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 року № 1264-XII, відповідачем проведена перевірка, в частині здійснення позапланового заходу, без згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.

Також, суд звертає увагу, що відповідачем наказ про проведення позапланової перевірки СТ "Утес" № 354 від 16.07.2012 року було прийнято після одержання останнім листа від позивача з відомостями про те, що відповідно до рішення загальних зборів від 20.05.2012 року з метою застереження падіння людей та автотранспорту з обриву на межі СТ здійснити обмеження обриву шляхом відсипання мінеральним ґрунтом валу, що огороджений. Тобто відповідачу на час прийняття вказаного наказу було відомо, що СТ "Утес" здійснило відсипання мінерального ґрунту навколо обриву біля моря.

Відповідно до п.п. 5.1 п. 5 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої Міністерством охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007 року № 149 (далі - Методика), розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення.

Згідно з п.п. 5.2 п. 5 Методики, основою розрахунків розміру шкоди від засмічення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що засмічена.

Відповідно до п.п. 5.5 п. 5 Методики, розмір шкоди внаслідок засмічення земель визначається за формулою 6: Р ШЗ = А х Б х Г ОЗ х П ДЗ х К ЗЗ х К НВ х К ЕГ, де Р ШЗ - розмір шкоди від засмічення земель, грн.; А - питомі витрати на ліквідацію наслідків засмічення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5; Б - коефіцієнт перерахунку, що при засміченні земельної ділянки побутовими, промисловими та іншими відходами дорівнює 10, а небезпечними (токсичними) відходами - 100. Г ОЗ - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала засмічення, грн./м 2; П ДЗ - площа засміченої земельної ділянки, м 2; К ЗЗ - коефіцієнт засмічення земельної ділянки, що характеризує ступінь засмічення її відходами, який визначається за додатком 6; К НВ - коефіцієнт небезпеки відходів, який визначається за додатком 5; К ЕГ - коефіцієнт еколого-господарського значення земель визначається за додатком 2.

Довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що зазнала засмічення, надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів (п.п. 5.6 п. 5 Методики).

Відповідно до п.п. 5.6.1, 5.6.2 п. 5.6 Методики, грошова оцінка земель, по яких не проведено її визначення, здійснюється за підпунктом 4.7.1 цієї Методики. Розрахована за підпунктом 4.7.1 цієї Методики грошова оцінка використовується в формулі (6) замість нормативної грошової оцінки земельної ділянки (Г ОЗ).

Довідку про віднесення земельної ділянки, що зазнала засмічення, до категорій за цільовим призначенням надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів (п.п. 5.8.2 п. 5.8 Методики).

Як встановлено матеріалами справи, 19.11.2012 року за вих. № 8-5-1/10276 Головним управлінням Держземагенства у м. Севастополі на адресу Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції було направлено лист з відомостями про те, що грошова оцінка 1 м.кв. станом на 01.01.2012 року становить 252,80 грн. (а.с.87).

Проте, зі змісту розрахунку розміру шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства України, здійсненого Державною Азово-Чорноморською екологічною інспекцією вбачається, що вказаний розрахунок був проведений останнім лише за наявності довідки Головного управління Держземагенства у м. Севастополі від 19.11.2012 року за вих. № 8-5-1/10276, що в своє чергу є порушенням вимог п.п. 5.8.2 п. 5.8 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що спростовують правомірність вимог позивача.

Виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 04.06.13 у справі № 827/909/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис А.С. Цикуренко

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва