Ухвала суду № 32826048, 30.07.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/6203/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

30 липня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів - Ісаєнко Ю.А. та Безименної Н.В.,

при секретарі - Січкаренко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БДО Лігал Україна» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БДО Лігал Україна» до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.11.2012 р. №0005872260 та від 14.03.2013р. №0001452250, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БДО Лігал Україна» (далі - позивач або ТОВ «БДО Лігал Україна») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби (далі - відповідач або ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.11.2012 р. № 0005872260 та від 14.03.2013р. №0001452250.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2013 року у задоволенні адміністративний позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанова суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва ДПС було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача ТОВ «БДО Лігал Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Логокомп» за період з 01.08.2011 р. по 31.08.2011 р.

За наслідками зазначеної перевірки відповідачем було складено Акт перевірки від 10.10.2012 р. № 438/22-604/36336456, в якому встановлено порушення позивачем вимог п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за період з 01.08.2011 р. по 31.08.2011 р. на суму 335 906,00 грн.

На підставі встановлених в Акті перевірки порушень позивачем вимог податкового та іншого законодавства, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 30.11.2012 р. № 0005872260, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в загальній сумі 420 055,00 грн., в тому числі 335 906,00 грн. - за основним платежем, та 84 149,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

За наслідками адміністративного оскарження позивачем зазначеного податкового повідомлення-рішення від 30.11.2012 р. № 0005872260, рішенням ДПС у м. Києва про результати розгляду первинної скарги від 01.03.2013 р. № 2027/10/12-1-03 було залишено без змін оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 30.11.2012 р. № 0005872260 та збільшено суму застосованої штрафної (фінансової) санкції з податку на додану вартість визначену в податковому повідомленні-рішенні від 30.11.2012 р. № 0005872260 на 83 804,00 грн., внаслідок чого ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС було винесено податкове повідомлення-рішення від 14.03.2013 р. № 0001452250, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в загальній сумі 83 804,00 грн., в тому числі 0,00 грн. - за основним платежем, та 83 804,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Висновки податкового органу ґрунтується на тому, що такий контрагент позивача здійснював фінансово-господарську діяльність поза межами правового поля, товариство не набуло цивільної право-дієздатності, взаємовідносини ТОВ «Логокомп» з іншими контрагентами були вчинені без наміру створення реальних правових наслідків, а тому є фіктивними, внаслідок чого в даному випадку не можуть виникати як податкові зобов'язання так і податковий кредит.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції погодився з висновком податкового органу про порушення позивачем норм податкового законодавства.

Колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону N 996-XIV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Так, між ТОВ «БДО Лігал Україна», в особі директора ОСОБА_2, було укладено договір з ТОВ «Логокомп», в особі директора ОСОБА_3, про надання послуг від 23.06.2011 р.

На виконання умов вказаного договору виписано на адресу позивача акти прийому-передачі послуг та податкові накладні, які використані останнім для формування валових витрат та податкового кредиту.

Як свідчать матеріали справи, договір, акти прийому-передачі послуг та податкові накладні за господарською операцією між позивачем та ТОВ «Логокомп» підписано від імені останніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Обґрунтовуючи нікчемний характер договорів, відповідач посилався на вирок Печерського районного суду м. Києва від 21.10.2010 по кримінальній справі №1-786.10 по обвинуваченню ОСОБА_3 (засновника ТОВ «Логокомп») у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.205 ч.2, 358 ч.2 КК України.

Вироком Печерського районного суду м. Києва від 21.10.2010 у кримінальній справі №1-786.10 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.205 ч.1, 358 ч.2 КК України та встановлено, що після реєстрації ТОВ «Логокомп», ТОВ «Ековент 2000», ТОВ «Трейдпостач ТС» ОСОБА_3 самостійно та від імені ОСОБА_4 та ОСОБА_5, підприємницьку діяльність не здійснював, угод фінансового характеру не складав, печатками підприємств не користувався, а реєстраційні та установчі документи зазначених підприємств передав невстановленій досудовим слідством особі, що надало змогу невстановленим особам вести незаконну господарську діяльність та отримувати дохід.

З огляду на зазначене, колегія суддів не може погодитися з доводами апелянта, що вказаний вирок не має ніякого відношення до справи, так як винесений на декілька років раніше, а ніж мали місце вказані правовідносини, оскільки, як вбачається з вказаного вироку ОСОБА_3 не мав на меті здійснювати господарську діяльність підприємства, збув підроблені ним статут та інші документи за грошову винагороду невстановленій слідством особі.

Приймаючи до уваги, що податковим органом досліджувалось питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Логокомп» за період з 01.08.2011 р. по 31.08.2011 р. та перевірка первинних документів за підписом особи, яка у встановленому законом порядку була визнана винною у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.205 ч.1, 358 ч.2 КК України, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що контрагент позивача був створений в порушення вимог Господарського кодексу України.

Так, відповідно до ч. 1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, дана норма визначає преюдиційні підстави звільнення осіб, які беруть участь у справі, від доказування обставин з метою досягнення процесуальної економії - за наявності цих підстав у суду не буде необхідності досліджувати докази для встановлення певних обставин.

Слід зазначити, що акт прийому-передачі послуг, підписаний між позивачем та ТОВ «Логокомп» містить лише посилання на надані послуги відповідно до умов договору від 23.06.11р. Складені акти не містять будь-якої деталізації - у чому саме полягало виконання цих послуг, коли виконувались і який їх результат. Також, позивачем не було надано доказів ефективності придбаних послуг, що є звичайним економічним засобом визначення обґрунтованості/необґрунтованості придбання таких послуг.

В даному випадку, судом першої інстанції на підставі зібраних справі доказів у їх сукупності встановлено нездійснення господарських операцій позивача з його контрагентом ТОВ «Логокомп», в силу нездійснення останніми господарської діяльності. Первинні документи не розкривають зміст та обсяг господарських операції, з метою їх використання й господарській діяльності позивача, а отже не дають підстав для їх відображення у податковому обліку позивача.

Враховуючи, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

За таких обставин, оскільки доводи апеляційної скарги спростовуються висновками суду першої інстанції та матеріалами справи, а суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БДО Лігал Україна» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: І.В. Федотов

Судді: О.М.Ганечко

Ю.А. Ісаєнко

.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Ганечко О.М.