Ухвала суду № 32838443, 01.08.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1339/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Донець В.А., Суддя-доповідач: Усенко В.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

01 серпня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Усенка В.Г,

суддів: Бистрик Г.М., Оксененка О.М.,

при секретарі Костюченко М.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Києві до Територіального управління Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві, треті особи: публічне акціонерне товариство «Київський завод «Радар», ОСОБА_2, ОСОБА_3 про скасування актів форми Н-5 та Н-1, зобов'язання призначити повторне спеціальне розслідування, -

ВСТАНОВИВ:

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Києві (далі - Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Територіального управління Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві, треті особи: публічне акціонерне товариство «Київський завод «Радар», ОСОБА_2, ОСОБА_3 у якому просило скасувати Акт спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-5 та Акт про нещасний випадок за формою Н-1 від 29.12.2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 квітня 2013 року в задоволенні вимог адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги адміністративного позову в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши представників сторін, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, наказом Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та місті Києві Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України від 22.08.2012 р. №2531-Т "Про призначення комісії зі спеціального розслідування нещасного випадку" призначено комісію для проведення спеціального розслідування нещасного випадку, який стався 22.08.2012 р. з адміністратором торгівельного залу Торгівельного центру ПАТ "Київський завод "Радар" ОСОБА_4.

Комісією зі спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 20.08.2012 р. о 18:20 год. на ПАТ "Київський завод "Радар", в акті форми Н-5 зроблено висновок про пов'язаність нещасного випадку з виробництвом, відповідно складено акт форми Н-1.

Акт форми Н-1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом підписаний членом комісії Ю.А. Судаком з окремою думкою.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні вимог адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що висновок комісії щодо пов'язаності нещасного випадку з виробництвом є обґрунтованим, оскільки комісією встановлено наявність організаційних причин настання нещасного випадку з ОСОБА_4, адміністратором торгового залу Торгівельного центру ПАТ "Київський завод "Радар", які полягали в недостатньому контролі директором Торгівельного центру "Радар" за дотриманням правил безпеки працюючими та невиконання самою потерпілою вимог Інструкції з питань охорони праці для всіх працюючих на підприємстві, в якій зазначено, що працівник повинен виконувати тільки ту роботу, яка доручена керівником, по якій працівник проінструктований.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що наказом від 22.08.2012 р. №2531-Т було призначено комісію зі спеціального розслідування нещасного випадку, наказами від 05.09.2012 р. №253 Т/1 та від 04.10.2012 р. №253-Т/2 термін спеціального розслідування продовжувався.

Комісією було встановлено, що 20.08.2012 р. адміністратор залу ОСОБА_4 о 12:35 год. приступила до роботи в Торгівельному центрі "Радар" на другу зміну, яка згідно з графіком, затвердженим директором торгівельного центру, мала тривати до 21:00 год.

В акті зазначено, що директор торгового центру ніяких додаткових доручень на зміну, які б виходили за межі службових обов'язків ОСОБА_4, останній не давала.

Розслідуванням встановлено, що близько 17:00 год. ОСОБА_4 занесла до підсобного приміщення кафе з поза його меж драбину щоб закріпити штори на вікно підсобного приміщення. О 18:20 год. бармени торгівельного залу почули гуркіт з підсобного приміщення та, зайшовши до нього, побачили лежачу без свідомості на підлозі ОСОБА_4

У подальшому ОСОБА_4 при свідомості було доставлено каретою швидкої до Київської міської клінічної лікарні №17, де вона померла ІНФОРМАЦІЯ_2 В акті також зазначено, що комісія не змогла визначити самого факту отримання травми.

Згідно з повідомленням Київського міського бюро судово-медичної експертизи від 17.09.2012 р. смерть ОСОБА_4 настала в результаті черепно-мозкової травми з переломом кісток черепу та крововиливами під оболонки головного мозку. З повідомлення убачається, що воно складене на підставі акта судово-медичного дослідження трупа від ІНФОРМАЦІЯ_2 №3627.

За результатами проведеного спеціального розслідування, на підставі пункту 15 Порядку комісією зроблено висновок, що нещасний випадок, який стався з ОСОБА_4, адміністратором залу Торговельного центру «Радар», є пов'язаним з виробництвом.

В акті форми Н-1 також зазначено, що основною причиною нещасного випадку стали недостатній контроль директором Торгівельного центру "Радар" за дотриманням правил безпеки працюючими та невиконання ОСОБА_4 вимог Інструкції з питань охорони праці №417 для всіх працюючих на підприємстві, в якій зазначено, що працівник повинен виконувати тільки ту роботу, яка доручена керівником, по якій працівник проінструктований.

Відповідно до пункту 47 Порядку за результатами спеціального розслідування складаються акти за формою Н-5 і Н-1 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом), картка за формою П-5 (у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) стосовно кожного потерпілого, а також оформляються інші матеріали спеціального розслідування, зазначені у пунктах 50 і 51 цього Порядку.

Усі види страхових виплат і соціальних послуг застрахованим та особам, які перебувають на їх утриманні відповідно до статті 25 Закону №1105-XIV провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду.

Положення пункту 15 Порядку, за яким обставинами, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов'язаний з виробництвом, є зокрема, перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці для виконанням потерпілим трудових (посадових) обов'язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття потерпілого на підприємство до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, в тому числі протягом робочого та надурочного часу (підпункт 2); виконання дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий, тобто дій, які не належать до його трудових (посадових) обов'язків, зокрема із запобігання виникненню аварій або рятування людей та майна підприємства, будь-які дії за дорученням роботодавця; участь у спортивних змаганнях, інших масових заходах та акціях, які проводяться підприємством самостійно або за рішенням органів управління за наявності відповідного розпорядження роботодавця (підпункт 7).

Відповідно до пункту 16 Порядку обставинами, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов'язані з виробництвом, є перебування за місцем постійного проживання на території польових і вахтових селищ (пункт 1); використання в особистих цілях без відома роботодавця транспортних засобів, устаткування, інструментів, матеріалів тощо, які належать або використовуються підприємством (крім випадків, що сталися внаслідок їх несправності, що підтверджено відповідними висновками) (пункт 2); погіршення стану здоров'я внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо), що підтверджено відповідним медичним висновком, якщо це не пов'язано із застосуванням таких речовин у виробничому процесі чи порушенням вимог щодо їх зберігання і транспортування, або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп'яніння, до настання нещасного випадку був відсторонений від роботи відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства або колективного договору (пункт 3); алкогольне, токсичне чи наркотичне сп'яніння, не зумовлене виробничим процесом, що стало основною причиною нещасного випадку за відсутності технічних та організаційних причин його настання, що підтверджено відповідним медичним висновком (пункт 4); вчинення кримінального правопорушення, що встановлено обвинувальним вироком суду або постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами (пункт 5); природна смерть, смерть від загального захворювання або самогубство (крім випадків, зазначених у пункті 15 цього Порядку), що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та/або відповідною постановою про закриття кримінального провадження (пункт 6).

Відповідно до статті 13 Закону №1105-XIV страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг (частина друга). Нещасний випадок або професійне захворювання, яке сталося внаслідок порушення нормативних актів про охорону праці застрахованим, також є страховим випадком (частина четверта). Порушення правил охорони праці застрахованим, яке спричинило нещасний випадок або професійне захворювання, не звільняє страховика від виконання зобов'язань перед потерпілим (частина п'ята). Факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України "Про охорону праці" (частина шоста). Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами (частина сьома).

Статтею 14 Закону №1105-XIV встановлено, що нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть (частина перша). Перелік обставин, за яких настає страховий випадок, визначається Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади (частина друга). В окремих випадках, за наявності підстав, Фонд соціального страхування від нещасних випадків може визнати страховим нещасний випадок, що стався за обставин, не визначених передбаченим частиною другою цієї статті переліком (частина третя).

"Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року №1232 (далі - Порядок) визначено процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах.

Згідно з пунктом 36 Порядку спеціальному розслідуванню підлягають, зокрема, нещасні випадки із смертельними наслідками.

Пунктом 38 Порядку встановлено, що спеціальне розслідування нещасного випадку (крім випадків, передбачених пунктом 39 цього Порядку) проводиться комісією із спеціального розслідування нещасного випадку утвореною територіальним органом Держгірпромнагляду за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку, у разі, коли нещасний випадок стався з фізичною особою-підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно, або внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (події) за погодженням з органами, представники яких входять до її складу.

Відповідно до пункту 41 Порядку спеціальне розслідування нещасного випадку проводиться протягом 10 робочих днів. У разі потреби зазначений строк може бути продовжений органом, який утворив спеціальну комісію.

Таким чином суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що комісією було встановлено настання нещасного випадку з ОСОБА_4 за наявності організаційних причин під час перебування працівника на робочому місці, суд вважає доводи позивача щодо не пов'язаності причин нещасного випадку з виробництвом необґрунтованими.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 квітня 2013 року - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий - суддя В.Г. Усенко

судді: Г.М. Бистрик

О.М. Оксененко

Головуючий суддя Усенко В.Г.

Судді: Бистрик Г.М.

Оксененко О.М.