Рішення № 32838129, 30.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7203/13 30.07.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Домосвіт Трейд»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвесткомплекс Груп»

про стягнення 41 747,25 грн., -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Михайлюк І.М. (представник за довіреністю від 08.04.2013р.);

від відповідача: Захаров П.С. (представник за довіреністю № 3 від 30.01.2013р.).

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Домосвіт Трейд» (надалі - позивач) звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвесткомплекс Груп» (надалі - відповідач) 29 546,00 грн. основного боргу, 63,81 грн. 3% річних, 309,63 грн. пені та 11 818,40 грн. штрафу за Договором №ДТ 1-0 від 27.02.2013р.

Під час перебування справи у провадженні суду позивачем неодноразово змінювалися позовні вимоги. Так, відповідно до поданих уточнень позовних вимог вих. №200 від 15.05.2013р. позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 29 286,00 грн. основного боргу, 125,71 грн. 3% річних, 628,54 грн. пені та 11 714,40 грн. штрафу.

За змістом остаточних уточнень позовних вимог вих. №216 від 08.07.2013р. позивач просив стягнути з відповідача 29 286,00 грн. основного боргу, 272,54 грн. 3% річних, 1 340,22 грн. пені та 11 714,40 грн. штрафу.

Відповідно до п. 3.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Разом з тим, згідно п. 3.11. зазначеної постанови ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Тому, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про подачу позивачем заяв про збільшення позовних вимог і враховуючи виконання вимог ст. 22 ГПК України приймає до розгляду остаточні збільшені позовні вимоги.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов'язків за Договором повністю не виконав, вартість поставленого товару у строки визначені Договором не оплатив.

Відповідач надав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що позивачем було здійснено поставку товару за відсутності будь-якої технічної документації на нього та невідповідність поставленого товару будівельним нормам ДСТУ Б В.2.7-7-94, ДСТУ Б.В.2.6.-2.2009, ДСТУ Б.В.2.7-7:2008, що на думку відповідача, є порушенням умов Договору та ст.ст. 610, 611, 615 Цивільного кодексу України і як наслідок просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою судді Господарського суду міста Києва Мельника С.М. від 15.04.2013р. порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду, присвоєно №910/7203/13, розгляд справи було призначено на 22.05.2013р.

В судовому засіданні 22.05.2013р. у зв'язку з неявкою представника відповідача та витребуванням додаткових доказів по справі, розгляд справи було відкладено до 19.06.2013р.

Розпорядження керівника апарату Господарського суду міста Києва Кривенко О.М. №04-1/336 від 18.06.2013р. матеріали справи №910/7203/13 були передані на повторний автоматичний розподіл у зв'язку зі смертю судді Мельника С.М.

Проведеним 18.06.2013р. автоматичним розподілом, матеріали справи №910/7203/13 були розписані на суддю Морозова С.М.

Ухвалою судді Господарського суду міста Києва Морозова С.М. від 19.06.2013р. справу №910/7203/13 було прийнято до свого провадження, розгляд справи призначено на 09.07.2013р.

У зв'язку з витребуванням від сторін додаткових доказів по справі, судом оголошувалися перерви у судових засіданнях 09.07.2013р. та 16.07.2013р. Крім того, ухвалою суду від 09.07.2013р. було задоволено клопотання відповідача про витребування доказів та зобов'язано позивача надати належним чином засвідчені копії та оригінали (для огляду в судовому засіданні) технічної документації на товари, які були поставлені позивачем відповідно до умов Договору поставки №ДТ 1-0 від 27.02.2013р.

В судовому засіданні 30 липня 2013 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27 лютого 2013р. між позивачем (постачальник - за Договором) та відповідачем (покупець - за Договором) було укладено Договір № ДТ1-0 (надалі - Договір) за умовами якого позивач зобов'язувався передати у власність відповідача товар в асортименті, кількості та за цінами вказаними у видаткових накладних та рахунках, разом із усіма його при належностями та документами, що стосуються товару, а відповідач зобов'язувався прийняти товар і оплатити його на умовах Договору ( п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору ціна за товар, що постачається, вказується у видаткових накладних, специфікаціях та рахунках, які надаються постачальником та які є невід'ємною частиною Договору. Загальна орієнтована вартість Договору становить 100 000 грн. (в т. ч. ПДВ) (п. 2.2. Договору).

