Постанова № 32828140, 18.06.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2013 р. справа № 436/5532/12(2а/436/116/12)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.

суддів: Дадим Ю.М. Богданенка І.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у місті Дніпропетровську ради на постанову Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 02 серпня 2012 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у місті Дніпропетровську ради про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати дії відповідача щодо розрахунку призначеної щорічної допомоги на оздоровлення, згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2008р., 2009р., 2010р. - неправомірними та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити недоплачену щорічну допомогу на оздоровлення за 2008., 2009р., 2010 р. згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 02 серпня 2012 р. позовні вимоги задоволено. Визнано дії Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у місті Дніпропетровську ради щодо розрахунку ОСОБА_1 призначеної щорічної допомоги на оздоровлення, згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2008р., 2009р., 2010р. - неправомірними. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у місті Дніпропетровську ради здійснити перерахунок ОСОБА_1 недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2008р., 2009р., 2010р. згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року з урахуванням компенсації (упущеної вигоди) нарахованої згідно Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків їх виплати" "Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Постанови "Про внесення змін у Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати". Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у місті Дніпропетровську ради на користь ОСОБА_1 збитки - недоплачену щорічну допомогу на оздоровлення за 2008р., 2009р., 2010р. з урахуванням компенсації (упущеної вигоди), нарахованої згідно Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків їх виплати" "Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Постанови "Про внесення змін у Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати".

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать, що ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 04 січня 2011 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у місті Дніпропетровську ради про зобов'язання вчинити певні дії було залишено без розгляду.

Проте, ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2012 року ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 04 січня 2011 року в частині залишення без розгляду позовних вимог за 2010 рік скасовано та матеріали справи направлено до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі в частині позовних вимог за період 2010 року.

При цьому, при винесенні оскаржуваної постанови, судом першої інстанції було вирішено позовні вимоги за 2008 та 2009 роки, які відповідно до матеріалів справи були залишені без розгляду.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови з вирішенням позовних вимог за 2010 рік.

Судом встановлено та відповідачем не заперечувалось, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, 2 категорії, що підтверджується копією посвідчення. Яка міститься в матеріалах справи Серії НОМЕР_1 (а.с.8).

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 48 Закону №796 учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС мають право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення, яка виплачується в таких розмірах: інвалідам I і II групи - п'ять мінімальних заробітних плат; інвалідам III групи, дітям-інвалідам - чотири мінімальні заробітні плати; учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії - п'ять мінімальних заробітних плат; учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії - три мінімальні заробітні плати. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Відповідно до листа відповідача від 20.12.2010 року № 4815, який міститься в матеріалах справи, відповідачем щорічна допомога на оздоровлення за 2010 рік була призначена позивачу у в розмірі 75,00 грн. (а.с.10-11). При нарахуванні щорічної допомоги на оздоровлення відповідач керувався постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Положенням Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» надано право Кабінету Міністрів України у 2010 році встановлювати розмір соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними програмами.

В 2010 році нормативні акти Кабінету Міністрів України з приводу встановлення розмірів виплат одноразової допомоги на оздоровлення особам, визначеним ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не приймалося.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у 2010 році нарахування одноразової допомоги на оздоровлення повинно здійснюватися відповідно до ст. 48 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Застосування відповідачем положень постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 при нарахуванні одноразової допомоги на оздоровлення суперечить положенням Закону № 796 та не може бути віднесено до реалізації права визначеного Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік».

Враховуючи вищевикладене, відповідач повинен був нарахувати та виплатити позивачу щорічну допомогу на оздоровлення у 2010 році в розмірі встановленому ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Таким чином висновки суду першої інстанції щодо виплати одноразової допомоги у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат за 2010 рік є обґрунтованими.

Враховуючи вирішення судом першої інстанції позовних вимог в частині за 2008-2009 роки, які були залишені без розгляду, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у місті Дніпропетровську ради - задовольнити частково.

Постанову Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 02 серпня 2012 р. - скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у місті Дніпропетровську ради щодо нарахування та виплати на користь ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік у неповному обсязі - неправомірними.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у місті Дніпропетровську ради здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік, у відповідності до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи», в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, за відрахуванням виплачених сум.

Постанова набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко