Ухвала суду № 32830513, 06.08.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/824/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Лапій С.М. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Чаку Є.В.

Літвіної Н.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Славутичі Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Вітава» до Державної податкової інспекції у м. Славутичі Київської області Державної податкової служби, Управління державної казначейської служби України у м. Славутич Київської області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23 травня 2013 року адміністративний позов ТОВ «Компанія «Вітава» до ДПІ у м. Славутичі Київської області ДПС, Управління державної казначейської служби України у м. Славутич Київської області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів - задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ДПІ у м. Славутичі Київської області ДПС звернулось до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, за наслідками господарської діяльності ТОВ «Компанія «Вітава» за період вересень 2010 - листопад 2012 року різниця між сумою податкових зобов'язань та податковим кредитом склала від'ємне значення.

В зв'язку з цим у позивача виникло право на бюджетне відшкодування, яке йому своєчасно та у строки, встановлені Законом України «Про податок на додану вартість» та Податковим кодексом України повернуто не було.

У наданих податковим органам деклараціях позивачем було зазначено суми до бюджетного відшкодування в розмірі 16 492 734, 63 грн.

Як зазначає позивач, на підставі Закону України «Про податок на додану вартість» та ПК України ДПІ у м. Славутичі Київської області ДПС було проведено виїзні та невиїзні перевірки дотримання позивачем вимог податкового законодавства з питань відшкодування ПДВ, за результатами яких складено і надано відповідні Довідки та Акти, якими підтверджено право позивача на бюджетне відшкодування ПДВ (усього підтверджено достовірність віднесення до бюджетного відшкодування суми у розмірі 16 423 751, 25 грн.).

Враховуючи зазначене, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом про стягнення сум бюджетного відшкодування ПДВ.

Пунктом 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з пп. 7.7.2 п. 7.7 статті 7 зазначеного Закону - якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;

залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Відповідно до пп. 7.7.4 п. 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації з відміткою податкового органу про її прийняття для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Відповідно до п. 200.1 статті 200 ПК України - сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.2 статті 200 ПК України - при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до п. 200.3 статті 200 ПК України - при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.4 статті 200 ПК України - якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 200.7 статті 200 ПК України встановлено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Компанія «Вітава» до ДПІ у м. Славутичі Київської області ДПС в період з вересня 2010 року по листопад 2012 року подано податкові декларації з податку на додану вартість з розрахунками сум бюджетного відшкодування: вересень 2010 року - 456 081, 00 грн., жовтень 2010 року - 763 298, 00 грн., грудень 2010 року - 298 304, 00 грн., лютий 2011 року - 256 817, 00 грн., березень 2011 року - 487 653, 33 грн., квітень 2011 року - 891 048, 00 грн., червень 2011 року - 597 865, 00 грн., липень 2011 року - 405 228, 00 грн., жовтень 2011 року - 428 681, 00 грн., листопад 2011 року - 152 225, 30 грн., грудень 2011 року - 400 076, 00 грн., січень 2012 року - 977 654, 00 грн., березень 2012 року - 775 937, 00 грн., квітень 2012 року - 751 470, 00 грн., травень 2012 року - 1 121 795, 00 грн., червень 2012 року - 544 283, 00 грн., липень 2012 року - 384 221, 00 грн., серпень 2012 року - 1 033 944, 00 грн., вересень 2012 року - 869 541, 00 грн., жовтень 2012 року - 1 896 444, 00 грн., листопад 2012 року - 3 000 169, 00 грн.

Відповідно до пп. 7.7.5 п. 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Згідно з п. 200.10 статті 200 ПК України - протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Пункт 200.11 статті 200 ПК України зазначає, що за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

ДПІ у м. Славутичі Київської області ДПС проведено позапланові виїзні перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за вересень 2010 року, жовтень 2010 року, грудень 2010 року, лютий 2011 року, березень 2011 року, квітень 2011 року, червень 2011 року, липень 2011 року, жовтень 2011 року, листопад 2011 року, грудень 2011 року, січень 2012 року, березень 2012 року, квітень 2012 року, травень 2012 року, червень 2012 року, липень 2012 року, серпень 2012 року, вересень 2012 року, жовтень 2012 року, та листопад 2012 року.