В п. 3.1. Договору сторони погодили, що якість товару гарантується виробником, постачальником, а в п. 4.1. Договору встановили, що товар поставляється покупцеві разом із усіма його при належностями та документами на умовах DDP (Інкотермс 2010).

Згідно п. 4.2. Договору товар поставляється покупцеві партіями, які не повинні перевищувати у грошовому вираженні 11 000 грн. (в т. ч. ПДВ).

Позивач, відповідно до умов Договору, поставив відповідачу товар на загальну суму 29 546,00 грн. відповідно до наступних видаткових накладних:

- Видаткова накладна №196 від 01.03.2013р. на суму 10 200,00 грн.

- Видаткова накладна №219 від 05.03.2013р. на суму 10 200,00 грн.

- Видаткова накладна №220 від 05.03.2013р. на суму 3 575,00 грн.

- Видаткова накладна №255 від 18.03.2013р. на суму 5 571,00 грн.

Належним чином засвідчені копії зазначених видаткових накладних містяться в матеріалах справи.

Товар був прийнятий відповідачем, про що свідчать підписи уповноважених довіреностями представників відповідача на вказаних видаткових накладних (належним чином засвідчені копії довіреностей №28/02/13 від 28.02.2013р., №04/03/13 від 04.03.2013р., №04-1/03/13 від 04.03.2013р., №07/03/13 від 07.03.2013р. знаходяться в матеріалах справи).

Згідно п. 5.1. Договору оплата за Договором передбачає розрахунок покупця з постачальником протягом 10 (десяти) календарних днів, з дати поставки товару покупцю.

Датою поставки є дата, зазначена та підписана обома сторонами у видатковій накладній, яка складена на момент надходження відповідної партії товару (п. 5.2. Договору).

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до частини 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Позивачем було направлено на адресу відповідача претензію вих. №188 від 26.03.2013р. на суму 29 546,00 грн. (докази направлення та отримання претензії знаходяться в матеріалах справи). Вказана претензія булла залишена без відповіді та задоволення зі сторонни відповідача.

Як стверджує позивач, що також не заперечується відповідачем, до укладення Договору №ДТ1-0 від 27.02.2013р. між позивачем та відповідачем у спрощеній формі було укладено Договір купівлі-продажу будівельних матеріалів (на умовах попередньої оплати). 22.02.2013р. відповідачем було здійснено оплату товару на суму 10 400,00 грн. та 1 560,00 грн. (довідка ПАТ «Радикал банк» № 1210/13 від 08.05.2013р. у справі), в той час як товару було поставлено на суму 10 140,00 грн. та 1 560,00 грн., у зв'язку з чим позивач зарахував різницю в сумі 260,00 грн. як часткову оплату товару за видатковою накладною №196 від 01.03.2013р.

Відповідач свої зобов'язання за Договором щодо оплати вартості отриманого ним товару не виконав належним чином, внаслідок чого у нього перед позивачем утворилась заборгованість в розмірі 29 286,00 грн. (29 546,00 грн. - 260,00 грн.).

Відповідач у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях по справі посилається на ненадання позивачем технічної документації на товар та його невідповідність будівельним нормам, а саме ДСТУ Б В.2.7-7-94, ДСТУ Б.В.2.6.-2.2009, ДСТУ Б.В.2.7-7:2008, що посвідчується відповідним сертифікатом відповідності. На підставі цього відповідач вважає, що поставка будівельного товару в розумінні п. 1.1. Договору не відбулась з вини позивача.

З такими висновками відповідача суд не погоджується виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Згідно ст. 674 Цивільного кодексу України відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами.

При аналізі розділу 28. «Будівельні матеріали, вироби та конструкції» Наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005 року №28 «Про затвердження Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні» судом встановлено, що зазначений будівельний товар не підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, про що також зазначено в листі вих. №71 від 27.09.2012р. виробника будівельного товару (ТОВ «Завод Ореол-1») (копія листа у справі). Крім того в матеріалах справи міститься належним чином засвідчена копія сертифікату відповідності № UA 1.090.0052476-12 від 06.04.2012р., зробленого заводом-виробником за власним бажанням, відповідно до якого будівельний товар відповідає вимогам ДСТУ Б В.2.7-7:2008.

Посилання відповідача на невідповідність будівельного товару ДСТУ Б В.2.7-7-94 визнається судом необґрунтованим, оскільки відповідно до Наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 24.06.2010р. № 232 ДСТУ Б В.2.7-7-94 "Будівельні матеріали. Вироби бетонні стінові дрібноштучні. Технічні умови" з 1 січня 2011 року втратили чинність на території України, а будівельні норми ДСТУ Б.В.2.6.-2.2009 є помилково зазначені відповідачем і тому судом не досліджувалося питання щодо відповідності будівельного товару зазначеним нормам.

Крім того, відповідно до п. 6.1. Договору при виявленні невідповідності якості товару складається відповідний рекламаційний акт за участю представників постачальника і покупця в місці і в момент приймання товару.

Доказів на підтвердження звернення до позивача з вимогами щодо якості будівельного товару відповідач не надав, відповідачем також не надано до матеріалів справи належним чином складеного рекламаційного акту, складеного відповідно до умов Договору, проте як свідчать підписи уповноважених довіреностями представників відповідача, товар був прийнятий останнім, про що також зазначається ним у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях по справі.

Відповідачем не надано також до матеріалів справи доказів на підтвердження повернення будівельних матеріалів, поставлених за договором, позивачу (листування, акти-повернення і т.п.), як того вимагав суд своєю ухвалою від 16.07.2013р.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Лист відповідача вих. №08/07 від 08.07.2013р., доданих до пояснень суд розцінює як спробу невиконання своїх зобов'язань за Договором, що є порушенням ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України

З урахуванням викладеного, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 29 286,00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем до стягнення з відповідача заявлено 272,54 грн. 3 % річних, 1 340,22 грн. пені та 11 714,40 грн. штрафу.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 2. ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 8.1., 8.2. Договору за несвоєчасну (п. 5.1. Договору) або неповну оплату товару, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на той час, від суми неоплаченої партії товару, за кожен день прострочення виконання своїх зобов'язань. За порушення зобов'язання стосовно своєчасності оплати поставленого товару, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 40%, який розраховується від суми партії поставленого, але неоплаченого товару.

Зважаючи на відсутність в матеріалах справи формул нарахування 3 % річних, пені та штрафу відповідно до п. 8.2. Договору, суд проводить власні розрахунки зазначених сум, які заявлені до стягнення з відповідача.

Таким чином, сума 3% річних за видатковою накладною №196 від 01.03.2013р. складає 10 200,00 грн. (сума поставки) - 260,00 грн. (часткова оплата (зарахування)) * 3%/ 365 * 119 (кількість днів прострочення з 11.03.2013р. по 07.07.2013р.) = 97,22 грн.

Сума 3% річних за видатковою накладною №219 від 05.03.2013р. складає 10 200,00 грн. (сума поставки) * 3%/ 365 * 114 (кількість днів прострочення з 16.03.2013р. по 07.07.2013р.) = 95,57 грн.

Сума 3% річних за видатковою накладною №220 від 05.03.2013р. складає 3 575,00 грн. (сума поставки) * 3%/ 365 * 114 (кількість днів прострочення з 16.03.2013р. по 07.07.2013р.) = 33,50 грн.

Сума 3% річних за видатковою накладною №255 від 18.03.2013р. складає 5 571,00 грн. (сума поставки) * 3%/ 365 * 101 (кількість днів прострочення з 29.03.2013р. по 07.07.2013р.) = 46,25 грн.

Сума пені за видатковою накладною №196 від 01.03.2013р. складає 10 200,00 грн. (сума поставки) - 260,00 грн. (часткова оплата (зарахування)) * 2 * 7,5% (облікова ставка НБУ)/ 365 * 91 (кількість днів прострочення з 11.03.2013р. по 09.06.2013р.) = 371,73 грн.

Сума пені за видатковою накладною №196 від 01.03.2013р. складає 10 200,00 грн. (сума поставки) - 260,00 грн. (часткова оплата (зарахування)) * 2 * 7,0% (облікова ставка НБУ)/ 365 * 28 (кількість днів прострочення з 10.06.2013р. по 07.07.2013р.) = 106,75 грн.

