Рішення № 32838197, 30.07.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2013 р. Справа № 911/2710/13

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-СВ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПРОМІНВЕСТГРУП" за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» та Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Надра» про визнання договорів недійсними в частині покупця та визнання покупцем,

представники:

позивача: не з'явилися;

відповідача: Астрейко В.В. (дов. б/н від 14.06.2013);

третьої особи 1: Кашуба А.В. (дов. № 25/15 від 20.03.2013);

третьої особи 2: Булавіна А.О. (дов. № 13-11-5657 від 26.04.2013).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні господарського суду Запорізької області знаходилась справа № 5009/4605/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПРОМІНВЕСТГРУП" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-СВ" про стягнення винагороди в сумі 20000,00 грн. та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-СВ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПРОМІНВЕСТГРУП" про визнання недійними договорів в частині покупця.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 09.01.2013 у справі № 5009/4605/12 у задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено частково, а саме: визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС-СВ» (вул. Профінтерна, буд. 33, м. Мелітополь, Запорізька область, 72312, код ЄДРПОУ 25222003) право власності на майно: будівля водневої станції № 1, інв. № 4, загальною площею 2 632,80 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Бровари, Промвузол масив, за ціною - 852 000,00 грн. разом з ПДВ; склад резервного обладнання інв. № 01, загальною площею 2 238,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Бровари, Промвузол масив за ціною -1 108 800,00 грн. разом з ПДВ; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРПРОМІНВЕСТГРУП»(вул. Лісова, буд. 22, м. Бровари, Київська область, 07400, код ЄДРПОУ 33212210) виконати умови договору від 07.12.2004р., шляхом передачі на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС-СВ» (вул. Профінтерна, буд. 33, м. Мелітополь, Запорізька область, 72312, код ЄДРПОУ 25222003) об'єктів: будівля водневої станції № 1, інв. № 4, загальною площею 2 632,80 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Бровари, Промвузол масив, за ціною - 852 000,00 грн. разом з ПДВ; склад резервного обладнання інв. № 01, загальною площею 2 238,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Бровари, Промвузол масив за ціною -1 108 800,00 грн. разом з ПДВ.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.06.2013 у справі № 5009/4605/12 рішення господарського суду Запорізької області від 09.01.2013р. скасовано; позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРПРОМІНВЕСТГРУП», м. Бровари, Київська область до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-СВ», м. Мелітополь, Запорізька області про стягнення винагороди за договором б/н від 07.12.2004р. в сумі 20000 грн залишено без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України; справу в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-СВ», м. Мелітополь, Запорізька області до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРПРОМІНВЕСТГРУП», м. Бровари, Київська область про визнання недійсним договорів купівлі-продажу від 31.03.2005р., від 20.04.2005р. в частині покупця та визнання покупцем ТОВ «Альянс-СВ» направити до господарського суду Запорізької області для розгляду з моменту прийняття позовної заяви.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.07.2013 справу № 5009/4605/12 передано за підсудністю до господарського суду Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.07.2013 справу прийнято до провадження суддею Черногузом А.Ф., присвоєно їй № 911/2710/13 та призначено її до розгляду на 23.07.2013.

23.07.2013 через канцелярію господарського суду Київської області надійшли клопотання Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Надра» № 1-4-8921 від 22.07.2013 та Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» б/н від 23.07.2013 про вступ у справу в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою від 23.07.2013 розгляд справи відкладено на 30.07.2013, залучено в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Надра» та Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Київ» .

В судовому засіданні 30.07.2013 суд заслухав пояснення представників відповідача та третіх осіб, вони проти позову заперечували. Позивач у судове засідання не з'явився.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. (Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»)

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про судове засідання та те, що реалізація норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом у сторін документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб'єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права подавати та витребовувати через суд докази, а також враховуючи положення п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, який визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом в межах наданих повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Оскільки, про розгляд справи сторони були належним чином повідомлені, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача та третіх осіб, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

Установив:

07.12.2004 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс-СВ" (сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРПРОМІНВЕСТГРУП" (сторона 2) було укладено договір, відповідно до п. 1.1. якого сторона 1 доручає, а сторона 2 зобов'язується від свого імені, в інтересах сторони 1 вчинити наступні юридичні дії: придбати у власність сторони 1 майно, а саме: цілісний майновий комплекс загальною площею 10000 кв.м. на наступних умовах: сторона 2 зобов'язується вжити всіх необхідних заходів для укладання договору купівлі-продажу об'єкта, діючи від свого імені, на користь та в інтересах сторони 1 з наступною передачею об'єкта стороні 1 за актом прийому-передачі об'єкту. Місцерозташування та ціна об'єкту додатково узгоджується стороною 2 зі стороною 1. Сторона 2 зобов'язана передати стороні 1 придбаний об'єкт до 31.12.2005 за актом прийому-передачі об'єкту.

На вчинення дій, визначених у п. 1.1. цього договору, сторона зобов'язується перерахувати стороні 2 кошти (необхідні для оплати вартості об'єкту) в наступному порядку: аванс у розмірі 250000,00 грн протягом 10 банківських днів з моменту набрання чинності цим договором; повна оплата здійснюється стороною 1 протягом 10 банківських днів після підписання сторонами акту прийому-передачі об'єкту. За вчинення дій, визначених у п. 1.1. цього договору, сторона 1 зобов'язується виплатити стороні 2 винагороду в наступному порядку: повна оплата здійснюється стороною 1 протягом 10 банківських днів після завершення робіт та підписання сторонами акту прийому-передачі об'єкту 50000,00 грн (п.п. 1.2., 1.3. договору).

