Рішення № 32838100, 06.08.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2013 р. Справа № 909/819/13 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І.М.

при секретарі судового засідання Дуб"юк Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "БАЙХІМ-УКРАЇНА", вул. О.Невського, буд 96, м. Радивилів, Радивилівський р-н, Рівненська обл., 35500, код ЄДРПОУ 32639354.

до відповідача: приватного підприємства "КОМПАНІЯ-ВІТ", вул. Карпатська, буд. 83, кв.1, м. Коломия, Івано-Франківська обл., 78200, код ЄДРПОУ 35547551.

про стягнення заборгованості у розмірі 3534,00 грн. з яких 3000 грн. - основного боргу, 254,46 грн.- процентів за користування коштами та 279,54 грн. втрат від інфляції.

встановив, що товариство з обмеженою відповідальністю "БАЙХІМ-УКРАЇНА" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до відповідача: приватного підприємства "КОМПАНІЯ-ВІТ" про стягнення заборгованості у розмірі 3534,00 грн. з яких 3000 грн. - основного боргу, 254,46 грн.- процентів за користування коштами та 279,54 грн. втрат від інфляції.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач всупереч приписам ЦК України, ГК України, не виконав взяті на себе зобов'язання по оплаті поставленого товару. Факт поставки товару позивач підтверджує видатковою накладною № 13/09-3 від 13.09.2010р, рахунком - фактурою № 08/09-4 від 08.09.2010 та податковою накладною № 428 від 13.09.2010р. (наявними в матеріалах справи).

За несвоєчасне виконання зобов'язання відповідачу нараховано річні та збитки від інфляції.

Відповідач в судове засідання не з'являвся, направив суду відзив на позовну заяву з якого вбачається, що щодо нарахування позивачем процентів за користування коштами та інфляційних втрат заперечує, основний борг ним сплачено (платіжне дорученням від 18.07.2013р. № 2110) .

Суд, розглянувши матеріали справи, вважає, що позов слід задоволити частково, в частині стягнення основного боргу в сумі 3000 грн. провадження у справі припинити, судові витрати стягнути з відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

При цьому суд врахував наступне:

13.09.2010. ТОВ "БАЙХІМ-УКРАЇНА" реалізувало ПП "Компанії-Віт" товар, а саме: превентол Ri50 у кількості 210 кг. на суму 9107,28 грн., що підтверджує видатковою накладною № 13/09-3 від 13.09.2010р, рахунком - фактурою № 08/09-4 від 08.09.2010 та податковою накладною № 428 від 13.09.2010р,

Відповідачем було здійснено часткові передоплати за поставлений товар на суму 6107,28 грн.

Позивач неодноразово направляв на адресу відповідача вимоги про сплату заборгованості. Як наслідок, станом на 16.07.13. ( на день подання позову) залишились невиконаними зобов"язання на суму 3000 грн.

З платіжного доручення №2110 від 18.07.13. долученого до відзиву до позову від 31.07.13. вбачається, що відповідач сплатив заборгованість в сумі 3000 грн.

Враховуючи викладене та те, що відповідачем після звернення позивача до суду було сплачено 3000 грн. основного боргу, що підтверджується платіжним дорученням № 2110 від 18.07.2013р., провадження у справі слід припинити в порядку п.1-1 ст.80 ГПК України, якою встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо, відсутній предмет спору.

Вимоги позивача в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат, враховуючи, що сторони не встановили строк оплати за поставлений товар, а вимога про оплату заборгованості на підставі, якої у боржника виникає обов'язок у семиденний строк виконати зобов'язання направлена позивачем 31.08.2011., підлягають частковому задоволенню, виходячи з норм ЦК України, якими передбачено право кредитора, у разі невиконання боржником зобов"янь у встановлені строки, застосувати правові наслідки.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

У відповідності до ст. 49 ГПК України з відповідача слід стягнути судовий збір.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 80, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

Стягнути з приватного підприємства "КОМПАНІЯ-ВІТ", вул. Карпатська, буд. 83, кв.1, м. Коломия, Івано-Франківська обл., 78200, код ЄДРПОУ 35547551 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "БАЙХІМ-УКРАЇНА", вул. О.Невського, буд 96, м. Радивилів, Радивилівський р-н, Рівненська обл., 35500, код ЄДРПОУ 32639354 - 157,81 грн. - трьох процентів за користування коштами, 12 грн. втрат від інфляції, 1720,50 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення основної заборгованості в сумі 3000 грн. провадження у справі припинити.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07.08.13

Суддя Скапровська І.М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Микитин Р. Р. 07.08.13