Постанова № 32828841, 06.08.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2013 року Справа № 904/2781/13 Вищий господарський суд України у складі: суддя Харченко В.М. - головуючий, судді Кондратова І.Д. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне підприємство № 23" Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.06.2013

зі справи № 904/2781/13

за позовом Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Дніпропетровськ (далі - відділення АМК України)

до комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне підприємство № 23" Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ (далі - Підприємство)

про стягнення штрафу та пені.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - Солотковська-Сотник О.Й.;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2013 року відділення АМК України звернулося з позовом, згідно з яким, уточнивши свої вимоги, просило стягнути з Підприємства 5000,00 грн. штрафу та 4725,00 грн. пені.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2013 у справі № 904/2781/13 (суддя Колісник І.І.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.06.2013 (колегія суддів у складі: суддя Лотоцька Л.О. - головуючий, судді Бахмат Р.М. і Євстигнеєв О.С.), позов задоволено. Стягнуто з Підприємства в доход загального фонду державного бюджету України 5000,00 грн. штрафу та 4725,00 грн. пені.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Підприємство просить скасувати рішення господарського суду від 14.05.2013, постанову апеляційного господарського суду від 18.06.2013 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Скарга мотивована тим, що рішення у справі прийняті судами з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідного висновку суд дійшов на підставі такого.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 18.12.2012 відділенням АМК України було прийнято рішення № 127/01-12/07-12 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 107/07-10-1/12 (далі-Рішення), яким визнано, що Підприємство в 2011 році та в поточному періоді 2012 року займає монопольне (домінуюче) становище на ринку надання прав на використання місць загального користування будівель, для розміщення та подальшого обслуговування в них телекомунікаційного обладнання, в територіальних межах АНД, де розміщений житловий фонд комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 23, оскільки на цьому ринку у нього немає жодного конкурента. Також визнано, що дії Підприємства щодо встановлення операторам телекомунікацій економічно необґрунтованого розміру оплати за надання права на використання місць загального користування будівель, для розміщення та подальшого обслуговування в них телекомунікаційного обладнання і різних цін за надання послуг використання допоміжних приміщень будинків та споруд житлових будинків комунальної власності для монтажу та експлуатації телекомунікаційного обладнання по рівнозначних договорах без об'єктивно виправданих підстав, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 та частинами першою та другою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання права використання місць загального користування будівель, для розміщення в них телекомунікаційного обладнання, шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку і різних цін до рівнозначних угод з покупцями без об'єктивно виправданих на те причин. За вказані порушення на позивача був накладений штраф у загальному розмірі 5 000,00грн., який підлягав сплаті у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Судами також встановлено, що копію рішення № 127/01-12/07-12 позивачем надіслано відповідачу листом від 20.12.12 та отримано останнім 28.12.12, тобто кінцевий строк оплати штрафу сплив 28.02.13.

У цьому зв'язку судами також було встановлено, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2013 у справі № 904/976/13-г, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.03.2013, було відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним Рішення.

Частиною другою ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що рішення органів Антимонопольного комітету України є обов'язковими до виконання.

Відповідно до частини п'ятої ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу, відповідного рішення (постанови) господарського суду.

У зв'язку з невиконанням відповідачем рішення відділення АМК України від 18.12.2012, позивач, уточнивши свої вимоги, наполягав на стягненні з відповідача 9725,00 грн., з яких: 5000,00 грн. штрафу за порушення з боку останнього законодавства про захист економічної конкуренції та 4725,00 грн. пені, нарахованої відповідно до частини п'ятої ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та із застосуванням законодавчого обмеження її максимального розміру, за період з 01.03.2013 по 06.03.2013 та з 19.03.2013 по 14.05.2013 включно.

Сукупності встановлених по справі обставин суди дали належну оцінку і, з урахуванням вимог ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", обґрунтовано взявши до уваги відсутність даних про добровільне виконання рішення АМК України відповідачем, дійшли правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову шляхом стягнення з відповідача суми несплачених штрафу та пені за означений період.

Доводи Підприємства, згідно з якими останнє стверджувало, що за період з моменту винесення рішення судом першої інстанції та до початку здійснення його апеляційного перегляду позивач безпідставно нарахував йому пеню, були перевірені судами, які обґрунтовано не взяли їх до уваги, оскільки вони не узгоджувалися з положеннями статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Враховуючи зазначене, а також з огляду на те, що інші наведені у касаційній скарзі доводи висновків попередніх судових інстанцій не спростовують, суд не бере їх до уваги і вважає, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам чинного законодавства і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2013 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.06.2013 у справі № 904/2781/13 залишити без змін, а касаційну скаргу комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне підприємство № 23" Дніпропетровської міської ради - без задоволення.

Суддя В. Харченко

Суддя І. Кондратова

Суддя Б. Львов