Ухвала суду № 32826590, 22.07.2013, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"22" липня 2013 р.Справа № 921/502/13-г/9УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л.

Розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Микулинецький Бровар", вул. Набережна, 33, смт. Микулинці, Теребовлянський район, Тернопільська область, 48120

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланівецький цукровий завод", вул. Вишнівецька, 35, м. Ланівці, Ланівецький район, Тернопільська область, 47400

про cтягнення 5805 грн. 00 коп. заборгованості.

За участю представників сторін:

позивача: Фриз Андрій Володимирович - довіреність від 15.11.12 р.

відповідача: Дубно Ірина Юріївна, довіреність №1 від 18.07.13 р.

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки учасників судового процесу у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Судом в порядку ст.81-1 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання.

Суть справи: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Микулинецький Бровар", вул. Набережна, 33, смт. Микулинці, Теребовлянський район, Тернопільська область звернулося до господарського суду з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланівецький цукровий завод", вул. Вишнівецька, 35, м. Ланівці, Лановецький район, Тернопільська область про cтягнення 5805 грн. 00 коп. заборгованості.

Позов обґрунтовується оглянутими в судовому засіданні оригіналами та належним чином завіреними копіями: Договору на поставку пива, мінеральної води, безалкогольних напоїв, квасу від 16.07.2012р. №_/12; накладних №1876 від 07.08.2012р., №1986 від 16.08.2012р., №2060 від 25.08.2012р., №2210 від 11.09.2012р., №2385 від 20.09.2012р., №2370 від 27.09.2012р., №2536 від 05.10.2012р., №2595 від 16.10.2012р., №2671 від 17.10.2012р., №2715 від 06.10.2012р.; претензії; та іншими матеріалами.

Ухвалою господарського суду від 22.05.2013р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 11.06.2013 р. о 14 год. 30 хв.

В судовому засіданні 11.06.2013р. суд перейшов до розгляду справи по суті.

У відповідності до ст. 77 ГПК України, у зв'язку із необхідністю оцінки уже поданих та надання можливості сторонам подати додаткові докази, розгляд справи відкладався на 18.06.2012р. на 12 год. 40 хв. та на 22.07.2013р. на 11 год. 40 хв.

Строк вирішення спору у справі №921/502/13-г/9 встановлено по 20.07.2013р. За клопотанням позивача від 18.06.2013р., у зв'язку із закінченням терміну розгляду справи, суд, у відповідності до ст. 69 ГПК України, ухвалою від 18.06.2013р. строк вирішення спору продовжив на п'ятнадцять днів, до 04.08.2013р.

Уповноважений представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав повною мірою з підстав викладених у позовній заяві. Разом з тим, підтвердив погашення відповідачем заборгованості у розмірі 5805,00 грн.

Уповноважений представник відповідача в судове засідання прибула та надала суду клопотання №2013/07-18 від 18.07.2013р. (вх. № 12691 від 19.07.2013р.), про припинення провадження у справі в зв'язку із відсутністю предмету спору, посилаючись на погашення заборгованості в повному обсязі. На підтвердження чого надала оригінал платіжного доручення №1551 від 21.06.2013р. про сплату 5805,00 грн. боргу на рахунок ТОВ "Микулинецький Бровар".

Розглянувши матеріали справи, клопотання та докази сплати надані відповідачем, заслухавши доводи представника позивача, оцінивши представлені документи, суд дійшов висновку про припинення провадження у справі згідно п.п. 11 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Згідно із змісту ст. 1,2 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, фізичні особи - підприємці, а суд шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

За загальними положеннями цивільного законодавства зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є також дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Із змістом зазначеної норми кореспондуються і приписи частини 1 статті 174 ГК України відповідно до якої господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Як встановлено судом, 04.05.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Микулинецький Бровар", (далі по тексту, також, - Постачальник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ланівецький цукровий завод" (далі по тексту, також, - Покупець, відповідач у справі) укладено договір на поставку пива, мінеральної води, безалкогольних напоїв, квасу від 16.07.2012р. №_/12 (далі по тексту - Договір). За умовами п.1.1. Договору «Постачальник» зобов'язується протягом всього терміну дії Договору забезпечувати «Покупця» необхідною кількістю продукції, за його заявками, на умовах визначених Договором.

Асортимент, кількість, ціна та терміни поставки визначаються сторонами на кожну партію окремо. Документом, що підтверджує виникнення замовлення на кожну партію товару є погоджена Постачальником заявка Покупця, що надсилається Постачальником факсовим повідомленням або будь-яким іншим зручним для сторін способом.

Загальна кількість товару по даному Договору сторонами не обмежується і визначається після закінчення терміну дії Договору, як остаточна величина для проведення звірок по взаєморозрахунках. (п.п.1.2., 1.3. Договору).