За результатами вказаних перевірок було складено довідки: від 30 листопада 2010 року № 714/23/30239245, якою підтверджено відображене позивачем у декларації за вересень 2010 року бюджетне відшкодування у сумі 456 081, 00 грн., від 18 січня 2011 року № 8/23/30239245, якою підтверджено відображене позивачем у декларації за жовтень 2010 року бюджетне відшкодування у сумі 763 298, 00 грн., від 18 березня 2011 року № 223/23/30239245 якою підтверджено відображене позивачем у декларації за грудень 2010 року бюджетне відшкодування у сумі 298 304, 00 грн., від 18 травня 2011 року № 405/23/30239245 якою підтверджено відображене позивачем у декларації за лютий 2011 року бюджетне відшкодування у сумі 256 817, 00 грн., від 15 липня 2011 року № 596/23/30239245, якою підтверджено відображене позивачем у декларації за березень 2011 року бюджетне відшкодування у сумі 294 973, 00 грн., від 05 серпня 2011 року № 641/23/30239245, якою підтверджено відображене позивачем у декларації за квітень 2011 року бюджетне відшкодування у сумі 891 048, 00 грн., від 02 вересня 2011 року № 675/23/30239245, якою підтверджено відображене позивачем у декларації за червень 2011 року бюджетне відшкодування у сумі 597 865, 00 грн., від 17 жовтня 2011 року № 865/23/30239245, якою підтверджено відображене позивачем у декларації за липень 2011 року бюджетне відшкодування у сумі 405 228, 00 грн., від 20 січня 2012 року № 22/23/30239245, якою підтверджено відображене позивачем у декларації за жовтень 2011 року бюджетне відшкодування у сумі 428 479, 00 грн., від 06 липня 2012 року № 136/22/30239245, якою підтверджено відображене позивачем у декларації за квітень 2012 року бюджетне відшкодування у сумі 751 470, 00 грн., від 19 вересня 2012 року № 239/23/30239245, якою підтверджено відображене позивачем у декларації за червень 2012 року бюджетне відшкодування у сумі 544 283, 00 грн., від 19 жовтня 2012 року № 294/15/30239245, якою підтверджено відображене позивачем у декларації за липень 2012 року бюджетне відшкодування у сумі 384 221, 00 грн., від 16 листопада 2012 року № 371/22/30239245, якою підтверджено відображене позивачем у декларації за серпень 2012 року бюджетне відшкодування у сумі 1 033 944, 00 грн., від 19 грудня 2012 року № 435/22/30239245, якою підтверджено відображене позивачем у декларації за вересень 2012 року бюджетне відшкодування у сумі 869 541, 00 грн., від 16 січня 2013 року № 13/22/30239245, якою підтверджено відображене позивачем у декларації за жовтень 2012 року бюджетне відшкодування у сумі 1 896 444, 00 грн., від 12 лютого 2013 року № 41/22/30239245, якою підтверджено відображене позивачем у декларації за листопад 2012 року бюджетне відшкодування у сумі 3 000 169, 00 грн., та акти: від 16 червня 2011 року № 530/23/30239245, яким підтверджено відображене позивачем у декларації за березень 2011 року бюджетне відшкодування у сумі 192 680, 33 грн., від 14 лютого 2012 року № 52/23/30239245, яким підтверджено відображене позивачем у декларації за листопад 2011 року бюджетне відшкодування у сумі 151 815, 30 грн., від 20 березня 2012 року № 18/22/30239245, яким підтверджено відображене позивачем у декларації за грудень 2011 року бюджетне відшкодування у сумі 351 391, 45 грн., від 12 квітня 2012 року № 47/22/30239245, яким підтверджено відображене позивачем у декларації за січень 2012 року бюджетне відшкодування у сумі 968 386, 00 грн., від 13 червня 2012 року № 112/22/30239245, яким підтверджено відображене позивачем у декларації за березень 2012 року бюджетне відшкодування у сумі 765 518, 17 грн., від 20 серпня 2012 року № 188/22/30239245, яким підтверджено відображене позивачем у декларації за квітень 2012 року бюджетне відшкодування у сумі 1 121 795, 00 грн.

Згідно висновків зазначених довідок та актів перевірок, при отриманні матеріалів, які не підтверджують дані обліку суб'єкта господарювання, що перевіряється, керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи щодо проведення позапланової виїзної перевірки відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та статті 78 ПК України.

Таким чином, усього податковим органом було підтверджено достовірність віднесення позивачем до бюджетного відшкодування суми в розмірі 16 423 751, 25 грн.

Відповідно до абз. 2 пп. 7.7.5 п. 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно з пп. 7.7.6 п. 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Підпункт 200.15 статті 200 ПК України містить аналогічну за змістом норму, відповідно до якої у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням. Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Також, згідно п. 200.13 статті 200 ПК України - на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

З матеріалів справи вбачається, що до моменту відкриття провадження в даній адміністративній справі позивачу було відшкодовано 294 510, 98 грн. у рахунок бюджетного відшкодування за грудень 2010 року.