Сума пені за видатковою накладною №219 від 05.03.2013р. складає 10 200,00 грн. (сума поставки) * 2 * 7,5% (облікова ставка НБУ)/ 365 * 86 (кількість днів прострочення з 16.03.2013р. по 09.06.2013р.) = 360,49 грн.

Сума пені за видатковою накладною №219 від 05.03.2013р. складає 10 200,00 грн. (сума поставки) * 2 * 7,0% (облікова ставка НБУ)/ 365 * 28 (кількість днів прострочення з 10.06.2013р. по 07.07.2013р.) = 109,55 грн.

Сума пені за видатковою накладною №220 від 05.03.2013р. складає 3 575,00 грн. (сума поставки) * 2 * 7,5% (облікова ставка НБУ)/ 365 * 86 (кількість днів прострочення з 16.03.2013р. по 09.06.2013р.) = 126,35 грн.

Сума пені за видатковою накладною №220 від 05.03.2013р. складає 3 575,00 грн. (сума поставки) * 2 * 7,0% (облікова ставка НБУ)/ 365 * 28 (кількість днів прострочення з 10.06.2013р. по 07.07.2013р.) = 38,39 грн.

Сума пені за видатковою накладною №255 від 18.03.2013р. складає 5 571,00 грн. (сума поставки) * 2 * 7,5% (облікова ставка НБУ)/ 365 * 73 (кількість днів прострочення з 29.03.2013р. по 09.06.2013р.) = 167,13 грн.

Сума пені за видатковою накладною №255 від 18.03.2013р. складає 5 571,00 грн. (сума поставки) * 2 * 7,0% (облікова ставка НБУ)/ 365 * 28 (кількість днів прострочення з 10.06.2013р. по 07.07.2013р.) = 59,83 грн.

Сума штрафу (п. 8.2. Договору) за видатковою накладною №196 від 01.03.2013р. складає 10 200,00 грн. (сума поставки) - 260,00 грн. (часткова оплата (зарахування)) * 40% = 3 976,00 грн.

Сума штрафу (п. 8.2. Договору) за видатковою накладною № 219 від 05.03.2013р. складає 10 200,00 грн. (сума поставки) * 40% = 4 080,00 грн.

Сума штрафу (п. 8.2. Договору) за видатковою накладною № 220 від 05.03.2013р. складає 3 575,00 грн. (сума поставки) * 40% = 1 430,00 грн.

Сума штрафу (п. 8.2. Договору) за видатковою накладною № 255 від 18.03.2013р. складає 5 571,00 грн. (сума поставки) * 40% = 2 228,40 грн.

Отже, згідно наведених розрахунків, судом встановлено, що заявлені позивачем до стягнення сума 3% річних, пені та штрафу, є обґрунтованими, а тому враховуючи все вище викладене, позовні вимоги в справі №910/7203/13 підлягають задоволенню в повному обсязі та стягненню з відповідача суми основного боргу в розмірі 29 286,00 грн., суми 3% річних в розмірі 272,54 грн., 1 340,22 грн. пені та 11 714,40 грн. штрафу.

Судовий збір позивача, у розмірі 1 720,50 грн., відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про судовий збір», покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвесткомплекс Груп» (ідент. код 33885756, адреса: вул. В. Хвойки, 18/14, оф. 922, м. Київ, 04080) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Домосвіт Трейд» (ідент. код 37756470, адреса: вул. Гетьмана Сагайдачного,1, с. Крюківщина, Києво-Святошинський район, Київська область, 08136) 29 286,00 грн. (двадцять дев'ять тисяч двісті вісімдесят шість гривень 00 коп.) основного боргу, 272,54 грн. (двісті сімдесят дві гривні 54 коп.) 3% річних, 1 340,22 грн. (одну тисячу триста сорок гривень 22 коп.) пені, 11 714,40 грн. (одинадцять тисяч сімсот чотирнадцять гривень 40 коп.) штрафу та судовий збір у розмірі 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 коп.).

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 05.08.2013р.

Суддя С.М. Морозов