За умовами п.4.1. Договору поставка продукції здійснюється на умовах поставки, викладених у відповідності з міжнародними правилами «тлумачення комерційних термінів ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року» на умовах СТР, склад Покупця.

Товар, який поставлений з порушенням чинного законодавства та умов цього Договору, Покупцем не приймається та підлягає поверненню Постачальнику (п.4.2. Договору).

Право власності на товар, що постачається, переходить до Покупця з моменту його отримання (п.4.3. Договору).

Сторони погодили, що договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2012 року. Однак, остаточне припинення Договору можливе тільки після повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами виникли правовідносини з договору поставки товару.

Відповідно до ч 1, 2 ст. 712 ЦК України з договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Із змісту ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як стверджує позивач та, зазначене ним підтверджується матеріалами справи, він свої зобов'язання за договором виконав належним чином шляхом здійснення поставки Товару згідно накладних : №1876 від 07.08.2012р. на суму 430,00 грн., №1986 від 16.08.2012р. на суму 645,00 грн., №2060 від 25.08.2012р. на суму 860,00 грн., №2210 від 11.09.2012р. на суму 430,00 грн., №2385 від 20.09.2012р. на суму 1075,00 грн., №2370 від 27.09.2012р. на суму 645,00 грн., №2536 від 05.10.2012р. на суму 645,00 грн., №2595 від 16.10.2012р. на суму 215,00 грн., №2671 від 17.10.2012р. на суму 430,00 грн., №2715 від 06.10.2012р. на суму 430,00 грн.

При цьому, факт отримання товару підтверджується підписами представника відповідача в графі накладних про отримання товару від позивача. Зазначені накладні, також, завірені печаткою ТзОВ "Ланівецький цукровий завод".

Згідно Договору Покупець взяв на себе зобов'язання здійснити оплату за отриману продукцію.

Так, п.2.3. договору передбачено, що розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника або шляхом внесення готівки в касу Постачальника. Оплата товару здійснюється на умовах 100% попередньої оплати.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

14.05.2013р. Позивач направив Відповідачу претензію щодо виконання зобов'язання, а також листа-вимогу №446 від 12.06.2013р. (докази направлення долучено до матеріалів справи), які останнім залишені без відповіді та задоволення.

Всього Позивачем передано товар Відповідачу у власність на загальну суму 5805 грн. 00 коп., які станом на день подачі позовної заяви в добровільному порядку відповідачем не погашені, що і стало підставою звернення до суду для стягнення їх в примусовому порядку.

Проте, представник відповідача 22.07.2013р. надав клопотання, яким просить припинити провадження в зв'язку із відсутністю предмету спору, посилаючись на погашення відповідачем заборгованості в повному обсязі. Зазначене, також, підтверджується платіжним дорученням №1551 від 21.06.2013р. про погашення боргу в сумі 5805,00 грн. Представник позивача факт погашення заборгованості, не заперечив.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи зазначене, а також те що подані представником відповідача докази у справі, підтверджують повну сплату боргу, суд приходить до висновку, що станом на день розгляду справи, предмет спору між сторонами відсутній, відтак, провадження у справі підлягає припиненню у відповідності до п.1-1 ст.80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Приймаючи до уваги, що відповідачем повністю сплачено суму боргу після звернення позивача до суду з позовною заявою, тобто після 20 травня 2013р., а саме 21.06.2013р., оцінивши докази представлені в матеріалах справи, суд вважає, що справу доведено до судового розгляду з вини відповідача.

Відповідно до ч. 1,2 статті 49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

П. 4.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" визначено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

У свою чергу у п.п. 5.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що статтею 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК). Водночас закриття провадження у справі, про яке йдеться у пункті 5 частини першої цієї статті Закону, є поняттям цивільного і адміністративного судочинства, передбаченим відповідно статтею 205 Цивільного процесуального кодексу України і статтею 157 Кодексу адміністративного судочинства України, які господарським судам у здійсненні судочинства не застосовуються. Таким чином, припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 ГПК, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.

Враховуючи зазначене, беручи до уваги припинення провадження у справі та те, що спір у справі виник з вини відповідача, керуючись правом наданим ч.2 ст.49 ГПК України, суд, судовий збір у розмірі 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп., покладає на відповідача у справі та він підлягає стягненню в користь позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, п.1-1 ст.80, 86, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі припинити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланівецький цукровий завод", вул. Вишнівецька, 35, м. Ланівці, Лановецький район, Тернопільська область, 47400 (код ЄДРПОУ 37377760) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Микулинецький Бровар", вул. Набережна, 33, смт. Микулинці, Теребовлянський район, Тернопільська область, 48120 (код ЄДРПОУ 00382912): 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ.

3. Ухвалу направити сторонам у справі.

Суддя В.Л. Гевко