Постанова № 32828043, 29.07.2013, Апеляційний суд міста Києва

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

№33/796/1043/2013

29 липня 2013 року м. Київ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Суддя Апеляційного суду м. Києва Стрижко С.І., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 29 травня 2013 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, за ч. 1 ст. 163-1 КпАП України, -

В С Т А Н О В И В:

З протоколу про адміністративне правопорушення убачається, що ОСОБА_2, працюючи в ТОВ «Сентос Централ Логістікс», за адресою: м. Київ, вул. Либідська, 1-А, порушила порядок ведення податкового та бухгалтерського обліку, а саме: занизила податок на додану вартість на суму 68.658, 00 грн. та занизила податок на прибуток на загальну суму 72.091,00 грн., що відображено в акті податкової перевірки від 08.04.2013 року № 199/1-22-70-35982565, а відтак своїми діями ОСОБА_2 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 29 травня 2013 року ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 85 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням судді, ОСОБА_2 подала до Апеляційного суду м. Києва скаргу, в якій зазначає про необґрунтованість постанови суду, порушення норм процесуального права, у тому числі ст. ст. 254, 256 КУпАП під час розгляду справи по суті та невідповідність висновків судді матеріалам та фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим просить постанову скасувати, а провадження по справі закрити.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог, апелянт зазначає, що фактично рішення по справі було прийнято на підставі акту перевірки, який лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факт виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом, на підставі якого можливо прийняти рішення по справі, оскільки рішення-повідомлення, що було винесено за вказаним актом, на даний час не набуло чинності та оскаржено до Державної податкової служби в м. Києві, та остаточне рішення за скаргою не прийнято.

Разом з апеляційною скаргою, скаржник подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому зазначає, що цей строк був пропущений ОСОБА_2 з поважних причин, оскільки на період розгляду адміністративної справи вона не отримала судову повістку з суду про час та місце розгляду матеріалу про адміністративне правопорушення та не змогла вчасно дізнатись про судове рішення та у передбачені законом строки подати апеляційну скаргу.

Розглянувши клопотання, суд приходить до висновку, що воно підлягає задоволенню, оскільки строк на апеляційне оскарження був пропущений ОСОБА_2 з поважних причин.

Заслухавши доповідь судді; пояснення захисника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Перевіряючи за апеляційною скаргою матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2, проте не даючи їм оцінку в частині доведеності чи недоведеності обставин, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення, суд апеляційної інстанції, приходить до висновку, що постанова судді підлягає скасуванню, а матеріали справи поверненню податковим органам на дооформлення для належного виконання вимог ст. ст. 254, 256 КУпАП та проведення додаткової перевірки з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

Більш того, згідно із вимогами ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один із яких під розписку вручається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності.

За таких обставин, суддя районного суду при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 278 КУпАП серед інших питань має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи.

Проте вказані вимоги закону дотримані та виконані не були.

Під час розгляду даної справи судом апеляційної інстанції встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_2 є таким, що не в повній мірі відповідає вимогам закону.

Так, як убачається з матеріалів справи, протокол про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності в присутності вказаної особи не складався, права, передбачені законом, їй не роз'яснювались, копія протоколу не вручалась.

Крім того, особа, яка притягувалась до адміністративної відповідальності з протоколом та правами, передбаченими ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, не була ознайомлена, не розписалася у ньому та не отримала копію протокол. Ці обставини були зазначені і в апеляції ОСОБА_2 та будь-якими матеріалами справи не спростовані.

До того ж, податковими органами при складенні протоколу про вчинення адміністративного порушення було не вірно зазначено її фактичну адресу проживання, а саме замість номеру будинку 31-б, у протоколі зазначений інший номер - 310.

Крім того відповідний акт перевірки ТОВ «Сентос Централ Логістікс» щодо додержання вимог чинного податкового законодавства України, на який є посилання у протоколі як на доказ доведеності винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, також не містить відповідних підписів керівника та головного бухгалтера даного підприємства, що свідчить про те, що даний акт для ознайомлення та підписання фактично даним особам не надавався, що також унеможливлювало забезпечення повного та всебічного розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Відтак, наведене свідчить про те, що складений відносно ОСОБА_2 адміністративний протокол, був оформлений з порушенням вимог ст. ст. 254, 256 КУпАП та повинен був бути повернутий до органу, який його склав, для дооформлення, оскільки не міг бути розглянутий по суті.

За таких обставин, постанову судді з цих підстав не можна визнати законною та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню з поверненням матеріалів справи про адміністративне правопорушення до податкових органів.

Більше того, в матеріалах справи наявні дані про оскарження винесеного на підставі акту перевірки ТОВ «Сентос Централ Логістікс» податкового повідомлення-рішення №0004322270 від 29.04.2013 року та відповідне рішення Державної податкової служби в м. Києві від 31.05.2013 року, про продовження строку розгляду первинної скарги генерального директора ТОВ «Сентос Централ Логістікс», ОСОБА_2

За таких обставин, наведене свідчить про те, що на час прийняття рішення судом першої інстанції щодо винуватості ОСОБА_2 відповідно до вимог ст. 54 Податкового кодексу України зазначене податкове повідомлення-рішення є неузгодженим, а відтак податковими органами не встановлено та у протоколі конкретно не зазначено, в чому саме та в якому розмірі ОСОБА_2 були допущені порушення у веденні податкового обліку, що також підлягає додатковій перевірці.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості надати оцінку в частині доведеності чи недоведеності обставин, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення, у зв'язку із чим приходить до висновку про необхідність проведення додаткової перевірки, під час якої необхідно всебічно, повно, і об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, що мають значення для прийняття правильного рішення, у тому числі і розглянути доводи апеляційної скарги щодо узгодженої суми податкових зобов'язань, після чого, за наявності до того законних підстав, направити матеріали на новий судовий розгляд.

З огляду на наведене, прийняте по справі судове рішення не можна визнати законним і обґрунтованим, а тому воно підлягає скасування з повернення справи відносно ОСОБА_2 до податкових органів.

Підстав для закриття провадження по справі на даний час суд апеляційної інстанції не вбачає, а тому апеляційна скаргу слід задовольнити частково.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 29 травня 2013 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 повернути до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби для дооформлення та проведення додаткової перевірки з послідуючим, при наявності для цього законних підстав, направленням на новий судовий розгляд з урахуванням положень ст. 38 КУпАП.

Суддя Апеляційного

суду м. Києва СтрижкоС.І.