Ухвала суду № 32830037, 30.07.2013, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/3783/13-ц Головуючий у 1 інстанції:Кухтей Р.В. Провадження № 22-ц/773/1015/13 Категорія:19 Доповідач: Федонюк С. Ю.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2013 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Федонюк С.Ю.,

суддів - Свистун О.В., Завидовської-Марчук О.Г.,

при секретарі - Губарик К.А.,

з участю:

позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна» про стягнення коштів, за апеляційною скаргою відповідача приватного акціонерного товариства (далі - ПрАТ) «АІСЕ Україна» на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 квітня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 квітня 2013 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Ухвалено стягнути з ПрАТ «АІСЕ Україна» в користь ОСОБА_1 14687,43 грн. суму коштів, внесених відповідно до угоди № 181227 від 11 грудня 2007 року

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати з ухваленням нового рішення про відмову в позові.

В судовому засіданні позивач апеляційну скаргу заперечив, просив її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомив, а тому суд розглянув справу у його відсутності.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу відповідача слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 11 грудня 2007 року між ОСОБА_1 та ЗАТ «АІСЕ Україна» (правонаступником якого є ПрАТ «АІСЕ Україна») було підписано угоду № 181227 на придбання автомобіля. За умовами даної угоди, відповідач гарантував позивачу як учаснику системи, що останній одержить право на отримання автомобіля «ЗАЗ Славута 1.2», поточна ціна якого на момент підписання угоди становила 26801 грн., за умови, що позивач виконає всі зобов'язання, які випливають з цієї угоди (а.с. 3-12).

Також судом першої інстанції встановлено, і це підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, яким суд дав правильну правову оцінку, що позивачем виконувалися всі умови угоди щодо сплати належних коштів (а.с. 5-18)

З матеріалів справи убачається, що відповідач листом від 30 липня 2008 року повідомив позивача про припинення випуску автомобіля «ЗАЗ Славута 1.2» з липня 2008 року та заміну на автомобіль «ВАЗ 21070» за вищою ціною (а.с. 22, 50).

Судом першої інстанції встановлено і не заперечується сторонами, що позивач ініціював розірвання даної угоди і така пропозиція була прийнята відповідачем, що підтверджується листом від 02 квітня 2009 року (а.с. 19).

Статтею 5 угоди передбачено право учасника системи розірвати договір до моменту отримання автомобіля.

Статтею 8 сторони узгодили, що Додатки № 1 та № 2 є невід'ємними частинами даної угоди і у випадку виникнення суперечностей між Угодою та Додатком № 2, перевагу мають положення Додатку № 2.

Відповідно до пункту 11.3 статті 11 Додатку № 2 «Правила функціонування Автоплану», якщо різниця в ціні зазначених моделей перевищує 20%, Учасник системи має право достроково розірвати угоду без сплати відступного за відмову від угоди, зазначеного в статті 16.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у позивача виникло право розірвання спірної Угоди на підставі пункту 11.3 статті 11 Додатку № 2, оскільки вартість нової моделі автомобіля, запропонованої відповідачем перевищує вартість вибраної позивачем при підписанні угоди моделі більше ніж на 20 %.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З огляду на встановлені обставини справи та викладені норми чинного законодавства, з врахуванням того, що сума, яка підлягає до стягнення відповідачем фактично визнається, колегія вважає, що суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та, застосувавши ті норми права, які підлягали до застосування, прийняв правильне рішення про стягнення з відповідача 14687,43 грн. на користь позивача, які були внесенні останнім відповідно до умов спірної угоди.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду, оскільки вони є власним тлумаченням відповідачем норм чинного законодавства, обставин справи та умов угоди.

Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.307, 310, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна» - відхилити.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 квітня 2013 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді