Ухвала суду № 32828152, 23.07.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2013 р. справа № 2а/0470/10950/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Щербака А.А.

суддів: Малиш Н.І. Дурасової Ю.В.

за участю секретаря судового засідання: Стельмашової Я.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2012року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Індарстріал Гарант» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Індарстріал Гарант» звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.08.2012 року № 0001892200.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2012року позов задоволено.

Суд постановив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 30.08.2012 року № 0001892200, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Індастріал Гарант» з податку на прибуток підприємств у розмірі 321 211,22 грн.

Постанова обґрунтована тим, що відображені ТОВ «Індастріал Гарант» суми від'ємних фінансових результатів (збитків) виникли за рахунок того, що загальна сума витрат, понесених (нарахованих) внаслідок придбання цінних паперів, перевищувала загальну суму доходів, отриманих (нарахованих) від продажу (відчуження) цінних паперів протягом звітних періодів, а в подальшому такі від'ємні фінансові результати переносилися на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами наступних звітних періодів у порядку, визначеному Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Податковим кодексом України.

Судом першої інстанції зазначено, що жодною нормою Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Податкового кодексу України не передбачено нарахування в податковому обліку витрат від операцій з цінними паперами в залежності від віднесення таких операцій до поточних або довгострокових інвестицій в бухгалтерському обліку.

Факт реалізації або не реалізації придбаних цінних паперів протягом 1 року з моменту їх придбання та віднесення операцій з придбання цінних паперів до поточних або довгострокових інвестицій не впливає на відображення в податковому обліку витрат від операцій з цінними паперами.

Також зазначено, що операції купівлі-продажу цінних паперів, які були здійснені позивачем, відносяться до операцій з торгівлі цінними паперами та підлягають оподаткуванню в порядку, встановленому п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування

прибутку підприємств» та п. 153.8 ст. 153 Податкового кодексу України, незалежно від того, чи були придбані акції реалізовані протягом року та чи відносяться такі операції до поточних або довгострокових інвестицій.

Відповідачем подана апеляційна скарга, просить оскаржену постанову скасувати, в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не було враховано те, що підприємством були придбані цінні папери, які не були реалізовані протягом більше року, тобто спірні операції не є операціями з торгівлі цінними паперами в розумінні п. 7.6.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», та відповідно не підлягали окремому податковому обліку за правилами встановленими п. 7.6 ст. 7 вказаного закону та п. 153.8 Податкового кодексу України.

Представник відповідача до суду не звився, повістку отримав 24.01.2013р.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, справи, на підставі акту перевірки № 2142/223/36162971 від 07.08.2012 року, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.08.2012 року № 0001892200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 269517,56грн. за основним платежем та 42693,66 за штрафними (фінансовими) санкціями.

Актом перевірки встановлено заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток на 269 517, 56 грн.; необґрунтоване відображення від'ємного фінансового результату попереднього звітного періоду: в 2010 році - 1 770 238 337 грн., в 2011 році - 2 286 266 912 грн., в 2012 році - 2 285 849 395 грн.

В обґрунтування висновків акту камеральної перевірки відповідачем зазначено, що згідно аналізу податкової звітності підприємства, а саме: додатків КЗ в період з 09 місяців 2009 по І квартал 2011 роки та додатків ЦП в з II кварталу 2011 року по І півріччя 2012 року, підприємством було придбано цінні папери, які не були реалізовані на протязі більше одного року: на суму 1 770 238 337 грн. в періоді з 01.10.2009 року по 30.06.2012 року та на суму 515 592 675 грн. з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року, тобто не є операціями з торгівлі цінними паперами в розумінні пп. 7.6.2 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», і відповідно не підлягали окремому податковому обліку за правилами, встановленими п. 7.6 ст. 7 цього закону.

На думку відповідача вищевказане також передбачено п. 153.8 ст. 153 Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Фактичні обставини справи, які полягають в тому, що позивачем здійснено витрати на придбання цінних паперів сторонами не заперечується та підтверджується копіями договорів купівлі-продажу цінних паперів та додатковими угодами до них, які знаходяться у матеріалах справи, а саме: № 652-Б від 24.11.2008 року, № 1356-Б від 24.11.2008 року, № 1473-Б від 16.12.2008 року, № 1014-Б від 16.12.2008 року, № 71-Б від 04.02.2009 року, № 508-Б від 30.03.2009 року, № 509-Б від 30.03.2009 року, № 510-Б від 30.03.2009 року, № 511-Б від 30.03.2009 року, № 512-Б в04.02.2009ід 30.03.2009 року, № 840-Б від 06.07.2099 року, № 843-Б від 22.09.2009 року, № 849-Б від 23.09.2009 року, № 858-Б від 24.09.2009 року, № 1421-Б від 30.09.2009 року, № 89-Б від 04.02.2010 року, № 894-Б від 15.09.2010 року, № 933-Б від 28.09.2010 року, № 62-Б від 26.01.2011 року.

Податковий облік операцій з цінними паперами до 01.04.2011p., регулюється п. 7.6. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», після 01.04.2011р. пп. 153.8, 153.9 ст. 153 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 7.6.1 пункту 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів.

У підпунктах 7.6.3 та 7.6.4 цього ж пункту визначено, що під терміном «витрати» слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсацію їх вартості, а під терміном «доходи» - суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та деривативів, збільшену на вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Пунктом 153.8 статті 153 Податкового кодексу України в редакцій цієї статті, яка діяла до на час виникнення спірних правовідносин, регулюється облік операцій з торгівлі цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами, а також встановлюються окремі правила податкового обліку як для професійних учасників ринку (торговців цінними паперами), так і для інших платників податків у частині операцій, що здійснюються на фондових біржах.

Пунктом 153.8 статті 153 Податкового України визначено, що платник податку веде відокремлений облік фінансових результатів операцій з цінними паперами в розрізі окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, в тому числі окремий облік операцій з цінними паперами, придбаними під час їх розміщення, повторного продажу емітентом чи в результаті здійснення внеску до статутного капіталу. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Для цілей п. 153.8 ст. 153 ПК України під терміном «доходи» слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів, деривативів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, а також вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням. До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Під терміном «витрати» слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю (у тому числі емітенту, крім придбання під час первинного розміщення) цінних паперів, деривативів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Таким чином, суд першої інстанцій дійшов до вірного висновку, що до складу витрат в окремому обліку включаються будь-які витрати на користь будь-якого продавця у межах операцій з цінними паперами, в тому числі від'ємний фінансовий результат з торгівлі цінними паперами в минулих податкових періодах.

Висновки суду першої інстанції відповідають правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 11.04.2011 року по справі № 21-23а11, згідно якої формування витрат на придбання цінних паперів не пов'язується з фактом їх наступного продажу (моментом продажу).

Таким чином, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2012року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Індарстріал Гарант» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст рішення виготовлений 31 липня 2013 року.

Головуючий: А.А. Щербак

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: Ю.В. Дурасова