Після відкриття провадження в даній справі судом першої інстанції, позивачем було отримано суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2010 року в розмірі 456 081, 00 грн.

Щодо посилань ДПІ у м. Славутичі Київської області ДПС в обґрунтування заперечень проти позову на те, що податковим органом здійснюється ретельне відпрацювання всіх сум податкового кредиту платника по ланцюгах постачання до виробника сировини шляхом проведення зустрічних звірок відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232 з метою усунення наявних розбіжностей в сумах податкового кредиту та податкових зобов'язаннях платника, суд зазначає наступне.

Підпунктом 7.7.5 п. 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено порядок дій податкового органу після отримання податкової декларації платника податку, а саме податковий орган наділено повноваженнями провести документальну невиїзну перевірку (камеральну) або позапланову виїзну перевірку (документальну) (за наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства).

Як встановлено судом, після отримання податкових декларацій з податку на додану вартість за відповідні періоди, поданих позивачем, ДПІ у м. Славутичі Київської області ДПС було проведено позапланові виїзні перевірки ТОВ «Компанія «Вітава», за результатами яких підтверджено право підприємства на бюджетне відшкодування за відповідні податкові періоди.

Крім того, в актах та довідках, складених за результатами перевірок податковим органом було зазначено про те, що при отриманні матеріалів, які не підтверджують дані обліку суб'єкта господарювання, що перевіряється, керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи щодо проведення позапланової виїзної перевірки відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та статті 78 ПК України.

Жодних доказів на підтвердження факту отримання матеріалів, які не підтверджують дані обліку ТОВ «Компанія «Вітава» апелянтом до суду надано не було.

Крім того, апелянтом не надано доказів (направлень, наказів, посвідчень) на підтвердження того, що станом на час розгляду справи проводяться відпрацювання всіх сум податкового кредиту позивача по ланцюгах постачання до виробника сировини шляхом проведення зустрічних звірок ТОВ «Компанія «Вітава» та його контрагентів.

Враховуючи вищевикладене, а також зважаючи на факт часткового погашення бюджетного відшкодування на користь позивача, колегія суддів приходить до висновку про те, що у позивача є законне право на отримання визначених у вказаних актах та довідках право на бюджетне відшкодування у відповідних розмірах.

Відповідно до вимог п.п. 1, 4 Положення про Державне казначейство України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1232 - територіальні органи Державного казначейства України, яке є урядовим органом державного управління, повертають кошти, помилково або надмірно зараховані до бюджету, за поданням органів стягнення, яким згідно із законодавством надано право стягнення до бюджетів податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.

Таким поданням органу стягнення у розумінні абз. 2 пп. 7.7.5, пп. 7.7.6 п. 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є висновок податкового органу із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

В той же час, як встановлено судом, всупереч вимог пп. 7.7.8 п. 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ДПІ у м. Славутичі Київської області ДПС у встановлений строк не виконано обов'язку щодо надання органу державного казначейства висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь позивача, чим порушено надані платнику податків права.

Колегія суддів звертає увагу на необґрунтованість посилань ДПІ у м. Славутичі Київської області ДПС щодо необхідності підтвердження сплати ПДВ до бюджету та неможливості здійснення бюджетного відшкодування до одержання результатів зустрічних звірок контрагентів позивача, проведених за запитом податкового органу, оскільки така вимога не передбачена Законом України «Про податок на додану вартість» та ПК України.

Крім того, позивач не може нести відповідальність та зазнавати обмеження своїх прав за можливе недобросовісне виконання контрагентами їх обов'язку щодо сплати податків.

У постанові Верховного Суду України від 24 лютого 2009 року у справі за позовом ЗАТ «Авангард» до ДПІ та ГУ Державного казначейства в Івано-Франківській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення та спонукання до вчинення дій, зокрема, вказано, що у разі невідшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, тому способом захисту цього права має бути вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості).

Відповідно до вимог ч. 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України - рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Таким чином, належним та достатнім способом відновлення порушених прав позивача у сфері публічно-правових відносин є задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності ДПІ у м. Славутичі Київської області ДПС та стягнення на користь позивача заявленої суми бюджетного відшкодування.

Враховуючи зазначене, правомірним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.

Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Славутичі Київської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 травня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Літвіна Н. М.

Чаку Є.В.