Для забезпечення належного виконання умов договору 14.01.2005 Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс-СВ" було видано Товариству з обмеженою відповідальністю "УКРПРОМІНВЕСТГРУП" відповідну довіреність.

Додатковою угодою № 1 від 29.04.2005 до договору від 07.12.2004 до останнього внесено зміни, зокрема: п. 1.1. викладено у наступній редакції: сторона 1 доручає, а сторона 2 зобов'язується від свого імені, в інтересах сторони 1 вчинити наступні юридичні дії: придбати у власність сторони 1 майно, а саме: 1) склад резервного обладнання інв. № 01, загальною площею 2238,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, місто Бровари, Промвузол масив; 2) будівлю водневої станції № 1, інв. № 4, загальною площею 2632,80 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Промвузол масив; виконати будівельні та проектні роботи на об'єкті, за результатами проведених будівельних та проектних робіт передати у власність сторони 1 цілісний майновий комплекс загальною площею 10000 кв.м.; п. 1.1.5.: сторона 2 зобов'язана передати стороні 1 придбаний та завершений будівництвом та введений в експлуатацію, об'єкт за актом прийому-передачі робіт та об'єкту до 31.12.2009 тощо.

Додатковою угодою № 2 від 09.09.2008 до договору від 07.12.2004 внесено зміни до п. 1.1.5. договору, яким встановлено, що сторона 2 зобов'язана передати стороні 1 придбаний та завершений будівництвом та введений в експлуатацію об'єкт за актом прийому-передачі робіт та об'єкту до 01.04.2010.

Додатковою угодою № 3 від 22.11.2009 до договору від 07.12.2004 внесено зміни до п. 1.1.5. договору, яким встановлено, що сторона 2 зобов'язана передати стороні 1 придбаний та завершений будівництвом та введений в експлуатацію об'єкт за актом прийому-передачі робіт та об'єкту до 01.04.2011.

Проаналізувавши умови даного договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою даний договір є договором комісії.

Відповідно до ст. 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Статтею 1014 Цивільного кодексу України комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до акту взаєморозрахунків від 24.01.2005 за договором від 07.12.2004, підписаного сторонами, сторона 1 передає, а сторона 2 приймає у власність наступне майно: силовий трансформатор (ТМЗ 1000), силовий трансформатор (ТМЗ 1000). Пунктом 2 встановлено, що сторони дійшли згоди, що загальна вартість майна, що передається, становить - 250000,00 грн. Відповідно до п. 3 даного акту сторони домовились, що зазначене майно передається стороною 1 та приймається стороною 2 в рахунок авансового платежу, до якого зобов'язана сторона 1, у відповідності до п. 1.2. договору (в рахунок авансового платежу від суми коштів, що необхідні для оплати вартості об'єкту за договором).

31.03.2005 між Державою в особі Міністерства промислової політики України від імені якого діє Казенний завод порошкової металургії (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРПРОМІНВЕСТГРУП" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 891. Відповідно до п. 1.1. договору продавець продав, а покупець купив будівлю, а саме: будівля водневої станції № 1 інв. № 4 загальною площею 2632,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Україна, Київська область, місто Бровари, Промвузол масив.

20.04.2005 між Державою в особі Міністерства промислової політики України від імені якого діє Казенний завод порошкової металургії (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРПРОМІНВЕСТГРУП" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 1106. Відповідно до п. 1.1. договору продавець продав, а покупець купив будівлю, а саме: склад резервного обладнання інв. № 01 загальною площею 2238,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Україна, Київська область місто Бровари, Промвузол масив.

Позивач звернувся до господарського суду з вимогою про визнання зазначених договорів купівлі-продажу недійсними частині покупця, спираючись на те, що відповідач повинен передати придбане майно у власність позивача відповідно до умов договору від 07.12.2004.

Суд не погоджується з такою позицією позивача з наступних підстав. Хоча й відповідно до умов договору від 07.12.2004 відповідач повинен був придбати спірне майно за кошти позивача та в інтересах позивача, у зазначених вище договорах покупець Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРПРОМІНВЕСТГРУП" виступає як самостійний суб'єкт, оскільки у договорах купівлі-продажу немає посилання на те, що ці правочини вчинені в інтересах позивача, також відсутнє посилання на той факт, що купівля об'єкту здійсненна за кошти позивача.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено перелік умов дійсності правочину: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Оскільки сторонами не було порушено вимог законодавства при укладанні зазначених договорів, суд не вважає можливим задовольнити вимогу позивача про визнання їх недійсними в частині покупця. Крім того, господарський суд також зазначає, що невиконання або неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором комісії не може слугувати підставою для визнання недійсними договорів купівлі продажу, адже в тексті останніх нема посилання на зазначений договір комісій, а також не зазначено, що дані правочини здійснені на користь позивача.

За таких обставин, суд вважає вимоги позивача про визнання договорів купівлі продажу від 31.03.2005 № 891 та від 20.04.2005 № 1106 недійсними в частині покупця необґрунтованими, не підтвердженими належними та допустимим доказами, а відтак такими, що не підлягають задоволенню.

Крім того, 30.07.2013 представником третьої особи-2 через канцелярію господарського суду Київської області була подана заява про застосування строків позовної давності. Дана заява не приймається судом до уваги, адже суд не вбачає підстав для задоволення позову, а відтак відсутня потреба для вирішення питання про застосування строків позовної давності, адже вказана категорія може бути застосована лише у випадку встановлення судом факту наявності порушеного права позивача, яке підлягає захисту.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У позові відмовити повністю.

Суддя Черногуз А.Ф.